Ухвала суду № 43765212, 09.04.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 квітня 2015 року м. Київ К/800/39625/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Рибченка А.О.

суддів: Карася О.В.

Олендера І.Я.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Плазматекс»

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 серпня 2013 року

та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 03 липня 2014 року

у справі № 804/9062/13-а

за позовом Приватного акціонерного товариства «Плазматекс»

до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області

про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство «Плазматекс» (далі - ПрАТ «Плазматекс»; позивач) звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області (далі - ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області; відповідач) про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000232204 від 26 лютого 2013 року.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 серпня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 03 липня 2014 року, в задоволенні адміністративного позову відмовлено в повному обсязі.

Не погоджуючись з прийнятими судовими рішеннями у справі, позивач оскаржив їх в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України.

В поданій касаційній скарзі, ПрАТ «Плазматекс», посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 серпня 2013 року, ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 03 липня 2014 року та прийняти нове рішення, яким задовольнити позов у повному обсязі.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційну скаргу слід відхилити, виходячи з таких підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що відповідачем проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ПрАТ «Плазматекс» з питань дотримання вимог податкового законодавства України з податку на додану вартість під час здійснення взаємовідносин з Товариством з обмеженою відповідальністю «Виробнича компанія «Віконні системи» за період грудень 2011 року, Відкритим акціонерним товариством «Завод «Дніпропрес» за період липень 2012 року, за результатами якої складено акт № 3797/224/32616473 від 30 листопада 2012 року.

На підставі зазначеного акту перевірки контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000232204 від 26 лютого 2013 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 387 861,25 грн. (310 289,00 грн. - основний платіж, 77 572,25 грн. - штрафні (фінансові) санкції).

За наслідками адміністративного оскарження, названий акт індивідуальної дії залишено без змін.

Перевіркою встановлено порушення товариством пунктів 198.2, 198.3, 198.6 статті 198, пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - ПК України) з огляду на неправомірне включення до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість у загальному розмірі 310 288,90 грн., непідтвердженої належним чином оформленими податковими накладними.

Відмовляючи в задоволенні адміністративного позову в повному обсязі, суди попередніх інстанцій виходили з наступних мотивів, з якими погоджується суд касаційної інстанції.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

А відтак, враховуючи відсутність на момент здійснення перевірки податкових накладних № 298 від 02 грудня 2011 року, № 299 від 03 грудня 2011 року, № 300 від 05 грудня 2011 року, № 301 від 09 грудня 2011 року, № 303 від 13 грудня 2011 року, № 304 від 15 грудня 2011 року, виписаних на адресу позивача ТОВ «ВК «Віконні Системи», що підтверджується актом № 3797/224/32616473 від 30 листопада 2012 року, який є носієм доказової інформації, а також ненаправлення (ненадання) вказаних податкових документів товариством контролюючому органу в строк, передбачений пунктом 44.7 статті 44 ПК України, судові інстанції дійшли цілком обґрунтованого висновку про законність оспорюваного акту індивідуальної дії.

За наведених обставин, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 серпня 2013 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 03 липня 2014 року такими, що прийняті з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, а тому суд касаційної інстанції не знаходить підстав, які могли б призвести до їх зміни чи скасування.

Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Плазматекс» відхилити, а постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 серпня 2013 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 03 липня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав і в порядку, встановленими главою 3 розділу IV Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий Рибченко А.О.

Судді Карась О.В.

Олендер І.Я.