Рішення № 43782751, 27.04.2015, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 640/2034/15-ц

н/п 2/640/1158/15

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 квітня 2015 року Київський районний суд м. Харкова у складі:

головуючої судді Шмадченко С.І.,

за участю секретаря Гололобової О.М..,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Виробничо-комерційного товариства з обмеженою відповідальністю «Солли» про стягнення завданої шкоди,-

В С Т А Н О В И В :

У лютому 2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до Виробничо-комерційного підприємства (далі ВК ТОВ «Солли») у якій просив визнати незаконним розірвання в односторонньому порядку договору № 112 від 25.05.1997 р., укладеного між ним і відповідачем на невизначений строк. Стягнути з відповідача на його користь матеріальну шкоду у розмірі 40868 грн.; інфляційні витрати у розмірі 10477.52 грн.; 3% річних у розмірі 2687,48 грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що ним наприкінці 90-х років для власних побутових потреб був придбаний металевий гаражний бокс № НОМЕР_1 на автомобільній стоянці відповідача, розташованої за адресою: м.Харків , вул. Академіка Павлова, 323. Гаражний бокс був збудований відповідачем за кошти інвестора, який в подальшому відчужив бокс у його власність. Відповідач зобов'язувався постійно надавати послуги по обслуговуванню гаражного боксу та прилеглої території. На підтвердження цього між ним і відповідачем був укладений безстроковий договір №112 від 25.05.1997 року на обслуговування гаражу.

Відповідно до умов договору відповідач прийняв на себе зобов'язання здійснити поточне експлуатаційне обслуговування гаражу, в тому числі доглядати за станом та організовувати здійснення поточного та капітального ремонту та реконструкції під'їзних шляхів, покрівлі гаражів, огороджень, приміщень та обладнання загального користування, проведення санітарних та протипожежних заходів, організовувати та підтримувати пропускний режим в»їзду та виїзду автотранспорту на територію автостоянки.

З березня 2012 року відповідач в односторонньому порядку відмовився від виконання своїх обов'язків згідно договору. Листом від 01.03.2012 р. ВК ТОВ «Солли» повідомило його про розірвання з ним договору та вимагало звільнити гараж. Ним у письмовому вигляді відповідачу було висловлено про згоду на припинення договору і зносу гаражного боксу виключно при умові попередньої компенсації його вартості.

У вересні 2012 року ВК ТОВ «Солли» без його згоди демонтувало гаражний бокс НОМЕР_1. Неправомірними діями відповідача йому завдана матеріальна шкода.

Згідно висновку ТОВ АН «Восток-2007» станом на 10 травня 2012 р. вартість належного позивачу гаражного боксу НОМЕР_2 становила 40868 грн., яку він просить стягнути з відповідача на свою користь. Також позивач просить стягнути з відповідача інфляційні витрати у сумі 10477,52 грн., які він нарахував з часу знищення гаражу, а саме з жовтня 2012 року станом на початок 2015 року, а також 3% річних у сумі 2687,48 грн.

В судовому засіданні позивач підтримав свої позовні вимоги та просив їх задовольнити.

Представник відповідача позов не визнав, посилався на те, що демонтований гаражний бокс НОМЕР_1 мав статус самочинного будівництва, знаходився на земельній ділянці ВК ТОВ «Солли» та не являвся власністю позивача. ВК ТОВ «Солли» пропонувало позивачу самостійно прибрати свою конструкцію та вивезти все майно, будівельні конструкції та матеріали, з яких він складався, а відтак не порушувало права позивача і у позивача немає жодних підстав вимагати компенсації. До того ж, позивач не просить компенсувати йому вартість будівельних матеріалів та конструкцій з яких складався самочинно побудований гараж. А самочинно побудований гараж не є об'єктом цивільного права та будь-яка компенсація за такий гараж взагалі не можлива. Відповідач лише реалізував своє право власності на землю та не перешкоджав, а навіть спонукав позивача самостійно прибрати всі будівельні та металеві конструкції, з яких складався гараж.

Заслухавши сторони, дослідивши матеріали справи, суд відмовляє позивачу у задоволенні позову, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 25.05.1997 р. між ОСОБА_1 та Виробничо-комерційним підприємством „Солли" укладено договір № 112 про обслуговування гаражу № НОМЕР_1, згідно якого, ОСОБА_1 доручив ВК ТОВ "Солли" поточне експлуатаційне обслуговування гаражу (а.с. 13).

Цей договір не містить даних, які б свідчили, що власником металевого гаражу НОМЕР_1 є ОСОБА_1

Відповідно до ч.1 ст. 316 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно з ч. 1 ст. 317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до ч.1, 2 ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов'язків власник зобов'язаний додержуватися моральних засад суспільства.

Згідно державного акту від 21.07.2006 р. на право власності на земельну ділянку, виданого ВК ТОВ «Солли» Харківською районною державною адміністрацією та зареєстрованого в книзі записів реєстрації державних актів на права власності на землю та право постійного користування землею, договорів оренди за № 020670300003, відповідач являється власником земельної ділянки площею 2,7606 га, яка розташована за межами населеного пункту на території Ціркунівської сільської ради, Харківського району, Харківської області з цільовим призначенням для обслуговування торгівельного комплексу з автостоянкою. (а.с. 26).

Відповідно до ст..91 ЗК України власники земельних ділянок зобов'язані, зокрема, забезпечувати використання їх за цільовим призначенням, додержуватися вимог законодавства про охорону довкілля, своєчасно сплачувати земельний податок, своєчасно надавати відповідним органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування дані про стан і використання земель та інших природних ресурсів у порядку, встановленому законом.

В зв'язку з набуттям права власності на земельну ділянку ВК ТОВ «Солли» 29.02.2012 року видало наказ № 4/12-у про підготовчі заходи з реконструкції ринку (а.с14) , та на підставі наказу ВК ТОВ «Солли» направило до ОСОБА_1 листа від 01.03.2012 р., яким повідомило позивача щодо розірвання договору про обслуговування гаражів та запропонувало в строк до 31.07.2012 р. звільнити надані у користування гаражі через їх знесення та намір використовувати власником земельну ділянку відповідно до її цільового призначення (паркування автотранспорту) (а.с.6)

В свою чергу, позивач, отримавши листа від відповідача, направив відповідачу відповідь на лист у якому просив компенсувати йому вартість гаражу у розмірі 40868 грн., посилаючись на вимоги ст..319 ЦК України. (а.с.7)

Статтею 41 Конституції України, ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої Україна приєдналася 17 липня 1997 року, закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд вчиняти щодо свого майна на будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Гарантуючи захист права власності, закон надає власнику право вимагати усунення будь-яких порушень його права хоч би ці порушення і не були поєднані з позбавленням володіння.

Вказані вимоги у листі відповідача до 31.07.2012 р. звільнити земельну ділянку, позивач не виконав, тому металеві конструкції гаражу НОМЕР_1 відповідачем у вересні 2012 року були демонтовані. (а.с.9).

Таким чином суд приходить до висновку, що відсутні протиправні дії відповідача стосовно зносу гаражу, оскільки земельна ділянка під спірним гаражем на праві власності належить відповідачу, який належним чином повідомив позивача, як користувача земельної ділянки про його знос.

Згідно зі ст.331 ЦК України, якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації. До завершення будівництва (створення майна) особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна).

Гараж № НОМЕР_1 складався з металевих конструкцій, який не є власністю позивача, а є самочинно збудованою спорудою на належній земельній ділянці відповідача.

Матеріали справи не містять доказів того, що спірний гараж № НОМЕР_1 належить позивачу на праві власності.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 212-215 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

У позові ОСОБА_1 до Виробничо-комерційного товариства з обмеженою відповідальністю «Солли» про стягнення завданої шкоди відмовити.

Рішення може бути оскаржене в судову палату з цивільних справ апеляційного суду Харківської області через Київський районний суд протягом 10днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя