Рішення № 43787335, 22.04.2015, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/1764/15-ц

Провадження № 2/522/4289/15

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 квітня 2015 року Приморський районний суд м. Одеси у складі:

Головуючого судді Кравчук Т.С.,

при секретарі Антонецькому С.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розподіл майна подружжя,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до Приморського районного суду м. Одеси з позовом до ОСОБА_2 про розподіл майна подружжя, просить визнати рухоме майно,яке придбано у період знаходження у зареєстрованому шлюбі за кошти позивачки та відповідача на суму 209435,00 гривень, яке знаходиться у якості картин у підрамниках різного розміру та акварелі, спільною сумісною власністю подружжя, стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 половину вартості рухомого майна 104717,50 гривень та судові витрати.

Свої позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтовує тим, що вона з відповідачем перебувала у шлюбі з 1987 року по 2012 рік. За час шлюбу ними було придбано багато художніх матеріалів, на які витрачені значні кошти подружжя. На цього позивачка просить стягнути з відповідача половину вартості рухомого майна 104717,50 гривень..

У судовому засіданні позивачка позовні вимоги підтримала, позов просива задовольнити.

Відповідач та його представник у судовому засіданні просили у задоволенні позову відмовити.

Суд, вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін та їх представників, вважає позов таким, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.

У судовому засіданні встановлено, що сторони по справі перебували у шлюбі з 1986 року по лютий 2012 року.

Відповідно до ч. 3 та ч. 4 ст. 368 ЦК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом. Майно, набуте в результаті спільної праці та за спільні грошові кошти членів сім'ї, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором, укладеним у письмовій формі.

Згідно ст. 60 СК України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу) Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Згідно з ч.1 ст.70 СК України у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Згідно ст. 10 Цивільного процесуального Кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.

Згідно частини першої ст. 50 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 58 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування, сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень, суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування".

Згідно ст. 59 ЦПК України, суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до частини першої, другої ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу, докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Відповідно до ч. 1 статті 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Так позивачкою не було надано обґрунтованих розрахунків придбаного майна, тобто чеків, квитанцій з зазначенням кількості та вартості придбаного майна. також не надано доказів, що підтверджують придбання майна саме позивачкою.

Крім того, сторонами по справі не заперечувалось, що кошти від картин, які продавав відповідач йшли на утримання сімї.

Суд, виконавши всі вимоги цивільно-процесуального, сімейного законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Разом з тим, при вирішенні спору суд враховує положення ст. 1 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Статтею 213 ЦПК України встановлено, що рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Керуючись ст. ст. 10, 60, 212, 213, 214, 215 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розподіл майна подружжя відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Одеської області через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня проголошення рішення суду.

Суддя: 22.04.2015