Постанова № 43789760, 20.04.2015, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 квітня 2015 року м. ПолтаваСправа № 816/946/15-а

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Костенко Г.В.,

за участю: секретаря судового засідання - Колодяжного Д.В.,

представників позивача - Саркісян Ю.І., Передерій Л.Б.

представника відповідача - Хорішка А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Комунального підприємства "Полтава-сервіс" до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

23 березня 2015 року позивач КП "Полтава-сервіс" звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ДПІ у м. Полтаві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 13 жовтня 2014 року № 0001372310 (редакція позовних вимог від 17 квітня 2015 року (а.с. 79-80).

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що відповідачем безпідставно ставиться йому у вину затримка сплати узгодженого податкового зобов'язання в розмірі 463231,00 грн. на один календарний. Не погоджуючись з розміром застосованих штрафних санкцій за вказане порушення, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував, просив відмовити у його задоволенні, посилаючись на фактичну наявність затримки сплати позивачем узгодженого податкового зобов'язання на один календарний день, що має наслідком застосування штрафних санкцій в розмірі 10% від несвоєчасно сплаченої суми такого зобов'язання.

Вивчивши та дослідивши матеріали справи, повно та всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 29 вересня 2014 року фахівцем ДПІ у м. Полтаві проведено невиїзну перевірку КП "Полтава-Сервіс" з питань своєчасності сплати суми податкового зобов'язання по податковому повідомленню-рішенню від 16 жовтня 2013 року № 0001012310.

За результатами перевірки складено акт від 29 вересня 2014 року № 5390/16-01-22-07-12/30191518 (а.с. 9-11), яким зафіксовано порушення позивачем вимог пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України, а саме: несвоєчасно, з затримкою на один календарний день, сплачене узгоджене податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 463231,00 за податковим повідомленням-рішенням від 16 жовтня 2013 року № 0001012310 (а.с. 12).

На підставі вказаного акта контролюючим органом винесено податкове повідомлення-рішення від 13 жовтня 2014 року № 0001372310 (а.с. 8), яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 46323,10 грн.

Позивач, вважаючи висновки викладені в акті перевірки від 29 вересня 2014 року № 5390/16-01-22-07-12/30191518 упередженими та такими, що не відповідають фактичним обставинам, не погоджуючись із правомірністю прийняття спірного податкового повідомлення-рішення, оскаржив останнє до суду.

Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Надаючи оцінку спірному податковому повідомленню-рішенню суд виходить з наступного.

За наслідками розгляду акта позапланової виїзної перевірки КП "Полтава-Сервіс" № 820/16-01-22-9-11/30191518 11/30191518 від 05 вересня 2013 року контролюючим органом винесене податкове повідомлення-рішення від 16 жовтня 2013 року № 0001012310, яким позивачу визначено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 601498,00 грн. (у т.ч.: основний платіж 483401,00 грн., штрафні (фінансові) санкції 118097,00 грн.).

КП "Полтава-Сервіс" донараховані податкові зобов'язання та штрафні (фінансові) санкції не сплатив, а податкове повідомлення-рішення про їх застосування оскаржив в адміністративному порядку. За результатами процедури адміністративного оскарження податкового повідомлення-рішення від 16 жовтня 2013 року за № 0001012310 вищі контролюючі органи залишили скарги платника без задоволення, а податкове повідомлення-рішення - без змін.

Не погоджуючись з позицією контролюючого органа позивач звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з вимогою визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 16 жовтня 2013 року за № 0001012310.

У відповідності до пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

За наслідками судового розгляду постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 14 травня 2014 року у справі № 816/1113/14 (а.с. 13-25), залишеної без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 10 липня 2014 року (а.с. 26-38), у задоволенні позовних вимог КП "Полтава-Сервіс" відмовлено.

Згідно абзацу 2 підпункту 56.17.5 пункту 56.17 лататті 56 Податкового кодексу України день закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження грошового зобов'язання платника податків.

Відповідно до ухвали Харківського апеляційного адміністративного суду від 10 липня 2014 року, яка згідно статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України набрала законної сили - з моменту її проголошення, сума грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 601498,00 грн. - набула статусу узгодженої.

За правилами пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України у разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Таким чином, 02 вересня 2014 року сума узгодженого грошового зобов'язання в розмірі 601498,00 грн. відображена відповідачем в інтегрованій картці особового рахунку КП "Полтава-Сервіс".

03 вересня 2014 року позивачем на підставі платіжного доручення від 03 вересня 2014 року № 1101 в рахунок погашення узгодженого податкового боргу зараховано 570000,00 грн. (а.с. 64-67).

Відтак, судом встановлено факт порушення позивачем граничного строку сплати узгодженого податкового зобов'язання з податку на додану вартість, визначеного податковим повідомленням-рішенням від 16 жовтня 2013 року № 0001012310 на один календарний день.

За приписами пункту 126.1 статті 126 Податкового кодексу України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Доводи позивача на подання КП "Полтава-Сервіс" уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за грудень 2013 року, на який позивач посилається як на підставу для зменшення фактичної суми податкового боргу з податку на додану вартість та, як наслідок, зменшення суми штрафних санкцій, що зумовлені несвоєчасним погашенням такого податкового бору, не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду.

Так, правопорушення, відповідальність за яке встановлена пунктом 126.1 статті 126 Податкового кодексу України, полягає в несвоєчасній сплаті суми узгодженого грошового зобов'язання. Відповідне порушення є закінченим у момент збігу передбаченого податковим законодавством строку сплати узгодженого, але не погашеного платником податків грошового зобов'язання, а розмір штрафу визначається нормативно та фактично залежить від тривалості прострочення до моменту погашення боргу (до 30 днів або понад 30 днів).

Отже, незалежно від того, з яких причин платником податку несвоєчасно погашено узгоджену суму грошового зобов'язання, такий платник після фактичного погашення боргу повинен сплатити суму штрафу у розмірі, який залежить від терміну прострочення.

Аналогічна позиція викладена, у листі Вищого адміністративного суду України № 1602/11/10/14-14 від 18 листопада 2014 року.

З урахуванням викладеного, суд погоджується з правомірністю дій контролюючого органа щодо застосування до позивача штрафних санкцій за порушення граничного строку сплати узгодженого податкового зобов'язання.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази у їх сукупності, суд не вбачає в діях відповідача щодо визначення розміру штрафних санкцій у податковму повідомленні-рішенні від 13 жовтня 2014 року № 0001372310 ознак протиправності.

Частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Разом із тим, останній в ході судового розгляду справи довів правомірність спірного податкового повідомлення-рішення, а в свою чергу, позивач не надав суду належних доказів порушення його прав та законних інтересів відповідачем у сфері публічно-правових відносин.

Статтею 159 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Таким чином, суд перевіривши матеріали справи, оцінивши надані докази, дійшов висновку, що позовні вимоги необґрунтовані, безпідставні та задоволенню на підлягають.

Згідно із частиною другою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз. Відповідач не надав суду доказів понесення ним судових витрат, тому підстави для присудження на його користь судових витрат відсутні.

В той же час, за правилами частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру становить 2 відсотки розміру майнових вимог, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 4 розмірів мінімальної заробітної плати.

У випадку, який розглядається, позовні вимоги є майновими, а їх розмір становить 42126,10 грн. Оскільки 2 відсотки від такої суми складає 1827,00 грн., то розмір судового збору становить 182,70 грн., враховуючи, що він не може бути меншим за 1,5 розміру мінімальної заробітної плати.

Частиною третьою статті 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Позивач, як видно із платіжних доручень № 248 від 25.02.2015 та № 376 від 23.03.2015 (а.с. 54-55), сплатив судовий збір у сумі 182,70 грн., відтак сума судового збору, яка підлягає стягненню із Комунального підприємства "Полтава-Сервіс" до Державного бюджету України становить 1644,30 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову Комунального підприємства "Полтава-сервіс" до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області про визнання протиправними дій та скасування податкового повідомлення-рішення - відмовити.

Стягнути з Комунального підприємства "Полтава-сервіс" (ідентифікаційний код 30191518) на користь Державного бюджету України (на розрахунковий рахунок: 31213206784002, отримувач коштів: УДКСУ у м. Полтаві Полтавської області, 22030001; Банк отримувача: ГУДКСУ у Полтавській області, МФО: 831019; Код ЄДРПОУ: 38019510; Код класифікації доходів бюджету: 22030001; Призначення платежу: судовий збір, за Комунального підприємства "Полтава-сервіс", Полтавський окружний адміністративний суд, код ЄДРПОУ 35521510) витрати зі сплати судового збору у розмірі 1644 (одну тисячу шістсот сорок чотири гривні 30 (тридцять) копійок.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним надісланням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складено 27 квітня 2015 року.

Суддя Г.В. Костенко