Постанова № 43789648, 20.04.2015, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв.

20 квітня 2015 року Справа № 814/777/15

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Желєзного І.В. секретар судового засідання Зощак В.В. розглянувши адміністративну справу

за позовомОСОБА_1, АДРЕСА_1

доТериторіальної державної інспекції з питань праці у Миколаївській області, вул. Корабелів, 16,Миколаїв,54020

третя особаНовобузький виправний центр управління Державної пенітенціарної служби України в Миколаївській області (№103), Богомази,Новобузький район, Миколаївська область,55644 прозобов'язання вчинити певні дії, ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) звернувся до адміністративного суду з позовом, в якому просив зобов'язати Територіальну державну інспекцію з питань праці у Миколаївській області (далі по тексту - відповідач, Інспекція з питань праці) внести припис про усунення Новобузьким виправним центром управління Державної пенітенціарної служби України в Миколаївській області (№103) (далі по тексту також - Новобузький ВЦ, третя особа) порушення законодавства про працю, що полягає в ненарахуванні та невиплаті йому заробітної плати за період роботи з 12.06.2008 р. по 01.06.2013 р., та вжити заходів щодо притягнення до відповідальності винних осіб третьої особи згідно із вимогами чинного законодавства.

Обгрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказує на те, що відповідачем проведено перевірку Новобузький ВЦ, однак за її результатами не видано припис про усунення порушення законодавства про працю, що полягає в не нарахуванні та невиплаті йому заробітної плати за період роботи з 12.06.2008 р. по 01.06.2013 р.

Відповідач позов не визнав, зазначивши про відсутність підстав для припису щодо обставин вказаних ОСОБА_1 в позовній заяві, що в свою чергу підтверджується також рішенням Новобузького районного суду Миколаївської області у справі про вирішення індивідуального трудового спору між ОСОБА_1 та Новобузьким ВЦ. Крім того, позивач вказав, що державним інспекторам праці забороняється виступати посередниками, арбітрами чи експертами під час розгляду трудових спорів.

Новобузький виправний центр управління Державної пенітенціарної служби України в Миколаївській області підтримав позицію відповідача, зазначивши, що спір між позивачем та Новобузьким ВЦ щодо виплати заробітної плати вирішений судом загальної юрисдикції на користь Новобузького ВЦ.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні в них фактичні дані, суд встановив наступне.

Між ОСОБА_1 та Новобузького ВЦ існує індивідуальний трудовий спір щодо нарахування та виплати заробітної плати.

В грудні 2013 року Інспекцією з питань праці проведено перевірку додержання Новобузьким виправним центром управління Державної пенітенціарної служби у Миколаївській області (№103) законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування, результати якої оформлено Актом №14200120101.

На думку позивача, відповідач повинен був за результатами перевірки видати припис щодо Новобузького ВЦ про усунення порушення законодавства про працю, що полягає в не нарахуванні та невиплаті йому заробітної плати за період роботи з 12.06.2008 р. по 01.06.2013 р..

Спір між позивачем та третьою особою був предметом розгляду Новобузьким районним судом Миколаївської області, рішенням якого ОСОБА_1 в задоволені позову відмовлено (справа №481/253/14-ц, провадження №2/481/267/2014).

Вирішуючи про наявність в діях відповідача інкримінованого йому правопорушення, суд виходить з такого.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством, а органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наказом Міністерства соціальної політики України № 390 від 02.07.2012 р. затверджено Порядок проведення перевірок посадовими особами Державної інспекції України з питань праці та її територіальних органів (далі по тексту - Порядок), п. 7 якого встановлено, що за результатами перевірки складається акт перевірки. У разі виявлення порушень законодавства про працю та загальнобов'язкове державне соціальне страхування вносяться приписи про усунення виявлених порушень, вживаються заходи щодо притягнення до відповідальності винних осіб згідно із вимогами чинного законодавства.

Повноваження щодо реалізації результатів перевірок, коли вони не передбачають обов'язків органу узгоджувати (в будь-якій формі) свої рішення з будь-яким іншим суб'єктом, є дискреційні повноваження суб'єкта владних повноважень.

Відповідно до п. 7, 8 ст. 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, у разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу, а у випадках, передбачених законом, також звертається у порядку та строки, встановлені законом, до адміністративного суду з позовом щодо підтвердження обґрунтованості вжиття до суб'єкта господарювання заходів реагування, передбачених відповідним розпорядчим документом.

При цьому, припис - обов'язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб'єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб'єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку.

З наведених норм, вбачається, що винесення припису про усунення порушень є дискреційними повноваженнями органу державного нагляду (контролю).

Оцінка результатів перевірки є безперечним правом органу державного нагляду (контролю).

Суд не може зобов'язувати державний орган вживати заходи реагування, оскільки такі повноваження зазначений орган здійснює на власний розсуд.

Таким чином, оскільки видання відповідачем за результатами перевірки припису або інших заходів реагування належить до його дискреційних повноважень, в задоволенні позову належить відмовити.

До того ж, спір між позивачем та третьою особою з приводу нарахування та виплати заробітної плати є індивідуальним трудовим спором, вирішення якого не відноситься до компетенції відповідача.

В судовому засіданні встановлено, що індивідуальний трудовий спір з приводу аналогічних вимог ОСОБА_1 про виплату заробітної плати розглянутий Новобузьким районним судом Миколаївської області, рішення якого набрало законної сили (справа №481/253/14-ц, провадження №2/481/267/2014).

Відповідно до ст.72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Вищенаведене в сукупності є підставою для відмови в задоволенні позову.

Витрати, пов'язані із прибуттям до суду, відповідно до з ч. 1 ст. 91 КАС України несуть сторони. Стороні, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень сплачуються іншою стороною добові (у разі переїзду до іншого населеного пункту), а також компенсація за втрачений заробіток чи відрив від звичайних занять. Судові витрати, понесені позивачем, не підлягають присудженню з відповідача та Державного бюджету України згідно зі ст.94 КАС України, оскільки рішення ухвалено не на його користь.

Керуючись ст. ст. 11, 70, 71, 86, 159-163, 167 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні позову відмовити.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів в порядку ст. 186 КАС України.

Суддя І. В. Желєзний