Постанова № 43790639, 08.04.2015, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 квітня 2015 року Справа № 902/79/13-г Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Полякова Б.М., - головуючого (доповідач у справі), Коваленка В.М., Короткевича О.Є.,розглянувши касаційні скарги 1. гр. ОСОБА_4, м. Ладижин Вінницької області; 2. гр. ОСОБА_5, м. Ладижин Вінницької областіна постановувід 11.11.2014 Рівненського апеляційного господарського судуу справі№ 902/79/13-г господарського суду Вінницької області за заявоюгр. ОСОБА_6, м. Одесапро банкрутствопублічного акціонерного товариства "Ладижинський завод силікатної цегли", м. Ладижин Вінницької областіарбітражний керуючий Гонта О.А., (розпорядник майна), м. Вінницяв судовому засіданні взяв участь представник

ПАТ "Промінвестбанк"Тунік Г.В., довір.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Вінницької області від 15.01.2013 порушено справу №902/79/13-г про банкрутство публічного акціонерного товариства "Ладижинський завод силікатної цегли" у порядку загальних норм Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції, чинній до 19.01.2013, далі - Закон про банкрутство).

Ухвалою господарського суду Вінницької області від 16.04.2013 за результатами підготовчого засідання визнано грошові вимоги ініціюючого кредитора в сумі 900 486 грн., зобов'язано його здійснити офіційне оприлюднення оголошення про порушення справи про банкрутство та інше.

Ухвалою господарського суду Вінницької області від 01.10.2014 (суддя Лабунська Т.І.) за результатами попереднього засідання затверджено реєстр грошових вимог кредиторів боржника.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 11.11.2014 (судді: Коломис В.В. - головуючий, Огороднік К.М., Тимошенко О.М.) вказану ухвалу скасовано в цілому з передачею справи до суду першої інстанції для розгляду. Суд апеляційної інстанції послався на передчасність затвердження реєстру вимог кредиторів у зв'язку з тим, що грошові вимоги одного з кредиторів боржника - ПАТ "Акціонерний комерційний промислово інвестиційний банк" не були розглянуті судом першої інстанції внаслідок скасування раніше прийнятих судових рішень про включення цих вимог до реєстру.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, гр. ОСОБА_4 звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить її скасувати та залишити в силі ухвалу суду першої інстанції.

Касаційна скарга мотивована порушенням судом норм матеріального та процесуального права, зокрема ст. 15 Закону про банкрутство та ст. 43 Господарського процесуального кодексу України. Скаржник стверджує, що скасування ухвали про затвердження реєстру вимог кредиторів призведе до штучного затягування розгляду справи про банкрутство на стадії розпорядження майном.

Також не погоджуючись із постановою суду апеляційної інстанції, гр. ОСОБА_5 звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить її скасувати та залишити в силі ухвалу суду першої інстанції з підстав неправильного застосування судом норм ст. 15 Закону про банкрутство.

Заслухавши пояснення учасника судового засідання, обговоривши доводи касаційних скарг, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційні скарги підлягають задоволенню частково, виходячи з наступного.

Частиною 3 статті 6 Закону про банкрутство встановлені наступні ознаки неплатоспроможності боржника: а) грошові вимоги, які повинні складати 300 мінімальних розмірів заробітної плати; б) вимоги мають бути безспірними; в) такі вимоги повинні бути не задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку.

Положеннями абз. 8 ст. 1 Закону про банкрутство встановлено, що безспірними вимогами кредиторів являються вимоги кредиторів, визнані боржником, інші вимоги кредиторів, підтверджені виконавчими документами чи розрахунковими документами, за якими відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника.

Саме з цього моменту грошові вимоги переходять в категорію безспірних.

Враховуючи те, що списання коштів з рахунків боржника в безспірному порядку здійснюється державною виконавчою службою, то порушення справи про банкрутство можливе лише після відкриття виконавчого провадження державною виконавчою службою.

Відповідно, і встановлений Законом про банкрутство трьохмісячний строк починає свій відлік після пред'явлення виконавчих документів до виконання до державної виконавчої служби та відкриття виконавчого провадження.

Правова позиція стосовно обов'язковості надання доказів у підтвердження ознак неплатоспроможності боржника при зверненні до суду із заявою про порушення справи про банкрутство викладена у постанові Верховного Суду України від 26.12.2011 у справі № 16/87/09-21/134/09, яка згідно зі ст. 11128 Господарського процесуального кодексу України є обов'язковою для всіх судів України.

Таким чином, у будь-якому випадку на момент подачі заяви про порушення провадження у справі про банкрутство кредитором повинні бути надані документи, які підтверджують наявність ознак неплатоспроможності боржника (рішення суду про стягнення заборгованості, судовий наказ, постанова про відкриття виконавчого провадження тощо), що є необхідною умовою для ініціювання справи про банкрутство.

Як вбачається, ініціюючий кредитор - гр. ОСОБА_6 у заяві про порушення даної справи про банкрутство зазначав про існування заборгованості боржника за договорами поворотної фінансової допомоги від 16.09.2009, від 04.01.2010, від 15.02.2011 на загальну суму 903 705 грн. і ухвалою суду першої інстанції від 16.04.2013 за результатами підготовчого засідання було визнано безспірні грошові вимоги ініціюючого кредитора до боржника в сумі 900 486 грн.

Однак із поданої до суду 15.01.2013 заяви ініціюючого кредитора та доданих до неї документів вбачається, що з усієї суми заявлених вимог ініціюючого кредитора лише вимоги в розмірі 335 219 грн. підтверджені рішенням Ладижинського міського суду Вінницької області від 19.03.2012 у справі № 211/302/12 та постановою державної виконавчої служби від 01.08.2012 про відкриття щодо боржника виконавчого провадження, тобто лише ці вимоги є безспірними у розумінні ст. 1 Закону про банкрутство. Решта вимог ініціюючого кредитора ґрунтуються лише на визнаній боржником претензії, тобто не мають ознак безспірності з огляду на положення Закону про банкрутство, а тому не можуть бути підставою для порушення провадження у справі про банкрутство.

У той же час згідно із Законом України "Про державний бюджет України на 2013 рік" розмір мінімальної заробітної плати станом на 15.01.2013 становив 1 147 грн. Відповідно, безспірні вимоги ініціюючого кредитора в обсязі 335 219 грн. становлять суму, яка є меншою ніж триста мінімальних розмірів заробітної плати.

Отже, в даному випадку мають місце явні, очевидні обставини, які свідчать про відсутність ознак неплатоспроможності боржника, встановлених ч. 3 ст. 6 Закону про банкрутство, оскільки сума безспірних грошових вимог ініціюючого кредитора до боржника є меншою 300 мінімальних розмірів заробітної плати. У зв'язку з чим такі вимоги не можуть бути підставою для порушення провадження у справі про банкрутство.

Статтею 111-9 ГПК України, яка визначає повноваження касаційної інстанції, передбачено право суду касаційної інстанції скасувати рішення першої інстанції, постанову апеляційної інстанції та припинити провадження у справі.

За таких обставин оскаржувані судові рішення підлягають скасуванню, як такі, що не відповідають приписам чинного законодавства, а безпідставно порушене провадження у даній справі - припиненню відповідно до п.п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України, яка підлягає застосуванню з урахуванням вимог ст. 4-1 ГПК України, тобто особливостей процедури банкрутства.

Внаслідок припинення провадження у справі про банкрутство, як безпідставно порушеного, втрачають юридичну силу всі процесуальні документи, прийняті у даній справі про банкрутство.

Колегія суддів також зазначає, що у зв'язку з припиненням провадження у даній справі про банкрутство Державному реєстратору необхідно здійснити дії щодо внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців відповідного запису про постановлення судового рішення щодо припинення провадження у справі про банкрутство юридичної особи - публічного акціонерного товариства "Ладижинський завод силікатної цегли" у порядку, встановленому Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців". Контроль за внесенням відповідного запису щодо боржника до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців покладається на господарський суд Вінницької області, який здійснював безпосередній розгляд справи про банкрутство.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 1, 6 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст. ст. 80, 111-5, 111-7, 111-9 - 111-11 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційні скарги гр. ОСОБА_4 та гр. ОСОБА_5 задовольнити частково.

2. Постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 11.11.2014 та ухвалу господарського суду Вінницької області від 01.10.2014 у справі № 902/79/13-г скасувати.

3. Провадження у справі № 902/79/13-г про банкрутство публічного акціонерного товариства "Ладижинський завод силікатної цегли" припинити.

Головуючий Б.М. Поляков

Судді В.М. Коваленко

О.Є. Короткевич