Ухвала суду № 43765242, 16.04.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 квітня 2015 року м. Київ К/800/12293/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Рибченка А.О.

суддів: Карася О.В.

Олендера І.Я.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби

на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2012 року

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 12 лютого 2013 року

у справі № 2а-1670/7546/12

за позовом Приватного підприємства «Аванті»

до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби

про визнання недійсними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2012 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 12 лютого 2013 року, позовні вимоги Приватного підприємства «Аванті» (далі - ПП «Аванті»; позивач) до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби (далі - Кременчуцька ОДПІ Полтавської області ДПС; відповідач) задоволено. Визнано недійсними та скасовано податкові повідомлення-рішення № 0011222301/1070 від 25 липня 2012 року та № 0011232301/1071 від 25 липня 2012 року. Стягнуто з Державного бюджету України на користь ПП «Аванті» витрати із сплати судового збору в розмірі 2 236,00 грн.

Не погоджуючись з прийнятими судовими рішеннями у справі, відповідач оскаржив їх в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України.

В поданій касаційній скарзі, Кременчуцька ОДПІ Полтавської області ДПС, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2012 року, ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 12 лютого 2013 року та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

В запереченні на касаційну скаргу позивач просить відмовити в її задоволенні, а постановлені у справі судові рішення залишити без змін.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційну скаргу слід відхилити, виходячи з таких підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що контролюючим органом на підставі підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - ПК України) та у зв'язку з отриманням постанови начальника слідчого відділу прокуратури Полтавської області від 27 травня 2012 року в кримінальній справі № 113315137 проведено позапланову виїзну перевірку ПП «Аванті» з питань взаємовідносин з Товариством з обмеженою відповідальністю «Сігма Люкс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Байкара» за період з 01 січня 2011 року по 31 грудня 2011 року, за результатами якої складено акт № 2154/22-518/30259015 від 07 липня 2012 року.

На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0011222301/1070 від 25 липня 2012 року, яким підприємству збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 209 592,00 грн. (209 592,00 - основний платіж, 0,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції), та податкове повідомлення-рішення № 0011232301/1071 від 25 липня 2012 року, яким підприємству збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 182 255,00 грн. (182 254,00 грн. - основний платіж, 1,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції).

Надаючи правову оцінку правомірності прийняття названих актів індивідуальної дії, слід враховувати, що згідно з підпунктом 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 ПК України документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється, зокрема, у випадку, коли отримано постанову суду (ухвалу суду) про призначення перевірки або постанову органу дізнання, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону у кримінальних справах, що перебувають у їх провадженні.

Відповідно до пункту 86.9 статті 86 ПК України у разі якщо грошове зобов'язання розраховується органом державної податкової служби за результатами перевірки, призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки не приймається до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду. Матеріали перевірки разом з висновками органу державної податкової служби передаються правоохоронному органу, що призначив перевірку. Статус таких матеріалів перевірки та висновків органу державної податкової служби визначається кримінально-процесуальним законом або законом про оперативно-розшукову діяльність.

Разом з тим, згідно з вимогами пункту 58.4 статті 58 ПК України у разі коли судом за результатами розгляду кримінальної справи про злочини, предметом якої є податки, збори, винесено обвинувальний вирок, що набрав законної сили, або винесено рішення про закриття кримінальної справи за нереабілітуючими підставами, відповідний контролюючий орган зобов'язаний визначити податкові зобов'язання платника податків за податками та зборами, несплата податкових зобов'язань за якими встановлена рішенням суду, та прийняти податкове повідомлення-рішення про нарахування платнику таких податкових зобов'язань і застосування стосовно нього штрафних (фінансових) санкцій у розмірах, визначених цим Кодексом.

Системний аналіз зазначених норм дає підстави для висновку про те, що матеріали позапланової перевірки, проведеної на підставі постанови слідчого, можуть бути підставою для прийняття податкових повідомлень-рішень лише після винесення судом обвинувального вироку, що набрав законної сили, або винесення рішення про закриття кримінальної справи за нереабілітуючими підставами.

Водночас, враховуючи те, що на момент складання оскаржуваних актів індивідуальної дії у відповідача не було відомостей щодо прийняття судом рішення у кримінальній справі № 113315137, порушеній стосовно директора ТОВ «Байкара» ОСОБА_3 за ознаками злочинів, передбачених частинами 3, 4, 5 статті 191, частиною 2 статті 205 Кримінального кодексу України, податкові повідомлення-рішення № 0011222301/1070 від 25 липня 2012 року та № 0011232301/1071 від 25 липня 2012 року цілком обґрунтовано визнано недійсними та скасовано попередніми судовими інстанціями.

За наведених обставин, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2012 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 12 лютого 2013 року такими, що прийняті з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, а тому суд касаційної інстанції не знаходить підстав, які могли б призвести до їх зміни чи скасування.

Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби відхилити, а постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2012 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 12 лютого 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав і в порядку, встановленими главою 3 розділу IV Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий Рибченко А.О.

Судді Карась О.В.

Олендер І.Я.