Ухвала суду № 43764301, 21.04.2015, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

21 квітня 2015 року Справа № 904/5656/14 Вищий господарський суд України в складі колегії суддів:

Овечкін В.Е. - головуючого, Чернов Є.В., Цвігун В.Л.за участю представників: Генеральної прокуратури України розглянув касаційну скаргу Кузнецова Ю.В. Громадської організації "Саланг "Бабушкінської районної організації ветеранів та інвалідів Афганістану м. Дніпропетровська"на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 03.12.2014 рокуу справі№ 904/5656/14 господарського суду Дніпропетровської областіза позовомЗаступника прокурора Дніпропетровської області в інтересах держави в особі: 1. Міністерства аграрної політики та продовольства України; 2. Державної акціонерної компанії "Хліб України"; 3. Дочірнього підприємства ДАК "Хліб України" "Павлоградський комбінат хлібопродкутів"дотовариства з обмеженою відповідальністю АПК Украгро"простягнення сумиВ С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 23.09.2014 року (суддя Новікова Р.Г.) позовні вимоги Заступника прокурора Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Міністерства аграрної політики та продовольства України в особі Державної акціонерної компанії "Хліб України" м. Київ в особі Дочірнього підприємства ДАК "Хліб України" "Павлоградський комбінат хлібопродуктів" - задоволені.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 03.12.2014 року (судді: Березкіна О.В., Дарміна М.О., Чус О.В.) рішення господарського суду Дніпропетровської області від 23.09.2014 р. залишено без змін.

Громадська організація "Саланг "Бабушкінської районної організації ветеранів та інвалідів Афганістану м. Дніпропетровська" в касаційній скарзі просить постанову апеляційного господарського суду та рішення господарського суду першої інстанції скасувати з підстав неправильного застосування норм матеріального та процесуального права, провадження у справі припинити.

Скаржник доводить, що оскаржувані судові рішення впливають на реалізацію ним гарантованих ст.ст. 21, 48 Конституції України прав, та прийнятті в наслідок порушення норм Закону України "Про прокуратуру", без врахування висновків Конституційного Суду України щодо тлумачення термінів "інтереси держави", оскільки провадження у справі підлягає припиненню так як прокурор неправильно визначив уповноважений орган у справі, права та охоронювані законом інтереси держави в особі Кабінету Міністрів України у спірних правовідносинах не порушено, в спірному випадку прокурор діє в інтересах засновника підприємства, що є засновником іншого підприємства позивача; суд неправомірно відмовив у зупиненні провадження у справі до розгляду господарським судом Дніпропетровської області справи №904/7019/14, висновків відхилення відповідно до вимог ст. 83 ГПК України не мотивував; в порушення ст. 232 ГК України суд дійшов помилкового висновку щодо «правильності здійсненого позивачем розрахунку», адже пеню заявлено до стягнення за період з 06.08.13 по 17.03.04, що перевищує надані законом шість місяців для ії нарахування; суди проігнорували ті обставини, що позовна заява у даній справі підписана особою, посадове становище якої не вказано з огляду па відсутність підтверджуючих документів у додатках до позовної заяви, що мало наслідком застосування ст. 81 ГПК України; судом не враховано норми ч. 10. ст. 11 Закону України «Про зерно та ринок зерна в Україні» в редакції, що діяла на момент укладення договору складського зберігання зерна № 1 від 17.06.2013 року строк дії сертифіката відповідності послуг із зберігання зерна та продуктів його переробки становим, один рік із дати його видачі, відтак, щодо сертифіката виданого 22.08.2012 року строк дії сплинув 22.08.13 і саме з цього дня позивач втратив право здійснювати прийом зерна на зберігання, а також суб'єктне право бути учасником правовідпосин зі зберігання зерна.

Вищий господарський суд України, розглянувши доводи касаційної скарги, відзиву, приходить до висновку, що касаційне провадження підлягає припиненню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 107 Господарського процесуального кодексу України сторони, прокурор, треті особи, особи, які не брали участі у справі, але щодо яких суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати касаційну скаргу на: 1) рішення місцевого господарського суду після їх перегляду в апеляційному порядку та постанови апеляційного господарського суду, ухвалені за результатами апеляційного розгляду; 2) ухвали місцевого господарського суду, зазначені в частині першій статті 106 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку та постанови апеляційного господарського суду, ухвалені за результатами апеляційного розгляду.

Тобто, особи, яких не було залучено до участі у справі, звертаючись до суду касаційної інстанції повинні довести, що оскаржуване судове рішення стосується їх прав та обов'язків.

Колегія суддів зазначає, що судове рішення, оскаржуване не залученою особою, повинно безпосередньо стосуватися прав та обов'язків цієї особи, тобто судом має бути розглянуто і вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення судом є скаржник, або міститься судження про права та обов'язки цієї особи у відповідних правовідносинах. Рішення є таким, що прийнято про права та обов'язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо в мотивувальній частині рішення наявні висновки суду про права та обов'язки цієї особи або у резолютивній частині рішення суд прямо зазначив про права та обов'язки цієї особи. В такому випадку рішення порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі, а й їх процесуальні права, що витікають із сформульованого в пункті 1 статті 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд при визначенні його цивільних прав і обов'язків. Будь-який інший правовий зв'язок між скаржником і сторонами спору не приймається до уваги.

Як вбачається з матеріалів справи предметом спору є стягнення заборгованості, що виникла з неналежного виконання договору складського зберігання, що укладено 17 червня 2013 року між ДП ДАК "Хліб України" Павлоградським комбінатом хлібопродуктів (позивачем, Зерновим складом) та ТОВ "АПК Украгро" (відповідачем, Поклажодавцем).

Згідно п. 63 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 24.10.2011 року № 11 "Про деякі питання практики застосування розділу XII1 Господарського процесуального кодексу України" у розгляді касаційної скарги, поданої особою, яка не брала участі в розгляді справи господарським судом нижчої інстанції і яка вважала, що таким господарським судом вирішено питання про її права та обов'язки, касаційна інстанція, прийнявши касаційну скаргу до провадження (якщо вона не підлягає поверненню з передбачених ГПК України підстав), повинна з'ясувати наявність правового зв'язку між скаржником і сторонами у справі. Якщо при цьому буде встановлено, що права такої особи судовими рішення місцевого та апеляційного господарських судів не порушено та що питання про її права і обов'язки стосовно сторін у справі попередніми судовими інстанціями не вирішувалися, то суд касаційної інстанції своєю ухвалою припиняє касаційне провадження на підставі пункту 1 частини першої статті 80 ГПК України, оскільки у такому випадку не існує правового зв'язку між скаржником і сторонами у справі, в зв'язку з чим відсутній суб'єкт касаційного оскарження.

Скаржник не є учасником спірних правовідносин за договором складського зберігання зерна від 17.06.2013 р., не виступає учасником будь-яких правовідносин з позивачем чи відповідачем з приводу виконання згаданого договору його сторонами, не набуває жодних прав та не несе жодних обов'язків за оскаржуваними судовими рішеннями.

Таким чином, проаналізувавши судові рішення та доводи касаційної скарги суд касаційної інстанції вважає, що підстав вбачати вирішення оскаржуваними судовими рішеннями прав та обов'язків скаржника немає, відтак, скаржник не є особою якій належить право касаційного оскарження.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів вважає за необхідне касаційне провадження за касаційною скаргою припинити.

Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 80, ст. 86, 107 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

У Х В А Л И В:

Касаційне провадження за касаційною скаргою громадської організації "Саланг "Бабушкінської районної організації ветеранів та інвалідів Афганістану м. Дніпропетровська" припинити.

Головуючий, суддя В. Овечкін

судді Є. Чернов

В. Цвігун