Рішення № 43774738, 17.04.2015, Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області

Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 695/993/15-ц

номер провадження 2/695/630/15

17 квітня 2015 року м. Золотоноша

Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області у складі:

головуючого судді Таратіна В.О.

при секретарі Курченко В.М.

з участю представника ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Золотоноша цивільну справу за позовом ТОВ «Кредитні Ініціативи» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Кредитні Ініціативи» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.

Свої вимоги позивач мотивує тим, що 28.11.2012 року між ПАТ «Сведбанк», який в свою чергу виступає правонаступником АКБ «ТАС-Комерцбанк» та Факторинговою компанією «Вектор Плюс» укладено договір факторингу. Відповідно до п. 2.1, 2.2 ОСОБА_3 відступає фактору свої права вимоги заборгованості по кредитних договорах, укладених з боржниками, право на вимогу якої належить банку на підставі документації. З моменту відступлення банком фактору прав вимоги заборгованості від боржників, всі гарантії, надані боржниками щодо заборгованостей, стають дійсними для фактора та вважаються наданим Фактору. Разом з правами вимоги до фактора переходять всі повязані з ними права, зокрема права грошової вимоги щодо нарахованих та несплачених боржниками процентів, комісій, штрафних санкцій та інших обовязкових платежів.

Разом із тим, 28.11.212 року між ТОВ «ФК «Вектор Плюс» та ТОВ «Кредитні ініціативи» укладено договір факторингу.

Відповідно до п. 2.1, 2.2 договору, ТОВ «ФК «Вектор Плюс» відступає ТОВ «Кредитні ініціативи» свої права вимоги заборгованості по кредитних договорах, укладених з боржниками.

Отже внаслідок укладених договорів відбулася заміна кредитора, а саме ТОВ «Кредитні ініціативи» набуло статусу нового кредитора/стягувача за договором № 2301/0508/88-997 від 06.05.2008 року позичальником згідно якого є ОСОБА_2.

06.05.2008 року ВАТ «Сведбанк» та ОСОБА_2 уклали кредитний договір № 2301/0508/88-997, відповідно до умов даного договору відповідач отримав кредит в розмірі 50000 доларів США.

Оскільки ОСОБА_2, свої обовязки щодо повернення кредиту належним чином не виконує, то станом на 01.03.2015 року має прострочену заборгованість у сумі 2753271,11( два мільйони сімсот пятдесят три тисячі двісті сімдесят одна гривня 11 копійок), в тому числі заборгованість за кредитним договором 1296572,68 грн., за відсотками 939273,83 грн., та 1421708,01 грн. пеня за прострочення сплати.

Представник позивача в судове засідання не зявився, але в матеріалах справи мається заява де зазначено розглядати справу без його участі, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, проти винесення заочного рішення не заперечував.

Представник відповідача ОСОБА_1 в судовому засіданні проти задоволення позову заперечував, мотивуючи тим, що рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 06 лютого 2012 року вимоги ПАТ "Сведбанк" про стягнення заборгованості за кредитним договором №2301/0508/88-997 від 06.05.2008 року, були задоволені, та стягнуто з ОСОБА_2, борг в сумі 528516 грн. 38 коп., та судові витрати в сумі 1820,00грн. Так, з ухваленням та набранням законної сили судовим рішенням, правові відносини щодо повернення заборгованості за кредитним договором між ПАТ «Сведбанк» та ОСОБА_2, ґрунтуються вже не на підставі кредитного договору, а на підставі судового рішення, відповідно цивільно-правові відносини змінилися на адміністративні, а управленою стороною в них є вже не ПАТ «Сведбанк» як кредитор, а ПАТ «Сведбанк» як стягувач, зобов'язаною стороною є не ОСОБА_2, як позичальник, а ОСОБА_2, як боржник, що і є підставою для відмови в задоволенні позовних вимог.

Суд, вислухавши думку представника відповідача та дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що позов не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до кредитного договору за № 2301/0508/88-997 від 06.05.2008 року укладеного між ОСОБА_2, та АКБ «ТАС-Комерцбанк» вбачається, що згідно даного договору ОСОБА_2, отримав грошові кошти у сумі 50000 дол. США на строк з 06 травня 2008 року по до 05 травня 2018 року зі сплатою 11,09 % річних за весь строк фактичного користування кредитом.

28 листопада 2012 року між ПАТ «Сведбанк», яке виступає правонаступником ВАТ «Сведбанк», яке в свою чергу виступає правонаступником АКБ «ТАС-Комерцбанк» та ТОВ «Факторингова компанія «Вектор Плюс» було укладено договір факторингу № 15, згідно якого відбулось відступлення права вимоги щодо заборгованостей, зазначених у Реєстрі Заборгованостей.

28 листопада 2012 року між ТОВ «Факторингова компанія «Вектор Плюс» та ТОВ «Кредитні ініціативи» було укладено договір факторингу, згідно з яким відбулось відступлення права вимоги щодо заборгованостей, зазначених у Реєстрі Заборгованостей.

Відповідно до п. 1.1. договору факторингу визначено перелік документів, що стосуються заборгованостей окремих боржників, які підтверджують дійсність та наявність права грошових вимог клієнта до боржників по заборгованостям (право вимоги яких відбувається згідно умов цього договору), а також є необхідними для пред'явлення вимоги до боржника щодо погашення заборгованості, серед яких є: оригінали або засвідчені клієнтом копії меморіальних ордерів/оригінали або засвідчені клієнтом копії заяв на видачу готівки за умови, що такі вимагаються в судовому порядку під час примусового стягнення заборгованості боржників за кредитами, за виключенням справ боржників, по яким є таке, що набрало законної сили, рішення суду про стягнення заборгованості за кредитом та/або справа знаходиться на стадії примусового виконання рішення суду/виконавчого напису нотаріуса в органах Державної виконавчої служби.

Відповідно до п. 1.2. даного договору клієнт гарантує, що на дату укладення цього договору йому належать права вимоги щодо заборгованостей, зазначених у Реєстрі Заборгованостей.

Відповідно до п. 2.1. договору визначено, що клієнт відповідно до умов даного договору відступає фактору свої права вимоги заборгованості по кредитних договорах, укладених з боржниками, зазначених у Реєстрі Заборгованостей боржників та у переліку кредитних договорів та договорів забезпечення, право на вимогу якої належить клієнту на підставі документації, а фактор шляхом надання фінансової послуги клієнту набуває права вимоги такої заборгованості від боржників та передає клієнту за плату грошові кошти в розпорядження у розмірі, що становить ціну продажу та в порядку, передбаченому даним договором. Після переходу прав вимоги заборгованості до фактору, останній має право нараховувати, в якості нового кредитора, проценти, комісії, штрафні санкції та інші обов'язкові платежі по відношенню до боржників у разі невиконання ними вимог кредитних договорів по сплаті обов'язкових платежів, строк сплати яких не настав на дату підписання цього договору, але настане у майбутньому.

Відповідно до ст.1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором.

Предметом договору факторингу, згідно з ч. 1 ст. 1078 ЦК України, може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України закредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Пунктом 29 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» роз'яснено, що при вирішенні спорів про дострокове повернення кредиту суд має враховувати положення статей 1050, 1054 ЦК івиходити з того, що якщо договором встановлено обов'язок позичальника повернути кредит частинами (із розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини кредитодавець має право вимагати дострокового повернення частини кредиту, що залишилася, та сплати процентів, належних йому від суми кредиту.

Відповідно до рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 06 лютого 2012 року вимоги ПАТ "Сведбанк" про стягнення заборгованості за кредитним договором №2301/0508/88-997 від 06.05.2008 року, були задоволені, та стягнуто з ОСОБА_2, борг в сумі 528516 грн. 38 коп., та судові витрати в сумі 1820,00грн.

Таким чином, після ухвалення рішення суду від 06 лютого 2012 року та набрання ним чинності було відкрито виконавче провадження і правові відносини щодо повернення заборгованості за кредитним договором між ПАТ «Сведбанк» та ОСОБА_2, змінилися, оскільки банк став стягувачем, а позивальник боржником. Тому в подальшому дані правовідносини щодо стягнення заборгованості на підставі рішення суду здійснюються вже в порядку, визначеному Законом України «Про виконавче провадження» та ЦПК України.

З огляду на викладене, після ухвалення рішення суду та набрання ним чинності, ПАТ «Сведбанк» мав можливість передати іншій особі в частині стягнення заборгованості за кредитним договором укладеним із ОСОБА_2, лише ті права, які має стягувач у виконавчому провадженні.

Відповідно до вимог ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до п. 2.1. договору передбачено, що після переходу прав вимоги заборгованості до фактору, останній має право нараховувати, в якості нового кредитора, проценти, комісії, штрафні санкції та інші обов'язкові платежі по відношенню до боржників у разі невиконання ними вимог кредитних договорів по сплаті обов'язкових платежів, строк сплати яких не настав на дату підписання цього договору, але настане у майбутньому.

В свою чергу, пунктом 1.1. договору визначено перелік документів, що стосуються заборгованостей окремих боржників, які підтверджують дійсність та наявність права грошових вимог клієнту до боржників по заборгованостям (право вимоги яких відбувається згідно умов цього договору), а також є необхідними для пред'явлення вимоги до боржника щодо погашення заборгованості, за виключенням справ боржників, по яким є таке, що набрало законної сили, рішення суду про стягнення заборгованості за кредитом та/або справа знаходиться на стадії примусового виконання рішення суду в органах Державної виконавчої служби.

Виходячи із умов договору факторингу, вбачається, що банк передав позивачу право вимоги по кредитних договорах, що також було зазначено позивачем у позові, у разі невиконання ними вимог кредитних договорів по сплаті обов'язкових платежів, строк сплати яких не настав на дату підписання цього договору, але настане у майбутньому.

Таким чином правове регулювання щодо стягнення заборгованості за кредитним договором на підставі ухваленого з цього приводу судового рішення здійснюється не на підставі норм ЦК України, а в порядку, визначеному Законом України « Про виконавче провадження» та ЦПУ України.

Відповідно до ст..10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

А тому, враховуючи, що позивачем не надано беззаперечних доказів на ствердження своїх позовних вимог, суд погоджується з доводами представника відповідача, зазначеними у письмовому запереченні та приходиться до висновку, що позов ТОВ «Кредитні ініціативи» до задоволенню не підлягає.

На підставі зазначеного та керуючись ст., ст. 209, 212, 213 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ТОВ «Кредитні Ініціативи» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості відмовити повністю.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Черкаської області через Золотоніський міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення.

Суддя В. О. Таратін