Постанова № 43789127, 20.04.2015, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 квітня 2015 р. Справа № 805/989/15-а

приміщення суду за адресою: 84112, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 2

15 год. 15 хв.

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Смагар С.В. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Публічного акціонерного товариства «Великоанадольський вогнетривкий комбінат»

до Державної податкової інспекції у Волноваському районі Головного управління Міндоходів у Донецькій області

про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення від 10 березня 2015 року № 0000292200

ВСТАНОВИВ:

Публічним акціонерним товариством «Великоанадольський вогнетривкий комбінат» заявлено позов до Державної податкової інспекції у Волноваському районі Головного управління Міндоходів у Донецькій області про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення від 10 березня 2015 року № 0000292200 з податку на додану вартість в загальній сумі 994677 грн., в тому числі за основним платежем 663118 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 331559 грн.

Позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на відсутність підстав для збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість спірним податковим повідомленням-рішенням та необґрунтованість висновків податкового органу про відсутність реальних господарських операцій між позивачем та ТОВ «ТРМ-групп», зазначаючи про наявність всіх документів, що підтверджують правомірність формування податкового кредиту. Письмовою заявою, поданою до канцелярії суду 20 квітня 2015 року, представник позивача просив розглянути справу в порядку письмового провадження.

Відповідач проти позовних вимог заперечує, вважає, що спірне податкове повідомлення-рішення прийняте у відповідності до вимог діючого законодавства, посилаючись на відсутність факту реального здійснення господарських операцій позивача із ТОВ «ТРМ-групп». Письмовою заявою, поданою до канцелярії суду 20 квітня 2015 року, представник відповідача просив розглянути справу в порядку письмового провадження. Через канцелярію суду 20 квітня 2015 року судом від відповідача отримані копія акту від 14 січня 2015 року, витяг з АІС «Податковий блок», а також 20 квітня 2015 року відповідачем через канцелярію суду подані письмові заперечення.

Відповідно до частини 6 статті 128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта. Таким чином, суд дійшов висновку щодо можливості розгляду даної справи у письмовому провадженні на підставі наявних у матеріалах справи доказів.

Дослідивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд встановив наступне.

Публічне акціонерне товариство «Великоанадольський вогнетривкий комбінат» зареєстроване як юридична особа, включене до ЄДРПОУ за номером 00191721, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 29 січня 2015 року, знаходиться на податковому обліку в Державній податковій інспекції у Волноваському районі Головного управління Міндоходів у Донецькій області, є платником податку на додану вартість, свідоцтво № 100346394.

З 19 по 26 лютого 2015 року відповідачем була проведена документальна позапланової виїзна перевірка позивача з питання дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з Товариством з обмеженою відповідальністю «ТРМ-групп» за вересень-жовтень 2014 року, наслідки якої викладені в акті перевірки від 26 лютого 2015 року № 92/05-33-22-00/00191721 (надалі - акт перевірки).

За висновками вищенаведеного акту перевірки відповідачем 10 березня 2015 року прийняте спірне податкове повідомлення-рішення № 0000292200 відповідно до підпункту 54.3.2 пункту 54.3 статті 54, пункту 123.1 статті 123 Податкового кодексу України, яким збільшена сума грошового зобовязання за платежем: податок на додану вартість в загальній сумі 994677 грн., в тому числі за основним платежем 663118 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 331559 грн., за порушення пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України. Як вбачається з акту, перевіркою повноти визначення податкового кредиту за вересень-жовтень 2014 року встановлено його завищення на загальну суму 663118 грн. 03 коп., в тому числі за вересень 2014 року на суму 638813 грн. 80 коп., за жовтень 2014 року на суму 24304 грн. 23 коп. у зв'язку із тим, що перевіркою не встановлено факту реального здійснення господарських операцій позивача з ТОВ «ТРМ-групп» на загальну суму 3978708 грн. 18 коп., в тому числі податок на додану вартість 663118 грн. 03 коп. та подальшого використання позивачем отриманого товару у господарській діяльності.

Судом встановлено, що 25 серпня 2014 року між позивачем як покупцем та Товариством з обмеженою відповідальністю «ТРМ-групп» як продавцем укладений договір № Юр-261/14 на товарно-матеріальні цінності згідно зі специфікаціями. Згідно зі специфікаціями від 28 вересня 2014 року (на суму 3832882 грн. 80 коп.) та від 30 вересня 2014 року (на суму 145825 грн. 38 коп.) позивачем придбані бандаж кульового млина, колесо приводне, шестерня, матриці, бой шамотний, ознаки кутової матриці, електрокорунди, піддони дерев'яні. Згідно з умовами договору позивачем були отримані видаткові, податкові накладні від 2 вересня 2014 року на суму 47793 грн. 60 коп., в тому числі податок на додану вартість 7965 грн. 60 коп., від 2 вересня 2014 року на суму 47793 грн. 60 коп., в тому числі податок на додану вартість 7965 грн. 60 коп., від 3 вересня 2014 року на суму 58320 грн., в тому числі ПДВ 9720 грн., від 3 вересня 2014 року на суму 59952 грн., в тому числі ПДВ 9992 грн., від 4 вересня 2014 року на суму 59112 грн., в тому числі ПДВ 9852 грн., від 4 вересня 2014 року на суму 59880 грн., в тому числі ПДВ 9980 грн., від 5 вересня 2014 року на суму 56040 грн., в тому числі ПДВ 9340 грн., від 5 вересня 2014 року на суму 59880 грн., в тому числі ПДВ 9980 грн., від 6 вересня 2014 року на суму 59760 грн., в тому числі ПДВ 9960 грн., від 6 вересня 2014 року на суму 58320 грн., в тому числі ПДВ 9720 грн., від 7 вересня 2014 року на суму 59952 грн., в тому числі ПДВ 9992 грн., від 7 вересня 2014 року на суму 59112 грн., в тому числі ПДВ 9852 грн., від 8 вересня 2014 року на суму 59880 грн., в тому числі ПДВ 9980 грн., від 8 вересня 2014 року на суму 56040 грн., в тому числі ПДВ 9340 грн., від 9 вересня 2014 року на суму 59880 грн., в тому числі ПДВ 9980 грн., від 9 вересня 2014 року на суму 59760 грн., в тому числі ПДВ 9960 грн., від 9 вересня 2014 року на суму 32421 грн. 60 коп., в тому числі ПДВ 5403 грн. 60 коп., ввід 10 вересня 2014 року на суму 34884 грн., в тому числі ПДВ 5814 грн., від 10 вересня 2014 року на суму 59940 грн., в тому числі ПДВ 9990 грн., від 10 вересня 2014 року на суму 59970 грн., в тому числі ПДВ 9995 грн., від 11 вересня 2014 року на суму 37200 грн., в тому числі ПДВ 6200 грн., від 11 вересня 2014 року на суму 37200 грн., в тому числі ПДВ 6200 грн., від 11 вересня 2014 року на суму 59400 грн., в тому числі ПДВ 9900 грн., від 11 вересня 2014 року на суму 59940 грн., в тому числі ПДВ 9990 грн., від 12 вересня 2014 року на суму 27172 грн. 80 коп., в тому числі ПДВ 4528 грн. 80 коп., від 12 вересня 2014 року на суму 53280 грн., в тому числі ПДВ 8880 грн., від 12 вересня 2014 року на суму 59880 грн., в тому числі ПДВ 9980 грн., від 12 вересня 2014 року на суму 59760 грн., в тому числі ПДВ 9960 грн., від 13 вересня 2014 року на суму 59940 грн., в тому числі ПДВ 9990 грн., від 13 вересня 2014 року на суму 59970 грн., в тому числі ПДВ 9995 грн., від 14 вересня 2014 року на суму 59880 грн., в тому числі ПДВ 9980 грн., від 14 вересня 2014 року на суму 59952 грн., в тому числі 9992 грн., від 15 вересня 2014 року на суму 59952 грн., в тому числі 9992 грн., від 15 вересня 2014 року на суму 59880 грн., в тому числі 9980 грн., від 16 вересня 2014 року на суму 33750 грн., в тому числі ПДВ 5625 грн., від 16 вересня 2014 року на суму 56040 грн., в тому числі ПДВ 9340 грн., від 16 вересня 2014 року на суму 27000 грн., в тому числі ПДВ 4500 грн., від 16 вересня 2014 року на суму 59940 грн., в тому числі ПДВ 9990 грн., від 17 вересня 2014 року на суму 59112 грн., в тому числі ПДВ 9852 грн., від 17 вересня 2014 року на суму 59952 грн., в тому числі ПДВ 9992 грн., від 18 вересня 2014 року на суму 59940 грн., в тому числі 9990 грн., від 18 вересня 2014 року на суму 59880 грн., в тому числі ПДВ 9980 грн., від 19 вересня 2014 року на суму 49992 грн., в тому числі ПДВ 8332 грн., від 19 вересня 2014 року на суму 59112 грн., в тому числі ПДВ 9852 грн., від 20 вересня 2014 року на суму 59952 грн., в тому числі 9992 грн., від 20 вересня 2014 року на суму 59940 грн., в тому числі ПДВ 9990 грн., від 21 вересня 2014 року на суму 15840 грн., в тому числі ПДВ 2640 грн., від 21 вересня 2014 року на суму 59940 грн., в тому числі ПДВ 9990 грн., від 22 вересня 2014 року на суму 599740 грн., в тому числі ПДВ 9995 грн.. від 22 вересня 2014 року на суму 59940 грн., в тому числі ПДВ 9990 грн., від 23 вересня 2014 року на суму 59940 грн., в тому числі ПДВ 9990 грн., від 23 вересня 2014 року на суму 59880 грн., в тому числі ПДВ 9980 грн., від 24 вересня 2014 року на суму 37200 грн., в тому числі ПДВ 6200 грн., від 24 вересня 2014 року на суму 59400 грн., в тому числі 9900 грн., від 24 вересня 2014 року на суму 59940 грн., в тому числі ПДВ 9990 грн., від 24 вересня 2014 року на суму 55800 грн., в тому числі 9300 грн., від 24 вересня 2014 року на суму 59760 грн., в тому числі 9960 грн., від 25 вересня 2014 року на суму 4980 грн., в тому числі ПДВ 830 грн., від 25 вересня 2014 року на суму 59970 грн., в тому числі ПДВ 9995 грн., від 25 вересня 2014 року на суму 59880 грн., в тому числі ПДВ 9980 грн., від 25 вересня 2014 року на суму 59952 грн., в тому числі ПДВ 9992 грн., від 26 вересня 2014 року на суму 59952 грн., в тому числі ПДВ 9992 грн., від 26 вересня 2014 року на суму 29635 грн. 20 коп., від 26 вересня 2014 року на суму 59880 грн., в тому числі ПДВ 9980 грн., від 27 вересня 2014 року на суму 49992 грн., в тому числі ПДВ 8332 грн., від 27 вересня 2014 року на суму 59940 грн., в тому числі ПДВ 9990 грн., від 28 вересня 2014 року на суму 59112 грн., в тому числі 9852 грн., від 28 вересня 2014 року на суму 59952 грн., в тому числі 9992 грн., від 29 вересня 2014 року на суму 59940 грн., в тому числі ПДВ 9990 грн., від 29 вересня 2014 року на суму 59880 грн., в тому числі ПДВ 9980 грн., від 29 вересня 2014 року на суму 56040 грн., в тому числі ПДВ 9340 грн., від 3 жовтня 2014 року на суму 30400 грн., в тому числі ПДВ 5066 грн. 73 коп., від 8 жовтня 2014 року на суму 54900 грн., в тому числі ПДВ 9150 грн., від 8 жовтня 2014 року на суму 29025 грн., в тому числі ПДВ 4837 грн. 50 коп., від 8 жовтня 2014 року на суму 31500 грн., в тому числі ПДВ 5250 грн. Перевезення товару підтверджується товарно-транспортними накладними. В бухгалтерському обліку придбання продукції відображено записами як покупна сировина, запасні частини, тара та тарні матеріали, до перевірки відповідачу були надані прибуткові ордери. Розрахунки за придбаний товар було проведено у безготівковій формі на суму 258155 грн. 44 коп. згідно з платіжними дорученнями, а також шляхом безбанківського заліку взаємної заборгованості за поставлену продукцію на загальну суму 856678 грн. 68 коп., акт від 30 вересня 2014 року № 0000000059 на суму 854223 грн. 58 коп. та від 30 листопада 2014 року № 0000000070 на суму 12455 грн. 10 коп. Згідно з актом заліку від 30 вересня 2014 року та від 30 листопада 2014 року заборгованість за договором від 25 серпня 2014 року погашена.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначені Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 року № 996-ХІV (надалі - Закон № 996). Відповідно до статті 1 Закону № 996 господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення; фінансова звітність - бухгалтерська звітність, що містить інформацію про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за звітний період. Згідно зі статтею 3 Закону № 996 метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства. Частина 2 даної статті передбачає, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку. Відповідно до частини 1 статті 9 Закону № 996 підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Згідно з пунктом 198.1 статті 198 Податкового кодексу України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до пункту 198.2 статті 198 цього Кодексу датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Долучені до матеріалів справи податкові накладні підтверджують право позивача та правильність формування ним податкового кредиту за вересень, жовтень 2014 року відповідно до норм Податкового кодексу України.

Як вбачається з акту перевірки, підставою для висновків відповідача щодо відсутності реального характеру господарських операцій, здійснених між позивачем та ТОВ «ТРМ-групп» стали, зокрема акт Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі м. Донецька від 14 січня 2015 року № 4/05-66-15-01 про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість ТОВ «ТРМ-групп», а саме за вересень-листопад 2014 року, за висновком якого дані камеральної перевірки свідчать про можливі порушення ТОВ «ТРМ-групп» податкового законодавства.. Як вбачається з витягу АІС «Податковий блок», в системі автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту було здійснено коригування показників позивача та його контрагента на підставі акту від 14 січня 2015 року. Суд зазначає, що вищезазначений акт не є перевіркою господарської діяльності контрагента позивача по взаємовідносинам, в тому числі й з позивачем. Висновки про відсутність реального характеру правочинів податковий орган ґрунтує тільки на даних інформаційних баз податкового органу.

Відповідно до частини 5 статті 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» від 15 травня 2003 року № 755-ІV, в Єдиному державному реєстрі містяться також відомості про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням, про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу, а також відомості про зарезервовані найменування юридичних осіб. Згідно з частиною 1 статті 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців», якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. А частина 3 цієї статті визначає, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості. Отже, належними та допустимими доказами відсутності платника податків за його місцезнаходженням в розумінні статті 70 КАС України у даному випадку є відомості, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. На момент здійснення господарських операцій у вересні, жовтні 2014 року контрагент позивача був зареєстрований у якості платника податку на додану вартість та знаходився в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 67 Господарського кодексу України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів. Підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України. Доказів чи доводів того, що позивачем укладена угода, яка суперечить діючому законодавству, відповідачем не наведено. Суд також зазначає, що Податковий кодекс України не ставить в залежність податковий облік (стан) певного платника від інших осіб і фактичної сплати контрагентами податку до бюджету. Питання віднесення певних сум до податкового кредиту поширюється тільки на окремо взятого платника податків і не залежить від розрахунків з бюджетом третіх осіб. Якщо контрагент якимось чином порушив діюче законодавство або не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Податковий кодекс України також не зобов'язує платника податків (покупця) перевіряти від яких підприємств та коли отриманий товар, що є предметом договору, платником податків (продавцем). Як зазначалося судом вище, з витягів з АІС «Податковий блок», наданого суду відповідачем, вбачається, що контрагент позивача формував податкові зобов'язання за господарськими операціями з позивачем, однак його показники податкової звітності відкориговані самостійно податковим органом на підставі акту, про що зазначає і відповідач в акті перевірки. Позивачем суду також надані письмові докази, які посвідчують використання у власній господарській діяльності отриманого товару, а саме для виробництва власного товару: накладні вимоги на відпуск матеріалів, лімітно-заробітні картки, акти списання отриманих матеріалів для використання у виробництві вогнетривів. Позивач має власні основні засоби (цехи), трудові ресурси, спеціалізується на виробництві вогнетривких виробів по повному технологічному циклу, для чого й придбавалися матеріали у ТОВ «ТРМ-групп». Стосовно посилання відповідача на відсутність сертифікатів відповідності, паспортів якості продукції, документації, яка містить технічні характеристики придбаної продукції, гарантійних зобов'язань, вимог-накладних на відпуск продукції, шляхових листів, допущення помилок у товарно-транспортних накладних, суд зазначає, що дані документи ніяким чином не впливають на формування платником податку податкового кредиту відповідно до норм Податкового кодексу України, та не свідчать про відсутність реального характеру господарських операцій.

Вищевказані обставини та докази, які суд оцінює у їх сукупності відповідно до статті 86 КАС України, спростовують посилання відповідача щодо відсутності реального характеру у спірних господарських операціях. Суд також зазначає, що відповідач ґрунтує свої висновки на припущеннях. Жодного доказу, який би підтвердив висновок податкового органу щодо відсутності реального характеру у спірних господарських операціях відповідачем не надано.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідач не довів правомірність спірного податкового повідомлення-рішення в порядку частини 2 статті 71 КАС України, внаслідок чого позовні вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі, а судові витрати підлягають присудженню позивачеві з Державного бюджету України в порядку статті 94 КАС України.

Керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов Публічного акціонерного товариства «Великоанадольський вогнетривкий комбінат» до Державної податкової інспекції у Волноваському районі Головного управління Міндоходів у Донецькій області про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення від 10 березня 2015 року № 0000292200 з податку на додану вартість в загальній сумі 994677 грн., в тому числі за основним платежем 663118 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 331559 грн. задовольнити повністю.

Визнати недійсним податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Волноваському районі Головного управління Міндоходів у Донецькій області від 10 березня 2015 року № 0000292200, яким збільшена сума грошового зобовязання за платежем: податок на додану вартість в загальній сумі 994677 грн., в тому числі за основним платежем 663118 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 331559 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства «Великоанадольський вогнетривкий комбінат» витрати по сплаті судового збору у розмірі 487 грн. 20 коп.

Постанова прийнята у нарадчій кімнаті 20 квітня 2015 року.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Смагар С.В.