Постанова № 43790418, 14.04.2015, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

14 квітня 2015 року 10:45 № 826/3943/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Аблова Є.В.

при секретарі Мальчик І.Ю.,

за участю:

представника позивача: Скрипченко О.М.,

представника відповідача: Таргонської О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ПАРІ» до Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління ДФС у м.Києві про визнання протиправним та скасування в повному обсязі податкового повідомлення-рішення від 04.12.2014р. №0005221502.

Адміністративний позов мотивовано неправомірністю застосування штрафних санкцій до позивача за несвоєчасну сплату суми грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємства на підставі ст.126 Податкового кодексу, оскільки ТОВ «ПАРІ» своєчасно та в повному обсязі сплачено за 2013 рік авансових платежів з податку на прибуток, що підтверджується відповідними платіжними дорученнями та даними актів звірки розрахунків платника з бюджетом по сплаті авансових внесків з податку на прибуток.

В судовому засіданні, представник позивача, позовні вимоги, підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача, в судовому засіданні, проти позову заперечував, посилаючись на порушення ТОВ «ПАРІ» термінів сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання з податку на прибуток, по декларації за 2013р. від 26.02.14р. №9090683803, протягом строків, визначених ст.57 Податкового кодексу, у зв'язку з чим позивача притягнено до відповідальності у вигляді штрафу.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, заслухавши представника позивача, представника відповідача, суд дійшов наступних висновків:

ДПІ у Подільському районі Головного управління ДФС у м. Києві на підставі п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20 та п.75.1 ст.75 Податкового кодексу проведено камеральну перевірку за звітний період 2013 рік: декларація з податку на прибуток ТОВ «ПАРІ», за результатами якої складено акт камеральної перевірки від 19.11.2014р. №6818/26-56-15-02-29/31037994.

За результатами проведення камеральної перевірки, встановлено порушення платником терміну сплати самостійно визначеного ТОВ «ПАРІ» грошового зобов'язання з податку на прибуток, протягом строків, визначених п.57.1 ст.57 Податкового кодексу.

Грошове зобов'язання з податку на прибуток, відповідно до декларації з податку на прибуток за 2013р. становить: в розмірі 810967грн., граничний термін сплати - 11.03.14р., дата сплати - 12.03.14р., кількість днів затримки - до 30 днів, сума сплаченого податкового боргу - 788298,51грн.; в розмірі 121399грн., граничний термін сплати - 12.03.14р., дата сплати - 28.03.14р., кількість днів затримки - до 30 днів, сума сплаченого податкового боргу - 98730,51грн.

На підставі акту камеральної перевірки від 19.11.2014р. №6818/26-56-15-02-29/31037994 ДПІ у Подільському районі Головного управління ДФС у м. Києві прийнято податкове повідомлення-рішення від 04.12.2014р. №0005221502, форма «Ш», яким на підставі ст.126 Податкового кодексу, за затримку до 30 календарних днів сплати суми грошового зобов'язання у розмірі 887029грн., ТОВ «ПАРІ» зобов'язано сплати штраф у розмірі 10%, у сумі 88 702, 90 грн.

Не погоджуючись з прийнятим рішень, ТОВ«ПАРІ» оскаржило його в адміністративному порядку.

За результатами розгляду скарги, Державна фіскальна служба України прийняла рішення від 24.02.2015р. №3862/6/99-99-10-01-02-25, яким залишила податкове повідомлення-рішення від 04.12.2014р. №0005221502 - без змін, а скаргу ТОВ«ПАРІ» - без задоволення.

Відповідно до положень п.20.1.4 Податкового кодексу, контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Згідно положень ст.75 Податкового кодексу, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків.

Згідно п.14.1.39 Податкового кодексу, грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи (п. 16.1.4. Податкового кодексу).

Строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.

Момент виникнення податкового обов'язку платника податків, у тому числі податкового агента, визначається календарною датою. (п.31.1 ст.31 Податкового кодексу).

Відповідно до п.54.1 ст.54 Податкового кодексу, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно з п. 46.1. ст. 46 Податкового кодексу податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Додатки до податкової декларації є її невід'ємною частиною.

Згідно з п. 152.1 ст. 152 Податкового кодексу, податок на прибуток нараховується платником самостійно за ставкою, визначеною пунктом 151.1 статті 151 цього Кодексу, від податкової бази, визначеної згідно зі статтею 149 цього Кодексу.

За змістом п. 49.18.3 ст.49 Податкового кодексу, податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року, крім випадків, передбачених підпунктами 49.18.4 та 49.18.5 цього пункту - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року.

Згідно п.57.1 ст.57 Податкового кодексу, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до 50.1 ст. 50 Податкового Кодексу України, у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Платник податків, який самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний, за винятком випадків, установлених пунктом 50.2 цієї статті: а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку

Відповідно до п.87.1 ст.87 Податкового кодексу, джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Сплата грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснена також за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника) або за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів.

У разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.

Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов'язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. (п.87.9 ст.87 Податкового кодексу).

Пунктом 131.2. ст.131 Податкового кодексу передбачено, що при погашенні суми податкового боргу (його частини) кошти, що сплачує такий платник податків, у першу чергу зараховуються в рахунок податкового зобов'язання. У разі повного погашення суми податкового боргу кошти, що сплачує такий платник податків, в наступну чергу зараховуються у рахунок погашення штрафів, в останню чергу зараховуються в рахунок пені.

Якщо платник податків не виконує встановленої цим пунктом черговості платежів або не визначає її у платіжному документі (чи визначає з порушенням зазначеного порядку), контролюючий орган самостійно здійснює такий розподіл такої суми у порядку, визначеному цим пунктом.

Механізм ведення територіальними органами Міністерства доходів і зборів України (далі - Міндоходів) оперативного обліку податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок), інших платежів, які сплачуються під час митного оформлення товарів встановлюється Порядком ведення органами Міністерства доходів і зборів України оперативного обліку податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, інших платежів, які сплачуються під час митного оформлення товарів", затвердженим наказом Міністерства доходів і зборів України, від 05.12.2013, № 765.

Відповідно до положень Порядку №765, визначено, що авансові платежі (передоплата) (далі - передоплата) - грошові кошти, внесені платником за власним бажанням на рахунки, відкриті на ім'я головних управлінь Міндоходів в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - ГУ Міндоходів) у відповідному органі Державної казначейської служби України як попереднє грошове забезпечення сплати майбутніх митних платежів; інтегрована картка платника - форма оперативного обліку податків, зборів, митних платежів, передоплати та єдиного внеску, що включає комплекс облікових показників з інтегрованих підсистем, за повноту, достовірність і своєчасність відображення яких несуть відповідальність структурні підрозділи територіальних органів Міндоходів за функціональними напрямами роботи; платник - платник податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску, інших платежів, які сплачуються під час митного оформлення товарів.

З метою обліку нарахованих і сплачених сум податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску територіальними органами Міндоходів відкриваються інтегровані картки платників за кожним платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися платниками, а для обліку сум передоплати - за кожним платником (п.1 розділу 2 Порядку №765).

Операції в інтегрованій картці платника здійснюються в хронологічному порядку (п.7 розділу 2 Порядку №765)

Відповідно до положень п.4 розділу 3 Порядку №765, нарахування узгоджених сум грошових зобов'язань за податками, зборами, митними платежами та сум єдиного внеску, нарахованих до сплати, в інтегрованій картці платника здійснюється датою граничного строку сплати таких нарахувань.

Погашення податкового боргу є зменшення абсолютного значення суми такого боргу, підтверджене відповідними документами (п.3 розділу 5 Порядку №765).

Відповідно до п.126.1. ст.126 Податкового кодексу у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «ПАРІ» 11.03.14Р. нараховано податок на прибуток за 2013рік, самостійно визначений підприємством відповідно до податкової декларації з податку на прибуток підприємства за 2013 р.(реєстраційний номер 9090683803 від 26.02.2014р.) в сумі 810967,00грн., яку погашено 11.03.03.2014р. в сумі 22668,49грн. за рахунок переплати, 12.03.2014р. в сумі 788298,51грн., у зв'язку з поданням уточнюючої податкової декларації з податку на прибуток підприємства за 2013р. (реєстраційний №9091223514 від 12.03.2014), якою задекларовано відсутність податкових зобов'язань 2013р.; 12.03.2014р. ТОВ «ПАРІ» нараховано податок на прибуток за 2013рік, самостійно визначений підприємством, відповідно уточнюючої податкової декларації з податку на прибуток підприємства (реєстраційний номер 9091224022 від 12.03.2014р.) в сумі 121399,00грн., яку погашено 12.03.2014р. в сумі 22668,49грн., за рахунок поновленої переплати за 28.03.2014р. в сумі 98730,51грн. платіжним дорученням від 28.03.14р. №2279-20.

Таким чином, наведені обставини та досліджені судом документальні докази суд вважає достатніми для висновку про те, що товариством порушено терміни сплати узгоджених сум грошового зобов'язання з податку на додану вартість, визначених Податковим кодексом України.

Підсумовуючи викладене, оскільки позивачем не своєчасно сплачено грошові зобов'язання з податку на прибуток за 2013 рік, висновок податкового органу про порушення позивачем п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України та застосування штрафу відповідно до п. 126.1 ст. 126 Податкового кодексу України на думку суду є правомірним.

За таких обставин, Окружний адміністративний суд міста Києва, за правилами, встановленими ст.86 Кодексу адміністративного судочинства України, перевіривши наявні у справі докази та заслухавши пояснення представників сторін, вважає заявлені позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого вирішує справи відповідно до Конституції України та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач по справі, як суб'єкт владних повноважень, виконав покладений на нього обов'язок щодо доказування правомірності прийнятого ним оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Згідно із приписами статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру судовий збір становить 2 відсотки розміру майнових вимог, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 4 розмірів мінімальної заробітної плати. Під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

Враховуючи сплачену позивачем при зверненні до суду суму судового збору у розмірі 182,70 грн., з позивача підлягає стягненню сума судового збору у розмірі 1 644,30грн.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю «ПАРІ»- відмовити в повному обсязі.

Стягнути із товариства з обмеженою відповідальністю «ПАРІ» (код ЄДРПОУ 31037994, 04073, м.Київ, вул. Рилєєва,10-а., оф.519.) на користь Державного бюджету України (розрахунковий рахунок ГУ ДКСУ в місті Києві №31218206784007, МФО 820019, код отримувача 38004897) судовий збір у розмірі 1 644 (одна тисяча шістсот сорок чотири гривні) грн. 30 коп.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі в Окружний адміністративний суд міста Києва апеляційної скарги на постанову протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилаються особою, яка її подає, до Київського апеляційного адміністративного суду.

Якщо апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Повний текст постанови складений та підписаний суддею 17.04.2015р.

Суддя Є.В. Аблов