Ухвала суду № 43771585, 21.04.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 810/5718/14 Головуючий у 1-й інстанції: Василенко Г.Ю. Суддя-доповідач: Мамчур Я.С

У Х В А Л А

Іменем України

21 квітня 2015 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Мамчура Я.С,

суддів: Горяйнова А.М., Желтобрюх І.Л.

при секретарі: Гімарі Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві у відповідності до положень ст. 41 КАС України без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу апеляційну скаргу відповідача - Переяслав-Хмельницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 02 лютого 2015 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Прушиньскі» до Переяслав-Хмельницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Переяслав-Хмельницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області про скасування податкового повідомлення-рішення від 23.09.2014р. № 0008332202.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 02 лютого 2015 року - позов задоволено.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, представник Переяслав-Хмельницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області області подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального права, та прийняти рішення, яким відмовити в задоволенні позову у повному обсязі. Вважає, що висновки суду не відповідають обставинам справи.

Заслухавши у судовому засіданні суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду - без змін з таких підстав.

Згідно з п. 1, ч.1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, на підставі висновків Акту перевірки, відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 23.09.2014 №0008332202, згідно з яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем "податок на додану вартість" у розмірі 13750,01 грн., з яких: 9166,67 грн. - за основним платежем; 4583,34 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Розглядаючи апеляційну скаргу колегія суддів звертає увагу на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, між ТОВ «Сістемс Сервіс» (Виконавець) та ТОВ «Прушиньскі» (Замовник) укладено Договір на надання послуг з охорони від 01.07.2013 №ОХ-30, відповідно до умов якого Замовник доручає, а Виконавець зобов'язується за плату надавати послуги з охорони об'єктів, що знаходяться на території Замовника і розташовані за адресою: м. Донецьк, вул.. Горнова, 7-а.

На підтвердження реальності здійснення господарських операцій, позивач надав суду копії первинних документів, а саме: договір ОХ-30, Акт приймання-здачі наданих послуг №150 від 31.01.2014, податкова накладна №14597 від 30.12.2013, платіжне доручення №14 від 08.01.2014.

Отже, позивачем були надані первинні документи, які підтверджують факт здійснення господарських операцій щодо надання ТОВ «Сістемс Сервіс» послуг з охорони території.

При цьому, податковий орган в Акті перевірки не ставив під сумнів достовірність даних, які містять Акт приймання-здачі наданих послуг, податкова накладна, платіжне доручення, а також не зазначав про невідповідність вказаних первинних бухгалтерських документів вимогам чинного податкового законодавства, зокрема, відсутності у них обов'язкових реквізитів.

Крім того, на час укладання та виконання зазначеного правочину, ТОВ «Сістемс Сервіс» було зареєстровано як юридична особа та було платником податку на додану вартість.

Також, в Акті перевірки немає жодних посилань на те, що свідоцтво про державну реєстрацію та свідоцтво платника податку на додану вартість ТОВ «Сістемс Сервіс» були скасовані чи визнані недійсними за рішенням суду на момент укладання чи виконання договору.

Підпункт 14.1.36 пункту 14.1 статті 4 Податкового кодексу України визначає господарську діяльність як діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема, за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Колегія суддів не приймає доводи відповідача, як на доказ правомірності своїх висновків щодо порушення позивачем податкового законодавства, а саме на акт ДПІ у Калінінському районі міста Донецьк ГУ Міндоходів у Донецькій області від 07.04.2014 №347/05-63-22-03/38470904 «Про результати проведення зустрічної звірки ТОВ «Сістемс Сервіс» (код за ЄДРПОУ 38470904) щодо підтвердження господарських відносин із контрагентами покупцями та постачальниками за період січень 2014 року». Так, зі змісту вказаного акту перевірки вбачається, що предметом перевірки були господарські відносини ТОВ «Сістемс Сервіс» із його контрагентами. Будь-яких обґрунтованих та логічних пояснень з приводу взаємозв'язку господарських операцій, що викликають сумніви податкового органу щодо їх реальності із господарськими операціями, які було досліджено у ході перевірки контрагента позивача щодо тотожності предмету господарських відносин у вказаних підприємств та їх зв'язку із виконанням зобов'язань перед позивачем податковим органом не наведено.

Крім того, при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовано дані податкового обліку.

Не є обов'язковою передумовою для визначення контролюючими органами грошових зобов'язань визнання недійсними (у тому числі нікчемними) правочинів, які укладалися за ланцюгом між попередніми посередниками, через ланцюг яких декларувався рух товарів чи послуг, нібито придбаних останнім у такому ланцюгу платником податку. При цьому відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

Крім того, будь-яка неправомірна діяльність контрагентів (наприклад, їх "фіктивність", відносини з іншими контрагентами) не впливають на результати діяльності позивача і не можуть бути підставою для притягнення до відповідальності платника податку, оскільки згідно статті 61 Конституції України, юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Отже, колегія суддів вважає, що вищевказаний акт не є належним та допустимим доказом у справі, а висновки про відсутність умов у ТОВ «Сістемс Сервіс» для здійснення фінансово-господарської діяльності зроблені на підставі службової інформації, що є недостатньою для визнання угоди, укладеної із позивачем, такою, що не спричинила реальних юридичних наслідків.

Таким чином, твердження відповідача з посиланням на матеріали перевірки про те, що діяльність контрагента позивача - ТОВ «Сістемс Сервіс» була спрямована на здійснення операцій, пов'язаних з наданням позивачу податкової вигоди у вигляді безпідставного формування податкового кредиту, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки вони ґрунтуються на припущеннях. Факт наявності у сторін правочину протиправного умислу при його укладенні відповідачем не доведено.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що відповідачем не доведено правомірності та обґрунтованості своїх дій та рішень з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства Україн, а доводи апеляційної скарги відповідача не спростовують висновків суду першої інстанції.

Так, відповідно до ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

З підстав вищенаведеного, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 41, 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу відповідача - Переяслав-Хмельницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області - залишити без задоволення.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 02 лютого 2015 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий - суддя: Я.С. Мамчур

Судді: А.М. Горяйнов

І.Л. Желтобрюх

Ухвалу складено у повному обсязі 24.04.2015.

.

Головуючий суддя Мамчур Я.С

Судді: Горяйнов А.М.

Желтобрюх І.Л.