Ухвала суду № 43765476, 21.04.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 квітня 2015 року м. Київ К/800/31392/14

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого Донця О.Є.,

суддів: Логвиненка А.О.,

Мороза В.Ф.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління регіональної статистики на постанову окружного адміністративного суду м. Києва від 19.03.2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 22.05.2014 року у справі за позовом Виконавчої дирекції Київського міського відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності до Головного управління регіональної статистики про стягнення боргу,

в с т а н о в и л а:

У лютому 2014 року Виконавча дирекція Київського міського відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності звернулася до окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Головного управління регіональної статистики про стягнення боргу.

Постановою окружного адміністративного суду м. Києва від 19.03.2014 року позовні вимоги Виконавчої дирекції Київського міського відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності було задоволено. Стягнуто з Головного управління регіональної статистики на користь Центральної міжрайонної виконавчої дирекції Київського міського відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності суму боргу у розмірі 1043962,23 грн.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.05.2014 року апеляційну скаргу Головного управління регіональної статистики було залишено без задоволення, а постанову окружного адміністративного суду м. Києва від 19.03.2014 року - без змін.

У касаційній скарзі Головне управління регіональної статистики, не погоджуючись з даними рішеннями, посилаючись на допущені судами порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову окружного адміністративного суду м. Києва від 19.03.2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 22.05.2014 року, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Виконавчою дирекцією Київського міського відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності подано заперечення на касаційну скаргу, в яких вона просить залишити касаційну скаргу Головного управління регіональної статистики без задоволення, а оскаржувані рішення - без змін.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, колегія суддів вважає, що касаційна скарга Головного управління регіональної статистики задоволенню не підлягає, оскільки рішення судів першої та апеляційної інстанцій постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими і не надають підстав, які передбачені статтями 225 - 229 Кодексу адміністративного судочинства України для зміни чи скасування судових рішень.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що на підставі статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням», Виконавчою дирекцією Київського міського відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності була проведена перевірка Головного міжрегіонального управління статистики у м. Києві по коштах Фонду за період з 01.01.2008 року по 31.12.2010 року. В ході перевірки було виявлено порушення пункту 1 статті 1, статті 2 Закону України «Про розмір внесків на деякі види загальнообов'язкового державного соціального страхування», статті 2 Закону України «Про оплату праці», пункту 2.3.3 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Державного комітету України від 13.01.2004 року № 5.

За матеріалами перевірки Виконавчою дирекцією Київського міського відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності прийнято рішення про повернення коштів Фонду та застосування фінансових санкцій за порушення законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку із тимчасовою втратою працездатності від 10.05.2011 року № 26-ц, яким донараховано страхових внесків на суму 24890,87 грн.; не прийнято до зарахування витрат - 1845,57 грн.; за неповну сплату страхових внесків накладено штраф у розмірі прихованої (заниженої) суми заробітної плати, на яку відповідно нараховуються страхові внески на суму 1016303,00 грн.; за порушення порядку витрачання страхових коштів накладено штраф у розмірі 922,79 грн. Загальна сума фінансових та штрафних санкцій згідно рішення від 10.05.2011 року № 26-ц склала 1043962,23 грн.

Відповідно до частини 2 статті 22 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням», страхувальник зобов'язаний у десятиденний строк після отримання рішення органу Фонду про повернення коштів перерахувати страхові кошти.

Головне міжрегіональне управління статистики у м. Києві оскаржило рішення від 10.05.2011 року № 26-ц в адміністративному та судовому порядку. Рішенням відповідача про результати розгляду скарг від 26.05.2011 року № 1319-07 та від 29.06.2011 року № 07-36-1873, у задоволенні скарги щодо скасування рішення від 10.05.2011 року № 26-ц було відмовлено повністю.

Постановою окружного адміністративного суду м. Києва від 06.12.2011 року у справі № 2а-9981/11/2670 рішення від 10.05.2011 року № 26-ц було скасовано в частині донарахованих страхових внесків та відповідних фінансових санкцій за неповну сплату страхових внесків в частині 841289,00 грн.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 16.08.2012 року скасовано постанову окружного адміністративного суду м. Києва від 06.12.2011 року та прийнято нову, якою позовні вимоги задоволено у повному обсязі.

Постановою Вищого адміністративного суду України від 28.11.2013 року у справі № К/9991/55506/12, постанову окружного адміністративного суду м. Києва від 06.12.2011 року та Київського апеляційного адміністративного суду від 16.08.2012 року було скасовано та ухвалено нову постанову, якою у задоволенні позову Головному міжрегіональному управлінню статистики у м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення від 10.05.2011 року № 26-ц відмовлено повністю.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 06.11.2014 року заяву Головного міжрегіонального управління статистики у м. Києві про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Вищого адміністративного суду України від 28.11.2013 року було залишено без задоволення.

Відповідно до частини 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Враховуючи, що рішення Виконавчої дирекції Київського міського відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 10.05.2011 року № 26-ц про повернення коштів Фонду та застосування фінансових санкцій за порушення законодавства про загальнообов'язкове держане соціальне страхування у зв'язку із тимчасовою втратою працездатності на момент прийняття оскаржуваних судових актів було чинним, колегія суддів погоджується з висновком судів першої та апеляційної інстанцій про те, що воно підлягає виконанню відповідачем, а сума, яка підлягає сплаті складає 1043962,23 грн.

Оскільки, суму фінансових та штрафних санкцій до Виконавчої дирекції Київського міського відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності у повному розмірі відповідач у встановлені законодавством строки не сплатив, доказів погашення відповідачем зазначеної заборгованості у повному розмірі не надано, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов вірного висновку, стягнувши з Головного управління регіональної статистики на користь Центральної міжрайонної виконавчої дирекції Київського міського відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності суму боргу у розмірі 1043962,23 грн.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про те, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій є законними і не підлягають скасуванню, оскільки суди, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин; в них повно відображені обставини, що мають значення для справи, висновки судів щодо встановлених обставин і правові наслідки є правильними, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.

Відповідно до частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Керуючись статтями 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу Головного управління регіональної статистики - залишити без задоволення, а постанову окружного адміністративного суду м. Києва від 19.03.2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 22.05.2014 року у справі за позовом Виконавчої дирекції Київського міського відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності до Головного управління регіональної статистики про стягнення боргу - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, передбаченому статтями 235 - 244 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: О.Є. Донець

А.О. Логвиненко

В.Ф. Мороз