Ухвала суду № 43790721, 27.04.2015, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

27 квітня 2015 року Справа № 916/3776/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Остапенка М.І., (головуючого)

Гончарука П.А., (доповідача)

Стратієнко Л.В.,

розглянувши касаційну скаргу малого підприємства у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю "Молодість-92" на рішення господарського суду Одеської області від 12 січня 2015 року та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 24 березня 2015 року у справі №916/3776/14 за первісним позовом Департаменту комунальної власності Одеської міської ради до малого підприємства у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю "Молодість-92" про виселення, та за зустрічним позовом малого підприємства у вигляді ТОВ "Молодість-92" до Департаменту комунальної власності Одеської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Одеська міська рада про спонукання продовження дії договору, -

Встановив:

Згідно ст. 111 Господарського процесуального кодексу України до касаційної скарги додаються докази сплати судового збору.

Відповідно до ч. 2 п. 2.15 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" від 21 лютого 2013 № 7, у разі коли в апеляційному або в касаційному порядку оскаржується судове рішення, яке прийнято за наслідками розгляду первісного і зустрічного позовів, то якщо скаржник не згоден з таким рішенням у частині розгляду вимог за обома зазначеними позовами, судовий збір має сплачуватися ним так само з урахуванням результатів розгляду як первісного, так і зустрічного позовів.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням господарського суду Одеської області від 12 січня 2015 року відмовлено в задоволенні первісного та зустрічного позовів.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 24 березня 2015 року рішення господарського суду Одеської області від 12 січня 2015 року скасовано в частині відмови в задоволенні первісного позову, та задоволено позов Департаменту комунальної власності Одеської міської ради про виселення. В решті рішення господарського суду Одеської області від 12 січня 2015 року залишено без змін.

Мале підприємство у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю "Молодість-92" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Одеської області від 12 січня 2015 року та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 24 березня 2015 року у справі №916/3776/14 скасувати та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Враховуючи наведене, скаржник повинен був сплатити за немайнову вимогу первісного позову - 852,60грн., за немайнову вимогу зустрічного позову - 852,60грн.

Таким чином, скаржником не доплачено судовий збір у сумі 852, 60 грн., а отже додана до матеріалів касаційної скарги квитанція від 3 квітня 2015 року №3160320001 про сплату 852, 60 грн. не може вважатися належним і допустимим доказом сплати судового збору у встановленому розмірі.

З огляду на викладене, касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду як така, що оформлена з порушенням норм процесуального права, в зв'язку з чим підлягає поверненню скаржнику.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 86, 111, п. 4 ч. 1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу на рішення господарського суду Одеської області від 12 січня 2015 року та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 24 березня 2015 року у справі №916/3776/14 повернути малому підприємству у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю "Молодість-92".

Судді М.І. Остапенко

П.А. Гончарук

Л.В. Стратієнко