Постанова № 43789013, 22.04.2015, Волинський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 квітня 2015 року Справа № 803/523/15-a

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Валюха В.М.,

при секретарі судового засідання Столярчук А.В.,

за участю позивача ОСОБА_1,

представника відповідача Панасюка О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Волинського обласного військового комісаріату про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся з адміністративним позовом до Волинського обласного військового комісаріату (далі - Волинський ОВК) про визнання бездіяльності по неналежному розгляду звернень від 02.02.2015 року, від 04.02.2015 року протиправною та зобов'язання належним чином розглянути вказані звернення.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем до Волинського ОВК було направлено звернення від 02.02.2015 року, у якому ОСОБА_1 просив надати відповіді на такі питання: чи призваний він на військову службу, якщо так - то коли (із зазначенням дати), на підставі якого нормативно-правового акту; чи прийнятий позивач на військову службу, якщо так - то коли (із зазначенням дати); чи отримував позивач примірник контракту про прийняття на військову службу, якщо так - то за яких обставин (час, місце, спосіб тощо); надати примірник контракту про прийняття на військову службу.

Крім того, 04.02.2015 року позивач направив аналогічне звернення військовому прокурору Луцькому гарнізону, у якому також просив перевірити, чи були дотримані його права у зв'язку із укладенням контракту що стосується переатестації в порядку пункту 71 Положення про проходження громадянами України військової служби в Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України № 1153 від 10.12.2008 року.

Листом від 13.02.2015 року за вих. № ВЦІП/762 відповідач повідомив ОСОБА_1 про результати розгляд вказаних звернень.

Проте, позивач вважає, що відповідач не надав повної та обґрунтованої відповіді на всі питання, порушені у зверненнях, зокрема: відсутня інформація про те, чи призваний позивач на військову службу, з якого часу і на підставі якого нормативно-правого акту; не вказано, з якої дати позивача прийнято на військову службу; питання про обставини отримання позивачем примірника контракту та надання його примірника взагалі не розглядалося; оцінка порушенню прав позивача під час призову та прийняттю на військову службу щодо часу вступу в Збройні Сили України та дотримання його права на військове офіцерське звання не була надана та не були вжиті заходи щодо проведення відповідної перевірки.

Позивач просить визнати бездіяльність Волинського ОВК по неналежному розгляду звернень від 02.02.2015 року та від 04.02.2015 року протиправною, зобов'язати відповідача вчинити дії - належним чином розглянути вказані звернення і надати повні обґрунтовані відповіді на поставлені питання або заявлені вимоги, а в разі, якщо порушені питання або вимоги виходять за межі його компетенції, направити звернення за належністю відповідному органу чи посадовій особі, про що повідомити ОСОБА_1

В поданих до суду письмових запереченнях проти позову від 22.04.2015 року (а. с. 26-27) представник відповідача адміністративний позов не визнав та просить відмовити у його задоволенні з тих підстав, що подані позивачем звернення Волинським ОВК у повній відповідності до вимог чинного законодавства України були розглянуті з наданням повних і обґрунтованих відповідей у встановлений строк.

В судовому засіданні позивач адміністративний позов підтримав з підстав, викладених у позовній заяві, просить його задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні адміністративний позов не визнав з підстав, викладених у письмових запереченнях, та просить відмовити у його задоволенні.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає до задоволення повністю з таких мотивів та підстав.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 проходить військову службу на посаді водія відділу забезпечення Ківерцівського РВК, що підтверджується записами у військовому квитку серії НОМЕР_1 (а. с. 8 зворот).

02.02.2015 року позивач подав до Волинського ОВК письмове звернення, у якому просив надати відповіді на такі питання: чи призваний він на військову службу, якщо так - то коли, на підставі якого нормативно-правового акту; чи прийнятий позивач на військову службу, якщо так - то коли; чи отримував позивач примірник контракту про прийняття на військову службу, якщо так - то за яких обставин (час, місце, спосіб тощо); вжити заходів щодо надання примірнику контракту, у разі неможливості цього зробити, зазначити причини цього та надати належним чином завірену копію контракту (а. с. 5).

Крім того, 04.02.2015 року позивач направив аналогічне за змістом звернення військовому прокурору Луцькому гарнізону, у якому також просив перевірити, чи були дотримані його права у зв'язку із укладенням контракту що стосується переатестації в порядку пункту 71 Положення про проходження громадянами України військової служби в Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України № 1153 від 10.12.2008 року (а. с. 6). Як слідує із пояснень осіб, які беруть участь у справі, вказане звернення було направлено військовим прокурором Луцького гарнізону за належністю до Волинського ОВК.

Листом від 13.02.2015 року за вих. № ВЦІП/762 відповідач повідомив про результати розгляд вказаних звернень, зазначивши при цьому, що позивач був прийнятий на військову службу за контрактом у військову частину пп В0116, роз'яснивши порядок переатестації військовослужбовців, та вказавши, що наявність у військовому квитку запису про призов по мобілізації потребує правової оцінки (а. с. 7).

Згідно із частиною другою статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) юрисдикція адміністративних судів поширюються на публічно-правові спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Частиною третьою статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частин першої, другої статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На думку суду, відповідач не довів правомірність оскаржуваних в даній адміністративній справі дій щодо належного розгляду звернень позивача, з огляду на таке.

Відповідно до частини першої статті 1 Закону України «Про звернення громадян» від 02.10.1996 року № 393/96-ВР (з наступними змінами та доповненнями) громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.

Частинами першої - п'ятою статті 5 цього ж Закону визначено, що звернення адресуються органам державної влади і місцевого самоврядування, підприємствам, установам, організаціям незалежно від форм власності, об'єднанням громадян або посадовим особам, до повноважень яких належить вирішення порушених у зверненнях питань. У зверненні має бути зазначено прізвище, ім'я, по батькові, місце проживання громадянина, викладено суть порушеного питання, зауваження, пропозиції, заяви чи скарги, прохання чи вимоги. Звернення може бути усним (викладеним громадянином і записаним посадовою особою на особистому прийомі) чи письмовим, надісланим поштою або переданим громадянином до відповідного органу, установи особисто чи через уповноважену ним особу, якщо ці повноваження оформлені відповідно до чинного законодавства. Звернення може бути подано як окремою особою (індивідуальне), так і групою осіб (колективне). Письмове звернення повинно бути підписано заявником (заявниками) із зазначенням дати.

Згідно із частинами першою - третьою статті 7 вказаного Закону звернення, оформлені належним чином і подані у встановленому порядку, підлягають обов'язковому прийняттю та розгляду. Забороняється відмова в прийнятті та розгляді звернення з посиланням на політичні погляди, партійну належність, стать, вік, віросповідання, національність громадянина, незнання мови звернення. Якщо питання, порушені в одержаному органом державної влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, об'єднаннями громадян або посадовими особами зверненні, не входять до їх повноважень, воно в термін не більше п'яти днів пересилається ними за належністю відповідному органу чи посадовій особі, про що повідомляється громадянину, який подав звернення. У разі якщо звернення не містить даних, необхідних для прийняття обґрунтованого рішення органом чи посадовою особою, воно в той же термін повертається громадянину з відповідними роз'ясненнями.

Як передбачено частиною першою статті 20 Закону України «Про звернення громадян», звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п'яти днів.

Відповідно до статей 110, 111 Дисциплінарного Статуту Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 року № 551-XIV (з наступними змінами та доповненнями), усі військовослужбовці мають право надсилати письмові звернення або особисто звертатися до посадових осіб, органів військового управління, органів управління Служби правопорядку, органів досудового розслідування та інших державних органів у разі: незаконних рішень, дій (бездіяльності) щодо них командирів чи інших військовослужбовців, порушення їх прав, законних інтересів та свобод; незаконного покладення на них обов'язків або незаконного притягнення до відповідальності. З інших питань службової діяльності скарга подається безпосередньому командирові тієї особи, чиї дії оскаржуються, а якщо ті, хто подають скаргу, не знають, з чиєї вини порушені їх права, скарга подається у порядку підпорядкованості.

Як передбачено статтями 117, 118 Дисциплінарного Статуту Збройних Сил України, пропозиція, заява чи скарга, оформлені належним чином і подані у встановленому порядку, підлягають обов'язковому прийняттю та розгляду. Якщо питання, порушені в пропозиції, заяві чи скарзі, не входять до компетенції командира, органу військового управління, вони в строк не більше п'яти днів пересилаються ним за належністю відповідній посадовій особі чи органу, про що сповіщається військовослужбовець, який подав пропозицію, заяву чи скаргу. Якщо пропозиція, заява чи скарга не містять даних, необхідних для прийняття обгрунтованого рішення органом чи посадовою особою, вони в той же строк повертаються військовослужбовцю з відповідним роз'ясненням. Забороняється надсилати заяви та скарги військовослужбовців тим посадовим особам або органам, дії чи рішення яких оскаржуються. Пропозиція, заява чи скарга вважаються вирішеними, якщо розглянуто всі порушені в них питання і з приводу їх вжито необхідних заходів або дано вичерпні відповіді. Відмова в задоволенні питань, викладених у пропозиції, заяві чи скарзі, доводиться до відома військовослужбовців, які їх подали, у письмовій формі з посиланням на закон або військові статути і зазначенням мотивів відмови та роз'ясненням порядку оскарження прийнятого рішення.

З матеріалів справи слідує, що позивач подав безпосередньо до Волинського ОВК звернення від 02.02.2015 року та до військового прокурора Луцького гарнізону від 04.02.2015 року, яке було направлено за належністю до Волинського ОВК.

На думку суду, звернення військовослужбовця ОСОБА_1 від 02.02.2015 року та від 04.02.2015 року належним чином не були розглянуті відповідачем, оскільки не на всі порушені у них питання були надані вичерпні відповіді та не вжито відповідних заходів для їх вирішення.

Так, зокрема, у листі Волинського ОВК від 13.02.2015 року за вих. № ВЦІП/762 відсутня відповідь на порушене у зверненнях питання щодо того, чи був призваний позивач на військову службу, не вказано про обставини укладення контракту на проходження військової служби та причини ненадання примірника контракту, укладеного з ОСОБА_1

При цьому, у цьому ж листі відповідач визнає, що у військовому квитку ОСОБА_1 наявний запис про призов по мобілізації (а. с. 8), проте, не надає відповіді по суті щодо правової оцінки такого запису.

Крім того, якщо такі питання не входили до компетенції Волинського ОВК, відповідачу слід було відповідно до вимог частини третьої статті 7 Закону України «Про звернення громадян», статті 117 Дисциплінарного Статуту Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 року № 551-XIV, у строк не більше п'яти днів переслати вказані звернення за належністю відповідній посадовій особі чи органу, про що сповістити військовослужбовця.

Таким чином, з урахуванням наведених норм чинного законодавства України та встановлених обставин справи, суд приходить до висновку, що відповідач звернення військовослужбовця ОСОБА_1 від 02.02.2015 року та від 04.02.2015 року належним чином не розглянув, не на всі порушені у них питання надав вичерпні відповіді та не вжив відповідних заходів для їх вирішення, відтак такі дії Волинського ОВК щодо неналежного розгляду звернень позивача слід визнати протиправними.

Відповідно до частини другої статті 162 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про: 1) визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення; 2) зобов'язання відповідача вчинити певні дії. Суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

З прохальної частини позовної заяви слідує, що позивач просить визнати протиправною бездіяльність відповідача по неналежному розгляду його звернень. Проте, на думку суду, відповідач не допустив бездіяльність, оскільки така мала б місце у випадку залишення звернень без будь-якого реагування, а відповідач вчиняв певні дії щодо розгляду звернень ОСОБА_1 Відтак, позовні вимоги про визнання протиправною бездіяльність відповідача по неналежному розгляду його звернень підлягають до задоволення шляхом прийняття постанови про визнання протиправними дій Волинського ОВК щодо неналежного розгляду звернень ОСОБА_1 від 02.02.2015 року та від 04.02.2015 року.

Оскільки суд дійшов висновку, що звернення військовослужбовця ОСОБА_1 від 02.02.2015 року та від 04.02.2015 року належним чином по суті повністю не розглянуті, у зв'язку з чим дії відповідача визнані протиправними, тому такі звернення підлягають повторному розгляду. Виходячи із наданих суду частиною другою статті 162 КАС України повноважень, позовні вимоги про зобов'язання відповідача вчинити дії - належним чином розглянути вказані звернення і надати повні обґрунтовані відповіді на поставлені питання або заявлені вимоги, а в разі, якщо порушені питання або вимоги виходять за межі його компетенції, направити звернення за належністю відповідному органу чи посадовій особі, про що повідомити ОСОБА_1 підлягають до задоволення шляхом прийняття постанови про зобов'язання Волинський ОВК повторно, у встановленому законодавством порядку розглянути звернення позивача від 02.02.2015 року та від 04.02.2015 року. Прийняття постанови саме в такій редакції буде гарантувати дотримання і захист прав, свобод, інтересів позивача, оскільки на відповідача, з урахуванням висновків, викладених у цій постанові, буде покладено обов'язок повторно розглянути зазначені вище звернення ОСОБА_1 з суворим дотриманням вимог Закону України «Про звернення громадян» та Закону України «Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України».

Крім того, суд не знаходить підстав для вжиття заходів реагування, передбачених статтею 166 КАС України, як про це просив позивач у судовому засіданні, оскільки грубих порушень законодавства при розгляді його звернень судом встановлено, а постановлення окремої ухвали є правом, а не обов'язком суду.

Керуючись частиною третьою статті 160, статтями 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Закону України «Про звернення громадян», Закону України «Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України», суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Волинського обласного військового комісаріату щодо неналежного розгляду звернень ОСОБА_1 від 02 лютого 2015 року та від 04 лютого 2015 року.

Зобов'язати Волинський обласний військовий комісаріат повторно, у встановленому законодавством порядку розглянути звернення ОСОБА_1 від 02 лютого 2015 року та від 04 лютого 2015 року.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Суддя В.М. Валюх

Постанова складена у повному обсязі 27 квітня 2015 року