Рішення № 43781748, 22.04.2015, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Кривий Ріг)

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 210/8532/13-ц 22-ц/774/650/К/15

Справа № 210/8532/13-ц Головуючий в суді першої

Провадження № 22-ц/774/650/К/15 інстанції - Сільченко В.Є,

Категорія 27 (4) Доповідач - Ляховська І.Є.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 квітня 2015 року м. Кривий Ріг

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області в складі :

головуючого - судді Ляховської І.Є.,

суддів - Барильської А.П., Михайлів Л.В.,

при секретарі - Булах К.А.,

за участю - представника позивача ОСОБА_2,

відповідача ОСОБА_3 та його представника ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за апеляційною скаргою представника відповідача ОСОБА_3 - ОСОБА_4 на заочне рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 10 лютого 2014 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк "ПриватБанк" до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И Л А :

У листопаді 2013 року ПАТ КБ "Приват Банк" звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 та просив суд стягнути з відповідача на його користь заборгованість за кредитним договором. В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 02.08.2006 року між ПАТ КБ "Приват Банк" та відповідачем ОСОБА_3 було укладено кредитний договір № DNH4KP81980791, відповідно до умов якого ОСОБА_3 отримав кредит в розмірі 6 500 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 25, 08 % на рік на суму залишку заборгованості. У зв'язку з невиконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань за кредитним договором утворилась заборгованість, яка станом на 31.10.2013 року становить 89 737, 15 грн. із яких: 5879,32 грн. - заборгованість за кредитом; 28 317, 34 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 50 791, 10 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором, а також штрафи відповідно до п. 5.3 Умов та правил надання банківських послуг: 500,00 гривень - штраф (фіксована частина); 4249, 39 гривень - штраф (процентна складова) та судові витрати у розмірі 897, 37грн.

Заочним рішенням Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 10 лютого 2014 року позов ПАТ КБ "ПриватБанк" задоволено. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ПАТ КБ "Приватбанк" заборгованість за договором від 02.08.2006 року в сумі 89 737, 15 грн. та судовий збір 897, 37 грн.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 ставить питання про скасування рішення суду та ухвалення нового про відмову у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Зокрема, на його думку, суд першої інстанції не взяв до уваги, що нараховані позивачем пеня та штраф значно перевищують розмір заборгованості за тілом кредиту. Зважаючи на те, що кінцевою датою виконання зобов'язань за кредитним договором є 02 серпня 2007 року, а позивач звернувся за захистом своїх прав в листопаді 2013 року, вважає, що позивач звернувся до суду з вимогою про захист свого порушеного права з пропуском строку загальної і спеціальної позовної давності, передбаченої ст.ст. 257, 258 ЦК України.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах заявлених вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 02.08.2006 року між ПАТ КБ "Приват Банк" та відповідачем ОСОБА_3 було укладено кредитний договір № DNH4KP81980791, відповідно до умов якого ОСОБА_3 отримав кредит в розмірі 6 500 грн. строком на 12 місяців по 02.08.2007 року включно зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 2,09 % у місяць на суму залишку заборгованості по кредиту в обмін на зобов'язання позичальника по поверненню кредиту, сплати процентів в обумовлених у Заяві та Умовах про надання споживчого кредиту фізичним особам (далі Умови) строки, а також сплати комісії, яка зазначена в Умовах. Погашення заборгованості здійснюється у такий спосіб: щомісяця з " 21" по " 28" число кожного місяця позичальник повинен надавати банку грошові кошти (щомісячний платіж) у сумі 619, 14 грн. для погашення заборгованості за кредитом, яка складається з заборгованості за кредитом, відсотками, комісією, а також інші витрати згідно Умов.

Згідно п.4.2 Умов, при порушенні позичальником зобов'язань по погашенню кредиту, позичальник сплачує Банку відсотки за користування кредитом у розмірі 6, 00% на місяць, розрахованих від суми залишку непогашеної заборгованості за кредитом (а.с.11 зворот).

Відповідно до п. 5.3 Умов та Правил надання банківських послуг, при порушенні клієнтом платежів по будь-якому з грошових зобов'язань, передбачених цим договором, не менше ніж на 120 днів, клієнт зобов'язаний сплатити банку штраф в розмірі 500 грн. + 5% від ціни позову.

Згідно п. 5.5. Умов термін позовної давності по вимогам про стягнення кредиту, відсотків за користування кредитом, винагороди, неустойки - пені, штрафів за даним договором встановлюється сторонами тривалістю 5 років.

Відповідач взяті на себе зобов'язання, встановленні п.2.1.- 6.7. умов до Договору, які передбачають повернення кредиту, процентів за користування кредитом, які нараховуються щомісяця, штрафних санкцій у визначені сторонами строки, не виконує, у зв'язку з чим станом на 31 жовтня 2013 року утворилась заборгованість у розмірі 89 737, 15 грн., яка складається з: 5879,32 грн. - заборгованості за кредитом; 28 317, 34 грн. - заборгованості по процентам за користування кредитом; 50 791, 10 грн. - пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором, а також штрафів відповідно до п. 5.3 Умов та правил надання банківських послуг: 500,00 гривень - штраф (фіксована частина); 4249, 39 гривень - штраф (процентна складова), що підтверджується розрахунком заборгованості ( а.с.3).

Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог Банку, суд першої інстанції дійшов висновку щодо наявності правових підстав для задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Однак, колегія суддів не може погодитися з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону рішення суду не відповідає.

Згідно ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямованих на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 625 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти) визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Як убачається з матеріалів справи, 02.08.2006 року між ПАТ КБ "Приват Банк" та відповідачем ОСОБА_3 було укладено кредитний договір № DNH4KP81980791, відповідно до умов якого ОСОБА_3 отримав кредит в розмірі 6 500 грн. на строк 12 місяців по 02.08.2007 року включно зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 2,09 % у місяць на суму залишку заборгованості по кредиту.

Договір укладений між Банком та позичальником шляхом підписання заяви позичальника, яка разом з Умовами надання споживчого кредиту фізичним особам та тарифами складає кредитно-заставний договір.

Згідно до п. 5.5. Умов термін позовної давності по вимогам про стягнення кредиту, відсотків за користування кредитом, винагороди, неустойки - пені, штрафів за даним договором встановлюється сторонами тривалістю 5 років.

Згідно з випискою із особового рахунку ОСОБА_3 припинив виконувати зобов'язання за кредитним договором з 21.02.2007 року.

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч. 4ст. 267 ЦК України).

Цивільне законодавство передбачає два види позовної давності: загальну і спеціальну.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст. 259 ЦК України позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін.

Для окремих видів вимог законом встановлена спеціальна позовна давність. Зокрема, ч. 2 ст. 258 ЦК України передбачає, що позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Відповідно до ст. 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч. 1 ст. 261 ЦК України).

Початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Згідно п. 2.1 Умов строк, термін повернення, розмір кредиту цілі, відсотки, винагороди, розмір щомісячного платежу та період уплати платежів визначені в Заяві позичальника, підписанням якої клієнт та банк укладають кредитно-заставний договір.

Відповідно до п. п. 3.2.2, 3.2.3 Умов позичальник зобов'язався погашати кредит у порядку та строки відповідно до заяви; сплатити відсотки за користування кредитом відповідно до заяви та п.п. 41.4.2 даних Умов та тарифів, повну сплату відсотків за користування кредитом здійснити не пізніше дати фактичного повного погашення кредиту.

Згідно правового висновку Верховного Суду України викладеного у постанові від 19 березня 2014 року № 6-14цс14, за таким договором, що визначає щомісячні платежі погашення кредиту та кінцевий строк повного погашення кредиту, перебіг позовної давності щодо місячних платежів починається після несплати чергового платежу, а щодо повернення кредиту у повному обсязі зі спливом останнього дня місяця дії картки (ст. 261 ЦК України), а не закінченням строку дії договору.

Таким чином, ураховуючи, що за умовами договору погашення кредиту повинно здійснюватись позичальником частинами, то початок перебігу позовної давності для стягнення цих платежів необхідно обчислювати з моменту (місяця, дня) невиконання позичальником кожного із цих зобов'язань.

Зважаючи на те, що останній платіж відповідачем було здійснено відповідачем 15.02.2007 року, що підтверджується розрахунком заборгованості, та враховуючи, що з даним позовом Банк звернувся до суду 14 листопада 2013 року, колегія суддів приходить до висновку, що позивач звернувся до суду з вимогою про захист свого порушеного права з пропуском строку позовної давності.

Відповідно до ч.ч.3,4 ст.267 ЦК України позовна давність застосовується лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові.

Як убачається з ували Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 10 лютого 2014 року справу розглянуто в заочному провадженні.

Відповідно до ч.1 ст. 224 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Матеріали справи та заочне рішення суду свідчать про те, що ОСОБА_3 не було належним чином повідомлено про розгляд справи в суді першої інстанції, оскільки через оголошення у пресі в суд викликається відповідач, зареєстроване місце проживання(перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме. Як вбачається з матеріалів справи, суду було відоме місце реєстрації відповідача, крім того в заяві позичальника зазначені контактні телефони відповідача, а тому оголошення у пресі не є доказом виконання судом вимог ст. ст. 74-76 ЦПК України, в зв'язку з чим відповідач фактично був позбавлений можливості заявити про застосування строку позовної давності, про що ним було заявлено в заяві про перегляд заочного рішення суду.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає за необхідне рішення суду першої інстанції скасувати та, відповідно до п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України, ухвалити нове рішення про відмову ПАТ КБ "ПриватБанк" у задоволенні позовних вимог до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором № DNH4KP81980791 від 02.08.2006 року.

Керуючись ст.ст. 303, 307, п. 3, 4 ч. 1 ст. 309, 313, 314-316 ЦПК України колегія суддів,

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу представника відповідача ОСОБА_3 - ОСОБА_4 задовольнити.

Заочне рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 10 лютого 2014 року скасувати та ухвалити нове рішення.

У задоволенні позову Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржене у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий : І.Є.Ляховська

Судді: А.П.Барильська

Л.В.Михайлів