Постанова № 43771401, 07.04.2015, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 квітня 2015 р. Справа № 805/721/15-а

приміщення суду за адресою: 84112, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 2

Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Хохленкова О. В.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Артемівської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області до Державного підприємства «Експериментальний машинобудівний завод соляної промисловості» про стягнення податкового боргу з орендної плати за землю та податку на додану вартість в загальному розмірі 114920,62 грн. шляхом стягнення коштів з рахунків, що належать підприємству,

В С Т А Н О В И В :

Артемівська об’єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Донецькій області звернулась до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державного підприємства «Експериментальний машинобудівний завод соляної промисловості» про стягнення податкового боргу з орендної плати за землю та податку на додану вартість в загальному розмірі 114920,62 грн. шляхом стягнення коштів з рахунків, що належать підприємству.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідач має узгоджену суму податкового боргу з орендної плати за землю станом на 17.02.2015 року в сумі 60996,62 грн. та узгоджену суму податкового боргу з податку на додану вартість в сумі 53924,00 грн., а загалом 114929,62 грн.

Представник позивача в судове засідання не з’явився. Про дату, час та місце судового розгляду справи був повідомлений належним чином. Надіслав до суду клопотання про розгляд справи в його відсутність. Позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з’явився, про дату, час та місце слухання справи був повідомлений належним чином. Про причини неявки суд не повідомив, заяви про відкладення розгляду справи суду не надав, письмових заперечень проти позову також не надав.

Відповідно до ч.4 ст.128 КАС України, у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Згідно ч.6 ст.128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Розглянувши матеріали справи суд встановив наступне.

Позивач – Артемівська об’єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Донецькій області є юридичною особою, код ЄДРПОУ 21959439 та суб’єктом владних повноважень .

Відповідач – Державне підприємство «Експериментальний машинобудівний завод соляної промисловості» зареєстровано в якості юридичної особи код ЄДРПОУ 05803465, відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію від 06.04.1994 року (а.с.6-8).

Стосовно плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної вланості).

Відповідно до податкової декларації з плати за землю за 2013 рік від 07.02.2013 року, відповідачем самостійно визначені грошові зобов’язання за 2013 рік щомісячно в розмірі 4356,90 грн. за грудень 4356,91 грн. (а.с.9-10).

Але сума самостійно визначеного податкового зобов’язання за листопад та грудень 2013 року відповідачем не сплачена.

Відповідно до податкової декларації з плати за землю за 2014 рік від 13.01.2014 року, відповідачем самостійно визначені грошові зобов’язання за 2014 рік щомісячно в розмірі 4356,90 грн. за грудень 4356,91 грн. (а.с.11-12).

Але сума самостійно визначеного податкового зобов’язання за 2014 рік відповідачем не сплачена.

Згідно з розрахунком загальна сума узгодженої заборгованості з орендної плати за землю становить 60 996,62 грн. (а.с.5).

Стосовно податку на додану вартість.

Згідно податкової декларації з податку на додану вартість за листопад 2013 року від 18.12.2013 року відповідачем самостійно визначено суму податкового зобов’язання в розмірі 2725,00 грн. (а.с.13-14).

Згідно податкової декларації з податку на додану вартість за грудень 2013 року від 16.01.2014 року відповідачем самостійно визначено суму податкового зобов’язання в розмірі 4165,00 грн. (а.с.15-16).

Згідно податкової декларації з податку на додану вартість за січень 2014 року від 19.02.2014 року відповідачем самостійно визначено суму податкового зобов’язання в розмірі 7553,00 грн. (а.с.17-18).

Згідно податкової декларації з податку на додану вартість за лютий 2014 року від 17.03.2014 року відповідачем самостійно визначено суму податкового зобов’язання в розмірі 3460,00 грн. (а.с.19-20).

Згідно податкової декларації з податку на додану вартість за березень 2014 року від 18.04.2014 року відповідачем самостійно визначено суму податкового зобов’язання в розмірі 13592,00 грн. (а.с.21-22).

Згідно податкової декларації з податку на додану вартість за квітень 2014 року від 16.05.2014 року відповідачем самостійно визначено суму податкового зобов’язання в розмірі 5547,00 грн. (а.с.23-24).

Згідно податкової декларації з податку на додану вартість за травень 2014 року від 18.06.2014 року відповідачем самостійно визначено суму податкового зобов’язання в розмірі 503,00 грн. (а.с.25-26).

Згідно податкової декларації з податку на додану вартість за червень 2014 року від 16.07.2014 року відповідачем самостійно визначено суму податкового зобов’язання в розмірі 153,00 грн. (а.с.27-28).

Згідно податкової декларації з податку на додану вартість за липень 2014 року від 20.08.2014 року відповідачем самостійно визначено суму податкового зобов’язання в розмірі 187,00 грн. (а.с.29-30).

Згідно податкової декларації з податку на додану вартість за серпень 2014 року від 19.09.2014 року відповідачем самостійно визначено суму податкового зобов’язання в розмірі 11400,00 грн. (а.с.31-32).

Згідно податкової декларації з податку на додану вартість за вересень 2014 року від 16.10.2014 року відповідачем самостійно визначено суму податкового зобов’язання в розмірі 1510,00 грн. (а.с.33-34).

Згідно податкової декларації з податку на додану вартість за жовтень 2014 року від 17.11.2014 року відповідачем самостійно визначено суму податкового зобов’язання в розмірі 2021,00 грн. (а.с.35-36).

Згідно податкової декларації з податку на додану вартість за листопад 2014 року від 14.12.2014 року відповідачем самостійно визначено суму податкового зобов’язання в розмірі 414,00 грн. (а.с.37-38).

Згідно податкової декларації з податку на додану вартість за грудень 2014 року від 19.01.2015 року відповідачем самостійно визначено суму податкового зобов’язання в розмірі 694,00 грн. (а.с.39-40).

Ці дані про податкову заборгованість відповідача підтверджуються даними карток особового рахунку платника податків (а.с.46-50).

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

У пункті 11 статті 10 Закону України “Про державну податкову службу” зазначено, що Державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані спеціалізовані державні податкові інспекції виконують такі функції - подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Пунктом 41.5. статті 41 Податкового кодексу України передбачено, що органами стягнення є виключно органи державної податкової служби, які уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах їх повноважень, а також державні виконавці в межах своїх повноважень. Стягнення податкового боргу за виконавчими написами нотаріусів не дозволяється.

Підпунктом п. 15.1 статті 15 Податкового Кодексу визначено, що платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Відповідно до підпункту п. 63.1 статті 63 Податкового Кодексу облік платників податків ведеться з метою створення умов для здійснення контролюючими органами контролю за правильністю нарахування, своєчасністю і повнотою сплати податків, нарахованих фінансових санкцій, дотримання податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Згідно з підпунктом 41.1.1 п. 41.1 ст. 41 Податкового Кодексу України контролюючими органами є органи державної податкової служби - щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпункті 41.1.2 цього пункту, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби.

Відповідно до підпункту 14.1.137 п. 14.1 ст. 14 Податкового Кодексу України орган стягнення - державний орган, уповноважений здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах повноважень, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1. статті 14 зазначеного Кодексу податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до підпункту 16.1.4 п.16.1 ст. 16 Податкового Кодексу України платників податків зобов’язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно з п. 95.1 ст. 95 Податкового Кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Відповідно до п.п.20.1.34, п.20.1 ст.20 ПК України, контролюючи органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

З огляду на зазначене, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, в них позивачем є суб’єкт владних повноважень, а відповідачем – фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного та керуючись ст. 67 Конституції України, Податковим кодексом України, ст.ст. 7 – 12, 69-72, 94, 122-163, 254, 257, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги Артемівської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області до Державного підприємства «Експериментальний машинобудівний завод соляної промисловості» про стягнення податкового боргу з орендної плати за землю та податку на додану вартість в загальному розмірі 114920,62 грн. шляхом стягнення коштів з рахунків, що належать підприємству, задовольнити повністю.

Стягнути з Державного підприємства «Експериментальний машинобудівний завод соляної промисловості» (код ЄДРПОУ 05803465) суму податкового боргу з земельного податку та податку на додану вартість в загальному розмірі 114920 (сто чотирнадцять тисяч дев’ятсот двадцять) гривень 62 копійки з рахунків платника податків у банках, які його обслуговують.

Зазначена постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання апеляційної скарги обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

Апеляційна скарга, подана після закінчення строків, встановлених цією статтею, залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка їх подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Суддя Хохленков О.В.