Ухвала суду № 43791442, 17.04.2015, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

0,2

УХВАЛА

17.04.2015

Справа № 910/3986/15-г

За позовом

Приватного підприємства "ЕРКЕР"

до

Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит"

про

стягнення 1 024 657,53 грн.

Суддя Стасюк С.В.

Представники сторін: не викликались

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Приватне підприємство "ЕРКЕР" (надалі по тексту - позивач) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" (надалі по тексту - відповідач) про стягнення 1 024 657,53 грн., з яких, 1 000 000,00 грн. основного боргу, 24 164,38 грн. проценти за вкладом та 493,15 грн. три проценти річних, а також покласти на відповідача судові витрати.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.02.2015 року порушено провадження у справі № 910/3986/15-г та призначено справу до розгляду на 07.04.2015 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.04.2015 року розгляд справи було відкладено на 16.04.2015 року, у зв'язку з неявкою відповідача та необхідністю подання додаткових доказів у справі.

14.04.2015 року через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог, у зв’язку з невиконанням відповідачем умов договору банківського вкладу "Класичний" № 1739 від 11.02.2014 року, у відповідності до якої просить суд стягнути з відповідача основний борг у розмірі 1 000 000,00 грн., 69 808,19 грн. проценти за вкладом, 161 000,00 грн. інфляційних втрат, 6 000,00 грн. трьох відсотків річних, а також покласти на відповідача судові витрати.

У відповідності до статті 22 Господарського процесуального кодексу України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Як зазначено в пункті 3.11 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" № 18 від 26.12.2011 року, ГПК, зокрема статтею 22 цього Кодексу, не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про "доповнення" або "уточнення" позовних вимог, або заявлення "додаткових" позовних вимог і т.п. Тому в разі надходження до господарського суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як: подання іншого (ще одного) позову, чи збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи об'єднання позовних вимог, чи зміну предмета або підстав позову.

Подана позивачем заява про уточнення позовних вимог розцінюється судом як заява про збільшення позовних вимог та не приймається судом до розгляду, з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 57 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору.

Згідно із статтями 1, 2 Закону України "Про судовий збір" судовий збір - це збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, а також за видачу судами документів і включається до складу судових витрат. Платниками судового збору є громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду.

Статтею 4 вказаного Закону України встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Зокрема, за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру судовий збір встановлюється у розмірі 2% ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати (1827,00 грн.) та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат (73 080,00 грн.). З позовних заяв немайнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1 мінімальної заробітної плати (1218,00 грн.).

Крім того, відповідно до статті 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2014 рік" мінімальна заробітна плата у місячному розмірі з 1 січня становить 1 218,00 грн.

Таким чином, розмір судового збору за розгляд позовних заяв в господарському суді майнового характеру становить не менше 1827,00 грн. та не більше 73 080,00 грн., немайнового характеру – 1218,00 грн.

Як вбачається з поданої заяви про уточнення збільшення позовних вимог, позивач просить суд стягнути з відповідача основний борг у розмірі 1 000 000,00 грн., 69 808,19 грн. проценти за вкладом, 161 000,00 грн. інфляційних втрат, 6 000,00 грн. трьох відсотків річних, всього на загальну суму 1 236 808, 19 грн.

Отже, сума судового збору, що підлягає до сплати в Доход Державного бюджету України за подання позову на суму 1 236 808, 19 грн. становить 24 736,16 грн. Проте, до позовної заяви додано платіжне доручення № 9021 від 09.02.2015 року, яке свідчить про сплату судового збору в розмірі 20 493,16 грн., тобто в меншому ніж встановлено законодавством.

В пункті 2.8. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 №7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" встановлено, що у разі коли позивач на підставі частини четвертої статті 22 ГПК до прийняття рішення зі справи збільшив розмір позовних вимог чи до початку розгляду справи по суті змінив предмет або підставу позову, в зв'язку з чим зросла ціна позову, він відповідно до абзацу другого частини другої статті 6 Закону повинен сплатити недоплачену в зв'язку з цим суму судового збору до звернення з відповідною заявою до господарського суду. Якщо до останньої не додано доказів такої доплати, заява повертається без розгляду на підставі пункту 4 частини першої статті 63 ГПК, що згідно з частиною третьою згаданої статті ГПК не перешкоджає позивачеві повторно звернутися до господарського суду з відповідною заявою після доплати ним необхідної суми судового збору; у цьому випадку до відповідного звернення суд здійснює розгляд раніше заявленої позовної вимоги (позовних вимог), якщо позивач не відмовився від неї. З урахуванням конкретних обставин справи суд може розглянути й змінені вимоги позивача без доплати останнім суми судового збору з подальшим розподілом останнього між сторонами за правилами статті 49 ГПК.

Відповідно до пункту 2.22. постанови Пленуму Вищого господарського суду України №7 від 21.02.2013 року "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України", якщо заявником не подано належних доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі, заява повертається господарським судом з підстав передбачених Господарського процесуального кодексу України, зокрема пунктом 4 частини першої статті 63. При цьому якщо таке повернення здійснюється у зв’язку з недодержанням заявником вимог закону щодо порядку та/або розміру сплати судового збору, то у відповідній ухвалі господарського суду має бути зазначено правильний порядок сплати та/або розмір судового збору.

Суд відзначає, що недоплата заявником судового збору за відсутності передбачених статтею 8 Закону України "Про судовий збір" підстав має своїм наслідком застосування положень статті 63 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до вимог пунктом 4 частини 1 статті 63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо у позовній заяві не подано доказів сплати судового збору.

Окрім того, як зазначено в пункті 3.10 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" № 18 від 26.12.2011 року, під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Згідно з частиною третьою статті 55 ГПК ціну позову вказує позивач.

Враховуючи, що в позовній заяві вимогу про стягнення з відповідача інфляційних нарахувань позивачем заявлено не було, у суду відсутні підстави для прийняття до розгляду вказаних вимог.

За таких обставин, заява про збільшення позовних вимог не може бути прийнята до розгляду та підлягає поверненню для усунення допущеного порушення, після чого заявник не позбавлений права повторно звернутись з заявою до господарського суду в загальному порядку (частини 3 статті 63 Господарського процесуального кодексу України).

Керуючись пунктом 4 частини 1 статті 63 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

Заяву про уточнення (збільшення) позовних вимог Приватного підприємства "ЕРКЕР" і додані до неї документи повернути без розгляду.

Суддя С.В. Стасюк