Постанова № 43782501, 14.04.2015, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 638/22055/14-а

Провадження № 2-а/638/93/15

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.04.2015

Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:

Головуючого судді - Подус Г.С.,

при секретарі - Коваленко О.В.

розглянувши справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Дзержинському районі м. Харкова про перерахунок та нарахування пенсії по інвалідності, що настала через каліцтво внаслідок Чорнобильської катастрофи, в звязку зі зміною розміру мінімальної пенсії за віком, -

В С Т А Н О В И В:

11.12.2014 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Дзержинському районі м. Харкова про перерахунок та нарахування пенсії по інвалідності, що настала через каліцтво внаслідок Чорнобильської катастрфи, в звязку зі зміною розміру мінімальної пенсії за віком.

В обґрунтування позовних вимог вказав, що він має ІІ групу інвалідності внаслідок захворювання, повязаного з участю в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Положеннямист. 14 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"позивача віднесено до 1 категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. Позивач перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Дзержинському районі м. Харкова, як одержувач пенсії по інвалідності внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС.

01.12.2014 року позивач звернувся до управління ПФУ в Дзержинському районі м. Харкова з письмовою заявою про проведення йому перерахунку державної та додаткової пенсії відповідно до розмірів та порядку, передбачених ст. ст.50,54,67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"за період з 01.01.2014 року.

Листом від 09.12.2014 року Управління ПФУ в Дзержинському районі м. Харкова позивачу було відмовлено у проведенні такого перерахунку та виплати пенсії у належному розмірі з тих підстав, що виплата державної та щомісячної додаткової пенсії проводиться відповідно допостанови КМУ від 23.11.2011 року № 1210, якою визначається мінімальний розмір пенсії по інвалідності та розмір щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю особам. Позивач вважає, що відмова відповідача у проведенні перерахунку пенсії та виплати у належному розмірі є протиправною, в зв'язку з чим він звернувся до суду за захистом своїх прав та інтересів.

Ухвалою суду від 15.12.2014 року адміністративний позов ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Дзержинському районі м. Харкова про визнання дії протиправними та зобов'язання вчинити певні дії за період з 01.02.2014 року по 10.06.2014 року - залишено без розгляду .

Вивчивши матеріали справи, суддя вважає, що заявлені вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Суддею встановлено, що позивач є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії та інвалідом ІІ групи, захворювання повязаного з виконанням обовязків по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

Позивач звернувся до відповідача із відповідною заявою про проведення перерахунку пенсії. Листом від 09.12.2014 року Управління Пенсійного фонду України в Дзержинському районі м. Харкова відмовлено у задоволенні заяви.

Вважаючи вказані дії відповідача протиправними, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, ратифікованою Верховною радою України 17.07.1997 р., кожен при вирішенні питань щодо його цивільних прав і обовязків або встановленні обґрунтованості будь-якого кримінального обвинувачення, висунутого проти нього, має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Згідно з ч. 1ст. 46 Конституції Українигромадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їхнього життя і здоров'я, створення єдиного порядку визначення категорії зон радіоактивного забруднення території, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту населення та закріплені вЗаконі України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" № 796.

Пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію (ст. 49 ЗУ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи").

Частиною 4ст. 54 ЗУ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", визначено, що в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими по ІІ групі інвалідності - 8 мінімальних пенсій за віком.

Відповідно до ч. 1ст. 50 ЗУ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", особам, віднесеним до першої категорії призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірах: інвалідам ІІ групи - 75% мінімальної пенсії за віком.

Згідно з ч. 3ст. 67 ЗУ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"(у редакціїЗакону України від 05.10.2006 року №231-У) встановлено, що у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до статті 54цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до категорії 1, 2, 3, 4, розмір щомісячної компенсації сім'ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.

Вихідним критерієм розрахунку додаткової пенсії виступає мінімальна пенсія за віком, розмір якої згідно з ч. 1ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"встановлюється в розмірі визначеного законом прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного Законом про Державний бюджет України. Іншого нормативно-правового акта, який би визначив цей розмір або встановлював інший розмір, немає.

Разом з тим, 14 червня 2011 року Верховною ОСОБА_2 України прийнято ОСОБА_3 України № 3491-VІ "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік", який набрав чинності 19 червня 2011 року. Пунктом 7 частини 1 зазначеного Закону Прикінцеві положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік" доповнено пунктом 4, яким встановлено, що у 2011 році норми і положення статей 39, 50, 51, 52, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи",статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", статей14,22,37та частини третьої статті43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб"застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік.

Рішенням Конституційного Суду України від 26.12.2011 року норми пункту 4Прикінцевих положень Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік"визнані такими, що відповідаютьКонституції України, тобто є конституційними.

Відповідно до п. 3 Прикінцевих положень ЗаконуУкраїни "Про Державний бюджет України на 2012 рік"норми і положення статей 20, 21, 22, 23, 30, 31, 37, 39, 48, 50, 51, 52, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів Державного бюджету України та бюджету Пенсійного фонду України на 2012 рік.

Рішенням Конституційного Суду України від 25.01.2012 року визначено, що в аспекті конституційного подання положення частини другої статті96, пунктів 2.1,6статті116 Конституції Українитреба розуміти так, що повноваження Кабінету Міністрів України щодо розробки проекту закону про Державний бюджет України та забезпечення виконання відповідного закону пов'язані з його функціями, в тому числі щодо реалізації політики у сфері соціального захисту та в інших сферах. Кабінет Міністрів України регулює порядок та розміри соціальних виплат та допомоги, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України, відповідно доКонституціїта законів України. Суди під час вирішення справ про соціальний захист громадян керуються, зокрема, принципом законності. Цей принцип передбачає застосування судами законів України, а також нормативно-правових актів відповідних органів державної влади, виданих на підставі, у межах повноважень, та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України, в тому числі нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України, виданих у межах його компетенції, на основі і на виконання Бюджетного кодексу України, закону про Державний бюджет України на відповідний рік та інших законів України.

Також, пунктом 4 Прикінцевих положень ЗаконуУкраїни "Про Державний бюджет України на 2013 рік"встановлено, що у 2013 році норми і положення, зокрема, ст.50,54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявних фінансових ресурсів Державного бюджету України та бюджету Пенсійного фонду України на 2013 рік.

Згідност. 3 Бюджетного Кодексу Українибюджетний період для всіх бюджетів, що складають бюджетну систему України, становить один календарний рік, який починається 1 січня кожного року і закінчується 31 грудня того ж року.

З аналізу наведених норм вбачається, що визначення порядку та розмірів виплат зазначеним категоріям громадян у 2011 та 2012, 2013 бюджетних роках делеговано Кабінету Міністрів України.

На виконання вищевказаних вимог,постановами Кабінету Міністрів України № 745 від 06.07.2011 рокута№ 1210 від 23.11.2011 рокубули визначені мінімальні розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено причинний зв"язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, а також щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров"ю особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Отже, у період з 23.07.2011 року по 31.12.2013 року розмір основної державної пенсії по інвалідності та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров"ю, особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи повинен визначитися відповідно до вказаних постанов КМУ.

ПоложеннямиЗакону України "Про Державний бюджет України на 2014 рік"не було передбачено обмежень щодо застосування ст.50,54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

В свою чергу, згідно Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2014 рік" від 31.07.2014 року № 1622-VІІ передбачено, що норми та положення статей 20, 21, 22, 23, 30, 31, 37, 39, 48, 50, 51, 52 та 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (Відомості Верховної ОСОБА_2 України, 1992 р., № 13, ст. 178 із наступними змінами), статей5та6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни"(Відомості Верховної ОСОБА_2 України, 2005 р., № 4, ст. 94 із наступними змінами),Закону України "Про індексацію грошових доходів населення"(Відомості Верховної ОСОБА_2 України, 2003 р., № 15, ст. 111 із наступними змінами), статей14,22,37та43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб"(Відомості Верховної ОСОБА_2 України, 1992 р., № 29, ст. 399 із наступними змінами), пункту "ж" частини першої статті 77 Основ законодавства України про охорону здоров"я (Відомості Верховної ОСОБА_2 України, 1993 р., № 4, ст. 19 із наступними змінами), статей12,13,14,15та16 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"(Відомості Верховної ОСОБА_2 України, 1993 р., № 45, ст. 425 із наступними змінами),статті 43 Гірничого закону України(Відомості ОСОБА_2 України, 1999 р., № 50, ст. 433 із наступними змінами), статей6-1,6-2,6-3та6-4 Закону України "Про жертви нацистських переслідувань"(Відомості Верховної ОСОБА_2 України, 2000 р., № 24, ст. 182 із наступними змінами) застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообовязкового державного соціального страхування на 2014 рік.

Положеннями Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» (в редакції, що була чинна до внесення змін Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» № 1622-VII від 31.07.2014 року) не було передбачено обмежень щодо застосування ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Згідно Закону України Про внесення змін до Закону України Про Державний бюджет України на 2014 рік від 31.07.2014 року № 1622-VІІ передбачено, що норми та положення статей, зокрема, 50, 54 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи застосовуються в порядку та в розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов'язкового соціального страхування на 2014 рік.

Відповідно до п. 2 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України Про внесення змін до Закону України Про Державний бюджет України на 2014 рік від 31.07.2014 року № 1622-VІІ, передбачено, що цей ОСОБА_3 набирає чинності з дня, наступного за днем його офіційного опублікування.

ОСОБА_3 було офіційно опубліковано в газеті Голос України 02.08.2014 року (№ 146), а відтак, з урахуванням дати набрання чинності вказаним Законом (03.08.2014 року), колегія суддів вважає , що слід здійснити призначення та перерахунок державної пенсії та додаткової пенсії згідно ст.ст.50,54 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" по 02.08.2014 року.

Виходячи з викладеного суд вважає, що при визначенні розміру пенсій позивачеві починаючи з 03.08.2014р. відповідач повинен норми та положення статей, зокрема, 50, 54 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи застосовуються в порядку та в розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов'язкового соціального страхування на 2014 рік.

Відповідно до положень Закону України "Про державний бюджет України на 2015 рік" суддя дійшов висновку, що позивач у період з 01.01.2015 року по 14.04.2015 року не має права на отримання основної державної пенсії по інвалідності та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров"ю у розмірі який встановлений положеннями ст. ст. 50, 54 ЗУ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Щодо зобовязання Управління Пенсійного фонду України в Дзержинському районі м. Харкова подати до суду звіт про виконання судового рішення протягом 1 місяця з дня набрання постановою законної сили, то колегія суддів зазначає наступне.

Положеннями КАС України визначені загальні та спеціальні способи судового контролю.

Загальний судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому ст. 181 КАС України.

В свою чергу, спеціальні способи судового контролю за виконанням судових рішень закріплені статтею 267 КАС України.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 267 КАС України визначено, що суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, має право зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

ОСОБА_3 норми кореспондують положення абзацу сьомого пункту 4 частини першої статті 163 КАС України та абзацу п'ятого пункту 4 частини першої статті 207 КАС України, згідно з якими у резолютивній частині постанови суду першої чи апеляційної зазначається встановлений судом строк для подання суб'єктом владних повноважень - відповідачем до суду першої інстанції звіт про виконання постанови, якщо вона вимагає вчинення певних дій.

Виходячи із системного аналізу вищенаведених правових норм, колегія суддів дійшла висновку, що встановити судовий контроль за виконанням рішення суб'єктом владних повноважень - відповідачем у справі, суд першої чи апеляційної інстанції може під час прийняття постанови у справі.

Такий контроль здійснюється судом шляхом зобов'язання суб'єкта владних повноважень надати звіт про виконання судового рішення, розгляду поданого звіту на виконання постанови суду першої, апеляційної чи касаційної інстанцій, а в разі неподання такого звіту - встановленням нового строку для подання звіту та накладенням штрафу.

Тобто, встановлення судового контролю за виконанням судового рішення є правом суду, а не його обов'язком, яке реалізується виключено під час прийняття постанови по суті.

В даному випадку суд не вбачає підстав для застосування спеціального контролю за виконанням судового рішення. Підстави вважати що виконання судового рішення без встановлення спеціального контролю буде ускладнено з матеріалів справи не вбачаються.

Керуючись ст. ст.99,100,160,167,195,197, п. 4 ч. 1 ст.198,200,203,205,206 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Дзержинському районі м. Харкова про перерахунок та нарахування пенсії по інвалідності, що настала через каліцтво внаслідок Чорнобильської катастрофи, в звязку зі зміною розміру мінімальної пенсії за віком - задовольнити частково.

Визнати неправомірною відмову управління Пенсійного фонду України в Дзержинському районі м. Харкова у здійсненні перерахунку та виплати пенсії по інвалідності ОСОБА_1, в розмірах, передбачених ст. ст.50,54,67 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", з врахуванням вимогст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"за період з 11.06.2014 року по 02.08.2014 року.

Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Дзержинському районі м. Харкова здійснити перерахунок щомісячної основної державної пенсії по інвалідності ОСОБА_1 з 11.06.2014 року по 02.08.2014 рік по другій групі інвалідності в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком, відповідно до ст. ст.54,67 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"та з врахуваннямст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"та провести відповідні виплати, з урахуванням фактично виплачених сум.

Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Дзержинському районі м. Харкова здійснити перерахунок щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю ОСОБА_1 з 11.06.2014 року по 02.08.2014 рік по другій групі інвалідності в розмірі 75% мінімальних пенсій за віком, відповідно до ст. ст.50,67 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"та з врахуваннямст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"та провести відповідні виплати, з урахуванням фактично виплачених сум.

В іншій частині позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.

Допустити негайне виконання постанови суду у межах суми стягнення за один місяць.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Дзержинський районний суд м. Харкова шляхом подачі протягом 10 днів з дня її проголошення апеляційної скарги, а в разі застосування судом ч.3 ст.160 КАС України, з дня отримання копії постанови.

Суддя