Рішення № 43788277, 16.04.2015, Апеляційний суд Херсонської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер справи №666/2100/13ц Головуючий у І інстанції :

Номер провадження 22ц/791/89/15 Ратушна В.О.

Категорія 25 Доповідач: Бездрабко В.О.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2015 року квітня місяця 16 дня колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Херсонської області у складі:

Головуючого: Бездрабко В.О.

Суддів: Кузнєцової О.А.

Борка А.Л.

при секретарі: Павловській Ю.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Херсоні апеляційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Дніпровського районного суду міста Херсона від 05 листопада 2014 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування», третя особа: публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк» про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,

ВСТАНОВИЛА:

У квітні 2013 року позивач звернувся до суду з вказаним позовом, посилаючись на те, що він є власником автомобіля марки Chevrolet EPICA, 2008 року випуску, державний номер НОМЕР_1. Згідно договору страхування № 3581014 від 08 листопада 2011 року зазначений транспортний засіб застрахований ПАТ «СК «АХА Страхування», поліс автокаско.

21 травня 2012 року, близько 13-00 години, у м. Херсоні по вул. Українській сталася дорожньо-транспортна пригода за участю належного йому автомобілю та автомобілю марки Лексус, реєстраційний номер НОМЕР_2, внаслідок якого належний йому транспортний засіб зазнав технічних пошкоджень, вартість заподіяної шкоди згідно висновку автотоварознавчого дослідження становить 58885,09грн.

ПАТ «СК «АХА Страхування» у порушення умов договору страхування відмовилася виплатити йому страхове відшкодування.

ОСОБА_3 просив стягнути з ПАТ «СК «АХА Страхування» в рахунок відшкодування майнової шкоди 58885,09грн. та судові витрати.

Справа судами слухалася неодноразово.

Рішенням Дніпровського районного суду міста Херсона від 05 листопада 2014 року в задоволенні позову ОСОБА_3 відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалите нове про задоволення заявлених ним позовних вимог.

Заслухавши доповідача, осіб, які з'явилися в судове засідання, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Судом установлено та вбачається з матеріалів справи, що 08 листопада 2011 року між ОСОБА_3 та ПАТ «Страхова компанія «АХА Страхування» укладений договір страхування наземних транспортних засобів (КАСКО), за умовами якого позивач застрахував належний йому автомобіль Chevrolet EPICA, реєстраційний номер НОМЕР_1.

21 травня 2012 року у м.Херсоні по вул. Українській за участю вказаного автомобілю сталася дорожньо-транспортна пригода, а саме зіткнення з автомобілем марки Лексус реєстраційний номер НОМЕР_2., внаслідок чого транспортним засобам були спричинені механічні пошкодження.

Механічні пошкодження, завдані належному позивачу автомобілю при указаній дорожньо-транспортній пригоді, зафіксовані працівниками ДАЇ у відповідній довідці.

Згідно п. 18.1 договору страхування в разі настання передбаченої у п.15.2 договору події, страхувальник зобов'язаний:

- негайно повідомити про настання події Компетентні органи, Страховика або його представника.

- протягом 3-х робочих днів з моменту настання події письмово сповістити про це страховика шляхом надання заяви про настання події, що має ознаки страхового випадку, встановленої страховиком форми. У випадку коли виконання вказаних вимог було неможливим, страхувальник повинен довести це документально.

03 серпня 2012 року ОСОБА_3 повідомив відповідача про страховий випадок. Згідно листа АТ «СК «АХА Страхування» від 14 листопада 2012року позивачу відмовлено у виплаті страхового відшкодування у зв'язку з несвоєчасним повідомленням страхувальником про настання страхового випадку.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивач порушив умови договору страхування та не довів поважності причин несвоєчасного повідомлення відповідача про настання страхового випадку.

Проте погодитися з висновком суду не можна.

Відповідно до ст.8 Закону України «Про страхування» страховий ризик - певна подія, на випадок якої проводиться страхування і яка має ознаки ймовірності та випадковості настання; страховий випадок - подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов?язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.

Відповідно до ст.979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов?язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов?язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

За змістом ч. 1 п.5, ч.2 ст. 991 ЦК страховик має право відмовитися від здійснення страхової виплати у разі несвоєчасного повідомлення страхувальником без поважних на те причин про настання страхового випадку або створення страховикові перешкод у визначенні обставин, характеру та розміру збитків.

Договором страхування можуть бути передбачені також інші підстави для відмови здійснити страхову виплату, якщо це не суперечить закону.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_3 послався на те, що не мав змоги своєчасно, у строк визначений договором, повідомити страховика про дорожньо-транспортну пригоду, унаслідок свого поганого стану здоров'я, викликаного аварією та на підтвердження цієї обставини надав довідку, видану Херсонською міською клінічною лікарнею, згідно якої він з 21 травня по 11 червня 2012року перебував на лікуванні з діагнозом гіпертонічний криз, гіпертонічна енцефалопатія з лікварним астеноневратичним синдромом (а.с.6).

На думку колегії суддів суд безпідставно не прийняв до уваги надану позивачем довідку про лікування, припустивши, що ОСОБА_3 мав можливість повідомити страховика про вказану подію, оскільки під час проходження амбулаторного лікування не перебував цілодобово у медичному закладі та міг зробити таке повідомлення у телефонному режимі. Проте, рішення суду не може будуватися на припущеннях, а зібрані у справі докази не містять об'єктивних даних щодо можливості позивача здійснити таке повідомлення за наявності у нього хворобливого стану.

Згідно пункту 19 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 1 березня 2013 року, № 4 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» роз'яснено, що з урахуванням змісту ст. 979 ЦК та ст. 16 Закону України «Про страхування» у разі настання страхового випадку страховик зобов'язаний виплатити страхове відшкодування, а інші умови договору страхування є підставою для відмови у виплаті лише в тому разі, якщо таке порушення положень договору страхувальником перешкодило страховику переконатись, що ця подія є страховим випадком, і має оцінюватись судом у кожному конкретному випадку. Наприклад, несвоєчасне повідомлення страхувальником страховика без поважних на те причин про настання страхового випадку (п. 5 ч. 1 ст. 989 ЦК, п. 5 ч. 1 ст. 991 ЦК) може бути підставою для відмови у виплаті страхового відшкодування у тому разі, якщо воно позбавило страховика можливості дізнатися, чи є ця подія страховим випадком.

При цьому суди також повинні мати на увазі, що порушення страхувальником визначеного договором страхування строку подання документів, що стосуються страхового випадку, не є порушенням визначеного договором строку повідомлення про настання страхового випадку.

Отже, закон пов'язує обов'язок страховика здійснити відшкодування саме зі страховим випадком, а не з наданням певних доказів страхувальником.

В ході розгляду справи представник відповідача не заперечував, що дорожньо-транспортна подія, яка мала місце 21 травня 2012року за участю водія ОСОБА_3 є страховим випадком, з настанням якого діюче цивільне законодавство та укладений між сторонами договір страхування наземного транспорту №3581014 пов'язує виплату страхового відшкодування.

З висновку №291 експертного автотоварознавчого дослідження від 28 серпня 2012року встановлено, що огляд належного позивачу транспортного засобу проводився експертом у присутності, у тому числі, й представника ПАТ «СК «АХА Страхування» ОСОБА_4, який будь-яких зауважень щодо проведеного дослідження не заявив. Згідно цього висновку матеріальний збиток, завданий власникові автомобіля Chevrolet EPICA, реєстраційний номер НОМЕР_1, в результаті його пошкодження при ДТП становить 58885,09грн. (а.с.188-193).

Заперечуючи проти позову, відповідач зазначив, що об'єм механічних пошкоджень автомобілю, зазначений у первинній довідці ДАЇ не збігається з пошкодженнями, зазначеними у протоколі огляду транспортного засобу від 08 серпня 2012року до висновку №291 автотоварознавчого дослідження. Разом з цим, під час слухання справи представник страхової компанії не зміг вказати в чому саме полягають такі розбіжності, а відтак такі заперечення не можуть бути прийнятті до уваги з приводу їх необґрунтованості.

Відповідно до висновку судової автотоварознавчої експертизи №35 від 11 березня 2015року розмір майнової шкоди, заподіяний ОСОБА_3, складає 58712,08грн.

З огляду на наведене колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення позовних вимог, оскільки хоча й мало місце несвоєчасне повідомлення страховика про настання страхового випадку, але, з урахуванням погіршення стану здоров'я страхувальника, що підтверджується відповідною медичною довідкою, ці обставини жодним чином не призвели до створення страхувальнику перешкод у визначенні обставин, характеру і розміру збитків.

За наведених обставин рішення суду першої інстанції в порядку ст.309 ЦПК України підлягає скасуванню, з ухваленням нового про стягнення з ПАТ «СК «АХА Страхування» на користь позивача страхового відшкодування у розмір 58712,08грн. та судових витрат у загальному розмірі 890грн., пов'язаних зі сплатою судового збору за подання позовної заяви 590грн. та апеляційної скарги 300грн.

Керуючись ст.303, 307, 309, 316 ЦПК України, колегія суддів, -

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

Рішення Дніпровського районного суду м.Херсона від 05 листопада 2014року скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_3 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування» задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування» на користь ОСОБА_3 страхове відшкодування у розмірі 58712,08грн. та судові витрати у загальному розмірі 890грн.

Рішення суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржено протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий:

Судді :