Рішення № 43765798, 16.04.2015, Калинівський районний суд Вінницької області

Справа № 132/156/15-ц

Провадження № 2/132/144/15

РІШЕННЯ

Іменем України

16.04.2015 Калинівський районний суд Вінницької області

в складі: головуючого Павленко І.В.

при секретарі Жовті С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Калинівка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Хрещатик» в особі Вінницької філії ПАТ КБ «Хрещатик», Товариства з обмеженою відповідальністю «Купер Прайс» про розірвання кредитного договору,

ВСТАНОВИВ:

Позивачка в позові вказує, що 06.03.2007 року між нею та ВАТ КБ «Хрещатик» укладений кредитний договір № 153/07/фо, зі змінами, внесеними додатковою угодою №1 від 05.05.2008 року.

Умовами зазначеного договору передбачено видачу їй кредиту у вигляді відновлюваної кредитної лінії в сумі 75000 доларів США.

Відповідно до розрахунків відповідача, за час дії кредитного договору, банком видано, на підставі даного договору, кошти на загальну суму 370 905,00 доларів США. У той же час відповідно до розрахунків відповідача, які не оспорюються, позивачем сплачено на користь відповідача за договором 153/07/фо від 06.03.2007 року в якості повернення кредиту 320 905,00 доларів США та 19 211,21 доларів США як відсотки за користування кредитом.

Таким чином, за розрахунками відповідача за кредитним договором залишається заборгованість на суму 50 000 доларів США.

Відповідно до умов кредитного договору ( п. 9.1.) договір є чинним до повного виконання зобов'язань.

З цих підстав відповідач відмовляє у визнанні договору припиненим або у його розірванні.

Така поведінка відповідача порушує її права, так як всупереч існуючим судовим рішенням дозволяє відповідачу та третім особам періодично вимагати від неї сплати вказаного боргу, обмежує її рідних у користуванні належним їм майном, яке є заставою за даним договором, що у свою чергу негативно впливає на її стосунки із рідними.

Вважає, що відповідачем істотно порушено умови договору, що на її думку, відповідно до ч. 2 ст. 651 ЦК України тягне за собою його розірвання. Тому звертається до суду з даним позовом.

Позивачка та її представник - адвокат Сікорський О.С., в судове засідання не з'явилися, однак згідно поданих заяв просять розгляд справи проводити за їх відсутності, позов підтримують у повному обсязі.

Представник ПАТ КБ «Хрещатик» в особі Вінницької філії ПАТ КБ «Хрещатик» в судове засідання не з'явився, хоча про час та дату судового засідання був повідомлений належним чином, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу, наявне в матеріалах справи.

Представник ТОВ «Купер Прайс» в судове засідання також не з'явився, хоча про час та дату судового засідання був повідомлений належним чином.

За вказаних обставин суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.

Вивчивши матеріали справи, суд вважає за необхідне позов задовольнити з таких підстав.

Так, в судовому засіданні встановлено, що 06 березня 2007 року між позивачем ВАТ КБ «Хрещатик» в особі Вінницької філії ВАТ КБ «Хрещатик», правонаступником якого являється ПАТ КБ «Хрещатик» в особі Вінницького регіонального відділення ПАТ КБ «Хрещатик» та відповідачкою ОСОБА_1 укладено в письмовій формі кредитний договір №153/07/фо, відповідно до якого відповідачка отримала кредит у вигляді відновлювальної кредитної лінії в сумі 75 000 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом з розрахунку 14% річних.

05.05.2008 року між позивачкою та відповідачем було укладено додаткову угоду №1 до зазначеного кредитного договору, за якою погашення кредиту мало проводитись частинами: до 06.12.2008 року залишок неповернутого кредиту мав складати 50 000 доларів США; до 06.03.2010 року кредит мав бути повернутий повністю. Видача кредиту відбувалась шляхом виплати сум по кредитній лінії через касу відповідача.

Відповідно до відновлювальної кредитної лінії позивачка ОСОБА_1 неодноразово отримувала кошти в банку та здійснювала погашення кредиту протягом 2007-2008 років у межах затвердженого банком ліміту - 75 000 доларів США. При цьому позивачка ОСОБА_1 відповідно вимог кредитного договору здійснювала погашення кредиту відразу ж після досягнення граничного ліміту кредитної лінії.

Однак на початку 2009 року працівники банку повідомляли позивачці про наявну в неї заборгованість перед банком за кредитним договором і пред'явили їй заяви на видачу готівки та платіжні документи в яких вона виявила не свої підписи. Тоді як вона повністю повернула кошти отримані в кредит та відмовилась повертати кошти в банк отримані іншими особами від її імені. Згідно наданого розрахунку банком позивачка отримала по даному кредитному договору кошти на загальну суму 370 905 доларів США, а сплатила кошти в банку в сумі 320 905 доларів США і своєчасно не повернула банку кошти в сумі 50 000 доларів США. При цьому позивачка ОСОБА_1 згідно кредитного договору отримала в банку кошти на суму 145 700 доларів США і особисто зазначену суму коштів банку відшкодувала.

Відповідно до умов кредитного договору ( п. 9.1.) договір є чинним до повного виконання ними прийнятих на себе зобов'язань.

Так відповідно до умов договору, а саме:

-п. 1.1. банк надає позичальнику в порядку, передбаченому цим договором, кредит ...;

- п. 2.2.1. надання кредиту відбувається шляхом видачі коштів Позичальника з його позичкового рахунку, відкритого в Банку, перерахування на поточний рахунок Позичальника або готівкою.

Кошти видавались готівкою з каси банку.

Видача готівки із каси банку, в тому числі і у вигляді кредиту, здійснювалась у відповідності до «Інструкції про касові операції в банках України», затвердженої постановою НБУ № 337 від 14.08.2003 року.

Враховуючи, що нормативно-правові акти НБУ, виходячи із приписів Законів України «Про Національний банк України», «Про банки і банківську діяльність» є обов'язковими для комерційних банків, видача готівки в межах укладеного кредитного договору повинна була здійснюватися відповідачем з суворим дотриманням вищезазначеної Інструкції.

Згідно розділу III п. 5 «Інструкції про касові операції в банках України», затвердженої постановою НБУ № 337 від 14.08.2003 року у видаткових касових документах (заява на видачу готівки, видатковий касовий ордер, грошовий чек) працівник банку перевіряє:

повноту заповнення реквізитів на документі;

наявність підписів посадових осіб банку, яким надано право підпису касових документів, і тотожність їх зразкам;

належність пред'явленого паспорта або документа, що його замінює, отримувачу, відповідність даних паспорта тим даним, що зазначені в касовому документі;

у разі отримання готівки за довіреністю - правильність оформлення довіреності на отримання готівки;

наявність підпису отримувача.

Натомість відповідач не виконав зазначених вимог, зокрема, видав готівкові кошти на загальну суму 225 205 доларів США невідомий особі, без перевірки правовстановлюючих документів та наявності відповідних повноважень.

Таким чином відповідачем істотно порушено умови договору - видано значну частину коштів неналежній особі.

Даний факт встановлений рішенням Ленінського районного суду від 22.10.2010 року у справі №2-2192/10, згідно якого "ОСОБА_1 із загальної суми коштів, виданих ВАТ "КБ Хрещатик" в особі Вінницької філії ВАТ "КБ Хрещатик" за кредитним договором №153/07/фо кошти в сумі 1257464,84 грн., що еквівалентно 225205 доларам США, фактично не отримувала". Згідно ч.3 ст.61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Крім того, правовідносини між сторонами регулюються законодавством щодо захисту прав споживачів, адже відповідно до п. 1.2. договору, кредит видавався на споживчі потреби.

Згідно п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів» оскільки Закон не визначає певних меж своєї дії, судам слід мати на увазі, що до відносин, які ним регулюються, належать, зокрема, ті, що виникають із договорів купівлі-продажу, майнового найму (в тому числі найму (оренди) жилого приміщення - в частині відносин між наймачем (орендарем) і наймодавцем (орендодавцем), який одночасно є виконавцем комунальних послуг і послуг по ремонту житлового фонду та інженерного обладнання), побутового прокату, безоплатного користування майном, підряду (в тому числі побутового замовлення чи абонементного обслуговування), доручення, перевезення громадян та їх вантажу, комісії, схову, страхування, із договорів про надання фінансово-кредитних послуг для задоволення власних побутових потреб громадян (у тому числі про надання кредитів, відкриття й ведення рахунків».

З цих підстав відповідач відмовляє у визнанні договору припиненим або у його розірванні.

Така поведінка відповідача порушує права позивачки, так як всупереч існуючим судовим рішенням дозволяє відповідачу та третім особам періодично вимагати від позивачки сплати вказаного боргу, обмежує її рідних у користуванні належним їм майном, яке є заставою за даним договором, що у свою чергу негативно впливає на стосунки позивачки з рідними.

Відповідно до ч.2 ст.651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках , встановлених договором або законом.

Враховуючи, що відповідачем істотно порушено умови кредитного договору, а позивачка ОСОБА_1 повністю виконала взяті на себе зобов'язання, передбачені кредитним договором, суд приходить до висновку про задоволення позову.

На підставі викладеного та керуючись ч.2 ст.651 ЦК України, ст.ст. 10, 60, 212-215, 224-226 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Розірвати кредитний договір №153/07/фо від 06.03.2007 року зі змінами, внесеними додатковою угодою №1 від 05.05.2008 року, укладений між ОСОБА_1 та ВАТ КБ "Хрещатик", юридична адреса м. Київ, вул. Хрещатик, 8-а, код ЄДРПОУ 19364259.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання цього рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Суддя: