Ухвала суду № 43791471, 06.04.2015, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

06.04.2015Справа № 6/521

За скаргою публічного акціонерного товариства «Укрнафта»

На дії та бездіяльність відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у м. Києві

За позовом відкритого акціонерного товариства «Укрнафта»

До 1. Дочірньої компанії «Укртрансгаз» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»

2. Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України»

Про зобов'язання не чинити перешкоди у розпорядженні майном

Суддя Ковтун С.А.

Представники учасників процесу:

від скаржника Мануілова Я.І (за дов.)

від ВДВС не з'явились

від боржника 1 Бєлячкова О.В. (за дов.), Овдіна Ю.Б. (за дов.)

від боржника 2 не з'явились

Обставини справи:

Рішенням господарського суду міста Києва від 20.01.2011 позов публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» до дочірньої компанії «Укртрансгаз» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» та публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» задоволено повністю, а саме: зобов'язано дочірню компанію «Укртрансгаз» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» та публічне акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» не чинити перешкод відкритому акціонерному товариству «Укрнафта у здійсненні його права власності на природний газ загальним обсягом 2061805,134 тис.куб.м., у тому числі у його відборі з підземних сховищ газу та його реалізації промисловим споживачам - виробникам азотних мінеральних добрив, який зберігається в підземних сховищах газу дочірньої компанії «Укртрансгаз» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»; зобов'язано дочірню компанію «Укртрансгаз» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» виконати заявку відкритого акціонерного товариства «Укрнафта» від 25.10.2010 р. № 6ПГ-12/554а, шляхом здійснення дочірньою компанією «Укртрансгаз» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» відбору природного газу з підземних сховищ газу та передачі його відкритому акціонерному товариству «Укрнафта» з оформленням актів приймання-передачі, загальним обсягом 2061805,134 тис.куб.м.; зобов'язано публічне акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» включити до балансу надходження та розподілу природного газу по Україні відповідного періоду обсяги газу, визначені заявкою відкритого акціонерного товариства «Укрнафта» від 25.10.2010 р. № 6ПГ-12/554а. Крім того, вирішено питання про розподіл судових витрат.

Публічне акціонерне товариство «Укрнафта» звернулося до суду зі скаргою на дії та бездіяльність відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у м. Києві, в якій просить: визнати незаконними дії органу виконання рішень щодо зупинення виконавчого провадження № 44213546 з примусового виконання наказу господарського суду міста Києва № 6/521 від 27.05.2014 про стягнення з ПАТ «Укртрансгаз» на користь ПАТ «Укрнафта» витрат по сплаті державного мита за подання касаційної скарги у розмірі 6375,00 грн. (далі - наказу); визнати недійсною та скасувати постанову від 19.12.2014 органу виконання рішень про зупинення виконавчого провадження ВП № 44213546; зобов'язати орган виконання рішень невідкладно поновити виконавче провадження № 44213546 та вжити заходів для фактичного повного примусового виконання наказу; визнати незаконною бездіяльність органу виконання рішень в особі начальника Губяк С.В. щодо не забезпечення належного контролю за правильністю виконання наказу підлеглим державним виконавцем та не усунення порушень Закону України «Про виконавче провадження».

Публічне акціонерне товариство «Укртрансгаз» проти задоволення скарги заперечив.

Дослідивши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представника стягувача, суд дійшов наступного висновку.

29.07.2014 відділом державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у м. Києві винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП 44213546 з виконання наказу господарського суду міста Києва № 6/521 від 27.05.2014 про стягнення з дочірньої компанії «Укртрансгаз» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» на корить публічного акціонерного товариства «Укрнафта» витрат по сплаті державного мита за подання касаційної скарги у розмірі 6375,00 грн..

19.12.2014 відділом державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у м. Києві винесено постанову про зупинення виконавчого провадження № 44213546 на підставі п. 15 ч. 1 ст. 37, ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки згідно з випискою з Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу», які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу», ПАТ «Укртрансгаз» (код ЄДРПОУ 30019801) внесено до вищезазначеного реєстру 28.11.2005 на підставі наказу Міненерговугілля України від 10.11.2005 року № 568.

Відповідно до п. 15 ч. 1 та ч. 3 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» (далі - Закон) виконавче провадження підлягає обов'язковому зупиненню у разі внесення підприємства паливно-енергетичного комплексу до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу».

Виконавче провадження з підстави, передбаченої п. 15 ч. 1 ст. 37 Закону, не зупиняється за рішеннями про виплату заробітної плати, відшкодування матеріальної (майнової) шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, стягнення аліментів.

При цьому, згідно з положеннями ст. 39 Закону, державний виконавець виносить вмотивовану постанову про зупинення виконавчого провадження з підстав, передбачених статтями 37 і 38 цього Закону, яка затверджується начальником або заступником начальника відділу, якому підпорядкований державний виконавець. Постанову про зупинення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1-17 частини першої статті 37 цього Закону, державний виконавець виносить не пізніше наступного робочого дня, коли йому стало відомо про такі обставини, а з підстави, передбаченої пунктом 18 частини першої статті 37 цього Закону, - у день надіслання виконавчого документа до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів. Копія постанови надсилається сторонам у триденний строк.

Виконавче провадження зупиняється у випадку, передбаченому п. 15 ст. 37 Закону, - до закінчення строку дії процедури погашення заборгованості підприємствами паливно-енергетичного комплексу, визначеного Законом України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу».

Закон України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу» визначає комплекс організаційних та економічних заходів, спрямованих на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу. Метою цього Закону є сприяння поліпшенню фінансового становища підприємств паливно-енергетичного комплексу, запобіганню їх банкрутству та підвищенню рівня інвестиційної привабливості шляхом урегулювання процедурних питань та впровадження механізмів погашення заборгованості, надання суб'єктам господарської діяльності права їх застосування, визначення порядку взаємодії органів державної влади та органів місцевого самоврядування, розпорядників бюджетних коштів із суб'єктами господарської діяльності щодо застосування механізмів погашення заборгованості.

В статті 1 Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу» наведені ряд визначень, зокрема, надано визначення поняттям «підприємства паливно-енергетичного комплексу», «розрахункова дата» (дата фіксації учасниками розрахунків сум кредиторської та дебіторської заборгованостей, що належать до погашення з використанням передбачених цим Законом механізмів. Розрахунковою датою встановлюється 1 січня 2013 року, а для казенних підприємств, у тому числі тих, які були казенними станом на 1 січня 2011 року, за зобов'язаннями з оплати електричної енергії - 1 липня 2011 року).

Крім того, п. 3.4 та п. 3.7 ст. З Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу» передбачено, що процедура погашення заборгованості підприємствами паливно-енергетичного комплексу діє до 1 січня 2016 року.

На строк участі підприємства паливно-енергетичного комплексу у процедурі погашення заборгованості підлягають зупиненню виконавчі провадження та заходи примусового виконання рішень щодо цього підприємства із стягнення заборгованості, яка виникла до 1 січня 2013 року, що підлягають виконанню в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження», крім рішень про виплату заробітної плати, вихідної допомоги, інших виплат (компенсацій), що належать працівнику у зв'язку з трудовими відносинами, відшкодування матеріальної (майнової) шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, стягнення аліментів та рішень про стягнення заборгованості із сплати внесків до фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, яка виникла до 1 січня 2011 року, і заборгованості із сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до органів Пенсійного фонду України.

Відповідно до п. 1.4 ст. 1 Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу» до заборгованості відноситься підтверджена учасниками розрахунків на розрахункову дату сума коштів, яка:

1) підлягає сплаті за товари, роботи (послуги), спожиті у процесі виробництва (видобутку), передачі (транспортування) та/або постачання енергоносіїв, відповідно до укладених договорів або з інших підстав, передбачених законом, у тому числі суми пені, штрафних та фінансових санкцій, але не сплачена;

2) є податковим боргом та підлягає сплаті, але не сплачена, до бюджетів усіх рівнів та державних цільових фондів, у тому числі ліквідованих;

3) підлягає сплаті, але не сплачена, до цільового галузевого фонду створення ядерно-паливного циклу центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики в паливно-енергетичному комплексі;

4) передбачена видатками бюджетів усіх рівнів, але не отримана суб'єктами господарської діяльності, у тому числі за пільгами та субсидіями, для сплати за спожиті енергоносії:

5) підлягає сплаті і виникла внаслідок відсутності у Державному бюджеті України минулих років видаткових статей або передбачення видатковими статтями часткового фінансування видатків для розрахунків за енергоносії, у тому числі за пільгами та субсидіями (трансфертами), спожиті підприємствами, організаціями, закладами та установами, які фінансуються з бюджетів усіх рівнів;

6) є заборгованістю казенних підприємств, у тому числі тих, які були казенними станом на 1 січня 2011 року, за зобов'язаннями з оплати електричної енергії у розмірі станом на 1 липня 2011 року, що є непогашеними на дату набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України з питань врегулювання заборгованості за електричну енергію».

Вказаною нормою встановлено вичерпний перелік сум коштів, що підпадають під визначення заборгованості при застосуванні Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу», на які поширюється положення п. 15 cт. 37 Закону України «Про виконавче провадження» щодо обов'язкового зупинення виконавчого провадження.

Наведене дає підстави для висновку, що положення Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу» не регулюють правовідносини стосовно погашення заборгованості, не визначеної у п. 1.4 cт. 1 цього Закону, зокрема такої, яка не стосується неповних розрахунків за енергоносії.

Таким чином, внесення юридичної особи, незалежно від форми власності, до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості, не є підставою для зупинення виконавчого провадження та заходів примусового виконання судових рішень щодо стягнення з неї заборгованості, яка не стосується неповних розрахунків за енергоносії і не визначена Законом України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу».

Така позиція узгоджується з висновками, викладеними в рішенні Конституційного Суду України від 13.12.2012 N 18-рп/2012 (справа про стягнення заборгованості з підприємств паливно-енергетичного комплексу), що є обов'язковим до виконання на території України.

Так Конституційний Суд України вказав, що:

обов'язкове зупинення виконавчого провадження та заходів примусового виконання судових рішень здійснюється лише щодо стягнення заборгованості, яка виникла через неповні розрахунки за енергоносії, та щодо учасників розрахунків, визначених Законом України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу»;

внесення юридичної особи, незалежно від форми власності, до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості, не є підставою для зупинення виконавчого провадження та заходів примусового виконання судових рішень щодо стягнення з неї заборгованості, яка не стосується неповних розрахунків за енергоносії і не визначена Законом України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу».

З огляду на викладене, відсутні обставини для зупинення виконавчого провадження, що свідчить про те, що постанова від 19.12.2014 № 44213546 є незаконною та підлягає скасуванню.

Відповідно до п. 9.13 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №9 від 17.10.2012 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

За таких обставин, суд вважає за необхідне задовольнити скаргу публічного акціонерного товариства «Укрнафта» в частині визнання незаконними дій органу виконання рішень щодо зупинення виконавчого провадження № 44213546 з примусового виконання наказу господарського суду міста Києва № 6/521 від 27.05.2014 і визнання недійсною та скасування постанови від 19.12.2014 органу виконання рішень про зупинення виконавчого провадження ВП № 44213546.

Водночас вимога скаржника про зобов'язання орган виконання рішень невідкладно поновити виконавче провадження № 44213546 та вжити заходів для фактичного повного примусового виконання наказу задоволенню не підлягає, оскільки поновлення є дією, яка вчиняється після усунення обставин, що стали підставою для зупинення, в той час як наслідком скасування зупинення є відновлення стану здійснення виконавчого провадження.

Також не підлягає задоволенню вимога скаржника в частині визнання незаконною бездіяльності органу виконання рішень в особі начальника Губяк С.В. щодо не забезпечення належного контролю за правильністю виконання наказу підлеглим державним виконавцем та не усунення порушень Закону України «Про виконавче провадження» з огляду на наступне. Звертаючись до суду зі скаргою на бездіяльність державного виконавця чи інших посадових осіб державної виконавчої служби скаржник повинен конкретизувати, в чому саме полягає бездіяльність цих осіб.

Вимоги за такою скаргою не можуть бути викладені абстрактно, тобто скарга має містити зміст оскаржуваної бездіяльності.

У даному випадку, наведена позивачем вимога не передбачає вказаних ознак і не визначає спонукання до вчинення конкретних виконавчих дій передбачених законодавством.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 86, 121-2 ГПК України, суд

У Х В А Л И В:

Скаргу публічного акціонерного товариства «Укрнафта» на дії відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у м. Києві задовольнити частково.

Визнати незаконними дії відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у м. Києві щодо зупинення виконавчого провадження № 44213546 з примусового виконання наказу господарського суду міста Києва № 6/521 від 27.05.2014 про стягнення з ПАТ «Укртрансгаз» на користь ПАТ «Укрнафта» витрат по сплаті державного мита за подання касаційної скарги у розмірі 6375,00 грн..

Визнати недійсною та скасувати постанову органу виконання рішень про зупинення виконавчого провадження від 19.12.2014 ВП № 44213546.

В іншій частині скарги відмовити.

Суддя С. А. Ковтун