Ухвала суду № 43779152, 24.04.2015, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа № 760/7297/15-ц

Провадження № 2-3787/15

У Х В А Л А

/про залишення позову без руху/

24 квітня 2015 року місто Київ

Суддя Солом'янського районного суду м. Києва Лазаренко В.В. розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про виділ в натурі частки із майна, що перебуває у спільній частковій власності, припинення права спільної часткової власності, надання права власності та дозволу на продаж виділених в натурі часток без згоди інших співвласників, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачі звернулися до суду з позовом в якому просять виділити позивачам ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_2 у спільну власність частку спільного майна, а саме: кімнату площею 13,9 кв.м та кімнату площею 12,5 кв.м квартири АДРЕСА_1, а відповідачам - ОСОБА_4, ОСОБА_5 - виділити у власність ізольовану кімнату житловою площею 17,6 кв.м у спірній квартирі, кухню, коридор, ванну кімнату і вбиральню залишити у спільному користуванні; припинити право спільної часткової власності на квартиру АДРЕСА_1; «надати» право спільної приватної власності позивачам на кімнату площею 13,9 кв.м та кімнату площею 12,5 кв.м квартири АДРЕСА_1, відповідачам - ОСОБА_4, ОСОБА_5 - у власність ізольовану кімнату житловою площею 17,6 кв.м; дозволити продаж виділених в натурі часток ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_2, без обов'язкової згоди відповідачів.

Розглянувши позовну заяву та додані до неї матеріали, суддя дійшла висновку про те, що подана заява не відповідає вимогам ст. 119 ЦПК України.

З позовної заяви вбачається, що позивачі звертаються до суду з позовною заявою майнового характеру - про виділення в натурі частки з майна, що перебуває у спільній частковій власності, визнання права власності на частину нерухомого майна.

Згідно ч. 2 ст. 119 ЦПК України позовна заява повинна містити ціну позову щодо вимог майнового характеру.

Відповідно до п. 9 ч. 1ст. 80 ЦПК України ціна позову у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності визначається дійсною вартістю нерухомого майна.

Постановою Пленуму Верховного суду України «Про судову практику у справах за позовами про захист права власності» №20 від 22.12.1995р. зі змінами та доповненнями від 25.05.1998р. визначено, що вартість спірного майна визначається за погодженням сторін, а за його відсутності - за дійсною вартістю майна на час розгляду спору.

Під дійсною вартістю розуміється грошова сума, за яку майно може бути продано в даному населеному пункті чи місцевості.

Між тим, позивачами сума позову щодо вимог майнового характеру в позовній заяві не зазначена.

Виходячи з цього, позивачам необхідно зазначити суму позову, враховуючи норми зазначені вище, відповідно до вимог п. 9 ч. 1 ст. 80 ЦПК України та навести докази на її підтвердження.

Відповідно до ч. 5 ст. 119 ЦПК України до позовної заяви додається документ, що підтверджує сплату судового збору або документи, що підтверджують звільнення від вказаних витрат.

Як вбачається з позовної заяви, позивачі звертаються з позовними вимогами як майнового, так і немайнового характеру.

Згідно ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» за подання заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового і немайнового характеру.

Відповідно до Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання до суду позовної заяви немайнового характеру становить 0,2 розміру мінімальної заробітної плати (243,60 грн.), а позовної заяви майнового характеру - 1% ціни позову, але не менше 0,2 розміру мінімальної заробітної плати (243,60 грн.) та не більше 3 розмірів мінімальної заробітної плати (3`654, 00 грн.).

Оплата судового збору повинна бути здійснена на р/р отримувача 312 122 067 000 10, утримувач коштів УДКСУ у Солом`янському районі м.Києва, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 380 50 812, Банк отримувача ГУ ДКУ у м. Києві, Код банку отримувача (МФО) 82 00 19 Код класифікації доходів бюджету 220 300 01, призначення платежу: 220 300 01; 050, «судовий збір», Солом`янський р.с., 02896762.

Якщо позивачі звільнені від оплати вказаних витрат вони повинні зазначити про це в позовній заяві та надати суду документи, що підтверджують звільнення від вказаних витрат всіх без винятку позивачів.

Позивачами оплата судового збору проведена в розмірі 244,00 грн..

Між тим, як вже зазначено вище, суму позову позивачі не вказали в своїй позовній заяві і позовні вимоги майнового характеру не оплатили судовим збором.

Виходячи з предмету позову (позивачі просять виділити їм частку у праві власності на нерухоме майно, визнати право власності на частину нерухомого майна), дійсної вартості нерухомого майна в м. Києві на час звернення позивачів до суду, судовий збір з позовних вимог майнового характеру має бути сплачений позивачами виходячи з максимальної ставки 3`654,00 грн..

Враховуючи, що позивачі звертаються до суду з вимогами немайнового характеру, які фактично були оплачені судовим збором в розмірі 243, 60 грн., а також з вимогами майнового характеру, які мають бути оплачені судовим збором виходячи з максимальної ставки судового збору в розмірі 3`654,00 грн., яка позивачами не оплачена, позивачам необхідно доплатити судовий збір на реквізити зазначені вище в сумі 3`653, 60 грн. = (3`654,00 грн. + 243,60 грн. - 244,00 грн.).

Відповідно до ст. 119 ЦПК України позовна заява повинна містити зміст позовних вимог, виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги, зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування.

Між тим позовні вимоги позивачами викладені не конкретно.

Так, в прохальній частині позову зазначено, що позивачі просять виділити їм частину квартири, зокрема дві житлові кімнати. При цьому вони просять залишити в спільному користуванні сторін нежитлові приміщення - кухню, коридор, ванну кімнату, туалет.

Таким чином, з одного боку позивачі просять виділити їм в натурі частку в спільній частковій власності, з іншого боку просять встановити конкретний порядок користування житловим приміщенням. При цьому, позивачі не зазначають яку саме частку у спільній власності вони просять виділити їм, а яку відповідачам.

До того ж, позивачі не зазначили, якими доказами підтверджується можливість виділення в натурі частки із спільної сумісної власності, якими доказами підтверджується, що частка, яку вони просять виділити кожній із сторін, відповідає їх часткам у спільній частковій власності, що зареєстровані у встановленому законом порядку за кожним із співвласників.

За змістом ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, в межах заявлених ними позовних вимог. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на свій власний розсуд.

Таким чином, саме позивач визначає предмет спору.

При цьому, позовні вимоги повинні бути викладені чітко, повно і зрозуміло для всіх учасників процесу.

За таких обставин позивачам необхідно визначитися зі своїми позовними вимогами, викласти їх конкретно в прохальній частині позовної заяви. Зокрема, позивачам необхідно визначитися, вони звертаються до суду з вимогами про визначення порядку користування спірною квартирою, чи з позовом про виділ в натурі частки зі спільної часткової власності. Виходячи з цього оплатити судовий збір.

Відповідно до ч. 1 ст. 121 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 цього Кодексу або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем ухвали.

На підставі викладеного та керуючись ст. 121 ЦПК України, суддя, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 залишити без руху і надати позивачам строк для усунення недоліків протягом п`яти днів з дня отримання ухвали.

Повідомити позивачів про необхідність усунення недоліків та роз`яснити позивачам, що у разі не виправлення недоліків в зазначений судом строк, позовна заява вважатиметься не поданою та буде їм повернута.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: