Рішення № 43791824, 23.04.2015, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. С. Петлюри (Комінтерну), 16 тел. 235-24-26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" квітня 2015 р. Справа № 911/1073/15

Господарський суд Київської області у складі судді Лутак Т.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Харківський авіаційний сільськогосподарський комплекс»

до Приватного підприємства «Соєва сфера»

про стягнення 87 350, 04 грн.

Представники:

від позивача: не з’явилися

від відповідача: не з’явилися

суть спору:

Позивач звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з відповідача 87 350, 04 грн. заборгованості за договором № 15/АБР на авіаційно-біологічні роботи від 25.06.2014, з яких: 48 978, 90 грн. – основного боргу, 16 029, 81 грн. – пені, 1 682, 72 грн. – 3 % річних та 20 658, 61 грн. – інфляційних втрат.

В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх договірних зобов’язань щодо здійснення оплати за виконані позивачем роботи.

Ухвалою господарського суду Київської області від 17.03.2015 порушено провадження у даній справі та призначено її розгляд у судовому засіданні на 06.04.2015.

До господарського суду Київської області від позивача надійшли довідка вих. № 35 від 03.04.2015 (вх. № 7594/15 від 06.04.2015) про відсутність аналогічного спору та супровідний лист вих. № 36 від 03.04.2015 (вх. № 7595/15 від 06.04.2015), до якого додано витребувані судом документи.

Ухвалою господарського суду Київської області від 06.04.2015 розгляд справи відкладено на 23.04.2015 у зв’язку з нез’явленням у судове засідання представника відповідача та невиконанням ним вимог суду.

21.04.2015 через канцелярію господарського суду Київської області від позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог вих. № 42 від 17.04.2015 (вх. № 9206/15 від 21.04.2015), у якій позивач збільшує свої позовні вимоги та просить суд стягнути з відповідача 48 978, 90 грн. – основного боргу, 18 686, 75 грн. – пені, 1 839, 62 грн. – 3 % річних та 25 948, 33 грн. – інфляційних втрат.

Суд, в порядку ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, прийняв вищезазначену заяву позивача про уточнення позовних вимог, яка за своєю суттю є заявою про збільшення розміру позовних вимог, до розгляду. Таким чином, судом розглядаються вимоги позивача про стягнення з відповідача 95 453, 60 грн. заборгованості за договором № 15/АБР на авіаційно-біологічні роботи від 25.06.2014, з яких: 48 978, 90 грн. – основного боргу, 18 686, 75 грн. – пені, 1 839, 62 грн. – 3 % річних та 25 948, 33 грн. – інфляційних втрат.

Представники сторін, належним чином повідомлені про час, дату і місце розгляду справи, у судове засідання 23.04.2015 не з’явилися, про причини неявки суд не повідомили, відповідач відзив на позов не надіслав.

Враховуючи, що неявка сторін у судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті та зважаючи на обмежені ст. 69 Господарського процесуального кодексу України строки вирішення спору, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за відсутності представників сторін за наявними в ній матеріалами.

У судовому засіданні 23.04.2015, відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, судом оголошено рішення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

встановив:

25.06.2014 між сторонами укладено договір № 15/АБР на авіаційно-біологічні роботи, за умовами якого відповідач доручає, а позивач бере на себе зобов’язання з виконання робіт по розселенню трихограми (далі - РТ) на полях відповідача по посівах кукурудзи на зерно.

Відповідно до п. 2.1.7 договору відповідач зобов’язався своєчасно оплатити вартість проведених робіт по РТ відповідно з цим договором.

Згідно з п. 5.1 договору акт прийому-здачі виконаних робіт по РТ складається і підписується в двосторонньому порядку на підставі візуального спостереження за якістю РТ під час робіт, огляду трихограмниць на наявність в них залишку трихограми після закінчення робіт по РТ.

Пунктом 5.2 договору передбачено, що актом прийому-здачі робіт визначається фактично виконаний обсяг робіт, вартість виконаних робіт і терміни їх остаточної сплати.

Відповідно до п. 5.3 договору термін складання та підписання акту прийому-здачі: у день закінчення виконання РТ.

Згідно з п. 6.1 договору ціна робіт, а також додаткових витрат позивача, пов’язаних з проведенням РТ, форма оплати визначаються в Протоколі погодження договірної ціни.

Пунктом 6.2 договору передбачено, що сторони прийшли до згоди відносно наступного порядку розрахунку:

- до початку робіт відповідач за узгодженням з позивачем робить передоплату за 10 днів до РТ у розмірі 30 % вартості запланованого об’єму робіт за два внесення;

- 20 % протягом 2 днів після кожного внесення після підписання актів виконаних робіт;

- 25 % суми, що залишилася, до 15.09.2014;

- 25 % суми, що залишилася (остаточний розрахунок), до 15.10.2014.

Відповідно до п. 6.3 договору для здійснення передоплати позивач надає відповідачу рахунок-фактуру.

Згідно з п. 6.4 договору у випадку порушення відповідачем термінів оплати по РТ, відповідач оплачує позивачу суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь термін прострочення, і штраф 0,3 % від суми боргу за кожен день прострочення до моменту остаточного погашення заборгованості.

Пунктом 12.1 договору передбачено, що даний договір набуває чинності з моменту його підписання уповноваженими особами сторін договору і діє до повного виконання сторонами своїх зобов’язань.

На виконання умов договору № 15/АБР на авіаційно-біологічні роботи від 25.06.2014 позивачем були виконані, а відповідачем прийнятті роботи, визначені вказаним договором, на загальну суму 195 915, 60 грн., що підтверджується наявними у матеріалах справи актами здачі-приймання виконаних робіт від 29.07.2014 на суму 97 957, 80 грн. та від 15.08.2014 на суму 97 957, 80 грн., які підписані в двосторонньому порядку повноважними представниками сторін та скріплені печатками підприємств. Копії зазначених документів долучені до матеріалів справи, оригінали у судовому засіданні оглянуті.

Крім того, на виконання вимог Податкового кодексу України, позивачем згідно вищезазначених актів здачі-приймання виконаних робіт було виписано на користь відповідача податкові накладні на загальну суму 195 915, 60 грн., примірники яких долучено до матеріалів справи.

Проте, в порушення своїх договірних зобов’язань, відповідач за виконані позивачем роботи розрахувався частково, а саме на суму 29 908, 30 грн., що підтверджується наявними у матеріалах справи довідкою з банку та банківськими виписками, у зв’язку з чим за ним утворилася заборгованість у розмірі 166 007, 30 грн.

З матеріалів справи вбачається, що позивач у жовтні 2014 року звернувся з позовом до господарського суду Київської області про стягнення з відповідача 121 141, 80 грн. заборгованості за договором № 15/АБР на авіаційно-біологічні роботи від 25.06.2014, з яких: 117 028, 40 грн. – основного боргу (без останньої сплати, строк якої встановлений відповідно до п. 6.2 договору – 15.10.14), 3 328, 67 грн. – пені за період з 01.08.2014 по 30.09.2014, 397, 07 грн. – 3 % річних за період з 01.08.2014 по 30.09.2014 та 387, 66 грн. – інфляційних втрат нарахованих за серпень 2014 року.

Рішенням господарського суду Київської області від 30.10.2014 у справі № 911/4286/14 вищезазначені вимоги позивача задоволено повністю.

09.12.2014 на виконання рішення господарського суду Київської області від 30.10.2014 у справі № 911/4286/14 видано наказ, який був повністю виконано (оплачено) відповідачем 22.01.2015, що підтверджується наявними у матеріалах справи довідкою з банку та банківськими виписками.

У зв’язку з тим, що відповідач не виконав свого зобов’язання щодо здійснення оплати за останнім платежем, строк якого встановлений відповідно до п. 6.2 договору – 15.10.14, та несвоєчасно виконав свої зобов’язання щодо оплати за попередніми платежами за виконані роботи, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Проаналізувавши зміст укладеного між сторонами договору, суд дійшов висновку, що за цивільно-правовими ознаками цей договір є договором про надання послуг.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов’язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії, або здійснення певної діяльності, а замовник зобов’язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з ст. 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором. Якщо неможливість виконати договір виникла з вини замовника, він зобов'язаний виплатити виконавцеві плату в повному обсязі, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов’язковим для виконання сторонами.

Статтею 173 Господарського кодексу України передбачено, що один суб’єкт господарського зобов’язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб’єкта, а інший суб’єкт має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Стаття 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частина друга цієї ж статті передбачає, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 253 Цивільного кодексу України передбачено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідач заявлених до нього вимог щодо стягнення заборгованості за договором № 15/АБР на авіаційно-біологічні роботи від 25.06.2014 не спростував, у судове засідання своїх представників не направив, належних та допустимих доказів, які підтверджують виконання ним зобов’язань за зазначеними договором суду не надав.

З огляду на вищевикладене та враховуючи, що роботи були виконані відповідно до умов договору № 15/АБР на авіаційно-біологічні роботи від 25.06.2014, строк оплати згідно даного договору настав, доказів оплати відповідачем не надано, борг перед позивачем на час прийняття рішення не погашений, його розмір підтверджується наявними матеріалами справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 48 978, 90 грн. основного боргу за договором № 15/АБР на авіаційно-біологічні роботи від 25.06.2014 є доведеними, обґрунтованими, підтверджені доказами і підлягають задоволенню.

Крім того, позивач на підставі п. 6.4 договору просить стягнути з відповідача пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховується пеня, від суми заборгованості, за кожен день прострочення, яка за розрахунком позивача за період з 01.10.2014 по 15.04.2015 складає 18 686, 75 грн.

Згідно з п. 6.4 договору у випадку порушення відповідачем термінів оплати по РТ, відповідач оплачує позивачу суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь термін прострочення, і штраф 0,3 % від суми боргу за кожен день прострочення до моменту остаточного погашення заборгованості.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Згідно з ч. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов’язання (ч. 2 ст. 549 Цивільного кодексу України).

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України).

Частиною 6 ст. 231 Господарського кодексу України передбачено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Враховуючи вищезазначені норми законодавства, вбачається, що штраф у розмірі 0,3 % від суми боргу за кожен день прострочення, встановлений сторонами у п. 6.4 договору, за своєю правовою природою підпадає під визначення пені.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій (неустойки, штрафу, пені) за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Як вбачається з умов договору № 15/АБР на авіаційно-біологічні роботи від 25.06.2014, сторонами при укладені даного договору встановлено інше нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання (п. 6.4 договору), а саме «за кожен день прострочення до моменту остаточного погашення заборгованості».

Судом перевірено розрахунок пені, здійснений позивачем, та встановлено, що він є арифметично вірним, відповідає вимогам законодавства та обставинам справи, а тому вимоги в цій частині позову підлягають задоволенню.

Зважаючи на те, що відповідач порушив строки виконання грошового зобов’язання щодо здійснення оплати за виконані роботи, позивач просить суд стягнути з відповідача 3 % річних та інфляційні втрати з простроченої суми грошового зобов’язання.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно розрахунку позивача 3 % річних з простроченої суми за період з 01.10.2014 по 23.04.2015 складають 1 839, 62 грн., а інфляційні втрати за період з вересня 2014 року по березень 2015 року складають 25 948, 33 грн.

Судом перевірено розрахунок 3 % річних та інфляційних втрат, здійснений позивачем, та встановлено, що він є арифметично вірним, відповідає вимогам законодавства та обставинам справи, а тому вимоги в цій частині позову підлягають задоволенню.

Враховуючи вищезазначене, вимоги позивача про стягнення з відповідача 95 453, 60 грн. заборгованості за договором № 15/АБР на авіаційно-біологічні роботи від 25.06.2014, з яких: 48 978, 90 грн. – основного боргу, 18 686, 75 грн. – пені, 1 839, 62 грн. – 3 % річних та 25 948, 33 грн. – інфляційних втрат є доведеними, обґрунтованими, підтверджені доказами, і підлягають задоволенню.

Судовий збір, відповідно приписів ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладається судом на відповідача.

Враховуючи вищезазначене та керуючись статтями 32-34, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Харківський авіаційний сільськогосподарський комплекс» задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства «Соєва сфера» (08473, Київська область, Переяслав-Хмельницький район, село Хоцьки, вулиця Жовтнева, будинок 23, ідентифікаційний код - 34249519) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Харківський авіаційний сільськогосподарський комплекс» (64100, Харківська область, місто Первомайський, вулиця Бугайченко, будинок 25, кімната 18, ідентифікаційний код - 37646413) 48 978 (сорок вісім тисяч дев’ятсот сімдесят вісім) грн. 90 коп. – основного боргу, 18 686 (вісімнадцять тисяч шістсот вісімдесят шість) грн. 75 коп. – пені, 1 839 (одна тисяча вісімсот тридцять дев’ять) грн. 62 коп. – 3 % річних, 25 948 (двадцять п’ять тисяч дев’ятсот сорок вісім) грн. 33 коп. – інфляційних втрат та 1 909 (одна тисяча дев’ятсот дев’ять) грн. 07 коп. - судового збору.

3. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Дане рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Суддя Т.В. Лутак