Рішення № 43791515, 08.04.2015, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.04.2015Справа №910/3291/15-г

За позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Український страховий стандарт»

до Приватного акціонерного товариства «Українська транспортна страхова компанія»

про стягнення страхового відшкодування в порядку регресу в розмірі 2 433,52 грн.

Суддя Нечай О.В.

Представники сторін:

від позивача: Микитенко Д.М., за довіреністю

від відповідача: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд господарського суду міста Києва були передані позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Український страховий стандарт» (далі - позивач) до Приватного акціонерного товариства «Українська транспортна страхова компанія» (далі - відповідач) про стягнення страхового відшкодування в порядку регресу в розмірі 2 433,52 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 16.02.2015 р. було порушено провадження у справі № 910/3291/15-г, розгляд справи призначено на 18.03.2015 р.

04.03.2015 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником позивача було подано клопотання про долучення документів до матеріалів справи.

18.03.2015 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником відповідача був поданий відзив на позовну заяву.

У судове засідання 18.03.2015 р. представники сторін з'явились.

У судовому засідання 18.03.2015 р. судом було оголошено перерву до 08.04.2015 р.

01.04.2015 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником позивача було подано клопотання про долучення документів до матеріалів справи.

У судове засідання 08.04.2015 р. представник позивача з'явився, надав суду свої пояснення по суті спору, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання 08.04.2015 р. не з'явився.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

01.02.2014 р. між Гарбузовим Денисом Олександровичем (далі - страхувальник) та Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Український страховий стандарт» (далі - позивач) було укладено Договір добровільного страхування транспортного засобу № 0113-0120-0010 від 01.02.2014 р. (далі - Договір), відповідно до якого позивачем були застраховані майнові інтереси страхувальника, пов'язані з експлуатацією наземного транспортного засобу, а саме: автомобіля марки «Жилі», державний номерний знак ВВ 1678 СО.

27.02.2014 р. о 10:00 годин Гарбузов Д.О., керуючи автомобілем «Жилі» д.н.з. ВВ 1678 СО у м. Києві по вул. Вишгородській, 45 (у дворі), під час руху заднім ходом не переконався що це буде безпечно, не звернувся за допомого до сторонніх осіб, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем «Хонда» д.н.з. СВ 3005 АР, що призвело до пошкодження транспортних засобів.

27.02.2014 р. о 10:00 годин Ялфімов О.Ю., керуючи автомобілем «Хонда» д.н.з. СВ 3005 АР у м. Києві по вул. Вишгородській, 45 (у дворі), перед початком руху не переконався, що це буде безпечно, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем «Жилі» д.н.з. ВВ 1678 СО, що призвело до пошкодження транспортних засобів.

Постановою Подільського районного суду м. Києва від 26.03.2014 р. Гарбузова Д.О. та Ялфімова О.Ю. визнано винними у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та застосовані до них адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340,00 грн.

Таким чином, постановою Подільського районного суду м. Києва від 26.03.2014 р. встановлено вину двох учасників вищезазначеної ДТП.

Відповідно до Звіту про оцінку автомобіля Geely Emgrand X7 дежномер ВВ 1678 СО № 179 від 12.03.2014р. (далі - Звіт), вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля марки «Жилі», державний номерний знак ВВ 1678 СО, внаслідок його пошкодження під час ДТП, яка сталась 27.02.2014 р. о 10 год. 00 хв. м. Києві по вул. Вишгородській, 45 (у дворі), складає 6 490,30 грн.

Позивачем було складено та підписано страховий акт № 2688 від 11.04.2014 р., згідно з яким пошкодження автомобіля марки «Жилі», державний номерний знак ВВ 1678 СО, внаслідок вищезазначеної ДТП, визнано позивачем страховим випадком та призначено до виплати страхове відшкодування в розмірі 4 867,04 грн.

На підставі сформованого страхового акту № 2688 від 11.04.2014 р. позивачем було здійснено виплату страхового відшкодування в розмірі 4 867,04 грн., що підтверджується копією платіжного доручення № 1374 від 14.07.2014 р.

Згідно зі ст. 993 Цивільного кодексу України та ст. 27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат (затрат) переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Позивач, здійснивши виплату страхового відшкодування, набув право вимоги до відповідальної за заподіяні збитки особи.

З матеріалів справи вбачається, що цивільно-правова відповідальність власника автомобіля «Хонда», державний номерний знак СВ 3005 АР, на момент скоєння вищезазначеної ДТП була застрахована у Приватному акціонерному товаристві «Українська транспортна страхова компанія» (далі - відповідач), згідно з Полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АС/8555677.

Пунктом 22.1 ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Відповідно до ст. 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Таким чином, на підставі вищезазначених норм та у зв'язку з укладенням Полісу № АС/8555677 відповідач прийняв на себе обов'язок відшкодовувати шкоду, заподіяну страхувальником майну третіх осіб внаслідок експлуатації автомобіля «Хонда», державний номерний знак СВ 3005 АР.

Враховуючи те, що цивільно-правову відповідальність власника автомобіля марки «Хонда», державний номерний знак СВ 3005 АР, на момент скоєння вищезазначеної ДТП було застраховано відповідачем, що підтверджується Полісом № АС/8555677, відповідач згідно з статтею 993 Цивільного кодексу України та статтею 27 Закону України «Про страхування» зобов'язаний в межах ліміту відповідальності виплатити страхове відшкодування позивачу.

Судом встановлено, що вищезазначена ДТП сталась з вини обох водіїв - Гарбузова Д.О. та Ялфімова О.Ю.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з ч. 1 ст. 1187 Цивільного кодексу України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме, за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Згідно з п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.03.1992 р. № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» при наявності вини обох володільців - розмір відшкодування визначається відповідно до ступеня вини кожного.

Таким чином, розмір частки відшкодування завданої власнику автомобіля «Жилі», державний реєстраційний номер ВВ 1678 СО шкоди визначається відповідно до ступеня вини кожного із учасників вищезазначеної ДТП.

При визначенні цього розміру суд виходить із змісту постанови Подільського районного суду м. Києва від 26.03.2014 р. у справі № 758/2306/14-п, якою було застосовано до обох учасників вказаної ДТП - Гарбузова Д.О. та Ялфімова О.Ю. однакове адміністративне стягнення, а саме штраф в розмірі 340,00 грн.

Отже, ступінь вини Гарбузова Д.О. та Ялфімова О.Ю. визначається судом як рівний, а тому шкода повинна бути відшкодована кожною із зазначених осіб у рівній частці від загального розміру заподіяної власнику автомобіля марки «Жилі», державний номерний знак ВВ 1678 СО шкоди.

Позивачем було направлено відповідачу вимогу про відшкодування шкоди, завданої внаслідок ДТП, в порядку регресу вих. № 2338 від 01.10.2014 р.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач зазначену вимогу отримав, проте, в порушення приписів Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», відповіді на неї не надав, відшкодування не здійснив.

Відповідач у своєму відзиві на позов зазначає про те, що відповідно до Договору вигодонабувачем є ПАТ «Ідея Банк». Проте, позивачем не надано суду доказів на підтвердження того, що ПАТ «Ідея Банк» не заперечує проти перерахування коштів на рахунок СТО.

Відповідно до ч. 3 ст. 3 Закону України «Про страхування» страхувальники мають право при укладанні договорів особистого страхування призначати за згодою застрахованої особи фізичних осіб або юридичних осіб (вигодонабувачів) для отримання страхових виплат, а також замінювати їх до настання страхового випадку, якщо інше не передбачено договором страхування.

Відповідно до умов Договору вигодонабувачем за Договором є Публічне акціонерне товариство «Ідея Банк», а виплату позивачем було здійснено на рахунок СТО.

Однак, вищезазначені твердження відповідача спростовуються наявною в матеріалах справи копією Листа № 16.1-05/31845 від 31.03.2014 р. Публічного акціонерного товариства «Ідея Банк» (далі - вигодонабувач) про погодження вигодонабувачем на зарахування страхового відшкодування, згідно заяви клієнта, на розрахунковий рахунок СТО, що здійснюватиме ремонт автомобіля «Жилі», д.н.з. ВВ 1678 СО.

Також відповідач у своєму письмовому відзиві зазначає про те, що розмір страхового відшкодування повинно бути зменшено на суму ПДВ, оскільки позивач не надав доказів на підтвердження того, що СТО, на яке було перераховано позивачем страхове відшкодування за даною страховою подією, є платником ПДВ, а також доказів фактичного здійснення ремонту автомобіля.

Суд не погоджується з даною позицією відповідача, оскільки єдина підстава вирахування з розміру страхового відшкодування суми ПДВ передбачена п. 36.2 ст. 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", а саме, відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника). При цьому доплата в розмірі, що не перевищує суми податку, здійснюється за умови отримання страховиком документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту.

Як вбачається з копії платіжного доручення № 1374 від 14.07.2014 р., що міститься в матеріалах справи, позивач перерахував страхове відшкодування в розмірі 4 867,04 грн. на рахунок СТО, а тому вищезазначені доводи відповідача щодо необхідності зменшення розміру страхового відшкодування на суму ПДВ є необґрунтованими.

Згідно з абз. 2 п. 12.1 ст. 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи.

Полісом № АС/8555677 встановлено франшизу в розмірі 500,00 грн.

Позивачем не враховано франшизу, встановлену Полісом № АС/8555677, при визначенні розміру позовних вимог.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про те, що заявлені позивачем вимоги про стягнення з відповідача страхового відшкодування в розмірі 2 433,52 грн. підлягають частковому задоволенню в розмірі 1 933,52 грн. (2 433,52 грн. - 50 % від виплаченого позивачем страхового відшкодування своєму страхувальнику за Договором, за вирахуванням франшизи, встановленої Полісом № АС/8555677, в розмірі 500,00 грн.).

Відповідно до ч. 1 ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 4, 49, 82 ГПК України, суд,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Українська транспортна страхова компанія» (01033, м. Київ, вул. Саксаганського, будинок 77; ідентифікаційний код: 22945712) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Український страховий стандарт» (04073, м. Київ, провулок Балтійський, будинок 20; ідентифікаційний код: 22229921) страхове відшкодування в розмірі 1 933 (одна тисяча дев'ятсот тридцять три) грн. 52 коп.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Українська транспортна страхова компанія» (01033, м. Київ, вул. Саксаганського, будинок 77; ідентифікаційний код: 22945712) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Український страховий стандарт» (04073, м. Київ, провулок Балтійський, будинок 20; ідентифікаційний код: 22229921) судовий збір в розмірі 1 451 (одна тисяча чотириста п'ятдесят одна) грн. 62 коп.

Повне рішення складено 14.04.2015 р.

Суддя О.В. Нечай