Рішення № 43790782, 21.04.2015, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

21 квітня 2015 р.

Справа № 902/232/15

за первісним позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю "Бєлтранс" (вул. Леніна, 65, м. Біляївка,Одеська обл, 67600)

до:Товариства з обмеженою відповідальністю "Глікохім" ( м. Вінниця, вул. Хмельницьке шосе, 122 оф. 301, 21021)

про стягнення 153359,38 грн. заборгованості

за зустрічним позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Глікохім" ( вул. Хмельницьке шосе, 122 оф. 301 м. Вінниця, Вінницька область, 21021)

до:Товариства з обмеженою відповідальністю "Бєлтранс" (вул. Леніна, 65, м. Біляївка, Одеська обл, 67600)

про стягнення 39200,00 грн.

Головуючий суддя Яремчук Ю.О.

Cекретар судового засідання Головаченко Т.В.

Представники:

позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним): Тиханський М.О.,

відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним) : Погрібний А.І.

ВСТАНОВИВ :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Бєлтранс" звернулось до господарського суду Вінницької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Глікохім" про стягнення 153359,38 грн. заборгованості.

Ухвалою суду від 25.02.2015 року порушено провадження у справі № 902/232/15 з призначенням судового засідання на 12.03.2015 року.

Ухвалою суду від 12.03.2015 року розгляд справи було відкладено на 01.04.2015 року, з об'єктивних причин.

31.03.2015 р. до суду надійшла зустрічна позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю "Глікохім" до товариства з обмеженою відповідальністю "Бєлтранс" про стягнення 39200,00 грн.

Ухвалою суду від 01.04.2015 року зустрічний позов № б/н від 30.03.2015 року товариства з обмеженою відповідальністю "Глікохім" до товариства з обмеженою відповідальністю "Бєлтранс" про стягнення 39200,00 грн. призначено для спільного розгляду з первісним та відкладено розгляд справи до 15.04.2015 року.

15.04.2015 року оголошено перерву до 21.04.2015р.

В судове засідання 21.04.2015 року з'явились представник позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним) та представник відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним).

Представник позивача за первісним позовом первинний позов підтримав в повному обсязі, проти зустрічного позову заперечив, про що зазначив у відзивах від 14.04.2015 року та від 20.04.2015 року.

Представник відповідача за первісним позовом проти первинного позову заперечив та підтримав в повному обсязі зустрічний позов.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

З первинного позову судом встановлено: між ТОВ «Бєлтранс» та ТОВ «Глікохім» було укладено договір № 10-14 транспортного перевезення від 31 березня 2014 року. (далі-договору)

Відповідно до п.1.1. договору, Виконавець зобов'язується надати Замовнику послуги із доставки вантажу відповідно до заявки на умовах, визначених цим договором, автомобільним транспортом, а Замовник прийняти та оплатити належним чином виконані виконавцем послуги.

Згідно п.1.2. договору Замовник направляє Заявку Виконавцю по факсимільному зв'язку або електронною поштою не пізніше ніж 2 (дві) доби до бажаної дати здійснення перевезення. У заявці вказується: вид, найменування, кількість вантажу, найменування відправника, і адреса пункту завантаження, дата і час завантаження, найменування вантажоодержувача, та адресу пункту розвантаження, дата і час розвантаження, інші вимоги до умов перевезення, обов'язкові для виконавця.

Відповідно до п.3.1. договору оплата наданих Виконавцем послуг за цим договором здійснюється Замовником шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Виконавця протягом 20 календарних днів з дати розвантаження в гривнях ( визначається в товарно-транспортних документах). Термін оплати може бути змінений на підставі заявок. Факт оплати підтверджується актами виконаних робіт, які підписуються обома сторонами.

Згідно п. 4.3. договору у разі запізнення під навантаження або несвоєчасної доставки вантажу в пункт призначення з вини виконавця останній зобов'язаний сплатити Замовнику штраф у розмірі 800 гривень за кожну добу прострочення.

Відповідно до п.4.4. договору за порушення Замовником строків оплати послуг Виконавця, Замовник виплачує Виконавцю пеню в розмірі 0,01 % від простроченої суми за кожен календарний день прострочення.

17 листопада 2014 року між ТОВ «Бєлтранс» та ТОВ «Глікохім» було укладено додаткова угода № 2 до основного договору де зокрема:

Відповідно до п.1 додаткової угоди сторони дійшли згоди викласти п. 1.1. договору у наступній редакції: «1.1. Виконавець зобов'язується надати Замовнику послуги із доставки вантажу відповідно до умовах, визначених даною додатковою угодою, автомобільним транспортом, а Замовник прийняти та оплатити належним чином виконані Виконавцем послуги: місце завантаження: м. Одеса, «Євротерминал», Хаджибеївська дорога, 4 ООО «ОППК», місце розвантаження - Вінницька обл., Калинівський р-н, м. Калинівка, вул. Дзержинського,1; вантаж - гліцерин сирий; вантажовідправник - САМРА (Spain); вага вантажу 4 (чотири тисячі) тон.

Термін надання послуг з перевезення: 24.11.2014 - 25.12.2014, кількість авто до завантаження в день - не більше 10 одиниць.

Між сторонами було погоджено графік надання послуг: 24.11.2014 р. - 4 авто (по 44 тон) 176 тон; 25.11.2014 р. - 4 авто (по 44 тон) 176 тон; 26.11.2014 р. - 4 авто (по 44 тон) 176 тон ; 27.11.2014 р. - 4 авто (по 44 тон) 176 тон; 01.12.2014 р. - 4 авто (по 44 тон) 176 тон; 02.12.2014 р. - 4 авто (по 44 тон) 176 тон; 03.12.2014 р. - 4 авто (по 44 тон) 176 тон; 04.12.2014 - 4 авто (по 44 тон) 176 тон ; 07.12.2014 р. - 4 авто (по 44 тон) 176 тон; 08.12.2014 р. - 4 авто (по 44 тон) 176 тон ; 10.12.2014 р. - 4 авто (по 44 тон) 176 тон; 11.12.2014 р. - 4 авто (по 44 тон) 176 тон ; 14.12.2014 р. - 4 авто (по 44 тон) 176 тон; 15.12.2014р. - 4 авто (по 44 тон) 176 тон ; 16.12.2014 р. - 4 авто (по 44 тон) 176 тон; 17.12.2014 р. - 4 авто (по 44 тон) 176 тон; 18.12.2014 р. - 4 авто (по 44 тон) 176 тон; 21.12.2014 р. - 4 авто (по 44 тон) 176 тон ; 22.12.2014 р. - 4 авто (по 44 тон) 176 тон ; 23.12.2014 р. - 4 авто (по 44 тон) 176 тон ; 24.12.2014 р. - 4 авто (по 44 тон) 176 тон .

П. 1.4. договору викласти у наступній редакції: «1.4 Виконавець направляє Заявку Замовнику з прославлянням печатки та підпису уповноваженого представника Виконавця, та зазначенням: ПІБ, водія, номера тягача і цистерни та місця перетину кордону і, при необхідності - технічних засобів, які забезпечують підтримку температурного режиму вантажу. Дані заявки є невід'ємною частиною цього Договору».

П.3.1. договору викласти у наступній редакції: «3.1. оплата наданих Виконавцем послуг складає 292,50 грн. за 1 (одну) тону вантажу протягом 3 (трьох) календарних днів з дати завантаження (визначається в товаротранспортних документах) та здійснюється Замовником шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Виконавця. підставою для оплати є сканкопія рахунку-фактури надіслана з електронної пошти Перевізника ( Задверняк Наталія lrv@beltrans.com.ua) на електронну пошту Замовника (Сидоров Павел (sidorov@glicerin.com.ua); Степчук Юрій ( stepchyk@glycerin.com.ua). Факт надання послуг підтверджується актами виконаних робіт, які підписуються обома сторонами.

Позивач зазначає, що взяті на себе зобов'язанню він виконав в повному обсязі, що підтверджується товарно-транспортними накладними, копії яких містяться в матеріалах справи.

Представник позивача за первинним позовом зазначив, що відповідач за первинним позовом не здійснював своєчасно розрахунки за надані послуги, як доказ ТОВ «Бєлтранс» посилається на рахунки - фактури на оплату послуг та банківські виписки, копії які містяться в матеріалах справи, з яких видно прострочки щодо сплати коштів.

Позивач надає пояснення, що рахунки фактури надсилались відповідачу електронною поштою, як доказ відправки надав суду скріншоти екрану з листом на електронній пошті, де як зазначає останній видно прикріплений файл ( рахунок) та дату відправлення цього листа та направлялись через відділення «Нової пошти», як доказ було надано копії експрес накладних.

Неоплаченими залишились рахунки - фактура № СФ-0002562 від 25 грудня 2014 року на суму 112401,90 грн. та № СФ-0000014 від 20 січня 2015 року на суму 40394,25 грн., які були виставлені за послуги, та були надані згідно акту здачі - прийняття робіт № ОУ-0002562 та № ОУ - 0000014 а саме доставку вантажу, за маршрутом:

Одеса - Калинівка (Вінниця) автотранспортом ВН 5526ЕА 23.12.2014 р. у кількості 46.320 тонн;

Одеса - Калинівка (Вінниця) автотранспортом ВН5894ЕН 23.12.2014 р. у кількості 46,3 тонни;

Одеса - Калинівка (Вінниця) автотранспортом ВН4479ЕО 23.12.2014 р. у кількості 46,1 тонни;

Одеса - Калинівка (Вінниця) автотранспортом ВН4478ЕО 24.12.2014 р. у кількості 45,36 тонни;

Одеса - Калинівка (Вінниця) автотранспортом ВН9254АР 24.12.2014 р. у кількості 44,98 тонни;

Одеса - Калинівка (Вінниця) автотранспортом ВН9314СО 24.12.2014 р. у кількості 47,42 тонни;

Одеса - Калинівка (Вінниця) автотранспортом ВН9697АЕ 24.12.2014 р. у кількості 48,7 тонни;

Одеса - Калинівка (Вінниця) автотранспортом ВН0066ВК 24.12.2014 р. у кількості 59,1 тонни.

Одеса - Калинівка (Вінниця) автотранспортом ВН 4479ЕО 20.01.2015 р. у кількості 46,46 тонни;

Одеса - Калинівка (Вінниця) автотранспортом ВН 1260АН 20.01.2015 р. у кількості 46,26 тонни;

Одеса - Калинівка (Вінниця) автотранспортом ВН 5895ЕН 20.01.2015 р. у кількості 45,38 тонни.

Загальна вартість наданих послуг згідно акту здачі - прийняття робіт № ОУ-0002562 становить 40 394, 25 грн. в.т.ч. ПДВ 20% - 6 732,36 грн. Вказаний вантаж 20 січня 2015 року був доставлений в пункт призначення Вінницька область, Калинівський р-н, м. Калинівка, вул. Дзержинського, 1.(CMR які наявні в матеріалах справи)

Загальна вартість наданих послуг згідно акту здачі - прийняття робіт № ОУ - 0000014 становить 112401, 90 грн. в т.ч. ПДВ 20% - 18733,62 грн. Вказаний вантаж 25 грудня 2014 р. був доставлений в пункт призначення Вінницька область, Калинівський р-н, м. Калинівка, вул. Дзержинського, 1. (CMR які наявні в матеріалах справи)

Представник ТОВ «Бєлтранс» надав пояснення, що у нього не має можливості надати до суду копії актів виконаних робіт, підписаних обома сторонами (ТОВ «Бєлтранс» та ТОВ «Глікохім») у зв'язку з тим, що оригінали актів виконаних робіт у двох екземплярах, підписані зі сторони ТОВ «Бєлтранс» були направлені на адресу ТОВ «Гліком», для підписання. Станом на день розгляду справи в суді примірники ТОВ «Бєлтранс» на адресу компанії не надходили.

При цьому, позивач за первинним позовом зазначає, що відсутність підпису та печатки відповідача за первинним позовом на даних накладних, не свідчить про невиконання послуг, оскільки вартість послуг на суму 112401,90 грн. та 40394,25 грн. була відображена в податкових накладних № 2562 від 25.12.2014 року та №14 від 20.01.2015 року відповідно, в яких зазначено про виконання послуг згідно договору № 10-14 від 31.03.2014 року, що в свою чергу свідчить про фактичне надання послуг позивачем згідно зазначеного договору.

Відповідач свої зобов'язання стосовно договору не виконав, що спонукало позивача звернутися з позовом до суду з нарахуванням штрафних санкцій.

Відповідачем за первинним позовом було подано зустрічний позов в якому останній зазначив, що дійсно між сторонами по справі було укладено договір № 10-14 транспортного перевезення від 31 березня 2014 року (ділі основний договір). Термін надання послуг з перевезення: 24.11.2014 - 25.12.2014 р.р., кількість авто до завантаження в день - не більше 10 одиниць. З відповідним графіком надання послуг.

17 листопада 2014 року між ТОВ «Бєлтранс» та ТОВ «Глікохім» було укладено додаткова угода № 2 до основного договору (далі угода).

Відповідач зазначає, що ТОВ «Бєлтранс» поставки виконував з порушенням строку, який встановлений договором № 10-14 від 31.03.2014 року, постійно не своєчасно доставляв вантаж останнім були порушені всі терміни поставки по графіку. При тому, що в додатковій угоді № 2 сторони передбачили дострокове виконання графіку поставки, а не запізнення. В п.1 даної угоди вказано, що кількість завантаження в день не повинна перевищувати 10 одиниць транспорту. Пунктом 5 додаткової угоди № 2 внесено доповнення до договору, а саме п.4.1. в якому передбачено, що ТОВ «Глікохім» не може вимагати продовження графіку поставки або кількість транспортних засобів. Тобто, термін виконання послуг визначений чітко, зі встановленою кількістю транспортних засобів і вимагати продовження графіку неможливо, для цього потрібно було б підписувати нову додаткову угоду. Тому ТОВ «Бєлтранс» намагаючись надолужити строки графіку поставки, інколи поставляв більшу кількість транспортних засобів ніж було узгоджено на конкретну дату.

При цьому, п.4.3. основного договору встановлено, що в разі запізнення під навантаження або несвоєчасної доставки вантажу в пункт призначення, з вини ТОВ «Бєлтранс», останній зобов'язаний сплатити ТОВ «Глікохім» штраф у розмірі 800 гривень, за кожну добу прострочення.

22.01.2015 року, ТОВ «Глікохім» було направлено претензію № б/н ТОВ «Бєлтранс» про стягнення штрафу у розмірі 39200,00 грн. за несвоєчасну доставку вантажу, яка залишена без задоволення.

20.03.2015 року ТОВ «Глікохім» було повторно направлено претензію до ТОВ «Бєлтранс», яка залишена без задоволення.

Несплату штрафу ТОВ «Бєлтранс» спонукало ТОВ «Глікохім» звернутись із зустрічним позовом до суд.

ТОВ «Бєлтранс» було надано суду заперечення на зустрічний позов ( вх. № канц. 06-52/3594/15 від 14.04.2015 року та вх. № канц. 06-52/3845/15 від 20.04.2015 року) в яких зокрема зазначено, що ТОВ «БЄЛТРАНС» відповідно до укладеного з ТОВ «Гліком» договору транспортного перевезення №10-14 від 31.03.2014 року та додаткової угоди № 2 від 17.11.2014 року виконало всі взяті на себе зобов'язання, а саме надало в повному обсязі послуги з перевезення вантажу Відповідача.

Відповідач за зустрічним позовом зазначає, що основним доводом ТОВ «Глікохім» є те, що відповідно до п. 4.15 Угоди ТОВ «Бєлтранс» «не може вимагати подовження Графіку поставки», але у даній угоді жодного слова про це не йдеться: «п. 4.15 Якщо графік надання послуг з перевезення був порушений Перевізником, то Замовник не може вимагати від Перевізника продовження графіку або кількості технічних засобів». Так відповідно до цього пункту угоди Замовник, тобто ТОВ «Глікохім» не може вимагати від ТОВ «Бєлтранс» продовження графіку, а не навпаки, як намагається у зустрічному позові відобразити ТОВ «Глікохім».

Таким чином, ТОВ «Бєлтранс» вважає, що сумлінно виконувало взяті на себе обов'язки та не порушувало умов договору та угоди.

Згідно з п. 3 угоди: «п.3.1. Оплата наданих Виконавцем послуг складає 292,50 грн. за 1 (одну) тону вантажу протягом 3 (трьох) календарних днів з дати завантаження (визначається в товарно транспортних документах) та здійснюється замовником шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Виконавця. Підставою для оплати є сканкопія рахунку-фактури надіслана з електронної пошти Перевізника на електронну пошту Замовника.».

Згідно п. 5 угоди: «п. 4.14. У разі не своєчасної оплати послуг Перевізника зазначених у п. 3.1. Договору, Перевізник залишає за собою право та на свій розсуд призупинити виконання зобов'язань до повної сплати Замовником послуг Перевізника.»

ТОВ «Бєлтранс» вважає, що сумлінно виконував умови договору та угоди, в той час, як ТОВ «Гліком» вже на третій виставлений рахунок, 26.11.2014 року порушив умови Договору та Угоди, порушивши строки оплати (3 дні з моменту виставлення рахунку), оплативши надані послуги лише через 5 днів (01.12.2014 р.).

Представник ТОВ «Бєлтранс» зазначає, що під час співпраці з ТОВ «Гліком», останній не однократно порушував умови Договору та Угоди, а саме передбачені Угодою строки оплати.

Так у зв'язку з викладеним вище, на підставі п. 4.14. Договору ТОВ «Бєлтранс» призупиняло на власний розсуд подачу автотранспорту для перевезення вантажу, але беручи до уваги, що ТОВ «Глікохім» 17 січня 2015 року надіслав до ТОВ «Бєлтранс» гарантійний лист (вих. №01/17-1), у якому ТОВ «Глікохім» гарантує оплату наданих послуг до 21.01.2014 року за умови що ТОВ «Бєлтранс» продовжить надавати послуги згідно Угоди, тому ТОВ «Бєлтранс» виконало свої зобов'язання згідно Договору та Угоди в повному обсязі.

Станом на 08.04.2015 року ТОВ «Глікохім» не оплатив надані йому послуги, чим порушив законні права та інтереси ТОВ «Бєлтранс».

З врахуванням встановлених обставин, щодо первинного позову суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст.174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно із ч. 1 ст.173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно із ч.1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 1 ст. 306 Господарського кодексу України (далі - ГК України) визначено, що перевезенням вантажів у цьому Кодексі визнається господарська діяльність, пов'язана з переміщенням продукції виробничо-технічного призначення та виробів народного споживання залізницями, автомобільними дорогами, водними та повітряними шляхами, а також транспортування продукції трубопроводами.

Відповідно до ст. 307 ГК України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.

Ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін (ст.632 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України, ч.7 ст.193 Господарського кодексу України)

Відповідно до ст.527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Кожна зі сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.

Згідно із ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Виходячи з викладеного, суд вважає вимогу позивача про стягнення з відповідача 152796,15 грн. суми основного боргу правомірною та обґрунтованою, та яка не заперечується відповідачем, з огляду на що задовольняє її у вказаному розмірі.

Крім суми основного боргу позивачем за первинним договором заявлено до стягнення 563,23 грн. пені.

Ч.1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

За змістом ст. 217 Господарського кодексу України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції та адміністративно-господарські санкції.

Відповідно до ч.1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України - неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Відповідно до ст. 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п.4.4. договору за порушення Замовником строків оплати послуг Виконавця, Замовник виплачує Виконавцю пеню в розмірі 0,01 % від простроченої суми за кожен календарний день прострочення.

Суд, дослідивши заявлену до стягнення пеню, прийшов до висновку, що остання не підлягає до задоволення, оскільки: як видно з матеріалів справи рахунки фактури (копії яких знаходяться в матеріалах справи) надсилались відповідачу за первинним позовом електронною поштою, як доказ відправки позивач за первинним позовом надав суду скріншоти екрану з листом на електронній пошті (де як зазначає останній видно прикріплений файл (рахунок) та дату відправлення цього листа та через відділення «Нової пошти», як доказ було надано копії експрес накладних. Жоден із наданих доказів не може бути прийнятий судом, оскільки, з них не видно коли саме (дата) були отримані відповідачем за первинним позовом рахунки фактури, а з наданих експрес накладних суду не зрозумілі, які саме документи відправлялись ТОВ «Гліком», оскільки в графі «документи, що супроводжують відправлення» - зазначено просто документи, без переліку та зазначень.

Враховуючи викладене позов в частині стягнення 563,23 грн. пені задоволенню не підлягає.

Щодо зустрічного позову суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст. 307 ГК України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.

Ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін (ст.632 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України, ч.7 ст.193 Господарського кодексу України)

Відповідно до ст.527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Кожна зі сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.

Пунктом 4.3. договору № 10-14 транспортного перевезення від 31.03.2014 року встановлено, що в разі запізнення під навантаження або несвоєчасної доставки вантажу в пункт призначення, з вини ТОВ «Бєлтранс», останній зобов'язаний сплатити ТОВ «Глікохім» штраф у розмірі 800 гривень, за кожну добу прострочення.

Судом встановлено, що ТОВ «Бєлтранс» поставки виконував з порушенням строку, який встановлений договором № 10-14 від 31.03.2014 року, (відповідно до тованрно-транспортних накладних CMR які наявні в матеріалах справи) при тому, що в додатковій угоді № 2 сторони передбачили дострокове виконання графіку поставки, а не запізнення. В п.1 даної угоди вказано, що кількість завантаження в день не повинна перевищувати 10 одиниць транспорту. Пунктом 5 додаткової угоди № 2 внесено доповнення до договору, а саме п.4.1. в якому передбачено, що ТОВ «Глікохім» не може вимагати продовження графіку поставки або кількість транспортних засобів. Тобто, термін виконання послуг визначений чітко, зі встановленою кількістю транспортних засобів і вимагати продовження графіку неможливо, для цього потрібно було б підписувати нову додаткову угоду. ТОВ «Бєлтранс» намагаючись надолужити строки графіку поставки, періодично поставляв більшу кількість транспортних засобів ніж було узгоджено на конкретну дату.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що зустрічний позов підлягає задоволенню.

Як визначає ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обов'язковим.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що первинний позов підлягає до задоволення частково, а зустрічний позов підлягає до задоволення повністю.

Судові витрати підлягають віднесенню на відповідачів відповідно до ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 4-3, 4-5, 22, 32, 33, 34, 36, 43, 44, 49, 82, 84, 85, 86, 87, 115, 116 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ :

Первинний позов задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Глікохім" (м. Вінниця, вул. Хмельницьке шосе, 122 оф. 301, 21021; код ЄДРПОУ 37691047) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Бєлтранс" (вул. Леніна, 65, м. Біляївка,Одеська обл, 67600; код ЄДРПОУ 37260707) 152 796,15 грн. заборгованості; 3055,92 грн. витрат на сплату судового збору.

В стягненні пені в розмірі 563,23 грн. відмовити.

Зустрічний позов задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Бєлтранс" (вул. Леніна, 65, м. Біляївка,Одеська обл, 67600; код ЄДРПОУ 37260707) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Глікохім" (м. Вінниця, вул. Хмельницьке шосе, 122 оф. 301, 21021; код ЄДРПОУ 37691047) 39 200,00 грн. штрафу; 1827,00 грн. витрат на сплату судового збору.

Видати накази після набрання рішення законної сили.

Повне рішення складено 27 квітня 2015 р.

Суддя Яремчук Ю.О.

віддрук. прим.:

1 - до справи