Рішення № 43792193, 21.04.2015, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"21" квітня 2015 р.Справа № 921/134/15-г/16

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Хоми С.О.

розглянувши справу

за позовом: Приватного акціонерного товариства "Агрохімцентр", вул. Лобачевського, 23/4Б, м. Київ.

до відповідача: Приватно-орендного підприємства "Дарахівський", с. Дарахів, Теребовлянський район, Тернопільська область.

За участю представників сторін:

Позивача: не з'явився.

Відповідача: П'ятничко Я.Г.- керівник, Витяг з ЄДРПОУ № 13471179 від 02.04.2012 р.

Суть справи.

Ухвалою суду від 16.03.2015 року розгляд справи відповідно до п.п. 2,3 ч.1 ст.77 ГПК України відкладено на 06.04.2015 року на 11 год 00 хв.

Ухвалою суду від 06.04.2015 р. розгляд справи відкладено відповідно до п.п. 2,3 ч.1 ст.77 ГПК України на 21.04.2015 року на 15 год. 00 хв.

Приватне акціонерне товариство "Агрохімцентр", вул. Лобачевського, 23/4Б, м. Київ звернулось до суду з позовом до Приватно-орендного підприємства "Дарахівський", с. Дарахів, Теребовлянський район, Тернопільська область про cтягнення боргу в розмірі 39 790 грн.75 коп., судового збору в розмірі 1827 грн.

Як зазначає позивач в своїй позовній заяві, підставою для звернення до суду з позовом є неналежне виконання відповідачем прийнятих зобов'язань щодо оплати за поставлений відповідачу товар.

В судове засідання представник позивача не з'явився. 16.04.2015 року від позивача надійшов лист № 130-01ю/114 від 10.04.2015 року, в якому позивач, зазначає, що ПАТ "Агрохімцентр" виконало вимоги суду, надало необхідні матеріали для належного розгляду справи, просить суд задовольнити вимоги позивача, справу, призначену на 21.04.2015 року розглянути без його участі.

В судове засідання представник відповідача з'явився, в усному порядку визнав суму боргу перед позивачем в розмірі 39 790 грн.75 коп., підтримав клопотання про відстрочку виконання рішення суду, викладене в листі № без номера та без дати (вх. №9603 від 06.04.2015 р. згідно журналу вхідної кореспонденції по господарському Тернопільської області).

В ході розгляду справи представнику відповідача роз'яснено його права та обов'язки згідно ст.ст.20,22,81-1 ГПК України. Також роз'яснено наслідки відмови позивача від позову та укладення мирової угоди.

Технічна фіксація не здійснювалась за відсутності відповідного клопотання представника відповідача.

Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, суд встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач поставив відповідачу насіння кукурудзи Столичний 190СВ 2фр. в кількості 60,00 п.од., Ріст СВ 3фр. В кількості 30,00 п.од., Маріїн 190 СВ в кількості 0,275 т на загальну суму 39790 грн. 75 коп., що підтверджується видатковою накладною:

- № Ar-0000855 від 07.06.2013 р. на суму 39790 грн. 75 коп. (належним чином засвідчена копія видаткової накладної знаходиться в матеріалах справи).

Відповідач отримав зазначений у видатковій накладній товар через свого повноважного представника П'ятничко Ярослава Гавриловича на підставі довіреності серії ЯОЛ №810243 від 07.06.2013, належним чином засвідчена копія якої знаходиться в матеріалах справи.

Факт отримання відповідачем товару також підтверджується підписом його повноважного представника на вказаній вище видатковій накладній .

Як стверджує позивач, Приватно-орендне підприємство "Дарахівський" порушило господарське зобов'язання та оплату вартості поставленого йому товару не здійснило і його борг перед позивачем становить 39790 грн. 75 коп. який він просить стягнути з відповідача.

04 грудня 2013 року позивач направив відповідачу вимогу № 130-01ю/515 від 03.12.2013 року про оплату 39790 грн. 75 коп. боргу за поставлений товар (належним чином засвідчені копії Вимоги та фіскального чеку № 7514 від 04.12.2013 року знаходяться в матеріалах справи).

27.12.2013 року позивач отримав від Приватно-орендного підприємства "Дарахівський" лист-відповідь від 23.12.2013 року на вимогу, в якому відповідач, зокрема, просив позивача відтермінувати оплату за товар до 15.06.2014 року.

У відповідності до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України № 435-ІУ від 16 січня 2003 року, з наступними змінами, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частиною 1 статті 526 Цивільного кодексу України передбачені загальні умови виконання зобов'язання, а саме зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України № 436-IV від 16 січня 2003 року з наступними змінами, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Як визначається ч. 2 ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

За приписами ч. 2 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару .

Як вбачається з матеріалів справи, доказів, що підтверджують виконання відповідачем оплати повної ціни переданого йому товару та відновлення тим самим порушених майнових прав кредитора на момент розгляду спору судом, відповідачем суду не подано, тому правомірними є вимоги щодо стягнення з Відповідача 39790 грн. 75 коп. боргу за переданий йому Позивачем товар.

В своєму Листі № без номера та без дати (вх. №9603 від 06.04.2015 р. згідно журналу вхідної кореспонденції по господарському Тернопільської області) відповідач просить суд зменшити борг на 20-25%, оскільки, зокрема, насіння кукурудзи яке відповідачу поставив позивач було дуже поганої якості; кукурудза була силосного використання, а не на зерно; в 2013 році від кукурудзи одержані лише збитки замість прибутку.

Разом з тим, жодного документального підтвердження зазначеного, відповідачем не подано до матеріалів справи. Крім того, нормами чинного законодавства не передбачено зменшення боргу, за результатами господарської діяльності; наявний борг за поставлений товар не є штрафною санкцією.

Також в своєму Листі № без номера та без дати (вх. №9603 від 06.04.2015 р. згідно журналу вхідної кореспонденції по господарському Тернопільської області) відповідач зазначає, що позивач йому не видав накладну на одержання насіння кукурудзи і податкову накладну, бо цих документів в господарстві не має і не одержано.

Позивач на вимогу суду надав копію податкової накладної №55 на суму 39790 грн 75 коп, що виписана 07.06.2013 року. Також в своєму листі №130-01ю/96 від 24.03.2015 року позивач зазначив, що податкову накладну №55 від 07.06.2013 року на суму 39790 грн позивач надав відповідачу на його вимогу, що передбачено п.201.10 ПК України; з усної інформації працівників ПОП «Дарахівський» позивачу відомо, що відповідач включив податковий кредит в сумі 6631,79 грн на підставі податкової накладної №55 від 07.06.2013 р. в реєстр виданих та отриманих податкових накладних за лютий 2014 р. та податкову декларацію з податку на додану вартість за лютий 2014 року, яка була подана в Теребовлянське відділення Гусятинської ОДПІ ГУ ДФС у Тернопільській області 17.03.2014 року та зареєстрована за №9013817666; відповідачем надана неправдива інформація суду стосовно «податкових накладних» так само, як і про неналежну якість продукції.

Разом з тим, на вимогу суду відповідач не надав: копії записів у реєстрі виданих та отриманих податкових накладних; податкову декларацію з податку на додану вартість за 2014 р. з відміткою відповідного органу про її отримання. Тобто, не спростував належними доказами викладене вище позивачем.

Клопотання відповідача про відстрочку виконання рішення суду, викладене в листі № без номера та без дати (вх. №9603 від 06.04.2015 р. згідно журналу вхідної кореспонденції по господарському Тернопільської області) суд суд оцінює критично, з огляду на наступне.

У відповідності до п. 6 ч. 1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Як зазначається в п. 7.1 Постанови Вищого господарського суду України № 9 від 17.10.2012 року "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" господарський суд на підставі статті 121 ГПК має право за заявою сторони, державного виконавця, прокурора чи його заступника або за власною ініціативою у виняткових випадках залежно від обставин справи відстрочити, розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови (далі - рішення), змінити спосіб та порядок їх виконання; застосовуючи заходи, передбачені статтею 121 ГПК, господарські суди повинні мати на увазі таке: відстрочка - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом. Наприклад, відстрочка може надаватись за рішенням, у якому господарським судом визначено певний строк звільнення приміщення, повернення майна тощо.

Як визначається в п. 7.2 даної Постанови підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом; вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Ухвалою від 06.04.2015 року судом було витребувано від відповідача:

- письмову заяву про розстрочку (відстрочку) виконання рішення суду з зазначенням обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим;

- письмові докази на підтвердження наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, винятковості випадку.

Вимоги суду відповідач не виконав.

Разом з тим, оцінюючи заявлене відповідачем клопотання про відстрочку оплати заборгованості, суд дійшов висновку, що останнє не підлягає до задоволення, оскільки жодних допустимих доказів, які б підтверджували наявність обставин, що ускладнюють виконання або роблять його неможливим (важке фінансове становище підприємства, яке виникло в зв'язку з негативними наслідками світової економічної кризи, здорожчанням валютних кредитів, наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення) відповідачем згідно ст.ст. 33, 34 ГПК України суду не було представлено.

З огляду на наведене, клопотання відповідача про відстрочку виконання рішення суду, викладене в листі № без номера та без дати (вх. №9603 від 06.04.2015 р. згідно журналу вхідної кореспонденції по господарському Тернопільської області) суд вважає таким, що не підлягає до задоволення.

Судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 43, 49, 80, ст.ст. 82, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з Приватно-орендного підприємства "Дарахівський", с. Дарахів, Теребовлянський район, Тернопільська область, ідентифікаційний код 30828208, на користь Приватного акціонерного товариства "Агрохімцентр", вул. Лобачевського, 23/4Б, м. Київ, ідентифікаційний код 23497084:

- 39790 грн. 75 коп боргу;

- 1827 грн судового збору в повернення сплачених судових витрат.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

На рішення суду, яке не набрало законної сили, сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки мають право подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.84 ГПК України, через місцевий господарський суд.

Повне рішення складено 24 квітня 2015 року

Суддя С.О. Хома