Ухвала суду № 43764303, 23.04.2015, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

23 квітня 2015 року Справа № 908/6312/14 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді:Губенко Н.М.,суддів:Барицької Т.Л., Картере В.І.,перевіривши касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "Електросталь"на ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 19.03.2015у справі№908/6312/14 господарського суду Запорізької областіпро повернення зустрічної позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Електросталь"доПублічного акціонерного товариства "Дельта Банкпровизнання недійсним договору кредитної лінії

ВСТАНОВИВ:

Подані 25.03.2015 та 30.03.2015 (відповідно до штемпелів поштового відділення зв'язку на конвертах) Товариством з обмеженою відповідальністю "Електросталь" касаційні скарги на ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 19.03.2015 у справі №908/6312/14 не відповідають вимогам розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) з наступних підстав.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 1113 ГПК України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо касаційна скарга підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено.

Згідно з вимогами статті 28 ГПК України справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника.

Розглянувши матеріали касаційних скарг, колегія суддів встановила, що останні підписані представником Товариства з обмеженою відповідальністю "Електросталь" - Івановим Д.П., проте, всупереч зазначеним вимогам до касаційних скарг не додано, а серед матеріалів справи відсутні будь-які документи, що підтверджують повноваження Іванова Д.П., як представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Електросталь", тому не можливо дійти висновку, що касаційну скаргу підписано повноважною особою.

Згідно з ч. 1 ст. 1111 ГПК України особа, яка подала касаційну скаргу, надсилає іншій стороні у справі копії касаційної скарги і доданих до неї документів, які у цієї сторони відсутні.

Дослідивши касаційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Електросталь" на ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 19.03.2015 у справі №908/6312/14 з доданими до них документами, колегія суддів касаційної інстанції встановила, що до скарг не додано доказів надсилання її копії відповідачу - Публічному акціонерному товариству "Дельта Банк, що відповідно до вищезазначеного, є підставою для повернення касаційних скарг без розгляду.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 1113 ГПК України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано доказів надіслання її копії іншій стороні (сторонам) у справі.

Крім того, згідно з ч. 4 ст. 111 ГПК України до скарги додаються докази сплати судового збору.

Законом України "Про судовий збір" визначено правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.

Судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір").

У підпункті 8 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" визначено розмір ставки судового збору з апеляційної і касаційної скарги на ухвалу суду, а саме 0,5 розміру мінімальної заробітної плати, встановленої станом на 1 січня календарного року, в якому скарга подається до суду.

Звертаючись із касаційними скаргами на ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 19.03.2015 у справі №908/6312/14, Товариства з обмеженою відповідальністю "Електросталь" доказів сплати судового збору не надало, а заявило клопотання про звільнення від сплати збору за подання вказаної касаційної скарги.

В обґрунтування вказаного клопотання, скаржник зазначає, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Електросталь" перебуває у скрутному фінансовому становищі, адже знаходиться в зоні проведення активної фази Антитерористичної операції на сході України, де наразі відбуваються відкриті бойові дії, та мають місце численні випадки мародерства.

За приписами статті 8 Закону України "Про судовий збір" суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою:

- відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше, ніж до ухвалення судового рішення у справі;

- зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати.

Відповідно до приписів розділу 3 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" №7 від 21.02.2013 у розгляді питань, пов'язаних з відстроченням та розстроченням сплати судового збору, зменшенням його розміру або звільненням від його сплати (стаття 8 Закону) і застосуванням приписів Закону щодо пільг зі сплати судового збору (стаття 5 Закону) господарським судам слід враховувати таке. Єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у статті 8 Закону, є врахування ним майнового стану сторін. Клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання (що може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або в окремому документі), повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.

При цьому обґрунтування пов'язаних з цим обставин та подання доказів, котрі свідчать про неможливість або ускладнення в здійсненні оплати судового збору у встановлених законом розмірах і в строки, покладається на зацікавлену сторону.

Статтею 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

У даному випадку заявником касаційної скарги є юридична особа - суб'єкт господарювання, яка здійснює господарську (підприємницьку) діяльність на власний ризик з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку. (ст. 42 Господарського кодексу України).

У зв'язку з чим сама лише обставина, пов'язана з тяжким фінансовим становищем такого суб'єкта господарювання, не може вважатися підставою для звільнення від сплати судового збору. Більше того, у порушення вимог ст. 33 ГПК України жодних доказів у підтвердження наведених у клопотанні обставин заявник не надав.

Оскільки звільнення від сплати судового збору є правом господарського суду, яким суд користується за наявності виключних обставин, яких у даному випадку скаржником не доведено, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення клопотання про відстрочення сплати судового збору, передбачених статтею 8 Закону України "Про судовий збір".

Таким чином, до касаційної скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст.1113 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Враховуючи наведене та керуючись ст. 86, п.п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

УХВАЛИВ:

Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Електросталь" у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору.

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Електросталь" на ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 19.03.2015 у справі №908/6312/14 повернути скаржнику без розгляду.

Головуючий суддя Н.М. Губенко

Судді: Т.Л. Барицька

В.І. Картере