Постанова № 43789917, 16.04.2015, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 квітня 2015 р.м. ХерсонСправа № 821/927/15-а16 год. 13 хв.

Херсонський окружний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючої судді: Дубровної В.А., суддів - Бездрабко О.І., Кисильової О.Й.,

при секретарі: Рябчич А.М.,

за участю представників:

позивача - Кузьоми В.В.,

відповідача - Базюнь Ю.О.,

третьої особи - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Продексим, ЛТД" до Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Державної фіскальної служби України про скасування рішення,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Продексим, ЛТД" ( далі - позивач, ТОВ "Продексим, ЛТД") звернулось до Херсонського окружного адміністративного суду з позовом до Міністерства економічного розвитку і торгівлі України ( далі - відповідач, Мінекономрозвитку України), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Державної фіскальної служби України ( далі - третя особа, ДФС України), у якому просить скасувати пункт 147 Додатку до наказу Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 25.12.2013 року №1562 "Про застосування спеціальної санкції - індивідуального режиму ліцензування зовнішньоекономічної діяльності - до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності України".

В судовому засіданні представник позивача вказані вимоги обґрунтував обставинами, викладеними в адміністративному позові, вказуючи, що у квітні 2014 р. ТОВ "Продексим, ЛТД" звернулось до Мінекономрозвитку України з клопотанням про скасування дії санкції режиму індивідуального ліцензування, встановленої до ТОВ "Продексим, ЛТД", відповідно до його наказу від 25.12.2013 року №1562 "Про застосування спеціальної санкції-індивідуального режиму ліцензування зовнішньоекономічної діяльності - до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності України", проте до теперішнього часу позивач не отримав від Мінекономрозвитку України обґрунтованої відмови у його задоволенні, що, на його думку, є протиправною бездіяльністю Мінекономрозвитку України. При цьому, представник позивача вказав, що ТОВ "Продексим, ЛТД" було надано до Мінекономрозвитку України документи, які підтверджують здійснення з боку товариства практичних заходів щодо повернення коштів від контрагента-нерезидента, проте внаслідок відсутністю у боржника активів вказані дії не привели до бажаного результату, що відповідно до частини 12 статті 37 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" є підставою для скасування дії вказаної санкції. З огляду на вказані обставини, представник позивача зауважив, що за його розумінням вказаних приписів Закону України " Про зовнішньоекономічну діяльність" скасування дії санкції, застосованої наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 25.12.2013 року №1562, можливе шляхом скасування підстави для її застосування, а саме шляхом скасування пункту 147 Додатку до наказу Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 25.12.2013 року № 1562 "Про застосування спеціальної санкції - індивідуального режиму ліцензування зовнішньоекономічної діяльності - до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності України" і тому просив суд задовольнити вказані позовні вимоги.

З огляду на вказані пояснення представника позивача, судом встановлено, що предметом розгляду у даній справі є скасування дії санкції про встановлення режиму індивідуального ліцензування, застосованої до ТОВ "Продексим, ЛТД", відповідно до пункту 147 Додатку до наказу Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 25.12.2013 року №1562 "Про застосування спеціальної санкції-індивідуального режиму ліцензування зовнішньоекономічної діяльності - до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності України".

Представник відповідача в судовому засіданні заперечила щодо вказаних позовних вимог, пояснивши, що позиція ТОВ "Продексим, ЛТД" щодо виконання всіх залежних від нього дій по усуненню порушень законодавства України, є суб'єктивною та упередженою, оскільки факт звернення позивача до Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України та Верховного суду Грузії про визнання рішення МКАС і приведення його до виконання є не достатніми доказами для скасування дії спірної санкції відповідно до ч. 12-13 ст. 37 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність". Представник відповідача заперечила щодо твердження представника позивача про протиправну бездіяльність Мінекономрозвитку України при розгляді клопотання ТОВ "Продексим, ЛТД" про скасування дії санкції режиму індивідуального ліцензування по суті, оскільки останнім листом від 30.01.2015 р. №4102-12/2985-07 Мінекономрозвитку України повідомило позивача про результати його розгляду. При цьому, представник відповідача зазначила, що вжиті ТОВ "Продексим, ЛТД" заходи по поверненню боргу від нерезидента-боржника є підставою для тимчасового зупинення дії, такої санкції, при умові звернення позивача до Мінекономрозвитку України з відповідним клопотанням.

Представник третьої особи в судовому засіданні заперечив щодо вказаних позовних вимог, вказавши, що за результатами документальної перевірки ТОВ "Продексим, ЛТД" (акт від 15.09.2014р №309/21-03-22-01-36236014) підтверджена наявність простроченої дебіторської заборгованості TOB "Продексим, ЛТД" за експортним контрактом від 24.02.2010 р. № 01/10, укладеним з ООО "Батойл" (Республіка Грузія), а тому ДФС України не вбачає підстав для скасування дії спеціальної санкції, застосованої до TOB "Продексим, ЛТД" наказом Мінекономрозвитку України від 25.12.2013 року №1562.

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши подані сторонами документи, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, оцінивши в сукупності надані докази, суд приходить до наступних висновків.

Згідно зі ст.32 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" від 16.04.1991р. № 959-ХІІ (зі змінами та доповненнями) (далі - Закон України №959-XII) суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності та іноземні суб'єкти господарської діяльності несуть відповідальність за порушення цього або пов'язаних з ним законів України та/або своїх зобов'язань, які випливають з договорів (контрактів), тільки на умовах і в порядку, визначених законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 37 цього Закону України за порушення цього або пов'язаних з ним законів України до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності або іноземних суб'єктів господарської діяльності можуть бути застосовані, серед інших, такі спеціальні санкції, зокрема, застосування до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та іноземних суб'єктів господарської діяльності індивідуального режиму ліцензування у випадках порушення такими суб'єктами цього Закону та/або пов'язаних з ним законів України, що встановлюють певні заборони, обмеження або порядок здійснення зовнішньоекономічних операцій;

Згідно ч. 2 ст. 37 Закону України №959-XII санкції, зазначені у цій статті, застосовуються центральним органом виконавчої влади з питань економічної політики за поданням органів доходів і зборів та контрольно-ревізійної служб, правоохоронних органів, органів Антимонопольного комітету України, національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, та Національного банку України або за рішенням суду. Санкції, зазначені у цій статті, можуть бути застосовані до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності або іноземних суб'єктів господарської діяльності протягом трьох років з дня виявлення порушення законодавства.

Судом встановлено, що Міністерство економічного розвитку і торгівлі України наказом від 25.12.2013 р. №1562 "Про застосування спеціальної санкції - індивідуального режиму ліцензування зовнішньоекономічної діяльності - до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності України" та відповідно до Додатку до цього наказу " Перелік суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності України, до яких застосовано спеціальну санкцію - індивідуальний режим ліцензування зовнішньоекономічної діяльності" застосувало до TOB "Продексим, ЛТД" спеціальну санкцію - індивідуальний режим ліцензування зовнішньоекономічної діяльності, про що свідчить запис у вказаному Додатку під номером 147.

Підставою для застосування зазначеної спеціальної санкції до позивача стало подання Міністерства доходів і зборів України (далі - Міндоходів України) від 20.09.2013 №12927/5/99-99-22-03-01-16, яким запропонувало Мінекономрозвитку України застосувати спеціальну санкцію у відповідності до статті 37 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" до українських суб'єктів господарської діяльності, у яких за результатами проведеної перевірки встановлено наявність простроченої дебіторської заборгованості по здійснених зовнішньоекономічних операціях згідно додатку №1 та містило, зокрема, такі обов'язкові дані:

- назва і реквізити суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності - Товариство з обмеженою відповідальністю "Продексим, ЛТД", що знаходиться за адресою: 73000 м. Херсон вул. Дзержинського, 12; код порушення - 00010 ( порушення статті 1 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті"; вид спеціальної санкції, яку пропонується застосувати, - індивідуальний режим ліцензування зовнішньоекономічної діяльності; назва і реквізити контрагента - Грузія, м. Батумі, вул. Нонешвілі, 65. ІНН 245571224; р/с № 9200013616 в АО "Банк Карту", СВИФТ: CRTU GE 22092; код валюти - 840, (долар США); сума заборгованості - 875,14 тис. грошових одиниць та інше.

Частиною 5 ст. 37 цього Закону України передбачено, що індивідуальний режим ліцензування діє до моменту усунення порушень законодавства України або застосування практичних заходів, що гарантують виконання цього Закону та/або пов'язаних з ним законів України та скасовується центральним органом виконавчої влади з питань економічної політики.

Відповідно до ч. 12-13 ст. 37 Закону України №959-XII у разі усунення порушень законодавства України або застосування практичних заходів, що гарантують виконання цього Закону та/або пов'язаних з ним законів України, і приведення своєї зовнішньоекономічної діяльності у відповідність із законами України або надання достатніх доказів неможливості (безперспективності) застосування практичних заходів, що гарантують виконання закону, суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності та іноземні суб'єкти господарської діяльності, до яких застосовано санкції, мають право подавати до центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики відповідні матеріали та виходити з клопотанням про скасування (зміну виду, тимчасове зупинення) дії санкцій.

Клопотання повинно містити такі документи:

- лист-звернення з викладенням причин, що призвели до порушення, та про вжиті заходи щодо приведення своєї діяльності у відповідність із нормами законодавства України;

- оригінали або завірені в установленому порядку копії матеріалів (довідки) від державних органів, що здійснюють контроль за зовнішньоекономічною діяльністю чи валютний контроль, та/або агентів валютного контролю, які засвідчують вжиті суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності практичні заходи щодо приведення своєї діяльності у відповідність із нормами законодавства України.

Згідно Положення про Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, затвердженого Указом Президента України від 31 травня 2011 року №634/2011, Міністерство економічного розвитку і торгівлі України входить до системи органів виконавчої влади і є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади з формування та забезпечення реалізації державної політики економічного і соціального розвитку, цінової, промислової, інвестиційної, зовнішньоекономічної політики, державної політики у сфері торгівлі, державної регіональної політики, державної політики з питань розвитку підприємництва, технічного регулювання та захисту прав споживачів, а також міжвідомчої координації з питань економічного і соціального співробітництва України з Європейським Союзом.

Міністерство економічного розвитку і торгівлі України відповідно до покладених на нього завдань здійснює контроль за додержанням суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності вимог національного законодавства та положень міжнародних договорів України (підпункт 14 пункту 4 Положення).

Як вбачається з матеріалів справи, 08.04.2014 року TOB "Продексим, ЛТД" звернулося до Мінекономрозвитку України з клопотанням за вих. №08/04, в якому просило скасувати дію санкції про встановлення режиму індивідуального ліцензування, застосовану до TOB "Продексим, ЛТД" з 03.02.2014 р. відповідно до наказу Мінекономрозвитку України від 25.12.2013 року № 1562, оскільки здійснені TOB "Продексим, ЛТД" заходи щодо повернення коштів від контрагента-нерезидента TOB "БАТОЙЛ" є в подальшому неможливими (безперспективними) у силу відсутності у боржника активів. До вказаного клопотання надано, копії рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при ТПП України від 22.02.2011 р., ухвали Верховного суду Грузії від 28 листопада 2011 року, повідомлення Національного бюро виконання судових рішень Міністерства юстиції Грузії від 25.11.2012 р., ухвали Кутаїського міського суду від 31 січня 2013 р.

05.05.2014 р. Мінекономрозвитку України листом №4122-12/14114-07 повідомило TOB "Продексим, ЛТД" щодо можливості розглянути питання про скасування спеціальної санкції, застосованої до підприємства у разі надходження до Мінекономрозвитку України належним чином завіреної копії контракту, відповідно до якого у Підприємства виникла заборгованість із "ООО "Батойл" (Грузія), документів про хід конкурсного провадження "ООО "Батойл" (Грузія), ліквідації боржника, тощо станом" на поточну дату та довідок з обслуговуючих банків (оригінали) про відсутність порушень законодавчо встановлених термінів розрахунків за експортно-імпортними операціями.

Отже, вказаним листом-відповіддю Мінекономрозвитку України повідомило позивача про можливість розглянути питання про скасування вказаної спеціальної санкції при умові надання додаткових документів.

21.07.2014 р. TOB "Продексим, ЛТД" листом за №21/07 надало Мінекономрозвитку України копію контракту та довідки обслуговуючих банків, при цьому проінформувало, що відповідно до Ухвали Кутаїського міського суду припинено провадження у справі про неплатоспроможність TOB "Батойл" (в зв'язку із відсутністю активів TOB "Батойл"), інші дії стосовно питання неплатоспроможності TOB "Батойл" не здійснювалися.

Згідно ч. 15 ст.37 цього Закону України передбачено, що з метою уточнення інформації центральний орган виконавчої влади з питань економічної політики може звертатися до державних органів, що здійснюють контроль у сфері зовнішньоекономічної діяльності, валютний контроль, та агентів валютного контролю із запитами про одержання додаткових матеріалів (інформації) щодо діяльності суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, які звернулися до нього з клопотанням про скасування (зміну виду, тимчасове зупинення) дії санкції.

Крім того, порядок застосування (скасування, зміни виду, тимчасового зупинення дії) Міністерством економічного розвитку і торгівлі України спеціальних санкцій, передбачених статтею 37 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність", до українських суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та іноземних суб'єктів господарської діяльності врегульовано Положенням про порядок застосування до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності України та іноземних суб'єктів господарської діяльності спеціальних санкцій, передбачених статтею 37 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність", затверджене наказом Міністерства економіки України від 17.04.2000 р. №52 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.05.2000 р. за №260/4481) (далі - Положення №52).

Пунктом 4.16. Положення №52 передбачено, що з метою уточнення інформації Міністерство економічного розвитку і торгівлі України може звертатися до державних органів, що здійснюють контроль у сфері зовнішньоекономічної діяльності, валютний контроль, та агентів валютного контролю із запитами про одержання додаткових матеріалів (інформації) щодо діяльності суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, які звернулися до нього з клопотанням про скасування (зміна виду, тимчасове зупинення) дії санкції.

Після отримання від позивача листа - відповіді від 21.07.2014 р. за №21/07, Мінекономрозвитку України листом від 04.08.2014 року за №4122-12/26623-07 повідомило TOB "Продексим, ЛТД", що відповідно до п. 4.16 Положення про порядок застосування до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності України та іноземних суб'єктів господарської діяльності спеціальних санкцій, передбачених статтею 37 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність", затвердженого наказом Міністерства економіки України від 17.04.2000 р. №52, зробило запит до ініціатора застосування спеціальної санкції Державної фіскальної служби України щодо можливості її скасування, зазначивши, що після отримання відповіді TOB "Продексим, ЛТД" буде поінформовано додатково.

06.10.2014 р. Мінекономрозвитку України листом від № 4122-12/34644-07 повідомило TOB "Продексим, ЛТД", що Державна фіскальна служба України листом від 11.09.2014 р. №2945/5/99-99-22-04-02-16 проінформувала, що згідно з наданими TOB "Продексим, ЛТД" матеріалами, проведені заходи не гарантують усунення порушень законодавства України, документи щодо надходження валютної виручки не надано, при цьому, пропозиції щодо скасування спеціальної санкції, застосованої до TOB "Продексим, ЛТД", можуть бути надіслані Державною фіскальною службою України за результатами перевірки підприємства з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства та підтвердження відсутності правопорушень.

16.10.2014 р. TOB "Продексим, ЛТД" листом за №16/10 повторно звернулось до Мінекономрозвитку України з клопотанням про скасування дії санкції про встановлення режиму індивідуального ліцензування відповідно до наказу Мінекономрозвитку України від 25.12.2013 року № 1562, оскільки TOB "Продексим, ЛТД" виконано всі можливі заходи щодо повернення від TOB "Батойл" суми боргу, проте вказане підприємство фактично припинило своє існування та відроджувати його ніхто не збирається.

11.11.2014 р. Мінекономрозвитку України листом за №4122-12/39319-07 повідомило TOB "Продексим, ЛТД", що з надходженням додаткового звернення TOB "Продексим, ЛТД" про скасування вказаної дії санкції Мінекономрозвитку України направило до Державної фіскальної служби України вказане звернення для розгляду питання щодо можливості скасування або тимчасового зупинення дії спеціальної санкції, після отримання відповіді TOB "Продексим, ЛТД" буде проінформовано додатково. При цьому, Мінекономрозвитку України звернуло увагу TOB "Продексим, ЛТД", що розгляд питання про скасування/тимчасове зупинення дії спеціальної санкції, застосованої до підприємства, можливий у разі надходження до Міністерства документів, перелічених ст. 37 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність", та подання від ініціатора застосування спеціальної санкції щодо її скасування/тимчасового зупинення.

Внаслідок не отримання від позивача документів, перелічених ст. 37 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність", проте отримання від Державної фіскальної служби України, ініціатора застосування спеціальної санкції, листа від 22.12.2014 р. №10539/5/99-99-22-05-02-16 про наявність у TOB "Продексим, ЛТД" простроченої дебіторської заборгованості за експортним контрактом від 24.02.2010 №01/10, укладеним з ООО "Батойл" (Республіка Грузія) та висновків Державної фіскальної служби України про відсутність підстав для скасування спеціальної санкції, застосованої до TOB "Продексим, ЛТД" наказом від 25.12.2013 р. №1562, Мінекономрозвитку України 30.01.2015 р. направило TOB "Продексим, ЛТД" відповідний лист за № 4122-12/39319-07.

В судовому засіданні представник відповідача пояснила, що вказаним листом Мінекономрозвитку України відмовило позивачу в задоволенні його клопотання про скасування спеціальної санкції, застосованої до TOB "Продексим, ЛТД" наказом Мінекономрозвитку України від 25.12.2013 р. №1562. При цьому, зауважила, що здійсненні позивачем заходи з приводу звернення до МКАС, у випадку його звернення до Мінекономрозвитку України з відповідним клопотанням, можуть бути підставою для тимчасового зупинення дії, застосованої до нього санкції, як це передбачено 37 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність".

Бездіяльність суб'єкта владних повноважень - це пасивна поведінка суб'єкта владних повноважень, яка може мати вплив на реалізацію прав, свобод, інтересів фізичної чи юридичної особи, або нездійснення суб'єктом владних повноважень дій, які випливають із його повноважень на виконання вимог чинного законодавства та впливають на права, свободи та інтереси фізичної чи юридичної особи.

Виходячи з системного аналізу вказаних вище норм та встановлених обставин у справі, судом не встановлено з боку відповідача протиправної бездіяльності, як це стверджує позивач, яка полягає у нездійсненні розгляду його клопотання та неприйнятті відносно рішення про відмову.

Щодо доводів позивача про те, що дія спеціальної санкції підлягає скасуванню, оскільки ТОВ "Продексим, ЛТД" здійснено всі залежні від нього практичні заходи, які гарантують повернення валютних цінностей на територію України за контрактом, укладеного ООО "Батойл" (Республіка Грузія), то суд зазначає про наступне.

Згідно пункту 2.4 Порядку взаємодії Міністерства економіки України та Державної податкової адміністрації України з питань застосування спеціальних санкцій, затвердженого спільним наказом Міністерства економіки України та Державної податкової адміністрації України від 9 листопада 2006 року №340/672 (далі - Порядок №340/672) у разі, якщо суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності або іноземними суб'єктами господарської діяльності усунуто порушення законодавства України або застосовано практичні заходи, що гарантують виконання Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" та/або пов'язаних з ним законів України, або надано достатні докази неможливості (безперспективності) застосування практичних заходів, що гарантують виконання зазначеного закону, Державною податковою адміністрацією може готуватися подання про скасування (зміну виду, тимчасового зупинення дії) спеціальних санкцій.

Додатковими доказами цього можуть бути дії щодо неможливості виконання рішення суду, Міжнародного комерційного арбітражного суду чи Морської арбітражної комісії при Торгово-промисловій палаті України на території іноземної держави про стягнення з нерезидента заборгованості в зв'язку з:

ліквідацією нерезидента, яка підтверджена копією документа вповноваженого органу країни розташування сторони договору, легалізованою в установленому порядку;

банкрутством нерезидента та/або відсутністю коштів на рахунках або майна та доходів нерезидента, які можуть бути стягнені в установленому законодавством порядку;

неможливістю встановити місцезнаходження нерезидента (розшук), про що свідчить довідка компетентних органів країни нерезидента, засвідчена в установленому порядку;

витратами на виконання рішення суду щодо стягнення заборгованості нерезидента, у тому числі на оплату юридичних послуг, що значно перевищують саму суму боргу, та інші дії, підтверджені документально.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, ДФІ України листом від 22.12.2014 р. за №10539/5/99-99-22-05-02-16 повідомило Мінекономрозвитку України про відсутність підстав для скасування дії спеціальної санкції, застосованої до ТОВ "Продексім, ЛТД".

Крім того, на думку позивача доказами, які підтверджують неможливість (безперспективність) застосування практичних заходів, що гарантують виконання зазначеного закону, а саме повернення нерезидентом-боржником ООО "Батойл" (Республіка Грузія) заборгованості перед TOB "Продексим, ЛТД" за експортним контрактом від 24.02.2010 р. № 01/10, є наступні документи, зокрема -

- рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України (далі - МКАС) від 22.02.2011 р. про стягнення про стягнення з TOB "БАТОЙЛ" на користь TOB "ПРОДЕКСИМ, ЛТД" 1176436,28 дол. США (875141,88 дол. США - вартість Товару; 175028,38 дол. США - пеня; 122531,65 дол. США - відсотки за користування товарним кредитом; 3734,37 дол. США - плата за зберігання Товару);

- ухвала Верховного суду Грузії від 28 листопада 2011 року за №А-3225-Ш- 55-2011, якою визнано та допущено до виконання рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при ТПП України від 22.02.2011 року;

- повідомлення Національного бюро виконання судових рішень Міністерства юстиції Грузії від 31.10.2012 р. про те, що на підставі рішення Кутаїського міського суду відкрилося діловодство про неплатоспроможність по відношенню до TOB "БАТОЙЛ" від 03 жовтня 2012 року за номером №2/1252.

- ухвала Кутаїського міського суду від 31.01.2013 р. про припинення провадження у справі про неплатоспроможність по відношенню до TOB "БАТОЙЛ".

Проте, дослідивши зміст вказаних документів, суд вказує, що ухвала Кутаїського міського суду від 31.01.2013 р. про припинення провадження у справі про неплатоспроможність по відношенню до TOB "БАТОЙЛ" свідчить про не виконання Національним бюро виконання судових рішень Міністерства юстиції Грузії.

Натомість, на думку суду вказане рішення Кутаїського міського суду від 31.01.2013 р. не є достатнім доказом неможливості (безперспективності) застосування практичних заходів, що гарантують виконання Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність", як це визначено Порядком №340/672.

При цьому, позивачем не надано ні Мінекономрозвитку України, ні суду рішення про банкрутство TOB "Батойл" та/або про відсутність коштів на рахунках або майна та доходів, які можуть бути стягнені в установленому законодавством порядку, як це передбачено Порядком №340/672.

Крім того, суд не приймає до уваги доводи позивача щодо недоцільності подальшого вчинення будь-яких дій у зв'язку з значними грошовими витратами та безперспективністю таких дій, оскільки не надано суду документального підтвердження таких витрат на виконання рішення суду щодо стягнення заборгованості з TOB "Батойл", які значно перевищують саму суму боргу, як це передбачено Порядком № 340/672.

З огляду на викладене, суд погоджується з позицією Мінекономрозвитку України про відсутність підстав для скасування спеціальної санкції - індивідуального режиму ліцензування зовнішньоекономічної діяльності, застосованої до ТОВ "Продексим, ЛТД", наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 25.12.2013 року №1562 "Про застосування спеціальної санкції - індивідуального режиму ліцензування зовнішньоекономічної діяльності - до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності України".

Додатково суд вказує, що перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність закріпленим частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, адміністративний суд, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.

Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше було б порушено принцип розподілу влади. Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень-єдиним критерієм здійснення правосуддя є право. Тому завданням адміністративного судочинства завжди є контроль легальності.

Згідно Рекомендації № R (80) 2 Комітету Міністрів державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень від 11 березня 1980 року (надалі - також "Рекомендація R (80)2"), під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду-тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин (Рекомендація Комітету Міністрів Ради Європи № R (80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнята Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді заступників міністрів).

Отже, під дискреційним повноваженням розуміють таке повноваження, яке надає певний ступінь свободи адміністративному органу при прийнятті рішення, тобто, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибрати один з кількох варіантів рішення.

Виходячи з системного аналізу наведених норм права, суд приходить до висновку, що відповідач під час розгляду питання про скасування дії спеціальної санкції - індивідуального режиму ліцензування зовнішньоекономічної діяльності, застосованої до ТОВ "Продексим, ЛТД", наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 25.12.2013 року №1562 "Про застосування спеціальної санкції - індивідуального режиму ліцензування зовнішньоекономічної діяльності-до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності України", діяв в межах своїх повноважень та з дотриманням норм чинного законодавства.

Частиною 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Враховуючи вищевикладене та оцінюючи наявні у матеріалах справи докази в сукупності, суд дійшов висновку, що позивач належними доказами не підтвердив правомірність своїх вимог, що є підставою для відмови у задоволені позовних вимог.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить із наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 94 КАС України у разі ухвалення судового рішення на користь сторони, яка є суб'єктом владних повноважень, сплачений судовий збір позивачу не повертається.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 2, 7, 8, 9, 11, 86, 159-163 КАС України, суд -

постановив:

У задоволенні позовних вимог відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 24 квітня 2015 р.

Головуюча суддя Дубровна В.А.

Суддя Бездрабко О.І.

Суддя Кисильова О.Й.

кат. 5.2