Рішення № 43764449, 14.04.2015, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 12/32/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.04.2015 Справа № 908/927/15-г

Суддя Господарського суду Запорізької області Смірнов О.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні господарського суду справу № 908/927/15-г

за позовом: Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк", м. Дніпропетровськ

до відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, смт. Черкаське

про стягнення 35287,55 грн.

за участю представників:

від позивача - Суберляк Д.В., довіреність № 4007-О від 31.10.12 р.

від відповідача - не з'явився

СУТЬ СПОРУ: Публічне акціонерне товариство комерційний банк "Приватбанк" звернулося до Господарського суду Запорізької області з позовною заявою до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитом в сумі 22717,27 грн., заборгованості по процентам за користування кредитом в сумі 7596,93 грн., пені за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором в сумі 3337,67 грн. та заборгованості по комісії за користування кредитом в сумі 1635,68 грн. за договором банківського обслуговування № б/н від 28.04.2011 року.

Безпосередньо в судовому засіданні 12.03.2015 року представник позивача разом із супровідним листом надав для долучення до матеріалів справи докази повідомлення відповідача про підвищення процентних ставок, роздруківку відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців щодо відповідача, банківську виписку по рахунку відповідача по тілу кредиту, виписку по нарахованих відсотках, комісії та пені.

02.04.2015 року на адресу суду від позивача у справі надійшли письмові пояснення згідно ст. 22 ГПК України, в яких останній зазначає, що відповідно до договору та довідки про розміри встановлених кредитних лімітів, відповідачу було встановлено кредитний ліміт на поточний рахунок НОМЕР_2 в електронному вигляді через встановлені засоби електронного зв'язку Банку і Клієнта (системи клієнт - банк, інтернет клієнт банк, sms - повідомлення або інших), що визначено та врегульовано «Умовами та правилами надання банківських послуг». Вказує, що у відповідності з випискою по рахунку та розрахунком заборгованості за період з 28.04.2011 року по 27.11.2014 року відповідач скористався банківськими коштами в сумі 25000,00 грн. Згідно з п. 3.2.1.4.1.1. Умов та Правил надання банківських послуг за період користування кредитом з моменту виникнення дебетового сальдо до дати обнуління дебетового сальдо в одну з дат з наступного 20-го до 25-го числа місяця розрахунок процентів здійснюється за процентною ставкою в розмірі 0% річних від суми залишку непогашеної заборгованості. При не обнулінні дебетового сальдо в одну з дат періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнулінню, Клієнт виплачує Банку проценти в розмірі 24,00 % річних, починаючи з останньої дати періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнулінню. При цьому зазначає, що відповідно до виписки по рахунку та розрахунку заборгованості за період з 01.03.2014 року по 01.06.2014 року відповідачу за ставкою 24,00 % річних на залишок заборгованості по тілу кредиту нараховані до сплати та не сплачені останнім відсотки в сумі 1438,02 грн. Разом з тим, вказує, що наказом ПАТ КБ «Приватбанк» № 6783882 від 04.06.2014 року прийнято рішення про збільшення відсоткової ставки за користування кредитним лімітом на розрахунковому рахунку з 01.07.2014 року у зв'язку з різкою зміною вартості ресурсів на міжбанківському ринку, про відповідні зміни відповідач повідомлений 05.06.2014 року через електронну систему «Приват-24». Також зазначає, що згідно виписки по рахунку та розрахунку заборгованості за період з 01.06.2014 року по 01.07.2014 року відповідачу за ставкою 48% річних на залишок заборгованості за тілом кредиту нараховані до сплати та не сплачені відсотки в сумі 893,55 грн., за період з 01.07.2014 року по 27.11.2014 року відповідачу нараховані відсотки за ставкою 56% річних в сумі 5265,36 грн. Поряд з цим, відповідно до виписки по рахунку та розрахунку заборгованості за період з 01.04.2014 року по 27.11.2014 року на залишок заборгованості за тілом кредиту відповідачу нарахована та не сплачена комісія в сумі 1635,68 грн. Крім того, відповідно до виписки по рахунку та розрахунку заборгованості за період з 17.11.2011 року по 27.11.2014 року на суму заборгованості за тілом кредиту, відсотками, комісії була нарахована пеня, несплачений залишок якої становить 3337,67 грн.

02.04.2015 року на електронну адресу суду від відповідача у справі - Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 надійшли заперечення на позовну заяву, в яких останній зазначає, що укладений з позивачем договір відповідач виконував до 03.05.2014 року належним чином, що підтверджується таблицями розрахунку заборгованості за договором № б/н від 28.04.2011 року станом на 27.11.2014 року, доданого до позовної заяви. При цьому вказує, що за позовом визнає наявність суми заборгованості в розмірі 31949,88 грн., однак заперечує проти нарахування пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором, оскільки банк не повідомив відповідача про наявність накопиченої пені та в системі електронних розрахунково-інформаційних програмних продуктів Клієнт - Банк не відображається рахунки нарахованої та накопиченої пені. Крім того зазначає, що заборгованість з пені згідно розрахунку банку була нарахована 17.11.2011 року в сумі 0,77 грн., а 23.11.2011 року на поточний рахунок було зараховано 18000,00 грн., за рахунок яких повинно було Банком списано заборгованість з пені в сумі 1,07 грн. згідно п. 2.1.10 Договору банківського рахунка від 03.05.2006 року. Разом з тим вказує, що виконати у повному обсязі свої обов'язки за укладеним договором відповідач не мав можливості з урахуванням обставин фактичного ведення бойових дій з квітня 2014 року та відсутності нормальної роботи органів місцевого самоврядування, неможливості забезпечення належного рівня безпеки та сплеску кримінальних злочинів, оскільки така ситуація спонукає юридичних та фізичних осіб з метою мінімізації ризиків втрати персоналу, коштів та майна призупинити операції та здіснення платежів за існуючими зобов'язаннями. Також відповідач стверджує, що масові заворушення, введення комендантської години унеможливило одержання доходів ФОП ОСОБА_2 за укладеними раніше договорами, суттєва зміна курсу долару вплинула на ціну обладнання для прийому супутникового телебачення, що різко обмежило попит на послуги по встановленню телевізійних супутникових систем, також різко вплинуло на одержання доходів відповідачем. Вказує, що як наслідок таких обставин ОСОБА_2 фактично не мав можливості здійснювати підприємницьку діяльність та виконувати інші роботи в зоні бойових дій в ході АТО. Вважає, що зазначені обставини стали причиною, згідно якої ФОП ОСОБА_2 не мав можливості своєчасно виконати існуючі договірні зобов'язання. При цьому відповідач зазначає, що не мав можливості у повному обсязі виконати свої зобов'язання з 14.04.2014 року відповідно до договору, бо це несвоєчасне невиконання зобов'язання виникло під час дії антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей, при наявності фактів озброєних зіткнень на вказаній території, відсутності можливості вільного та безпечного пересування та здійснення постачання на територію вказаних областей, пошкодження інфраструктури залізниці, відсутності контролю з боку української влади у містах Слов'янськ, Краматорськ, Донецьк, Сніжне, Торез, Макіївка, Горлівка, Ясинувата, вказані обставини знаходяться поза контролем сторін та заважають своєчасному виконанню договірних зобов'язань. Крім того відповідно до ст. 2 - 8 Закону України «Про тимчасові заходи на період антитерористичної операції» з 14 квітня 2014 року громадянам, які зареєстровані та постійно проживають або переселилися у період з 14 квітня 2014 року з населених пунктів, які віднесено до території визначених у затвердженому порядку накладено мораторій на нарахування пені та штрафів на основну суму заборгованості за кредитними зобов'язаннями. Також вказує, що не потребують додаткового засвідчення форс-мажорних обставин невиконання кредитних зобов'язань, платежів за житлово-комунальні послуги, на нарахування пені по яким встановлено мораторій згідно чинного Закону України від 02.09.2014 року № 1669-VII «Про тимчасові заходи на період антитерористичної операції». Просить звільнити від штрафних санкцій, пені.

14.04.2014 року представник позивача в судовому засіданні надав суду відзив на заперечення на позовну заяву, в якому стосовно заперечень відповідача проти нарахування пені за період з 17.11.2011 року по 27.11.2014 року зазначає, що згідно з п. 3.2.1.5.4 Умов та Правил надання банківських послуг нарахування неустойки за кожний випадок порушення зобов'язань, передбаченої п. 3.2.1.5.1., 3.2.1.5.2., 3.2.1.5.3., здійснюється протягом 3 (трьох) років з дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконано Клієнтом. Разом з тим вказує, що посилання відповідача на розпорядження Кабінету Міністрів України від 30.10.2014 року № 1053 є необґрунтованим, у зв'язку із зупиненням його дії розпорядженням Кабінету Міністрів України № 1079-р від 05.11.2014 року.

Представник відповідача в судове засідання 19.03.2015 року не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.

Неприбуття у судове засідання представника відповідача, який був належним чином повідомлений про час та місце проведення судового засідання, не перешкоджає розгляду спору по суті згідно вимог ст. 75 ГПК України, оскільки до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, тому суд дійшов висновку, що справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Безпосередньо в судовому засіданні 14.04.2015 року представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги та наполягав на їх задоволенні.

З'ясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи та правову норму, яка підлягає застосуванню, приймаючи до уваги доводи позивача, заперечення відповідача, суд встановив:

Позов мотивовано тим, що 28.04.2011 року Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 (Клієнт) звернувся до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" (Банк) із заявою про відкриття поточного рахунку НОМЕР_2 та карткового рахунку НОМЕР_3 в гривнях, яка оформлена на бланку типової форми та містить підписи та відтиски печаток Банку та Клієнта.

В Заяві зазначено, що підписавши цю заяву Клієнт погодився з Умовами та Правилами надання банківських послуг, в тому числі з Умовами та Правилами обслуговування за розрахунковими картками (які розміщені на сайті банку www.privatbank.ua, https://client-bank.privatbank.ua), Тарифами банку, які разом з даною заявою та карткою зі зразками підписів та відтиску печатки складають Договір банківського обслуговування.

Відповідно до п. 3.2.1.1.16. "Умов та правил надання банківських послуг", далі Умови, при укладенні договорів та угод, або здійсненні інших дій, які свідчать про приєднання Клієнта до цих Умов (або у формі "Заяви про відкриття поточного рахунку та картки зі зразками підписів та відбитку печатки" або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк/ інтернет клієнт-банк, або в формі обміну паперовою або електронною інформацією, або в будь-якій іншій формі), Банк та Клієнт допускають використання підписів Клієнта у вигляді електронно-цифрового підпису та/або підтвердження через пароль, направлений Банком через верифікований номер телефону, який належить уповноваженій особі Клієнта з правом "першого" підпису. Підписання договорів та угод таким чином прирівнюється до укладення договорів та угод у письмовій формі.

Кредитний ліміт стосовно цього розділу Умов являє собою суму грошових коштів, в межах якої Банк здійснює оплату розрахункових документів Клієнта понад залишок грошових коштів на його поточному рахунку. Ліміт розраховується згідно затвердженої внутрішньобанківської методики на підставі відомостей про рух грошових коштів на поточному рахунку, платоспроможності, кредитної історії та інших показників у відповідності з внутрішньобанківськими нормативами та нормативними актами Національного банку України (п. 3.2.1.1.5.Умов).

Згідно з п. 3.2.1.1.1. Умов кредитний ліміт на поточний рахунок (далі - "Кредит") надається на поповнення оборотних коштів і здійснення поточних платежів Клієнта, в межах кредитного ліміту (далі - "Ліміт"). Техніко-економічне обґрунтування кредиту - фінансування поточної діяльності. Про розмір Ліміту Банк повідомляє Клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку Банка та Клієнта (системи клієнт-банк, інтернет клієнт банк, sms-повідомлення або інших). Банк здійснює обслуговування Ліміту Клієнта, що полягає у проведенні його платежів понад залишок коштів на поточному рахунку Клієнта, при наявності вільних грошових ресурсів, за рахунок кредитних коштів в межах Ліміту, шляхом дебетування поточного рахунку. При цьому створюється дебетове сальдо.

Пунктом 3.2.1.1.6. Умов визначено, що ліміт може бути змінений Банком в односторонньому порядку, передбаченому Умовами, у випадку зниження надходжень грошових коштів на поточний рахунок або настання інших факторів, передбачених внутрішніми нормативними документами Банку. Підписавши угоду, Клієнт виражає свою згоду з тим, що зміна ліміту проводиться Банком в односторонньому порядку шляхом повідомлення Клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку Банка та Клієнта (системи клієнт-банк, інтернет клієнт банк, sms-повідомлення або інших).

Цей договір, а саме - обслуговування кредитного ліміту на поточному рахунку Клієнта набирає чинності з моменту надання Клієнтом розрахункових документів на використання ліміту у межах зазначених у них сум, та діє в обсязі перерахованих коштів до повного виконання зобов'язань сторонами за цим Договором (п. 3.2.1.6.1. Умов).

Умовами п. 3.2.1.1.8. Умов передбачено, що проведення платежів Клієнта в порядку обслуговування кредитного ліміту проводиться Банком протягом одного року з моменту підписання угоди про приєднання Клієнта до Умов (або у формі "Заяви про відкриття поточного рахунку та картки зі зразками підписів та відбитку печатки" або в формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк / інтернет клієнт-банк, або в формі обміну паперовою або електронною інформацією, або в іншій формі). При порушенні Клієнтом будь-якого із зобов'язань, передбачених Умовами, Банк на свій розсуд має право змінити умови кредитування, встановивши інший строк повернення кредиту. При належному виконанні Клієнтом зобов'язань, передбачених Умовами, за відсутності заперечень за місяць до закінчення терміну обслуговування ліміту, проведення платежів Клієнта в порядку обслуговування ліміту може бути продовжено Банком на той самий строк.

Періодом безперервного користування кредитом, відповідно до п. 3.2.1.1.11. Умов, є період часу, протягом якого безперервно існувало дебетове сальдо на поточному рахунку. Початком періоду безперервного користування кредитом вважається перший день, починаючи з якого безперервно існувало дебетове сальдо на поточному рахунку Клієнта при закритті банківського дня. Датою закінчення періоду безперервного користування кредитом вважається день, по закінченню якого на поточному рахунку зафіксовано нульове дебетове сальдо. Період безперервного користування "кредитним лімітом на поточному рахунку" - не більш ніж 35 днів.

Порядок розрахунків встановлений в п. 3.2.1.4. Умов. Так, згідно з п. 3.2.1.4.1. Умов за користування кредитом в період з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку Клієнта при закритті банківського дня Клієнт сплачує проценти, виходячи з процентної ставки, розмір якої залежить від строку користування кредитом (диференційована процентна ставка).

За період користування кредитом з моменту виникнення дебетового сальдо до дати обнуління дебетового сальдо в одну з дат до 25-го числа поточного місяця, якщо дебетове сальдо на поточному рахунку утворилося з 1-го до 20-го (включно) числа поточного місяця або до 25-го числа наступного місяця, якщо дебетове сальдо на поточному рахунку утворилося з 21-го до кінцевого числа поточного місяця (далі - "період, в який дебетове сальдо підлягає обнулінню"), розрахунок процентів проводиться за процентною ставкою в розмірі 0% річних від суми залишку непогашеної заборгованості. У випадку необнуління дебетового сальдо в одну з дат періоду, в якому дебетове сальдо підлягає обнулінню, протягом 90 днів з кінцевої дати періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнулінню, Клієнт виплачує Банку за користування кредитом проценти в розмірі 36 (тридцять шість) % річних, починаючи з останньої дати періоду, в яку дебетове сальдо підлягало обнулінню. У разі непогашення кредиту впродовж 90 днів з дати закінчення періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнулінню, починаючи з 91-го дня після дати закінчення періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнулінню, кредит вважається простроченим, а грошові зобов'язання Клієнта з погашення заборгованості вважаються порушеними. При порушенні Клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань Клієнт сплачує Банку проценти за користування кредитом в розмірі 56 (п'ятдесят шість) % річних від суми залишку непогашеної заборгованості (п. п. 3.2.4.1.1., 3.2.4.1.1.2, 3.2.4.1.3. Умов).

Відповідно до п. 3.2.1.4.9. Умов розрахунок відсотків за користування кредитом проводиться щодня, починаючи з моменту утворення на поточному рахунку дебетового сальдо при закритті банківського дня, за кількість днів користування кредитними коштами, виходячи з 360 днів у році. Розрахунок процентів проводиться до повного погашення заборгованості за кредитом, на суму залишку заборгованості за кредитом. День повернення кредиту до часового інтервалу нарахування відсотків не входить. Нарахування відсотків здійснюється в дату сплати.

Пунктом 3.2.1.4.4. Умов встановлений обов'язок клієнта сплачувати Банку винагороду за використання ліміту відповідно до п. п. 3.2.1.1.6, 3.2.1.2.3.2, 1-го числа кожного місяця в розмірі 0,9 % від суми максимального сальдо кредиту, що існувало на кінець банківського дня за попередній місяць, в порядку, передбаченому Умовами. Банк може за своїм розсудом не стягувати зазначену комісію у разі, якщо максимальне сальдо кредиту, що існувало на кінець банківського дня за попередній календарний місяць не перевищувало 100 гривень.

Пунктом 3.2.1.1.3. Умов встановлено, що кредит надається в обмін на зобов'язання Клієнта щодо його повернення, сплати відсотків та винагороди.

Відповідно до п. 3.2.1.2.2. Умов Клієнт зобов'язався: використовувати кредит на цілі, зазначені у п. 3.2.1.1.1 даного розділу "Умов та правил надання банківських послуг" (п. 3.2.1.2.2.1.); сплатити відсотки за весь час фактичного користування кредитом згідно п. п. 3.2.1.4.1., 3.2.1.4.2., 3.2.1.4.3. (п. 3.2.1.2.2.2.); виробляти погашення кредиту, отриманого в межах встановленого ліміту, не пізніше строку закінчення періоду безперервного користування кредитом, встановленого п. 3.2.1.1.11. (п. 3.2.1.2.2.3.); повернути кредит в строки, встановлені п. п. 3.2.1.1.10., 3.2.1.2.3.4., 3.2.1.2.2.17. (п. 3.2.1.2.2.5.), сплатити Банку винагороду відповідно до п. п. 3.2.1.4.4., 3.2.1.4.5., 3.2.1.4.6., 3.2.1.4.11 (п. 3.2.1.2.2.7.).

З матеріалів справи вбачається, що на виконання договору відповідачу був встановлений кредитний ліміт на поточний рахунок НОМЕР_2 з 28.04.2011 року в розмірі 1000,00 грн., з 23.05.2011 року в розмірі 18000,00 грн., з 04.03.2013 року в розмірі 22000,00 грн., з 13.03.2013 року в розмірі 26000,00 грн., з 21.03.2013 року в розмірі 30000,00 грн., з 16.10.2013 року в розмірі 32000,00 грн., з 01.03.2014 року в розмірі 32000,00 грн., з 02.03.2014 року в розмірі 22496,80 грн., що підтверджується довідкою ПАТ КБ "Приватбанк" від 27.01.2015 року вих. № 08.7.0.0.0/150127140744.

Так, на виконання умов Договору, позивач надав відповідачу кредитний ліміт, розмір якого складає 22717,27 грн., що підтверджується банківською випискою по рахунку НОМЕР_2.

Як вбачається з виписок банку по рахунку клієнта, за період дії договору клієнтом використовувались кредитні кошти в межах кредитного ліміту.

У зв'язку з непогашенням відповідачем кредиту у встановлений в договорі строк заборгованість в сумі 22717,27 грн. з 02.06.2014 року була віднесена банком на прострочення.

Відповідно до п. 3.2.1.4.1 Умов на залишок кредитного сальдо банком нараховані проценти за користування кредитом, з розрахунку 360 днів у році, за ставкою 24% за період з 01.03.2014 року по 01.06.2014 року в сумі 1453,17 грн. Згідно виписки банку по рахунку клієнта, з 02.06.2014 року заборгованість по кредиту в сумі 22717,27 грн., а також несплачені відсотки в сумі 1453,17 грн. віднесені банком на прострочення. На прострочену заборгованість по тілу кредиту банком нараховані відсотки за період з 01.06.2014 року по 01.07.2014 року за ставкою 48% річних.

З матеріалів справи вбачається, що згідно заявки банку від 04.06.2014 року № 6783882 «Про зміну ставок за кредитними лімітами на розрахунковий рахунок та гарантованими платежами» прийнято рішення про збільшення відсоткової ставки за користування кредитним лімітом на розрахунковому рахунку з 01.07.2014 року у зв'язку з різкою зміною вартості ресурсів на міжбанківському ринку, а саме збільшено відсоткову ставку за користування лімітом на розрахунковому рахунку протягом 90 днів з 24% до 36% та починаючи з 91-го дня збільшено ставку з 48% до 56%. Тому з 01.07.2014 року діють Умови та надання банківських послуг в новій редакції, згідно з п. 3.11.4.1.3 якої при порушенні клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань клієнт сплачує банку відсотки за користування кредитом у розмірі 56% річних від суми залишку непогашеної заборгованості.

Про зміну процентної ставки банк повідомив клієнта 05.06.2014 року через електронну систему "Приват24", що підтверджується випискою з "Приват24" по клієнту ФОП ОСОБА_2 за 05.06.2014 року, яка міститься в матеріалах справи. У зв'язку з цим за період з 01.07.2014 року по 27.11.2014 року банком нараховані відсотки на прострочену заборгованість за кредитом за ставкою 56%, з розрахунку 360 днів у році. Разом розмір нарахованих позивачем відсотків становить 7596,93 грн.

Матеріали справи свідчать, що банком нарахована комісійна винагорода згідно з п. 3.18.4.4. Умов за використання ліміту в період з березня 2014 року по жовтень 2014 року в розмірі 0,9% від суми максимального сальдо кредиту, яке існувало на кінець банківського дня за попередній місяць, в загальній сумі 1635,68 грн.

Втім, в порушення вимог закону відповідач у встановлені строки зобов'язання щодо повернення грошових коштів, сплати процентів за користування кредитними коштами та комісії не виконав.

Зобов'язання не припинилося виконанням проведеним належним чином з боку відповідача, і з його боку мало місце несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, а тому позивач просить суд стягнути з відповідача пеню в сумі 3337,67 грн. за період з 17.11.2011 року по 27.11.2014 року, яка передбачена п. 3.2.1.5.1. Умов.

Так, при порушенні Клієнтом будь-якого із зобов'язань зі сплати відсотків за користування кредитом, передбачених п. п. 3.2.1.2.2.2, 3.2.1.4.1, 3.2.1.4.2, 3.2.1.4.3, термінів повернення кредиту, передбачених п. п. 3.2.1.1.8, 3.2.1.2.2.3, 3.2.1.2.3.4, винагороди, передбаченої п. п. 3.2.1.2.2., 3.2.1.4.4, 3.2.1.4.5, 3.2.1.4.6 Клієнт виплачує Банку за кожний випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який виплачується пеня, (у % річних) від суми простроченого платежу за кожен день прострочки платежу. А в разі реалізації Банком права на встановлення іншого строку повернення кредиту, Клієнт сплачує Банку пеню у розмірі, зазначеному в п. 3.2.1.4.1.3 від суми заборгованості за кожен день прострочення. Сплата пені здійснюється у гривні. У випадку якщо кредит надавався в іноземній валюті, пеня сплачується у гривневому еквіваленті за курсом НБУ на дату сплати.

Згідно з п. 3.2.1.5.4. Умов нарахування неустойки за кожний випадок порушення зобов'язань, передбаченої п. 3.2.1.5.1, 3.2.1.5.2, 3.2.1.5.3., здійснюється протягом 3 (трьох) років з дня, коли відповідне зобов'язання повинно бути виконано Клієнтом.

При цьому, згідно з п. 3.2.1.5.7. Умов терміни позовної давності щодо вимоги про стягнення кредиту, відсотків за користування кредитом, винагороди, неустойки - пені, штрафів встановлюються сторонами тривалістю 5 років.

За своєю правовою природою Договір банківського обслуговування б/н від 28.04.2011 року в частині встановлення та обслуговування кредитного ліміту, є кредитним договором, згідно якого, за приписами ст. 1054 ЦК України, банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Згідно статті 627 Цивільного кодексу України та відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Відповідно до статті 629 вказаного Кодексу, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

З виписки по рахунку Клієнта вбачається, що у період з 28.04.2011 року по 20.02.2015 року із відкритого поточного рахунку відповідача здійснювалися платежі на підставі розрахункових документів Клієнта, списання винагороди, погашення процентів за користування кредитним лімітом, погашення пені та погашення комісії згідно з договором банківського обслуговування. Згідно наданого позивачем розрахунку за відповідачем склалася заборгованість за кредитом в сумі 22717,27 грн., за процентами за користування кредитними коштами в сумі 7596,93 грн. та заборгованість з комісії в сумі 1635,68 грн.

Частиною 1 ст. 1066 ЦК України передбачено, що за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Відповідно до ч. 1 ст. 1067 ЦК України, договір банківського рахунка укладається для відкриття клієнтові або визначеній ним особі рахунка у банку на умовах, погоджених сторонами.

Якщо відповідно до договору банківського рахунка банк здійснює платежі з рахунка клієнта, незважаючи на відсутність на ньому грошових коштів (кредитування рахунка), банк вважається таким, що надав клієнтові кредит на відповідну суму від дня здійснення цього платежу. Права та обов'язки сторін, пов'язані з кредитуванням рахунка, визначаються положеннями про позику та кредит (параграфи 1 і 2 глави 71 цього Кодексу), якщо інше не встановлено договором або законом ( ст. 1069 ЦК України).

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики (ст. 1048 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 10561 ЦК України, розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відсотки за грошовими зобов'язаннями учасників господарських відносин застосовуються у випадках, розмірах та порядку, визначених законом або договором, на підставі ч. 3 ст. 198 ГК України.

Позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на банківський рахунок позикодавця (ч. 3 ст. 1049 ЦК України). Частиною 2 ст. 1050 ЦК України встановлено, що якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

В силу загальних норм, викладених у статті 599 ЦК України та частини першої ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Стаття 33 ГПК України зобов'язує сторін довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до вимог статті 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Втім ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили і оцінюються судом в розумінні вимог статті 43 ГПК України за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Позивач довів те, що зобов'язання не припинилося виконанням належним чином з боку відповідача, а розмір заборгованості за кредитом в сумі 22717,27 грн., заборгованості по процентах за користування кредитом в сумі 7596,93 грн. та заборгованості з комісії в сумі 1635,68 грн. підтверджується наданими до матеріалів справи виписками по поточному рахунку відповідача та розрахунками. Відповідач доказів погашення кредиту, процентів та комісії в повному обсязі суду станом на день розгляду справи суду не надав.

За такими обставинами, позовні вимоги Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитом в сумі 22717,27 грн., заборгованості по процентах за користування кредитом в сумі 7596,93 грн. та заборгованості з комісії в сумі 1635,68 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Стосовно заперечення відповідача щодо нарахованої пені та посилання на норми Закону України «Про тимчасові заходи на період антитерористичної операції», яким встановлений мораторій на нарахування пені та штрафів на основну суму заборгованості за кредитними зобов'язаннями слід зазначити наступне.

Так, дійсно приписами ст. 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період антитерористичної операції» встановлено, що на час проведення антитерористичної операції забороняється нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами та договорами позики з 14 квітня 2014 року громадянам України, які зареєстровані та постійно проживають або переселилися у період з 14 квітня 2014 року з населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, а також юридичним особам та фізичним особам - підприємцям, що провадять (провадили) свою господарську діяльність на території населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція.

Однак станом на даний час перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, на законодавчому рівні не визначений, оскільки дію розпорядження Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція» № 1053-р від 30.10.2014 року, яким був визначений перелік таких населених пунктів, зупинено розпорядженням Кабінету Міністрів України № 1079-р від 05.11.2014 року.

Разом з тим, відповідно до ст. 10 Закону України «Про тимчасові заходи на період антитерористичної операції» єдиним належним та достатнім документом, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобов'язань, є сертифікат Торгово-промислової палати України. Втім відповідач документ в підтвердження наявності форс-мажорних обставин суду не надав, а наданий ним до заперечень на позовну заяву висновок Донецької Торгово-промислової палати про істотну зміну обставин стосується іншого договору банківського обслуговування б/н від 11.03.2011 року.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ст. ст. 1, 3 Закону України від 22.11.1996 р. N 543/96-ВР "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Пунктом 3.2.1.5.1. Умов передбачено, що при порушенні Клієнтом будь-якого із зобов'язань зі сплати процентів за користування кредитом, передбачених п. п. 3.2.1.2.2.2, 3.2.1.4.1, 3.2.1.4.2, 3.2.1.4.3, строків повернення кредиту, передбачених п. п. 3.2.1.1.8, 3.2.1.2.2.3, 3.2.1.2.3.4, винагороди, передбаченої п. п. 3.2.1.2.2.5, 3.2.1.4.4, 3.2.1.4.5, 3.2.1.4.6 Клієнт виплачує Банку за кожний випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який виплачується пеня, (у % річних) від суми простроченого платежу за кожен день прострочки платежу.

Згідно з ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

У п. 3.2.1.5.4 Умов сторони погодили, що нарахування неустойки за кожний випадок порушення зобов'язань, передбачений п. 3.2.1.0.5.1, 3.2.1.5.2, 3.2.1.5.3, здійснюється протягом трьох років з дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконано клієнтом.

Згідно доданого до позову розрахунку заборгованості, письмових пояснень позивача від 02.04.2015 року позивачем нарахована пеня на суму боргу по кредиту, процентах та комісії за загальний період з 17.11.2011 року по 27.11.2014 року в сумі 3337,67 грн.

Несвоєчасне виконання грошових зобов'язань підтверджено обставинами та доказами у справі. Наданий позивачем розрахунок пені відповідає приписам чинного законодавства України та умовам договору, а тому позовні вимоги щодо стягнення з відповідача пені за період з 17.11.2011 року по 27.11.2014 року в сумі 3337,67 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Поряд з цим, суд вважає за необхідне роз'яснити Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2, що рішення суду може бути переглянуто за нововиявленими обставинами в порядку ст. 114 ГПК України.

Витрати по сплаті судового збору в сумі 1827,00 грн. покладаються на відповідача у справі - Фізичну особу-підприємця ОСОБА_2, відповідно до вимог ст. ст. 44, 49 ГПК України.

У судовому засіданні, яке відбулося 14.04.2015 року, згідно частини 2 статті 85 ГПК України, було проголошено скорочений текст рішення, а саме його вступну та резолютивну частини.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 599, 627, 629, 639, 1048, 1049, 1054, 1066, 1067, 1069 ЦК України, ст. ст. 193, 232 ГК України, ст. ст. 42, 43, 33, 34, ч. 3 ст. 43, 44, 49, 82, 82-1, 84, ч. 2 ст. 85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 задовольнити.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1, на користь:

- Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк "Приватбанк", 49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, буд. 50, код ЄДРПОУ 14360570, заборгованість за кредитом в сумі 22717 (двадцять дві тисячі сімсот сімнадцять) грн. 27 коп., заборгованість по процентам за користування кредитом в сумі 7596 (сім тисяч п'ятсот дев'яносто шість) грн. 93 коп., заборгованість по комісії за користування кредитом в сумі 1635 (одна тисяча шістсот тридцять п'ять) грн. 68 коп., пеню в сумі 3337 (три тисячі триста тридцять сім) грн. 67 коп., витрати по сплаті судового збору в сумі 1827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп., видавши наказ.

Повне рішення складено - 20.04.2015 року

Суддя О.Г. Смірнов

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.