Ухвала суду № 43790830, 27.04.2015, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

"27" квітня 2015 р. Справа № 903/1092/14 Суддя господарського суду Волинської області Вороняк А. С., розглянувши заяву публічного акціонерного товариства "Ковельмолоко" про відстрочку виконання рішення господарського суду від 17.12.2014р.

у справі № 903/1092/14

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Волиньагрохолдинг", с.Маяки, Луцький район, Волинська область

до публічного акціонерного товариства "Ковельмолоко", м. Ковель

про стягнення 103079,43 грн.

за участю представників:

від заявника(боржника): н/з

від стягувача: Федюк О.М., довіреність №155 від 01.10.2014р.

17.12.2014р. у справі №903/1092/14 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Волиньагрохолдинг" до публічного акціонерного товариства "Ковельмолоко" про стягнення 103079,43 грн. було прийнято рішення, яким позов задоволено частково, вирішено стягнути з публічного акціонерного товариства "Ковельмолоко" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Волиньагрохолдинг" 103079,29 грн., з них 99885 грн. - основної заборгованості, 2852,05 грн. - пені, 342,24 грн. - 3% річних та 2061,59 грн. сплаченого позивачем судового збору.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 03.02.2015р. у справі 903/1092/14, рішення господарського Волинської області суду від 17.12.2014р. залишено без змін.

26.02.2015р. на виконання вищезазначеного рішення господарського суду було видано наказ №903/1092/14-1.

12.03.2015р. постановою ВДВС Ковельського МРУЮ відкрито виконавче провадження ВП №46842456 із виконання наказу Господарського суду Волинської області від 26.02.2015р. №903/1092/14-1 про стягнення із ПАТ «Ковельмолоко на користь ТзОВ "Волиньагрохолдинг" грошових коштів.

20.04.2015 року ПАТ "Ковельмолоко" звернулося до господарського суду Волинської області із заявою №172 від 15.04.2015р., в якій просить відстрочити виконання рішення господарського Волинської області суду від 17.12.2014р. у справі №903/1092/14 на 6 (календарних) місяців.

В обґрунтування даної заяви боржник вказує на те, що ПАТ «Ковельмолоко» є молокопереробним підприємством. Відповідно до своєї діяльності здійснює заготівлю молока від населення та господарств, виробляє молокопродукти та реалізує молоко і молокопродукти. Специфіка роботи товариства полягає в тому, що кошти, отримані від реалізації виготовленої продукції, відповідно до ст.4 чинного Указу Президента № 227 від 16.03.1995р. «Про заходи щодо нормалізації платіжної дисципліни в народному господарстві України» направляються в першу чергу і не пізніше наступного дня після продажу молока і молокопродуктів, на розрахунки з населенням та агрофірмами за отриману сировину, незважаючи на наявність договірних відносин. Отже, товариство зобов'язано переважну частину обігових коштів негайно сплачувати за сировину.

Крім того, станом на сьогодні ПАТ «Ковельмолоко» відчуває труднощі в надходженні грошових коштів від реалізації молочної продукції. Дані труднощі викликані об'єктивними факторами та наступними обставинами на молочному ринку України: одночасне зменшення пропозиції та зростання вартості молока на молочному сировинному ринку, зменшення строків розрахунку за сировину, погіршення платіжної дисципліни покупців.

Додатково вказують, що платіжним дорученням №814 від 03.04.2015р. сплатили 10000 грн.(в погашення заборгованості перед ТОВ "Волиньагрохолдинг"), з причин об'єктивної неможливості негайно сплатити залишок боргу, підприємство змушене буде відмовитись від заготівлі молока, що неминуче призведе до зупинення виробництва соціально необхідної молочної продукції, яка є одним з основних продуктів харчування, виробництво якої на сучасному етапі є одним із провідних в структурі харчової індустрії України і у кінцевому результаті підприємство опиниться під реальною загрозою банкрутства.

На підтвердження зазначеного заявником долучено до матеріалів заяви, копію постанови від 12.03.2015р. про відкриття виконавчого провадження ВП №46842456; копію рішення господарського суду Волинської області від 17.12.2014р. та постанови Рівненського апеляційного господарського суду від 03.02.2015р.; копію балансу (звіту про фінансовий стан) на 2014р.; копію звіту про фінансові результати (звіт про сукупний дохід) за 2014 р.; копію платіжного доручення №814 від 03.04.2015р..

Ухвалою господарського суду Волинської області від 21.04.2015р. зазначену заяву було прийнято та призначено її розгляд в судовому засіданні на 27.04.2015р..

24.04.2015р. від стягувача(позивача по справі) через канцелярію суду надійшли заперечення на заяву про відстрочку виконання рішення господарського суду від 17.12.2014р., просять відмовити у задоволенні вказаної заяви, зазначають, що в період з березня по травень місяці всі кошти які наявні на підприємстві направлені на придбання насіння, палива, на оплату робіт по виконанню польових робіт, задля проведення посівної кампанії. Проте, враховуючи ціни на пальне та посівний матеріал який завозиться із-за кордону посівна кампанія на межі зриву. Окрім цього, підприємство має численні непогашені борги перед контрагентами, які виникли внаслідок незадовільних розрахунків з покупцями їхньої продукції. 03.04.2015р. на кошти та рахунки ТзОВ "Волиньагрохолдинг" був накладений арешт згідно виконавчого провадження №46825644 - що паралізувало роботу підприємства та унеможливило подальшу роботу на полях. Додатково зазначають, що з доданих до заяви про відстрочку виконання рішення суду балансу та звіту про фінансові результати, ПАТ "Ковельмолоко" являється збитковим підприємство, проте, на вищезгаданих документах немає жодних відміток органів Статистики та Державної Фіскальної служби, що змушує сумніватись в достовірності поданих доказів.

Додають копію оборотно-сальдової відомості по рахунку 631 станом на 23.04.2015р., копію постанови ВДВС Луцького РУЮ про арешт коштів від 03.04.2015р..

27.04.2015р. через канцелярію суду від заявника надійшов супровідний лист в якому просять, затвердити графік погашення заборгованості перед ТОВ "Волиньагрохолдинг" в розмірі 105180,88 грн.. Додатково просять, заяву про відстрочку виконання рішення суду розглянути без участі представника ПАТ "Ковельмолоко".

Судом встановлено, що заявник(ПАТ "Ковельмолоко") вимог ухвали суду від 21.04.2015р. не виконав, а саме не надав суду: письмове пояснення (заяву) з зазначенням конкретної дати до якої заявник просить відстрочити виконання рішення суду, натомість подав клопотання про затвердження графіку погашення заборгованості, що судом не витребовувалося. В судове засідання 27.04.2015р. не з'явився, компетентного представника не направив, витребуваних ухвалою суду документів не надав, проте був належним чином повідомлений про місце і час розгляду справи, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №4500806021897 від 27.04.2015р..

Представник позивача(стягувача) в судовому засіданні 27.04.2015р. просив у задоволені поданої заяви відмовити, вказав на скрутний матеріальний стан стягувача, подав довідку про не надходження жодних коштів в рахунок погашення заборгованості ПАТ "Ковельмолоко".

Згідно ст.121 ГПК України, при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Господарський процесуальний кодекс України не визначає переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи утруднюють його виконання, а тому суд оцінює докази, що підтверджують зазначені обставини, за правилами ст.43 ГПК України і за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення чи унеможливлюють його виконання, має право відстрочити виконання рішення. Тобто, до заяви мають бути додані докази, які підтверджують обставини, викладені в заяві щодо неможливості чи утруднення виконання рішення.

Згідно п.п.7.1.1, 7.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012р. №9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" (із наступними змінами та доповненнями) визначено, що господарський суд на підставі ст.121 ГПК України має право за заявою сторони або за власною ініціативою у виняткових випадках залежно від обставин справи відстрочити, розстрочити виконання рішення, змінити спосіб та порядок його виконання.

Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Вищого господарського суду України від 21.11.2012р. у справі №5008/437/2012, від 10.08.2011р. у справі №14/83.

Оскільки згадана стаття не обмежує відповідне право господарського суду певним строком, воно може бути реалізоване у будь-який час після набрання рішенням законної сили і до його фактичного повного виконання. Також не обмежується право заявника на повторне звернення з відповідною заявою, якщо вона вже розглядалася судом.

Відстрочка - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом. Підставою для відстрочки виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. Згоди сторін на вжиття заходів, передбачених ст.121 ГПК України, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки виконання рішення.

Розстрочка означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частки також повинні визначатись господарським судом. При цьому слід мати на увазі, що розстрочка можлива при виконанні рішення, яке стосується предметів, що діляться (гроші, майно, не визначене індивідуальними ознаками; декілька індивідуально визначених речей тощо).

Згідно п.10 постанови Пленуму Верховного суду України №14 від 26.12.2003р. "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження" зазначено, що при вирішенні заяв державного виконавця чи сторони про відстрочку або розстрочку виконання рішення, встановлення або зміну способу й порядку його виконання суду потрібно мати на увазі, що відповідно до ст.121 ГПК їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення. Тобто, господарський суд повинен враховувати можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк, але також необхідно враховувати такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення та не допускати їх настання.

З наведеного випливає, що надання відстрочки виконання судового рішення пов'язується із об'єктивними, непереборними, виключними обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення.

Заявник не виконав вимог ухвали суду від 21.04.2015р., а саме не надав суду письмове пояснення (заяву) з зазначенням конкретної дати до якої заявник просить відстрочити виконання рішення суду, що позбавляє суд можливості визначити конкретну дату(подію) з якої просять відстрочити виконання рішення.

Заява заявника від 24.04.2015р. №195 про затвердження графіку погашення заборгованості не приймається судом, оскільки заявник звертався до суду з заявою про відстрочку виконання рішення, а не розстрочку його виконання.

Заявник не надав суду доказів наявності порушення справи про банкрутство підприємства-боржника та обумовленої цим реальної загрози його банкрутства про що вказував у поданій заяві, а також на надав інших доказі(документів), які б свідчили про відсутності коштів на банківських рахунках та інших активів (майна), на які можливо було б звернути стягнення.

Отже, в даному випадку суд вважає, що складне фінансове становище та посилання на труднощі в надходженні грошових коштів від реалізації молочної продукції що обумовлені одночасним зменшенням пропозиції та зростання вартості молока на молочному сировинному ринку, зменшенням строків розрахунку за сировину, погіршенням платіжної дисципліни покупців, про що зазначено заявником в заяві про відстрочку виконання рішення, за змістом ст.121 ГПК України без обґрунтування належними та допустимими доказами не є обставинами, котрі ускладнюють виконання рішення суду або роблять його неможливим у встановленим господарським судом спосіб, а відтак не виступають підставою для відстрочки виконання рішення суду. До цього суд зазначає, що згідно с.42 Господарського кодексу України(далі - ГК України), підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Суд критично відноситься до поданих заявником балансів та звітів про фінансові результати ПАТ "Ковельмолоко", оскільки останні не відповідають вимогам п.п.4.7, 4.9, 4.13.7 наказу Державної податкової служби України від 14.06.2012р №516 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності платників податків в органах ДПС України»(далі - Методичних рекомендацій).

Згідно п.4.7 Методичних рекомендацій, на етапі приймання документів податкової звітності інспектори, які здійснюють приймання, виконують перевірку оформлення документів відповідно до загальних вимог та наявність обов'язкових додатків до декларацій.

Згідно п.4.9 Методичних рекомендацій, за відсутності зауважень до оформлення податкової звітності, зазначених у пункті 4.7 Методичних рекомендацій, інспектори, що здійснюють приймання такої звітності, реєструють датою її фактичного отримання ОДПС. Така податкова звітність вважається прийнятою. Цей факт засвідчують відповідні відмітки: штамп, дата реєстрації документа та реєстраційний номер.

Згідно п.4.13.7 Методичних рекомендацій, факт приймання звіту в електронній формі адресатом звітності від платника податків підтверджується другою квитанцією, у якій визначаються реквізити прийнятого податкового документа в електронній формі, відповідність податкового документа в електронній формі формату (стандарту) електронного документа, результати перевірки ЕЦП, інформація про платника податків (назва та код ЄДРПОУ підприємства), дата та час приймання звіту, реєстраційний номер, податковий період, за який подається звіт, та дані про відправника квитанції. На цю квитанцію накладається ЕЦП ЦОЕЗ, здійснюється її шифрування, після чого друга квитанція надсилається платнику податків засобами телекомунікаційного зв'язку. Датою та часом надання податкового документа в електронному вигляді до ОДПС є дата та час, зафіксовані у першій квитанції.

Балансів та звітів про фінансові результати ПАТ "Ковельмолоко" із вказаними вище відмітками або квитанції про факт приймання звіту в електронній формі, заявником не подано.

При цьому суд звертає увагу, що за змістом ч.1 ст.229 ГК України та ч.1 ст.625 Цивільного кодексу України за невиконання грошового зобов'язання боржник відповідає, хоч би його виконання стало неможливим не тільки в результаті його винних дій чи бездіяльності, а і внаслідок дії непереборної сили або простого випадку. Відповідальність боржника означає можливість стягнення за рахунок майна боржника суми невиконаного грошового зобов'язання. Тобто боржник не звільняється від відповідальності за невиконання чи неналежне виконання грошового зобов'язання за будь-яких обставин.

Окрім того, ч.2 ст.218 ГК України визначає, що відсутність у боржника необхідних коштів, а також порушення зобов'язань контрагентами правопорушника не вважаються обставинами, які є підставою для звільнення боржника від господарсько-правової відповідальності.

Згідно ч.4 ст.124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Враховуючи вищевикладені обставини, набрання рішенням законної сили і обов'язковість його виконання, той факт, що боржником не доведено винятковості обставин об'єктивної неможливості виконати рішення суду, враховуючи майновий стан сторін, негативні наслідки для стягувача при затримці виконання рішення, господарський суд прийшов до висновку, що заява ПАТ "Ковельмолоко" про відстрочку виконання рішення господарського суду Волинської області від 17.12.2014р. у справі №903/1092/14 - не підлягає задоволенню, через необґрунтованість.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.86, 121 ГПК України, господарський суд, -

ухвалив:

У задоволенні заяви публічного акціонерного товариства "Ковельмолоко" про відстрочку виконання рішення господарського суду від 17.12.2014р. на 6 (календарних) місяців у справі №903/1092/14 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Волиньагрохолдинг" до публічного акціонерного товариства "Ковельмолоко" про стягнення 103079,43 грн. - відмовити.

Суддя А. С. Вороняк