Ухвала суду № 43787581, 21.04.2015, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/2217/15

Головуючий у першій інстанції Погрібний С. О.

Доповідач Комаровська Н. В.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

21.04.2015 м. Одеса

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

Головуючого - Комаровської Н.В.,

Суддів - Калараша А.А., Короткова В.Д.,

З участю секретаря - Абалдової О.С.,

Розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, Одеської міськради про визнання договору оренди з викупом дійсним та визнання права власності за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на ухвалу Приморського районного суду м.Одеси від 24.12.2014р.,-

в с т а н о в и л а :

19.12.2014р. ОСОБА_2 звернувся з позовом до ОСОБА_5, ОСОБА_3 ,Одеської міськради про визнання договору оренди з викупом дійсним та визнання права власності.

За заявою позивача ухвалою Приморського районного суду м.Одеси від 19.12.2014р. забезпечений позов шляхом накладення арешту на АДРЕСА_1,а також заборонено будь-яким особам проводити дії щодо виселення ОСОБА_2 та інших мешканців з вказаної квартири на час розгляду справи.

24.12.2014р. ОСОБА_3 через своїх представників ОСОБА_6 та ОСОБА_7 звернулась із заявою про скасування заходів забезпечення позову та закриття провадження у справі.

Ухвалою Приморського районного суду м.Одеси від 24.12.2014р. заява ОСОБА_3 задоволена частково в частині питання про скасування заходів забезпечення позову,в частині закриття провадження у справі - відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить про скасування ухвали в частині часткового задоволення заяви ОСОБА_3 з питання скасування заходів забезпечення позову і постановлення нової ухвали про відмову в задоволенні заяви ОСОБА_3 в цій частині в повному обсязі. В частині відмови в закритті провадження у справі ухвала не оскаржується.

Заслухавши доповідь судді-доповідача,доводи апеляційної скарги та заперечення на неї,розглянувши матеріали справи,перевіривши законність та обґрунтованість ухвали в межах апеляційної скарги та заявлених вимог,колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення апеляційної скарги з таких підстав.

Звертаючись із заявою про скасування заходів забезпечення позову,ОСОБА_3 просила скасувати заходи забезпечення позову, а саме: скасувати арешт квартири АДРЕСА_1; скасувати заборону щодо проведення дій з виселення ОСОБА_2 та інших мешканців з АДРЕСА_1 на час розгляду цивільної справи, посилаючись на те, що ОСОБА_3 є власником квартири, а зазначена ухвала істотно порушує її права.

Розглядаючи заяву ОСОБА_3,суд встановив та зазначив в оскаржуваній ухвалі про те,що ухвалою Приморського районного суду м.Одеси від 19.12.2014р. забезпечений позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання договору оренди з викупом дійсним та визнання права власності шляхом накладення арешту на АДРЕСА_1,а також заборонено будь-яким особам проводити дії щодо виселення ОСОБА_2 та інших мешканців з вказаної квартири на час розгляду справи.

Оскаржуваною ухвалою від 24.12.2014р. визначено, що ухвала Приморського районного суду м.Одеси від 19.12.2014 року про забезпечення позову в цій справі не може бути застосована як підстава для зупинення здійснення виконавчих дій з примусового виконання інших судових рішень.

З таким висновком суду погодитись неможна,виходячи з наступного.

Згідно ст. 151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Згідно п.1 ч.1 ст.152 ЦПК України одним із заходів забезпечення позову є накладення арешту на майно відповідача,яке знаходиться у нього або в інших осіб.

Відповідно до п.22 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006р. №9 "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті.

Виходячи із змісту частини 3 ст.151 ЦПК України,яка передбачає забезпечення позову на будь-якій стадії розгляду справи,якщо невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду,а також суті позовних вимог,які полягають у визнанні дійсним договору оренди з викупом та визнання права власності,судова колегія вважає,що висновок суду про фактичну відмову в скасуванні такого заходу забезпечення позову як арешт спірного майна є правильним, забезпечує виконання майбутнього рішення в разі задоволення позову ,а підстави для скасування такого заходу забезпечення позову відсутні.

Відповідно до ч.3 ст.154 ЦПК України заходи забезпечення позову можуть бути скасовані судом,який розглядає справу.

З матеріалів справи вбачається,що заочним рішенням Приморського районного суду м.Одеси від 08.08.2014р. ОСОБА_2 забов*язаний не перешкоджати ОСОБА_3 в користуванні квартирою, а також виселений із квартири АДРЕСА_1 та в цю квартиру вселена ОСОБА_3

Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 09.12.2014р. зазначене рішення залишено без змін.

Застосування такого заходу забезпечення позову як заборонена будь-яким особам проводити дії щодо виселення ОСОБА_2 та інших мешканців з вказаної квартири на час розгляду справи перешкоджає здійсненню заходів,спрямованих на виконання вищезазначеного рішення.

Зазначення в резолютивній частині оскаржуваної ухвали суду від 24.12.2014р. про те,що ухвала Приморського районного суду м.Одеси від 19.12.2014 року про забезпечення позову в цій справі не може бути застосована як підстава для зупинення здійснення виконавчих дій з примусового виконання інших судових рішень не може вважатись ані висновком суду про задоволення заяви ОСОБА_3 про скасування заходів забезпечення позову,ані висновком про відмову в задоволенні заяви ОСОБА_3 в цій частині,оскільки вона не відповідає вимогам ч.3 ст.154 ЦПК України.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.312 ЦПК України апеляційний суд змінює або скасовує ухвалу суду першої інстанції і постановляє ухвалу з цього питання,якщо воно було вирішено судом першої інстанції з порушенням норм процесуального права або при правильному вирішенні було помилково сформульовано суть процесуальної дії чи підстави її застосування.

Виходячи з наведеного,судова колегія вважає,що оскаржувана ухвала підлягає скасуванню в частині часткового задоволення заяви ОСОБА_3 з постановленням нової ухвали в цій частині.

Керуючись ст.312 ч.1 п.2 ЦПК України,колегія суддів,-

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовільнити частково.

Ухвалу Приморського районного суду м.Одеси від 24.12.2014р. скасувати в частині часткового задоволення заяви ОСОБА_3 про скасування заходів забезпечення позову і в цій частині постановити нову ухвалу.

Заяву ОСОБА_3 про скасування заходів забезпечення позову задовільнити частково.

Скасувати заход забезпечення позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3,Одеської міськради про визнання договору оренди з викупом дійсним та визнання права власності щодо заборони будь-яким особам проводити дії щодо виселення ОСОБА_2 та інших мешканців з кв.№20 буд.№100 по вул.Базарній м.Одеси,застосований ухвалою Приморського районного суду м.Одеси від 19.12.2014р.

В решті заяви ОСОБА_3 про скасування заходів забезпечення позову ОСОБА_2 відмовити.

В решті ухвалу залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий Н.В.Комаровська

Судді: А.А.Калараш

В.Д.Коротков