Рішення № 43771868, 20.04.2015, Городенківський районний суд Івано-Франківської області

Справа № 342/102/15-ц

Провадження № 2/342/137/2015

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 квітня 2015 року м. Городенка

Городенківський районний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді Федів Л.М.,

з участю секретаря судового засідання Козаченко Л.Д.,

прокурора Книгиницької З.О.,

представника позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Городенка цивільну справу за позовом Городенківської районної державної адміністрації в інтересах малолітньої ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 до ОСОБА_3 про позбавлення батьківських прав,

ВСТАНОВИВ:

Городенківська районна державна адміністрація звернулась в суд з позовом в інтересах малолітньої ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 до ОСОБА_3, в якому просить позбавити батьківських прав ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, жителя ІНФОРМАЦІЯ_3 відносно малолітньої дочки ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 Позовні вимоги мотивовані тим, що гр. ОСОБА_3 перебував у зареєстрованому шлюбі із ОСОБА_4 з 15.04.2010 року до 28.09.2011 року. Однак одразу після народження дочки відповідач переїхав проживати до своїх батьків в с. Котиківка. ОСОБА_3 залишив дочку зовсім маленькою і з того часу не спілкується з дочкою, не опікується нею, не цікавиться станом її здоровя, матеріально не підтримує, аліменти не сплачує. ОСОБА_4 в травні 2014 року зверталась до Городенківського районного суду із заявою про позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 стосовно малолітньої дочки ОСОБА_2, та 10.06.2014 року судом було відмовлено в задоволенні позову про позбавлення батьківських прав ОСОБА_3, попередивши його про необхідність змінити ставлення до виховання дитини. Цим самим рішенням на службу у справах дітей Городенківської РДА було покладено контроль за виконанням ОСОБА_3 батьківських обовязків щодо дочки. Працівниками служби у справах дітей здійснювався нагляд за виконанням батьківських обовязків ОСОБА_3 17.07.2014 р., 16.09.2014 р., 07.11.2014 р., 15.01.2015 р., проводились бесіди із бабкою, оскільки сам ОСОБА_3 перебував в Польщі, а на його мобільний телефон відповідала бабка ОСОБА_5. На адресу відповідача надсилалась повістка, в якій зазначалось про необхідність зявитись в службу у справах дітей, однак дана повістка була проігнорована. Як повідомила бабуся, влітку він приїздив на кілька днів і знову повернувся в Польщу, непровідавши дочку. А тому позивач вважає, що наданим відповідачу шансом виправитись він не скористався. Як повідомила ОСОБА_4, з червня 2014 року по січень 2015 року батько ОСОБА_3 жодного разу не провідав дочку, не передав коштів на її утримання, не телефонував їй, не присилав подарунки, не сплачує аліменти. Невиконання ОСОБА_3 своїх батьківських обовязків суперечить законним інтересам малолітньої дочки та викликає хибну уяву про батька, що в свою чергу перешкоджає її нормальному фізичному та моральному розвитку. Позивач вважає, що за таких обставин є всі підстави, передбачені п.п. 2, 3 ст. 164 СК України, для позбавлення відповідача батьківських прав.

В судовому засіданні представник позивача вимоги позову підтримала з мотивів наведених в ньому, просила про їх задоволення.

Відповідач в судове засідання не зявився. До суду подав заяву про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги визнає в повному обсязі. Не заперечує щодо позбавлення його батьківських прав відносно ОСОБА_2

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь в справі, свідків, прокурора, яка вважає, що позов слід задовольнити, дослідивши письмові докази по справі, суд приходить до наступного.

У відповідності до ст. 164 Сімейного кодексу України, мати, батько можуть бути позбавлені батьківських прав, якщо вони: не забрали дитину з пологового будинку або із іншого закладу охорони здоров'я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини; жорстоко поводяться із дитиною; є хронічними алкоголіками або наркоманами; вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; засуджені за вчинення умисного злочину щодо дитини.

Свідоцтвом про народження ОСОБА_2 серії 1-НМ № 154878, виданим 29 червня 2010 року виконавчим комітетом Глушківської сільської ради Городенківського району Івано-Франківської області, стверджено, що вона народилася 19 червня 2010 року, її батьками є ОСОБА_3 та ОСОБА_4. Рішенням Городенківського районного суду Івано-Франківської області від 28 вересня 2011 року по справі № 2-555/11 шлюб між батьками дитини розірвано, дочку ОСОБА_2 залишено проживати з матірю ОСОБА_4.

Відповідно до рішення Городенківського районного суду від 10.06.2014 р. по справі № 342/449/14-ц в задоволенні позову ОСОБА_4 про позбавлення батьківських прав ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, відносно дочки ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5 відмовлено, попереджено відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини та покладено на службу в справах дітей Городенківської РДА контроль за виконанням ОСОБА_3 батьківських обовязків щодо дочки ОСОБА_2.

Згідно довідки № 632 від 06.11.2014, виданої Глушківською сільською радою Городенківського району Івано-Франківської області ОСОБА_4, до складу її сімї (зареєстрованих) входять: ОСОБА_2 (дочка), ОСОБА_6 (мама), ОСОБА_7 (брат).

Копією довідки Відділу ДВС Городенківського районного суду Івано-Франківської області № 7510/03-19/4 від 11.12.2014 підтверджено, що за період з 13.06.2014 р. по 01.12.2014 р. аліменти згідно судового наказу № 2-н-211/11, виданого Городенківським районним судом Івано-Франківської області про стягнення з ОСОБА_3 в користь ОСОБА_4 аліменти на утримання дочки ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до досягнення нею повноліття - нараховані, але не виплачені.

Судом встановлено, що відповідач не проживає з дочкою, не займається її вихованням, не сплачує аліменти на її утримання, не спілкується з нею, не цікавиться розвитком дитини та не піклується про здоров'я. ОСОБА_2 проживає з матірю в с.Глушків Городенківського району Івано-Франківської області.

Допитані судом свідки ОСОБА_4, ОСОБА_9, ОСОБА_10 суду пояснили, що відповідача в господарстві ОСОБА_4 з народження дитини не бачили, ОСОБА_2 не знає свого батька, а називає ним свого хресного батька. Підтвердили, що відповідач не приймає участі у вихованні своєї дочки, не підтримує з нею ніяких зв'язків, не цікавиться дитиною.

Свідок ОСОБА_5, яка являється бабусею відповідача, в судовому засіданні пояснила, що в її внука є вже друга сімя, в якій народилася дитина. Підтвердила, що відповідач не сплачував аліменти на дочку, бо не мав змоги, оскільки ніде не працював. До дитини він не приходив, через те, що його колишня дружина заборонила йому, щоб не травмувати дочку.

Відповідно до Закону України «Про охорону дитинства» предметом основної турботи та основним обов'язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами. Мати чи батько вважаються такими, що ухиляються від виконання своїх батьківських обов'язків, якщо вони за станом свого психічного здоров'я усвідомлюють значення своїх дій та можуть керувати ними, а також якщо вони мають юридичну і фактичну можливість до вчинення відповідних дій, які становлять зміст батьківського обов'язку.

Висновком органу опіки та піклування Городенківської районної державної адміністрації № 01-29/22 від 26.01.2015 року стверджено, що питання щодо доцільності позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 стосовно малолітньої дочки ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 розглядалось на засіданні комісії з питань захисту прав дитини районної державної адміністрації 20.01.2015 року. Висновок містить посилання на те, що в травні 2014 року на засіданні комісії вже слухалась справа про позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 стосовно малолітньої дочки ОСОБА_2 та було прийняте рішення про недоцільність позбавлення батька батьківських прав. Таке ж рішення було прийняте і Городенківським районним судом, яким на службу у справах дітей було покладено контроль за виконанням ОСОБА_3 батьківських обовязків щодо дочки. Батькові було розяснено про можливість призначення йому порядку участі у вихованні та спілкуванні з дочкою та рекомендовано звернутись із відповідною заявою до служби у справах дітей районної державної адміністрації, але він цього не зробив, як і не зробив жодної спроби побачити дочку в період з червня 2014 року по січень 2015 року. Працівниками служби у справах дітей здійснювався нагляд за виконанням батьківських обовязків ОСОБА_3 17.07.2014 р., 16.09.2014 р., 07.11.2014 р., 15.01.2015 р., проводились бесіди із бабкою, оскільки сам ОСОБА_3 перебував в Польщі, а на його мобільний телефон відповідала бабка. Як повідомила бабуся, влітку він приїздив на кілька днів і знову повернувся в Польщу, непровідавши дочку. А тому вони вважають, що наданим відповідачу шансом виправитись він не скористався. Було вирішено доцільним позбавити відповідача батьківських прав стосовно малолітньої дочки ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 Висновок ґрунтується на доказах, які знайшли своє підтвердження в судовому засіданні.

Як випливає зі змісту положень принципу 6 Декларації прав дитини, проголошеної Генеральною Асамблеєю ООН від 20.11.1959 р., дитина для повного і гармонійного розвитку її особи потребує любові і розуміння, вона повинна зростати під опікою і відповідальністю своїх батьків, в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості.

Згідно роз'яснень, які містяться у п. 15, 16 Постанови Пленуму Верховного суду України № 3 від 30.03.2007 року "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав", позбавлення батьківських прав, тобто прав на виховання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та інші, що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтується на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей. Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.

Стаття 150 Сімейного кодексу України передбачає права і обов'язки батьків виховувати своїх дітей, піклуватися про їх здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, здобуття освіти, готувати їх до самостійного життя. Згідно ст. 155 СК України ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

В ході розгляду справи встановлено, що відповідач умисно ухиляється від виконання своїх батьківських обов'язків щодо своєї малолітньої дочки ОСОБА_2: не піклується про її фізичний і духовний розвиток, виховання, не дбає про харчування, медичний догляд, не спілкується з дитиною в обсязі, необхідному для її повноцінного розвитку, він нехтує своїми батьківськими обов'язками щодо своєї дочки, а також те, що відповідачу було надано ще один шанс на виправлення, однак він ним не скористався, тому суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити.

Відповідно до ч. 3 ст. 88 ЦПК України якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог. Тому з відповідача слід стягнути на користь держави судовий збір в розмірі 243,60 грн.

На підставі ст.ст. 150, 155, 164-166 Сімейного кодексу України, керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 88, 209, 214-215, 218 ЦПК України суд,

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Позбавити батьківських прав ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, жителя ІНФОРМАЦІЯ_6 відносно малолітньої дочки ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1

Стягнути з ОСОБА_3 до спеціального фонду Державного бюджету України на розрахунковий рахунок № 31214206700121 УК у Городенківському районі, код отримувача 37885629, банк отримувача УДК СУ в Івано-Франківській області МФО 836014, код класифікації доходів бюджету 22030001 судовий збір в розмірі 243,6 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається Апеляційному суду Івано-Франківської області через Городенківський районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: Федів Л.М.