Ухвала суду № 43773761, 01.04.2015, Апеляційний суд Тернопільської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 607/1775/15-кГоловуючий у 1-й інстанції Гуменний П.П. Провадження № 11-кп/789/123/15 Доповідач - Очеретяний Є.В.Категорія - повернення обвинувального акту

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 квітня 2015 р. Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Тернопільської області в складі:

Головуючого - Очеретяного Є.В.

Суддів - Ваврів І. З., Іващенко О. Ю.,

при секретарі - Цінькевич В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі матеріали кримінального провадження за апеляційними скаргами обвинуваченого ОСОБА_2, прокурора прокуратури Тернопільської області Савки М.В. на ухвалу Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 12 лютого 2015 року,-

встановила:

Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 12 лютого 2015 року обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні від 16 серпня 2014 року відносно ОСОБА_2 та ОСОБА_3 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.307, ч.2 ст.306 КК України, відносно ОСОБА_4 та ОСОБА_5 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.307 КК України, повернуто прокурору відділу прокуратури Тернопільської області Дзюбинському А.О. для усунення вказаних в ухвалі недоліків.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, обраний обвинуваченому ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, продовжено до 00 год. 00 хв. 4 квітня 2015 року з визначенням розміру застави в сумі 95000 грн.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, обраний обвинуваченому ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, продовжено до 00 год. 00 хв. 4 квітня 2015 року з визначенням розміру застави в сумі 90000 грн.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, обраний обвинуваченому ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, продовжено до 00 год. 00 хв. 4 квітня 2015 року з визначенням розміру застави в сумі 90000 грн.

Запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, обраний ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_7, продовжений до 00 год. 00 хв. 25 березня 2015 року.

Рішення суду мотивовано тим, що обвинувальний акт не відповідає вимогам ст.291 КПК України, а саме: в обвинувальному акті при формулюванні обвинувачення ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_5 містяться посилання на висновки експерта які є доказами у даному кримінальному провадженні, в той час як надання суду будь-яких доказів до початку судового розгляду кримінального провадження забороняється; обвинувальний акт відносно ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_5 містить не конкретне обвинувачення; всупереч вимогам ст.293 КПК України прокурором не вручалась копія обвинувального акту, підозрюваному ОСОБА_2

В апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_2, вважає ухвалу Тернопільського міськрайонного суду від 12.02.2015 року законною та просить кримінальне провадження відносно нього закрити у зв'язку з відсутністю складу злочину.

В апеляційній скарзі прокурор просить ухвалу Тернопільського міськрайонного суду від 12.02.2015 року скасувати у зв'язку з невідповідністю висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження та істотного порушення вимог кримінального процесуального закону. Призначити новий розгляд у суді першої інстанції.

Вважає, що в обвинувальному акті у повному обсязі викладено всі фактичні обставини кримінального провадження, які прокурор вважає встановленими та доведеними зібраними під час досудового розслідування доказами. Стосовно обвинувачених ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_3 та ОСОБА_5 чітко сформульоване обвинувачення з посиланням на відповідну статтю та частину статті КК України, тому висновок суду щодо порушень вимог ст.291 КПК України є необґрунтованим. Посилається на те, що суд на стадії підготовчого судового засідання не вправі давати оцінку правильності викладених фактичних обставин та правовій кваліфікації, а тому твердження суду про невірність кваліфікації дій обвинувачених є безпідставними. Крім того стверджує, що судом невірно застосовано Постанову пленуму Верховного суду України "Про судову практику в справах про злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів", оскільки вважає, що розмір наркотичного засобу потрібен лише у випадку кваліфікації дій особи у збуті наркотичного засобу у великих та особливо великих розмірах.

Заслухавши суддю-доповідача, думку обвинуваченого ОСОБА_2, який просить кримінальне провадження закрити у зв'язку з відсутністю складу злочину, прокурора, який підтримав апеляційну скаргу та просить її задовольнити, обвинувачених ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, захисників ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 в інтересах обвинувачених, які вважають ухвалу Тернопільського міськрайонного суду законною, провівши судові дебати, дослідивши матеріали кримінального провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга обвинуваченого ОСОБА_2 не підлягає до задоволення, а апеляційну скаргу прокурора слід задовольнити з наступних підстав.

Відповідно до п.3 ч.3 ст.314 КПК України суд у підготовчому судовому засіданні має право повернути обвинувальний акт прокурору, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу, тобто за наявності таких порушень вимог процесуального закону, які перешкоджають призначенню справи до судового розгляду.

Стаття 291 КПК України визначає вимоги до змісту та форми обвинувального акту, а також реєстру матеріалів досудового розслідування.

При цьому суд може повернути обвинувальний акт слідчому або прокурору виключно з підстав невідповідності вимогам ст.291 КПК України.

Оглянувши матеріали кримінального провадження, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції та вважає його таким, що не відповідає обвинувальному акту про те, що обвинувальний акт відносно ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_5 містить не конкретне обвинувачення, оскільки як вбачається із обвинувального акту у ньому в повному обсязі викладено всі фактичні обставини кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими та доведеними зібраними під час досудового розслідування доказами, у хронологічному порядку вказані дані про час, місце, спосіб, наслідки та інші обставини вчинення кримінального правопорушення, а також форму вини, мотив і мету вчинення кримінального правопорушення.

Так стосовно обвинувачених ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_3 і ОСОБА_5 чітко сформульоване обвинувачення з посиланням на відповідну статтю та частину статті КК України.

Судом першої інстанції не вірно застосовано п. 20 Постанови пленуму Верховного Суду України №4 від 26 квітня 2002 року "Про судову практику в справах про злочини в сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів", оскільки у ньому вказано, що однією з кваліфікуючих ознак злочинів у сфері обігу наркотичних засобів є розмір наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів: значний, великий або особливо великий.

Згідно п.4 вказаної постанови про умисел на збут наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів може свідчити як відповідна домовленість з особою, яка придбала ці засоби чи речовини, так й інші обставини. При цьому слід мати на увазі, що відповідальність за збут таких засобів і речовин настає незалежно від їх розміру.

Таким чином для притягнення особи до кримінальної відповідальності за збут наркотичних засобів, розмір наркотичного засобу потрібен у випадку кваліфікації дій особи у збуті наркотичного засобу у великих чи особливо великих розмірах.

Однак судом першої інстанції не враховано, що в обвинувальному акті дії ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_3 та ОСОБА_5 не кваліфіковано, як вчинення збуту наркотичного засобу у великих та особливо великих розмірах, тому обставини, зазначені в ухвалі суду, не відповідають дійсності.

Також судом зазначено, що прокурором всупереч вимогам ст.293 КПК України не вручено копію обвинувального акту, що не унеможливлює призначення обвинувального акту до розгляду по суті.

Як пояснив прокурор в апеляційній інстанції, ним відповідно до п.п.5 п.2 ст.36 КПК України надано доручення слідчому на вручення обвинувального акту обвинуваченим, в тому числі і ОСОБА_2

Крім того, як вбачається з матеріалів кримінального провадження обвинувальний акт та реєстру матеріалів досудового розслідування вручений обвинуваченим ОСОБА_4, ОСОБА_3 та ОСОБА_5, їх захисникам, захиснику ОСОБА_2 - ОСОБА_6, та обвинуваченому ОСОБА_2, в приміщенні Чортківського СІЗО №26 в присутності його захисника ОСОБА_6, проте, від підпису про отримання даних копій обвинувачений ОСОБА_2 відмовився.

Крім того, колегія суддів вважає, що наявність посилань в обвинувальному акті при формулюванні обвинувачення ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_5 на висновки експертів № 2-714/14 від 12.09.2014 року (а. 4, 26); №2-784/14 від 17.10.2014 року (а. 5, 26); №2-698/14 від 10.09.2014 року (а. 16, 38,74); №2-734/14 від 11.09.2014 року (а. 17, 26, 38, 75); №2-728/14 від 12.09.2014 року (а. 18, 40, 98); №2-684/14 від 28.08.2014 року (а. 44), не може бути підставою для повернення обвинувального акту прокурору.

Виходячи з вищенаведеного, колегія суддів вважає, що повернення обвинувального акту прокурору з підстав зазначених в ухвалі суду першої інстанції, не ґрунтується на вимогах кримінального процесуального Закону, а висновки суду про неможливість призначення кримінального провадження до судового розгляду є необґрунтованим, оскільки перелічені судом недоліки обвинувального акту не є суттєвими та не перешкоджають проведенню підготовчого засідання і призначенню кримінального провадження до судового розгляду.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.409 КПК України, невідповідність висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам справи є підставою для скасування судового рішення.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що ухвала суду підлягає скасуванню, як незаконна та необґрунтована, з призначенням нового судового розгляду в суді першої інстанції в тому ж складі суду.

Вимоги обвинуваченого ОСОБА_2 в апеляційній скарзі про закриття кримінального провадження у зв'язку з відсутністю складу злочину є передчасними, оскільки на даному етапі кримінального провадження розгляд справи по суті не проводиться, а тому суд апеляційної інстанції позбавлений права оцінювати докази та з'ясовувати наявність чи відсутність в діях обвинуваченого складу злочину.

Інших підстав передбачених ст.284 КПК України колегією суддів не встановлено, в зв'язку з чим апеляція обвинуваченого до задоволення не підлягає.

Крім того, заслухавши думку учасників судового розгляду про необхідність продовження терміну тримання під вартою обвинуваченим ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_3, їх клопотання про зміну міри запобіжного заходу на більш м'який - домашній арешт, яке підтримали захисники, ознайомившись з матеріалами кримінального провадження, колегія суддів приходить до наступного висновку.

Обраний обвинуваченому ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою необхідно продовжити, оскільки будь - яких даних про зменшення чи відсутність ризику, передбаченого ст.177 КПК України, для застосування стосовно обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою в судовому засіданні не встановлено. При вирішенні даного питання колегія суддів враховує, що ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, офіційно обвинувачений не працює, неодноразово судимий, що свідчить про наявність ризику ухилення від органів суду, можливості продовження займатися злочинною діяльністю.

Обраний обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою необхідно продовжити, оскільки будь - яких даних про зменшення чи відсутність ризику, передбаченого ст.177 КПК України, для застосування стосовно обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою в судовому засіданні не встановлено. При вирішенні даного питання колегія суддів враховує, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого багатоепізодного злочину, офіційно обвинувачений не працює, що свідчить про наявність ризику ухилення від органів суду, можливості продовження займатися злочинною діяльністю.

Обраний обвинуваченому ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою необхідно продовжити, оскільки будь - яких даних про зменшення чи відсутність ризику, передбаченого ст.177 КПК України, для застосування стосовно обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою в судовому засіданні не встановлено. При вирішенні даного питання колегія суддів враховує, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, офіційно обвинувачений не працює, неодноразово судимий, що свідчить про наявність ризику ухилення від органів суду, можливості продовження займатися злочинною діяльністю.

Тому підстав для задоволення клопотань обвинувачених ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_3 про зміну запобіжного заходу колегія суддів не вбачає.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. ст. ст. 404, 405, 407, 409, 411, 415 КПК України, колегія суддів, -

ухвалила.

В задоволенні апеляційної скарги обвинуваченого ОСОБА_2 - відмовити.

Апеляційну скаргу прокурора прокуратури Тернопільської області Савки М.В. - задовольнити.

Ухвалу Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 12 лютого 2015 року, якою обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні від 16 серпня 2014 року відносно ОСОБА_2 та ОСОБА_3 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.307, ч.2 ст.306 КК України, відносно ОСОБА_4 та ОСОБА_5 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.307 КК України, повернуто прокурору прокуратури Тернопільської області для усунення вказаних в ухвалі недоліків - скасувати та призначити новий розгляд кримінального провадження в суді першої інстанції зі стадії підготовчого судового засідання.

В клопотанні ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_3 про зміну запобіжного заходу - відмовити.

Продовжити обвинуваченому, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням розміру застави в сумі 95000 грн. до 00 год. 00 хв. 04 червня 2015 року.

Продовжити обвинуваченому, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням розміру застави в сумі 90000 грн. до 00 год. 00 хв. 04 червня 2015 року.

Продовжити обвинуваченому, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_6, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням розміру застави в сумі 90000 грн. до 00 год. 00 хв. 04 червня 2015 року.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий - підпис

Судді - два підписи

З оригіналом згідно:

Суддя апеляційного суду Тернопільської області Є.В. Очеретяний