Постанова № 43787972, 06.04.2015, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06.04.2015 Справа №1915/2922/2012

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді Гуменного П.П.

при секретарі Книш Д.В.

з участю прокурора Савки М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі клопотання захисника засудженої ОСОБА_1 адвоката ОСОБА_2, засуджених ОСОБА_3 та ОСОБА_4, захисника засудженого ОСОБА_4 адвоката ОСОБА_5 про відновлення пропущених строків подачі апеляцій на вирок Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 03 листопада 2014 року, -

ВСТАНОВИВ:

Згідно вироку Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 03 листопада 2014 року:

- ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст.27 ч.2 ст.366 КК України (в редакції від 05 квітня 2001 року) та ч.2 ст.364 КК України (в редакції від 15 квітня 2008 року) та призначено йому за ч.3 ст.27 ч.2 ст.366 КК України (в редакції від 05 квітня 2001 року) 3 (три) роки позбавлення волі з позбавленням права обіймати керівні посади в банках строком на 1 (один) рік 6 (шість) місяців. На підставі ст.49 КК України ОСОБА_3 звільнено від відбування призначених за цією статтею основного і додаткового покарань унаслідок закінчення строків давності притягнення до кримінальної відповідальності. За ч.2 ст.364 КК України (в редакції від 15 квітня 2008 року) 5 (пять) років позбавлення волі з позбавленням права обіймати керівні посади в банках строком на 2 (два) роки. На підставі ст.75 КК України ОСОБА_3 звільнено від відбування основного покарання з випробуванням з встановленням іспитового строку на 2 (два) роки та згідно п.п. 2-4 ч.1 ст.76 КК України покладено на ОСОБА_3 відповідні обовязки. Крім цього, ОСОБА_3 визнано невинним у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.27 ч.5 ст.191 КК України та виправдано за відсутністю в його діях складу даного злочину;

ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.366 КК України (в редакції від 05 квітня 2001 року), ч.5 ст.27 ч.2 ст.366 КК України (в редакції від 05 квітня 2001 року) та ч.2 ст.364 КК України (в редакції від 15 квітня 2008 року) та призначити йому за ч.2 ст.366 КК України (в редакції від 05 квітня 2001 року) 3 (три) роки позбавлення волі з позбавленням права обіймати керівні посади в банках строком на 1 (один) рік 6 (шість) місяців. На підставі ст.49 КК України ОСОБА_4 звільнено від відбування призначених за цією статтею основного і додаткового покарань унаслідок закінчення строків давності притягнення до кримінальної відповідальності. За ч.5 ст.27 ч.2 ст.366 КК України (в редакції від 05 квітня 2001 року) 2 (два) роки 6 (шість) місяців позбавлення волі з позбавленням права обіймати керівні посади в банках строком на 1 (один) рік. На підставі ст.49 КК України ОСОБА_4 звільнено від відбування призначених за цією статтею основного і додаткового покарань унаслідок закінчення строків давності притягнення до кримінальної відповідальності. За ч.2 ст.364 КК України (в редакції від 15 квітня 2008 року) 5 (пять) років позбавлення волі з позбавленням права обіймати керівні посади в банках строком на 2 (два) роки. На підставі ст.75 КК України ОСОБА_4 звільнити від відбування основного покарання з випробуванням з встановленням іспитового строку на 2 (два) роки та згідно п.п. 2-4 ч.1 ст.76 КК України покладено на ОСОБА_4 відповідні обовязки. Крім цього, ОСОБА_4 визнано невинним у вчиненні злочину, передбаченого ч.5 ст.27 ч.5 ст.191 КК України та виправдано за відсутністю в його діях складу даного злочину; ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.364 КК України (в редакції від 15 квітня 2008 року) та призначено їй за даним злочином покарання у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі з позбавленням права обіймати керівні посади в банках строком на 1 (один) рік 6 (шість) місяців. На підставі ст.75 КК України ОСОБА_1 звільнено від відбування основного покарання з випробуванням з встановленням іспитового строку на 1 (один) рік 6 (шість) місяців та згідно п.п. 2-4 ч.1 ст.76 КК України покладено на ОСОБА_1 відповідні обовязки.

Захисником ОСОБА_1 адвокатом ОСОБА_2, захисником ОСОБА_4 адвокатом ОСОБА_5, засудженим ОСОБА_4 12 грудня 2014 року, а засудженим ОСОБА_3 09 грудня 2014 року подані апеляції на вказаний вирок.

Одночасно захисники та засуджені звернулися до суду із клопотаннями про відновлення пропущених строків подачі апеляції, посилаючись на те, що визначений законом строк пропущений ними з поважних причин, а саме у звязку з тим, що копії вироку отримали в канцелярії суду наприкінці листопада та початку грудня 2014 року, після чого мали змогу ознайомитись із його змістом та оскаржити.

Суд, розглянувши вищевказані клопотання, заслухавши прокурора, який при вирішенні наведених питань поклався на думку суду, проаналізувавши матеріали справи, вважає, що клопотання підлягають до задоволення, виходячи із наступних підстав.

Так, згідно ч.3 ст.349 КПК України (в редакції 1960 року) апеляція на вирок, ухвалу чи постанову суду першої інстанції, якщо інше не передбачено цим Кодексом, може бути подана протягом п'ятнадцяти діб з моменту їх проголошення, а засудженим, який перебуває під вартою, - в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.

Відповідно до ч.2 ст.353 КПК України (в редакції 1960 року) у разі пропуску строку на апеляційне оскарження з поважних причин особи, які мають право на подання апеляції, можуть заявити клопотання перед судом, який постановив вирок чи виніс ухвалу, постанову, про відновлення пропущеного строку.

Як вбачається із матеріалів справи, ініціатори клопотань дійсно копії вироку отримали в канцелярії суду наприкінці листопада та початку грудня 2014 року, після чого мали змогу ознайомитись із його змістом та оскаржити, про що свідчать їхні письмові заяви про це.

За таких обставин, суд вважає, що причини пропуску захисником засудженої ОСОБА_1 адвокатом ОСОБА_2, засудженими ОСОБА_3 та ОСОБА_4, захисником засудженого ОСОБА_4 адвокатом ОСОБА_5 строку подання апеляцій на вирок є поважними, а тому їм необхідно відновити пропущені строка на апеляційне оскарження вироку.

На підставі наведеного та керуючись ст.353 КПК України (в редакції 1960 року) і п.11 Розділу ХІ «Перехідні положення» КПК України (в редакції 2012 року), суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання захисника засудженої ОСОБА_1 адвоката ОСОБА_2, засуджених ОСОБА_3 та ОСОБА_4, захисника засудженого ОСОБА_4 адвоката ОСОБА_5 задовольнити.

Відновити захиснику засудженої ОСОБА_1 адвокату ОСОБА_2, засудженим ОСОБА_3 та ОСОБА_4, захиснику засудженого ОСОБА_4 адвокату ОСОБА_5 пропущені строки для подачі апеляцій на вирок Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 03 листопада 2014 року.

На постанову може бути подана апеляція на протязі 15 діб, з моменту її проголошення, до апеляційного суду Тернопільської області, через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області.

Головуючий суддя підпис

З оригіналом згідно:

Головуючий Гуменний П.П.