Ухвала суду № 43765546, 21.04.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"21" квітня 2015 р. м. Київ К/800/6178/15

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Моторного О.А.,

Суддів Борисенко І.В.,

Кошіля В.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Іст-Захід-Логістік"

на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 27.01.2015

у справі № 813/5562/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Іст-Захід-Логістік"

до Державної податкової інспекції у Пустомитівському районі Головного управління Міндоходів Львівської області

про скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 20.11.2014 позов задоволено: скасовано податкові повідомлення-рішення від 31.07.2014 № 0000602200 та № 0000612200.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 27.01.2015 скасовано постанову Львівського окружного адміністративного суду від 20.11.2014 та прийнято нову постанову, якою в задоволенні позову відмовлено.

В касаційній скарзі позивач просить скасувати постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 27.01.2015, залишивши в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на порушення апеляційним судом норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що за результатами проведеної податковим органом виїзної документальної позапланової перевірки позивача з питань дотримання податкового законодавства по взаєморозрахунках з ПП "Ворк Супорт", ТОВ "Нові технології ТПВ", ТОВ "ТПК Груп", ТОВ "Укрміксі", ПП БК "Аструм", ТОВ "Ірида Груп", ТОВ "Діоніс Інвест", ТОВ "НБГ", ТОВ ТП "Суматра - В", ПП "Г.П.С." за період з 01.01.2012 по 31.01.2014, складено акт перевірки від 22.07.2014 №229/1520/35845487, у висновках якого встановлено порушення позивачем: пп. 138.1.1 п. 138.1 п. 138.2, п. 138.4 ст. 138 пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, в результаті чого позивачем завищено витрати по собівартості придбаних та реалізованих товарів робіт (послуг), що призвело до заниження податку на прибуток на суму 249 007,58 грн., а саме на вартість отриманих товарно-матеріальних цінностей/послуг у фірм, що мають ознаки "фіктивності", операції з якими визначені як "безтоварні"; п. 185.1. ст. 185. п. 186.1 ст. 186. п. 198.1. 198.6 ст. 198 Податкового Кодексу України, в результаті чого позивачем завищено податковий кредит всього в сумі 297 919,15 грн.

На підставі висновків зазначеного акта перевірки, відповідачем 31.07.2014 прийнято спірні податкові повідомлення-рішення: №0000602200, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання по податку на прибуток на 373 511,37 грн., в тому числі за основним платежем - 249007,58 грн. та за штрафними санкціями - 124503,79 грн.; №0000612200, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість на 446 878,73 грн., в тому числі за основним платежем - 297919,15 грн. та за штрафними санкціями - 148959,58 грн.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд апеляційної інстанції виходив з правомірності прийняття відповідачем спірних податкових повідомлень-рішень.

Однак, колегія суддів, переглядаючи рішення судів попередніх інстанцій в касаційному порядку, погоджується з висновком суду першої інстанції про скасування спірних податкових повідомлень-рішень від 31.07.2014, беручи до уваги наступне.

Пунктом 138.2 ст.138 Податкового кодексу України передбачено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно із пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів /послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням товарів з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Датою виникнення права платника ПДВ на віднесення сум податку до податкового кредиту, згідно з п. 198.2 ст. 198 ПК України, вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Не відносяться до податкового кредиту, згідно з пунктом 198.6. цієї статті, суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Матеріали справи свідчать, що факт здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами - ПП "Ворк Супорт", ТОВ "Нові технології ТПВ", ТОВ "ТПК Груп", ТОВ "Укрміксі", ПП БК "Аструм", ТОВ "Ірида Груп", ТОВ "Діоніс Інвест", ТОВ "НБГ", ТОВ ТП "Суматра - В", ПП "Г.П.С.", на виконання умов договорів про надання послуг, повною мірою підтверджено первинними документами, зокрема: договорами, актами здачі-прийняття робіт, податковими накладними, платіжними документами.

Посилання податкового органу на акти про неможливість проведення зустрічних звірок контрагентів позивача, судом першої інстанції правомірно не прийняті до уваги, оскільки чинне податкове законодавство України не ставить в залежність податковий облік (стан) певного платника податку від інших осіб, від фактичної сплати контрагентом податку до бюджету, від перебування постачальника за юридичною адресою, а також від його господарських та виробничих можливостей.

Також, слід зазначити, що в матеріалах справи відсутні докази встановлення податковим органом обставин на підтвердження того, що укладаючи спірні договори, учасники договірних відносин діяли з метою, яка є завідомо суперечною інтересам держави та суспільства. Податковим органом не доведено наявності протиправного умислу та мети при укладенні угод позивачем з вказаними контрагентами, що мали місце під час здійснення позивачем підприємницької діяльності.

За наведених обставин, вірним є висновок суду першої інстанції про відсутність у податкового органу підстав для прийняття спірних податкових повідомлень-рішень від 31.07.2014 № 0000602200 та № 0000612200.

Відповідно до статті 226 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції та залишає в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалено відповідно до закону і скасоване або змінене помилково.

Враховуючи вищевикладене, постанова Львівського апеляційного адміністративного суду від 27.01.2015 підлягає скасуванню із залишенням в силі постанови Львівського окружного адміністративного суду від 20.11.2014.

Керуючись статтями 222, 223, 226, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Іст-Захід-Логістік" задовольнити.

Постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 27.01.2015 скасувати, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 20.11.2014 залишити в силі.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236 238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: (підпис) О.А. МоторнийСудді(підпис) І.В. Борисенко (підпис) В.В. Кошіль