Вирок № 43787895, 24.03.2015, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24.03.2015 Справа №607/3459/15-к

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді Делікатної Л.В.

при секретарі с/з Гнатенко І.В.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду, в м. Тернополі кримінальне провадження №12015210250000004 про обвинувачення:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Тернополя, громадянина України, з вищою освітою, працюючого провізором - завідувачем аптеки «ІНФОРМАЦІЯ_7», неодруженого, проживаючого за адресою АДРЕСА_1 раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 320 КК України, за участю сторін кримінального провадження: прокурора Клим М.М., захисника ОСОБА_4 та обвинуваченого ОСОБА_2, -

ВСТАНОВИВ:

Обвинувачений ОСОБА_2 обіймаючи з 04 листопада 2014 року посаду завідувача аптеки-провізора аптеки «ІНФОРМАЦІЯ_7», яка належить фізичній особі - підприємцю ОСОБА_5, неналежно виконував свої службові обов'язки через несумлінне ставлення до них, що призвело до порушення встановлених Міністерством охорони здоров'я України правил торгівлі психотропними речовинами, обіг яких обмежено і стосовно яких допускаються виключення деяких заходів контролю за таких обставин. ОСОБА_2, згідно трудового договору від 04 листопада 2014 року, зареєстрованого за №19011403046 у Тернопільському міськрайонному центрі зайнятості, прийнятий фізичною особою підприємцем ОСОБА_5 на посаду завідувача аптеки-провізора аптеки «ІНФОРМАЦІЯ_7». Згідно посадової інструкції завідувача аптеки №1, затвердженої фізичною особою-підприємцем ОСОБА_5 від 14 листопада 2014 року, і з якою ОСОБА_6 ознайомлений. ОСОБА_2, як завідувача аптеки-провізора призначено відповідальним за правильність зберігання, відпуск лікарських засобів і виробів медичного призначення, торговельне обслуговування населення, розрахунково-касові операції та зобов'язано досконало знати вимоги діючого законодавства про лікарські засоби та про охорону здоров'я, тощо. 09 січня 2015 року ОСОБА_6 прийшов на роботу та приступив до виконання своїх функціональних обов'язків, зазначених у посадовій інструкції від 14 листопада 2014 року в аптеці «ІНФОРМАЦІЯ_7», за адресою АДРЕСА_2. Цього ж дня, тобто 09 січня 2015 року біля 12 год. 00 хв. в приміщення аптеки «ІНФОРМАЦІЯ_7» зайшов ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_5, житель АДРЕСА_3, з метою придбання лікарських засобів. Зайшовши в аптеку, ОСОБА_8 попросив ОСОБА_2, який знаходився на робочому місці в аптеці «ІНФОРМАЦІЯ_7», яка розташована за адресою по АДРЕСА_2 в м. Тернополі, відпустити йому лікарські препарати «Барбовал» в кількості 4 упаковки, «Валокордин» - 1 упаковка, дві ампули лікарського засобу «Реналген» та 2 одноразові медичні шприци ємкістю по 5 мл. ОСОБА_2, який відповідно до своїх посадових обов'язків знає, що лікарські препарати «Барбовал» та «Валокордин» у своєму складі містять фенобарбітал - психотропну речовину, обіг якої обмежено і стосовно якої допускаються виключення деяких заходів контролю в порушення п. 9 Порядку відпуску лікарських засобів і виробів медичного призначення з аптек та їх структурних підрозділів, відповідно до якого відпуск лікарських засобів здійснюється з урахуванням норм відпуску, визначених у п. 1.22.2 Правил виписування рецептів та вимог-замовлень на лікарські засоби і вироби медичного призначення, затверджених наказом МОЗ України від 19 липня 2005 року №360, і згідно з якими гранично допустима для відпуску кількість фенобарбіталу на один рецепт становить 1 грам, відпустив ОСОБА_8 лікарські препарати «Барбовал» в кількості 4 упаковки та «Валокордин»-1 упаковка, загальна маса фенобарбіталу у яких становить 2,068 грам., про що видав відповідний, підтверджуючий даний випадок, фіскальний чек № 430 від 09 січня 2015 року. Відповідно до таблиці №3 списку №2 Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №770 від 06 травня 2000 року виявлений у 4 флаконах лікарського препарату «Барбовал» та у 1 флаконі «Валокордин» фенобарбітал є психотропною речовиною, обіг якого обмежено і стосовно якого допускаються виключення деяких заходів контролю.

Вказані дії ОСОБА_2 органами досудового розслідування кваліфіковані за ч.1 ст. 320 КК України, тобто дії, які виразилися у порушенні встановлених правил торгівлі психотропними речовинами, обіг яких обмежено.

27 лютого 2015 року між прокурором відділу нагляду у кримінальному провадженні у сфері транспорту прокуратури Тернопільської області Клим М.М., якій на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора у кримінальному провадженні №12015210250000004 та обвинуваченим ОСОБА_2, в порядку, передбаченому ст.ст. 468, 469 та 472 КПК України, укладено угоду про визнання винуватості.

Згідно даної угоди, прокурор та обвинувачений дійшли згоди, щодо формулювання підозри, всіх істотних для даного кримінального провадження обставин та правової кваліфікації дій обвинуваченого ОСОБА_2 за ч.1 ст. 320 КК України. Обвинувачений ОСОБА_2 у повному обсязі сформульованої підозри, беззастережно визнав свою винуватість у вчинені даного кримінального правопорушення. Також, сторонами угоди визначено узгоджене ними покарання, яке ОСОБА_2 повинен понести за вчинене кримінальне правопорушення, а саме із застосуванням ч.2 ст. 69 КК України у виді штрафу в розмірі 30 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 510 гривень, без позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю, та отримана згода обвинуваченого на його призначення. В угоді передбачені наслідки її укладення, затвердження та невиконання, які роз'ясненні обвинуваченому.

Розглядаючи в порядку п.1 ч.3 ст. 314 КПК України, питання про можливість затвердження даної угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.

Відповідно до вимог ст.ст. 468, 469 КПК України, у кримінальному провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам, може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Прокурор в судовому засіданні, вважає, що при укладенні даної угоди дотриманні вимоги і правила КПК України та КК України, просить дану угоду затвердити і призначити обвинуваченому узгоджену в угоді міру покарання та інші передбачені угодою заходи.

Обвинувачений ОСОБА_2 в судовому засіданні також просить укладену з прокурором угоду затвердити і призначити узгоджену в ній міру покарання та інші передбачені угодою заходи, при цьому беззастережно визнав себе винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 320 КК України, в обсязі підозри, дав згоду на застосування узгодженого виду та розміру покарання, а також інших заходів у разі затвердження угоди, заявивши, що здатен реально виконати взяті на себе відповідно до угоди зобов'язання.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_2 - ОСОБА_4 просить затвердити угоду про визнання винуватості від 27 лютого 2015 року та призначити ОСОБА_2 обумовлену в ній міру покарання.

Злочин, у вчиненні якого ОСОБА_2 беззастережно визнав себе винуватим, згідно із ст. 12 КК України є злочином середньої тяжкості, від якого потерпілих немає.

Суд, шляхом проведення опитування сторін кримінального провадження, переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. При цьому, судом з'ясовано, що ОСОБА_2 повністю усвідомлює зміст укладеної з прокурором угоди про визнання винуватості від 27 лютого 2015 року, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винуватим, цілком розуміє свої права, визначені п.1 ч.4 ст. 474 КПК України, а також наслідки укладення, затвердження даної угоди, передбачені ч.2 ст. 473 КПК України, та наслідки її невиконання, передбачені ст. 476 КПК України.

Враховуючи викладене, оскільки умови угоди про визнання винуватості від 27 лютого 2015 року між прокурором відділу нагляду у кримінальному провадженні у сфері транспорту прокуратури Тернопільської області Клим М.М. та обвинуваченим ОСОБА_2, відповідають вимогам КПК України та КК України, суд, враховуючи заслухані доводи сторін кримінального провадження, дійшов висновку про наявність всіх правових підстав для затвердження даної угоди.

За таких обставин, суд вважає доведеним в підготовчому судовому засіданні те, що обвинувачений ОСОБА_2 вчинив дії, які виразилися у порушенні встановлених правил торгівлі психотропними речовинами, обіг яких обмежено, а тому його дії кваліфіковані вірно за ч.1 ст. 320 КК України, за якою належить призначити ОСОБА_2 узгоджену сторонами угоди про визнання винуватості від 27 лютого 2015 року, міру покарання.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 314, 373, 374, 394, 474, 475 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Затвердити у кримінальному провадженні №12015210250000004 угоду про визнання винуватості від 27 лютого 2015 року між прокурором відділу нагляду у кримінальному провадженні у сфері транспорту прокуратури Тернопільської області Клим М.М. та обвинуваченим ОСОБА_2

ОСОБА_2 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 320 КК України та призначити йому узгоджене сторонами угоди про визнання винуватості від 27 лютого 2015 року покарання із застосуванням ч.2 ст. 69 КК України у виді штрафу в розмірі 30 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 510 гривень, без позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю.

Стягнути з ОСОБА_2 в користь держави (УК у м. ТЕРНОПОЛІ /м. Тернопіль/ 24060300 р/р 31110115700002 в ГУ ДКСУ у Тернопільській області, МФО 838012, код ЕДРПОУ 37977726), процесуальні витрати за проведення фізико-хімічної експертизи №14 від 20 січня 2015 року в розмірі 589 грн. 68 коп. (п'ятсот вісімдесят дев'ять гривень 68 коп.).

Речові докази: лікарські препарати «Барбовал» в кількості 4 упаковки ємкістю по 25 мл. кожна, «Валокордил» - 1 упаковка, ємкістю 20 мл. та фіскальний чек №430 від 09 січня 2015 року на суму 105 гривень 12 коп., що знаходяться, згідно постанови про визнання та долучення до кримінального провадження речових доказів від 16 лютого 2015 року та квитанції №2 про прийом речових доказів по кримінальній справі, зберігаються в камері зберігання речових доказів ЛВ на станції Тернопіль УМВС України на Львівській залізниці - знищити, після набрання вироком законної сили.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України до Апеляційного суду Тернопільської області через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області, шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок, якщо інше не передбачено КПК України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Головуючий суддяЛ. В. Делікатна