Рішення № 43773709, 21.04.2015, Демидівський районний суд Рівненської області

Справа № 558/99/15-ц

номер провадження 2/558/55/15

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 квітня 2015 року смт. Демидівка

Демидівський районний суд Рівненської області, в складі: судді одноособово ОСОБА_1, при секретарі Ковальській Л.С., з участю позивача ОСОБА_2, представника позивача ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ВУСО» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, суд, -

в с т а н о в и в:

Позивач ОСОБА_2 звернулася до суду з позовною заявою до відповідача приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ВУСО» (далі по тексту ОСОБА_4 «СК «ВУСО») про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.

Згідно позовної заяви позивач ОСОБА_2 вказує про те, що 26 грудня 2013 року вироком Демидівського районного суду Рівненської області ОСОБА_5 визнано винним у вчиненні злочину передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України та призначено покарання у виді позбавлення волі на строк три роки без позбавлення права керувати транспортними засобами. На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_5 було звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком два роки.

ОСОБА_5 визнано винним в тому, що він 18 жовтня 2012 року приблизно о 19 годині, керуючи автомобілем НОМЕР_1, власником якого є ОСОБА_6, та рухаючись по автодорозі Луцьк-Радомишель-Демидівка-Дубно в напрямку м. Луцьк, на 30 км+150 м зазначеної дороги між с. Хрінники та с. Набережне Демидівського району Рівненської області, виявивши пішоходів, які рухалися по правій стороні проїзної частини в попутному напрямку і створювали перешкоду для руху, неправильно оцінив дорожню обстановку та заздалегідь не переконавшись в тому, що смуга зустрічного руху вільна від транспортних засобів на достатній для виконання маневру обїзду відстані, а також в тому, що зміна напрямку руху буде безпечною і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, не надав перевагу водію зустрічного напрямку та з метою здійснення обїзду перешкоди виїхав на смугу зустрічного руху, по якій в цей час в зустрічному напрямку рухався мопед марки «VIPER» з увімкненим світлом фар, під керуванням ОСОБА_2, внаслідок чого допустив зіткнення транспортних засобів.

В результаті дорожньо-транспортної пригоди вона отримала тілесні ушкодження, які згідно висновку судово-медичної експертизи відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень за критерієм небезпеки для життя в момент заподіяння.

Власник автомобіля НОМЕР_1 застрахував свою цивільно-правову відповідальність у ОСОБА_4 «СК «ВУСО», що підтверджується відповідним полісом обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Страховик взяв на себе зобовязання відшкодувати завдану шкоду внаслідок настання страхового випадку.

В позовній заяві позивач ОСОБА_2 вказує про те, що тривалий час знаходилась на стаціонарному лікуванні - з 18 жовтня по 25 жовтня 2012 року в Демидівській центральній районній лікарні; з 25 жовтня по 1 листопада 2012 року в ортопедо-травматологічному відділенні Рівненської обласної клінічної лікарні, з 1 листопада по 13 листопада 2012 року у відділенні нейрохірургії Рівненської центральної міської лікарні; з 13 листопада по 12 грудня 2012 року в ортопедо-травматологічному відділенні Рівненської обласної клінічної лікарні; з 13 грудня 2012 року по 10 січня 2013 року в центрі лікування опіків та пластичної хірургії Рівненської обласної клінічної лікарні; з 11 січня по 8 лютого 2013 року в ортопедо-травматологічному відділенні Рівненської обласної клінічної лікарні.

Нею було витрачено на лікування 30809,65 гривень.

Внаслідок отриманих травм та за результатами лікування і медичного обстеження їй 8 лютого 2013 року встановлена перша група інвалідності.

На цей час вона проходить курс лікування в стоматологічній клініці м. Луцьк та потребує подальшого лікування.

Разом з тим, в наслідок дорожньо-транспортної пригоди було пошкоджено її мопед марки «VIPER», який не підлягає ремонту. Вартість мопеда становить 8000 гривень.

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди через втрату здоровя їй було завдано душевних страждань, вона зазнала фізичного болю та в результаті отриманих тілесних ушкоджень їй було заподіяно і моральну шкоду.

Відповідно до положень ст. 23 ЦК України, ст.ст. 9, 22 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» вважає, що відповідач ОСОБА_4 «СК «ВУСО» має відшкодувати їй 2550,00 гривень моральної шкоди, що становить 5 відсотків ліміту відповідальності страховика.

В позовній заяві позивач ОСОБА_2 просить стягнути з відповідачів ОСОБА_4 «СК «ВУСО» на її користь 30809,65 гривень витрат на лікування, 8000 гривень в рахунок відшкодування вартості пошкодженого мопеда марки «VIPER» та 2550,00 гривень моральної шкоди.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_2 та її представник адвокат ОСОБА_3 позовні вимоги позивача підтримали з підстав, викладених у позовній заяві, просять позов задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_4 «СК «ВУСО» в судове засідання не зявився, до суду подав заяву в якій просив справу розглянути без його участі.

Згідно письмових заперечень проти позову відповідач ОСОБА_4 «СК «ВУСО» вказує про те, що позовні вимоги позивача ОСОБА_2 не визнає, оскільки позивач ОСОБА_2 до ОСОБА_4 «СК «ВУСО» з заявою про отримання страхового відшкодування, у встановлені строки, не зверталася, а тому відповідач не має підстав для виплати страхового відшкодування. Крім того, водій автомобіля не повідомив відповідача про настання страхового випадку у встановлені строки.

Суд, заслухавши пояснення позивача та представника позивача, вивчивши матеріали справи, дослідивши докази по справі та оцінивши їх, як кожен окремо, так і в їх сукупності за внутрішнім переконанням, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.

Згідно вироку Демидівського районного суду Рівненської області від 26 грудня 2013 року (а.с. 7, 8) ОСОБА_5 визнаний винним у тому, що 18 жовтня 2012 року приблизно о 19 годині, він, керуючи автомобілем НОМЕР_1, власником якого є ОСОБА_6, та рухаючись по автодорозі Луцьк-Радомишель-Демидівка-Дубно в напрямку м. Луцьк, на 30 км+150 м зазначеної дороги між с. Хрінники та с. Набережне Демидівського району Рівненської області, виявивши пішоходів, які рухалися по правій стороні проїзної частини в попутному напрямку і створювали перешкоду для руху, неправильно оцінив дорожню обстановку та заздалегідь не переконавшись в тому, що смуга зустрічного руху вільна від транспортних засобів на достатній для виконання маневру обїзду відстані, а також в тому, що зміна напрямку руху буде безпечною і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, не надав перевагу водію зустрічного напрямку та з метою здійснення обїзду перешкоди виїхав на смугу зустрічного руху, по якій в цей час в зустрічному напрямку рухався мопед марки «VIPER» з увімкненим світлом фар, під керуванням ОСОБА_2, внаслідок чого допустив зіткнення транспортних засобів.

В результаті дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_2 отримала тілесні ушкодження, які згідно висновку судово-медичної експертизи відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень за критерієм небезпеки для життя в момент заподіяння.

Вироком Демидівського районного суду Рівненської області від 26 грудня 2013 року ОСОБА_5 визнано винним у вчиненні злочину передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України та йому призначено покарання у виді позбавлення волі на строк три роки без позбавлення права керувати транспортними засобами; на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком два роки.

Відповідно до ч. 4ст. 61 ЦПКУкраїни вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

В судовому засіданні встановлено, що в результаті вказаної дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_2 отримала тяжкі тілесні ушкодження та перебувала на лікуванні з 18 жовтня по 25 жовтня 2012 року в Демидівській центральній районній лікарні; з 25 жовтня по 1 листопада 2012 року в ортопедо-травматологічному відділенні Рівненської обласної клінічної лікарні; з 1 листопада по 13 листопада 2012 року у відділенні нейрохірургії Рівненської центральної міської лікарні; з 13 листопада по 12 грудня 2012 року в ортопедо-травматологічному відділенні Рівненської обласної клінічної лікарні; з 13 грудня 2012 року по 10 січня 2013 року в центрі лікування опіків та пластичної хірургії Рівненської обласної клінічної лікарні; з 11 січня по 8 лютого 2013 року в ортопедо-травматологічному відділенні Рівненської обласної клінічної лікарні (а.с. 6-9).

Крім того, ОСОБА_2 було встановлено першу групу інвалідності, ОСОБА_2 визнана непрацездатною на період лікування.

В судовому засіданні встановлено, що витрати позивача ОСОБА_2 на лікування становлять 30809,65 гривень та є документально підтвердженими (а.с. ).

Крім того, згідно рішення Демидівського районного суду Рівненської області від 31 грудня 2014 року в цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_5, ОСОБА_6, співвідповідач ОСОБА_4 «СК «ВУСО» про відшкодування шкоди (а.с. 6-9) при розгляді вказаної справи судом було встановлено факт понесення ОСОБА_2 витрат на лікуванні в розмірі 30809,65 гривень.

Вказане рішення набрало законної сили.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлені ці обставини.

Згідно полісуобов'язковогострахування цивільно правової відповідальностівласниківназемних транспортних засобів АА/7115867 від 18 листопада 2011 року ОСОБА_6 застраховано в ОСОБА_4 «СК «ВУСО»цивільну правову відповідальність, забезпечений транспортний засіб «NISSAN ALMERA» реєстраційний номер НОМЕР_2. Ліміт відповідальності страховика: за шкоду заподіяну життю і здоровю 100000 гривень; за шкоду заподіяну майну 50000 гривень, франшиза 0 гривень.

П. 24 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» передбачає, що страхове відшкодування шкоди, завданої потерпілому, виплачується за кожним страховим випадком, що настав протягом періоду дії відповідного договору обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності в межах ліміту відповідальності страховика (МТСБУ), з урахуванням умов, зазначених у статті 9 та пункті 19.1 статті 19 Закону № 1961-IV.

В силу вимог ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобовязана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Зважаючи на те, що власник автомобіля НОМЕР_1 ОСОБА_6 застрахував свою цивільну відповідальність в ОСОБА_4 «СК «ВУСО», то відповідно до положень ст. 1194 ЦК України відповідач ОСОБА_4 «СК «ВУСО»взяв на себе зобовязання відповідати за шкоду завдану третім особам при настанні страхового випадку.

П. 16 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» передбачає, що відповідно достатті 21 Закону № 1961-IVна території України забороняється експлуатація транспортного засобу без поліса обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, тобто володільці транспортних засобів, за винятком осіб, звільнених від обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності згідно з пунктом 13.1статті 13 цього Закону, зобов'язані застрахувати ризик своєї цивільної відповідальності, яка може настати внаслідок завдання шкоди життю, здоров'ю або майну інших осіб при використанні транспортних засобів. У зв'язку із цим при пред'явленні позовних вимог про відшкодування такої шкоди в результаті дорожньо-транспортної пригоди безпосередньо до особи, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, суд має право виключно в порядку, передбаченомустаттею 33 ЦПК, залучити до участі у справі страхову організацію (страховика), яка застрахувала цивільну відповідальність володільця транспортного засобу. Непред'явлення вимог до страховика за наявності підстав для стягнення завданої шкоди саме зі страховика є підставою для відмови в позові до завдавача шкоди у відповідному розмірі.

Дослідженими доказами по справі встановлено, що дорожньо-транспортна пригода (страховий випадок) трапилася в період дії договору страхування - полісуобов'язковогострахування цивільно правової відповідальностівласниківназемних транспортних засобів АА/7115867 від 18 листопада 2011 року.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що відповідач ОСОБА_4 «СК «ВУСО»зобовязаний відшкодувати позивачеві, як потерпілій особі в результаті дорожньо-транспортної пригоди, шкоду завдану в межах встановленого договором страхування ліміту.

Оскільки вимоги позивача ОСОБА_2 про відшкодування витрат на лікування в розмірі 30809,65 гривень, повязані з завданою шкодою здоровю позивача, підтверджені документально та заявлені в межах ліміту відповідальності страховика, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог позивача в цій частині та про їх задоволення.

Відповідно до п. 22.1 ст. 22 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоровю, майну третьої особи.

Відшкодування витрат, які повязані з лікуванням потерпілого передбачені ст. 24 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Згідно дослідженого в судовому засіданні повідомлення про вручення поштового відправлення № 00993696 (а.с. ) позивач ОСОБА_2 звернулася 13 березня 2015 року до відповідача ОСОБА_4 «СК «ВУСО»з заявою про отримання страхового відшкодування.

На час розгляду справи страхове відшкодування позивачеві ОСОБА_2 не було виплачено.

Дослідженими доказами по справі встановлено, що внаслідок заподіяної шкоди здоровю позивача ОСОБА_2, остання зазнала фізичного болю, їй була встановлена І група інвалідності, а тому суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог позивача ОСОБА_2 в частині відшкодування моральної шкоди.

Моральна шкода позивачеві ОСОБА_2 дійсно була заподіяна, а отже підлягає відшкодування відповідачем ОСОБА_4 «СК «ВУСО»в межах встановлено ліміту відповідальності страховика, визначеного п. 9.3. ст. 9 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», а саме в розмірі 2550,00 гривень (обовязковий ліміт відповідальності 51000,00 гривень х 5% ліміту = 2550,00 гривень).

Разом з тим, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача ОСОБА_2 в частині відшкодування вартості пошкодженого в результаті дорожньо-транспортної пригоди мопеда марки «VIPER» в розмірі 8000,00 гривень не підлягають задоволенню, оскільки в судовому засіданні позивачем не доведено, що вартість вказаного мопеда становить 8000,00 гривень.

Крім того, позивачем ОСОБА_2 заяву про отримання страхового відшкодування було подано відповідачеві ОСОБА_4 «СК «ВУСО»13 березня 2015 року, тобто з пропуском строку встановленого п. 37.1.4. ст. 37 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», який передбачає, що підставою для відмови у виплаті страхового відшкодування страховиком є неподання заяви про страхове відшкодування впродовж одного року з моменту скоєння дорожньо-транспортної пригоди, якщо шкода заподіяна майну потерпілого.

Положення Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при вирішенні даної цивільної справи підлягають застосуванню як спеціальні норми закону.

При вирішенні спору суд вважає такими, що не заслуговують на увагу, посилання представника відповідача у письмових запереченнях проти позову на ту обставину, що водій забезпеченого транспортного засобу ОСОБА_5 не здійснив письмового повідомлення ОСОБА_4 «СК «ВУСО» про настання дорожньо-транспортної пригоди, оскільки рішенням Демидівського районного суду Рівненської області від 31 грудня 2014 року в цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_5, ОСОБА_6, співвідповідач ОСОБА_4 «СК «ВУСО» про відшкодування шкоди (а.с. 6-9) з показань свідків встановлено, що таку заяву водій забезпеченого транспортного засобу ОСОБА_5 подавав ОСОБА_4 «СК «ВУСО», а тому відповідно до ч. 3 ст. 61 ЦПК України не підлягає доказуванню.

З урахуванням вказаних, встановлених судом обставин справи та наведених правових норм, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог позивача ОСОБА_2 та стягнення з відповідача ОСОБА_4 «СК «ВУСО»на користь позивача 30809,65 гривень витрат понесених на лікування (матеріальної шкоди) та 2550,00 гривень моральної шкоди.

В частині позовних вимог позивача ОСОБА_2 про відшкодування вартості пошкодженого мопеда позовні вимоги позивача не підлягають до задоволення.

Відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України суд стягує з відповідача ОСОБА_4 «СК «ВУСО»на користь держави судовий збір пропорційно до задоволених позовних вимог позивача ОСОБА_2 в розмірі 333,60 гривень.

Відповідно до ст. 1194 ЦК України, ст.ст. 9, 22, 33, 35, 37 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» ст.ст. 10, 11, 61, 209, 212-215 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

Позовну заяву ОСОБА_2 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ВУСО» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ВУСО», адреса: 03680, м. Київ, вул. Казимира Малевича, 31, ідентифікаційний код 31650052, на користь ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_3, жительки с. Хрінники Демидівського району Рівненської області, 30809 (Тридцять тисяч вісімсот девять) гривень 65 копійок матеріальної шкоди (витрат на лікування) та 2550,00 (Дві тисячі пятсот пятдесят) гривень моральної шкоди.

В решті позовних вимог позивача відмовити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ВУСО», адреса: 03680, м. Київ, вул. Казимира Малевича, 31, ідентифікаційний код 31650052, на користь держави 333 (Триста тридцять три) гривні 60 копійок судового збору.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Рівненської області через Демидівський районний суд Рівненської області шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Т.С. Феха.

Повний текст рішення складено 24 квітня 2015 року.