Постанова № 43789619, 24.04.2015, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 квітня 2015 року Справа № 813/989/15

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючий суддя Грень Н.М.,

секретар судового засідання Кіщак К.В.,

представник позивача Пилипчук Ю.І.,

представника відповідача Чубак Н.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Відділу інвестиційної діяльності Львівської обласної державної адміністрації про скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова Головного управління Державної Фіскальної Служби у Львівській області, -

в с т а н о в и в :

До Львівського окружного адміністративного суду звернувся Відділ інвестиційної діяльності Львівської обласної державної адміністрації з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова Головного управління Державної Фіскальної Служби у Львівській області, в якому просить скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова Головного управління Державної Фіскальної Служби у Львівській області № 0003802201 від 20.02.2015 року щодо нарахованої суми грошового зобов'язання за основним платежем та штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 22745,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 21.12.2015 року відповідно до наказу ДПІ уу Галицькому районі м. Львова ГУ ДФС у Львівській області проведена документальна позапланова виїзна перевірка з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 04.12.2013 року по 31.12.2014 року. За результатами перевірки винесене податкове повідомлення рішення №0003802201 від 20.02.2015 року на суму 22745,00 грн. на підставі акту перевірки № 172/13-04-22-01/39004149 від 30.01.2015 року. Вважає суму нараховану відповідно до податкового повідомлення-рішення безпідставною, оскільки є бюджетною установою, яка утримується за рахунок державного бюджету і знаходиться на розрахунково-касовому обслуговуванні ГУДКСУ. Крім того, порушення встановлені в акті не призвели до втрат бюджету.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю, просив позов задовольнити.

Відповідач проти позову заперечив, зазначив, за період з 04.12.2013 року по 31.12.2014 року відділ інвестиційної діяльності Львівської обласної державної адміністрації не декларувало сум податкових зобов'язань по податку на додану вартість. Перевіркою встановлено заниження податкових зобов'язань на загальну суму 18196,00 грн.

Суд заслухав пояснення представників сторін, з'ясував обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги та заперечення, а також ті, які мають інше значення для вирішення справи, повно, всебічно та об'єктивно дослідив докази у справі, та встановив наступне.

На підставі направлень від 21.01.2015 року №41,4 та Наказу № 31 від 21.01.2015 року ДПІ у Галицькому районі м. Львова проведено виїзну позапланову перевірку Відділу інвестиційної діяльності Львівської обласної адміністрації з питань своєчасності нарахування та сплати податку на прибуток та податку на додану вартість за період з 04.12.2013 року по 31.12.2014 року.

За результатами перевірки складено акт №172/13-04-22-01/39004149 від 30.01.2015 року про результатами позапланової виїзної перевірки Відділу інвестиційної діяльності ЛОДА з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на прибуток та податку на додану вартість за період з 04.12.2013 року по 31.12.2014 року. В акті зафіксовано порушення:

- п. 181.1 ст. 181, п 183.10 ст. 183 п. 187,7 ст. 187 Податкового кодексу України від 02 12.2010 року №2755-VI із внесеними змінами та доповненнями, в результаті чого Відділом інвестиційної діяльності ЛОДА занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету на суму 18196,00 грн., в т.ч. грудень 2014 року - 18196,00 грн.

- порушено вимоги п. «б» п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI зі змінами та доповненнями в частині неподання та перекручення даних щодо нарахованого (сплаченого) доходу на користь платників податку.

Відповідно до п. 86.7 ст. 86 ПК України позивачем 11.02.2015 року подано заперечення до акту позапланової перевірки.

На підставі складеного за результатами перевірки акта, відповідачем 20.02.2015 року прийнято податкове повідомлення-рішення № 0003802201, яким визначено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 22745, 00 грн. (основний платіж - 18196,00 грн., штрафна санкція - 4549,00 грн.).

Зазначені у акті перевірки порушення полягають у тому, що згідно наданих до перевірки документів Відділу інвестиційної діяльності ЛОДА в листопаді 2014 року загальна сума отриманих коштів за надані послуги перевищила 300000,00 грн. Тому відповідно до вимог ПК України з 01.12.2014 року Відділ інвестиційної діяльності був зобов'язаний зареєструватись платником ПДВ. Перевіркою банківських виписок, регістрів бухгалтерського обліку по рахунках: 107 «асигнування з державного бюджету на видатки установи та інші заходи», 321 «Реєстраційні рахунки» встановлено, що станом на 02.11.2014 року позивачем фактично одержане фінансування на виконання послуг з залучення інвестицій на загальну суму 320700 грн. За грудень 2014 року одержано фінансів на виконання послуг з залучення інвестицій в сумі 90981,00 грн. Крім того, перевіркою встановлено порушення вимог р. ІІІ «Порядок заповнення податкового розрахунку» Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку, затвердженого Наказом ДПА України від 24.12.2010 року №100 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.01.2011 року №46/18784, пп «б» п. 176.2 ст. 176 ПК України від 02.12.2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями в частині неподання та перекручення даних, щодо нарахованого (сплаченого) доходу на користь платників податків.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

До адміністративних судів згідно з ч. 2 цієї ж статті можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Згідно з п. 1.1 ст. 1 Податкового кодексу України (далі - ПК України), відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України.

Згідно п. 75.1 ст. 75 ПК України, органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби.

Документальною перевіркою згідно з п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 ПК України вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Відповідно до положень Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом ДПА України № 984 від 22.12.2010 року, акт - це службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Акт документальної перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Згідно із п. 5.2 Порядку, у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті фактом порушення необхідно:

- чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків та господарську операцію, в результаті якої здійснено це порушення, при цьому додати до акта письмові пояснення посадових осіб платника податків або його законних представників щодо встановлених порушень;

- зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення;

- у разі відсутності первинних документів або ненадання для перевірки первинних та інших документів, що підтверджують факт порушення, зазначити перелік цих документів.

Згідно із п. 6.2 Порядку виявлені порушення податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, відображаються у гривнях у розрізі податків та зборів з розбивкою за роками та податковими періодами у межах періоду, що перевіряється. Виявлені порушення валютного законодавства відображаються у розрізі зовнішньоекономічних договорів (контрактів).

Результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються згідно п. 86.1. ст. 86 Податкового кодексу України у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Згідно вимог п 181.1 ст. 181 Податкового кодексу України «у разі якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з цим розділом, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 300000,00 грн. (без урахування податку на додану вартість), така особа зобов'язана зареєструватися як платник податку в органі державної податкової служби за своїм місцезнаходженням (місцем проживанням) з дотриманням вимог, передбачених статтею 183 цього Кодексу, крім особи, яка є платником єдиного податку.

Відповідно до п 183.2 ст. 183 ПК України у разі обов'язкової реєстрації особи як платника податку реєстраційна заява подається до контролюючого органу не пізніше 10 числа календарного місяця, що наступає за місяцем, в якому вперше досягнуто обсягу оподаткування операцій, визначеного у ст. 181 Податкового кодексу України.

В ході перевірки встановлено, що загальна сума отриманих коштів за надані послуги перевищила 300000,00 грн., тому відповідно до вимог Податкового кодексу позивач зобов'язаний зареєструватись платником ПДВ.

Згідно до п. 183.10 ст. 1883 ПК України від 02.12..2010 року №2755-VI із внесеними змінами та доповненнями, будь-яка особа, яка підлягає обов'язковій реєстрації як платник податку, і у випадках та в порядку, передбачених цією статтею, не подала до органу державної податкової служби реєстраційну заяву, несе відповідальність за не нарахування або несплату цього податку на рівні зареєстрованого платника без права нарахування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування.

Згідно з п. 187.7 ст. 187 ПК України, датою виникнення податкових зобов'язань у разі постачання товарів/послуг з оплатою за рахунок бюджетних коштів є дата зарахування таких коштів на банківський рахунок платника податку або дата отримання відповідної компенсації у будь-якій іншій формі, включаючи зменшення заборгованості такого платника податку за його зобов'язанням перед бюджетом.

Закріплений у ч. 1 ст.11 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 138 КАС України предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи (причини пропущення строку для звернення до суду тощо) та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

За правилами, встановленими ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги є безпідставними та необґрунтованими, а тому у задоволенні адміністративного позову слід відмовити.

Щодо судових витрат, то у відповідності до вимог ст.94 КАС України, такі належить покласти на позивача.

Керуючись ст. ст. 7-14, 17-20, 69-71, 86, 94, 158-163, 167 КАС України, суд, -

п о с т а н о в и в :

1. У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

2. Судові витрати покласти на позивача.

Постанову може бути оскаржено, згідно зі ст. 186 КАС України, протягом 10 днів з дня її проголошення чи отримання копії постанови, шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили, згідно зі ст. 254 КАС України, після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Суддя Грень Н.М.

Повний текст постанови складено та підписано 27.04.2015 року.