Рішення № 4378067, 29.09.2008, Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

справа 2 - 4486 - 2008 рік

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2008 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючої судді Бондаренко В.М.

при секретарі Троян В.Б.

за участю позивача ОСОБА_1

за участю адвоката ОСОБА_2

за участю представника відповідача Жмуренко А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Павлограді Дніпропетровської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Павлограді про стягнення страхової виплати за спричинену моральну шкоду, -

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2006 року позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просив ухвалити рішення, яким стягнути з відповідача страхову виплату за моральну шкоду в сумі 75 000 грн. В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що він тривалий час працював на шахті «Павлоградська» ВАТ «Павлоградвугілля», внаслідок чого отримав професійне захворювання. Згідно висновку МСЕК від 11.10.2004 року, йому було встановлено первинно 40% втрати професійної працездатності безстроково, а також було визнано інвалідом третьої групи. Внаслідок втрати професійної працездатності позивач вважає, що у нього наявна моральна шкода, оскільки він втратив професійну працездатність, що призвело до неможливості утримувати належним чином сім»ю, постійно змушений лікуватись, постійно відчуває фізичний біль змушений відмовитись від активного життя, втратив впевненість у майбутньому. Оскільки він є застрахованою особою, і відповідач в передбаченому законом прядку не виплатив йому страхову суму за завдану у зв'язку з отриманням виробничої травми моральну шкоду, позивач просить стягнути з відповідача страхову виплату за моральну шкоду в сумі 75 000 грн.

В судовому засіданні заявлені позовні вимоги, позивач підтримав у повному обсязі, просив позов задовольнити, посилаючись на підстави, зазначені в позовній заяві, а також додав, що його стан здоров»я продовжує погіршуватися про що свідчить довідка МСЕК від 22.08.2007 року про встановлення 65% втрати професійної працездатності безстроково та виписний епікріз з історії хвороби з 09.09.208 року по 22.09.2008 року. Зазначені обставини свідчать про те, що він має право на стягнення моральної шкоди з відповідача.

Представник позивача ОСОБА_2 у судовому засіданні підтримав позовні вимоги позивача в повному обсязі, зазначаючи, що позивач має право на отримання страхової виплати за спричинену моральну шкоду внаслідок втрати професійної працездатності відповідно до висновку МСЕК від 11.10.2004 року, так як втрата професійної працездатності позивача виникла до внесення змін до Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності". Вказував на те, що позивач не одужав, а навпаки, його стан здоров»я постійно продовжує погіршуватися. Зазначив, що відповідно до положень цивільного законодавства суд повноважний розглядати самостійно та встановлювати факт заподіяння моральної шкоди, його розмір. Тому, вважав, що доводи представника відповідача про призначення судової експертизи для встановлення факту моральної шкоди, а також відсутності доказів у справі щодо врегулювання спору у добровільному порядку є безпідставними.

Представник відповідача - Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Павлограді Жмуренко А.В. позов не визнав повністю, посилаючись на те, що позивач не звертався до відповідача для вирішення спору у добровільному порядку, тому провина відповідача відсутня, наполягав на проведенні судової експертизи для встановлення моральної шкоди, як підстави для стягнення страхової виплати за спричинену моральну шкоду. Зазначав, що позивач усвідомлював те, що праця зі шкідливими умовами як наслідок, приводить до професійних захворювань, але добровільно працював на шахті «Павлоградська» ВАТ «Павлоградвугілля» Тому, просив суд повністю відмовити в задоволенні позовних вимог.

Суд, вислухавши пояснення позивача, представника позивача, доводи представника відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних

захворювань України в м. Павлограді, вивчивши та дослідивши письмові матеріали справи, вважає, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав,

В судовому засіданні встановлено, що між сторонами склалися правовідносини, врегульовані Законом України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" від 23.09.1999 р. № 1105-XIV (з наступними змінами та доповненнями).

ОСОБА_1 під час роботи на підприємстві на шахті «Павлоградська» ВАТ «Павлоградвугілля» отримав професійне захворювання, висновком МСЕК від 11. 10. 2004 року йому було встановлено первинно 40% втрати професійної працездатності безстроково, а також було визнано інвалідом третьої групи. (арк.с.5-6).

За змістом ст. ст. 21, 28, 30, 34, 35 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", право на отримання потерпілим страхових виплат у разі настання стійкої втрати працездатності, у тому числі виплати за моральну шкоду, виникає в особи з дня встановлення їй такої стійкої втрати працездатності вперше висновком МСЕК.

Відповідно до норм ст. ст. 1,21, 28, 34 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", обов'язок по відшкодуванню моральної шкоди працівникові при стійкій втраті працездатності у разі ушкодження здоров'я на виробництві покладено на Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України.

Положеннями ст. ст. 21, 28, 34 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" в редакції, що діяла на час виникнення між сторонами спірних правовідносин, передбачало обов'язок Фонду провести потерпілому страхову виплату за моральну шкоду за наявності факту заподіяння йому такої шкоди.

А тому, враховуючи, що у зв'язку з отриманим професійним захворюванням позивачу вперше було встановлено втрату професійної працездатності висновком МСЕК від 11.10.2004 року, суд вважає, що позивач має право на отримання з відповідача страхової виплати за моральну шкоду.

Відповідно до ст. 23 ЦК України, моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Тому, вирішуючи питання про розмір завданої позивачу моральної шкоди, суд виходить з того, що позивач отримав професійне захворювання у працездатному віці, що призвело до значних тяжких змін його життєвих зв'язків, враховуючи ступінь втрати ним професійної працездатності, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого та позбавлення його можливості їх реалізації, інших обставин справи, з урахуванням вимог розумності і справедливості, суд вважає за можливе стягнути з відповідача на користь позивача в рахунок відшкодування моральної шкоди суму 3 000 грн.

Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито», відповідач звільнений від сплати державного мита.

Відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України, з відповідача на користь державного бюджету суд стягує витрати на інформаційне-технічне забезпечення розгляду цивільної справи у сумі 01 грн. 50 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 1, 21, 28, 30, 34, 35 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", ст. ст. 10, 57-60, 131, 137, 209, 212-215 ЦПК України, ст. 23 ЦК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Павлограді про стягнення страхової виплати за спричинену моральну - задовольнити частково.

Стягнути з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Павлограді р/р 35227002001305 УДКУ у Дніпропетровській області МФО 805012 код ОКПО 25946540 на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування моральної шкоди суму 3 000 (три тисячі) грн.

Стягнути з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Павлограді р/р 35227002001305 УДКУ у

Дніпропетровській області МФО 805012 код ОКПО 25946540 на користь державного бюджету м. Павлограда Дніпропетровської області на р/р 31217259700032 код ЄДРПОУ 24237540 банк ГУДКУ в Дніпропетровській області МФО 805012 витрати на інформаційно-технічне, забезпечення розгляду цивільної справи в сумі 01 (одна) грн. 50 (п'ятдесят) коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області шляхом подачі в 10 - денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку передбаченому ч. 4 ст. 295 ЦПК України.