Рішення № 43762355, 17.04.2015, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 34/77/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.04.2015 Справа № 908/1277/15-г

Господарський суд Запорізької області у складі судді Науменка А.О., при секретарі Яровенко Г.В.

За участю представників сторін від позивача: Михайлець І.В., довіреність від 10.01.2015 р.; від відповідача: Карлова Н.М., довіреність від 04.03.2015 р.

Розглянув в судовому засіданні матеріали справи № 908/1277/15-г,

за позовом: Приватного торгово-будівельного підприємства "ЮВЄС" (49126, м. Дніпропетровськ, вул. Панікахи, буд. 2, офіс 306, скорочено ПТБП "ЮВЄС");

до відповідача: Розівської центральної районної лікарні (70300, Запорізька область, Розівський район, смт. Розівка, вул. Калініна, буд. 14);

про стягнення 3% річних та інфляційних втрат.

Сутність спору:

Приватним торгово-будівельним підприємством "ЮВЄС" заявлено вимоги до Розівської центральної районної лікарні про стягнення 6773,36 грн. 3% річних та 38088,47 грн. інфляційних втрат за період: з 18.08.2013 р. по 01.11.2014 р.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 02.03.2015 р. позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадження у справі № 908/1277/15-г, присвоєно номер провадження 34/77/15, справу до розгляду в засіданні господарського суду призначено на 25.03.2015 р., розгляд справи відкладено на 17.04.15 р.

Позовні вимоги обґрунтовані наступним. Рішенням господарського суду Запорізької області від 01.08.2013 р. по справі № 908/2377/13 про стягнення з Розівської центральної районної лікарні на користь Приватного торгово-будівельного підприємства «ЮВЄС» було стягнуто суми: 187 720 грн.41 коп. - основного боргу, 6 196 грн.69 коп. - пені, 1 407 грн.88 коп. - 3% річних, 3 906 грн.51 коп. - судового збору. Наказ господарського суду Запорізької області від 17.08.2013 р. по справі № 908/2377/13 знаходиться на виконанні в управлінні Державної казначейської служби України у Розівському районі Запорізької області. Згідно ст.625 ЦК України відповідачеві нараховано інфляційні та річні: з 18.08.2013 р. по 01.11.2014 р. на основну суму боргу 187720,41 грн.

Представник позивача в судовому засіданні підтримала заявлений позов, просила його задовольнити і зазначила, що 3% і інфляція нараховані правомірно за заявлений період, оскільки погашення боргу відповідачем відбулось після заявленого періоду, згідно платіжних доручень: № 1 від 03.02.2015 р., № 2 від 03.02.2015 р., № 2 від 31.03.2015 р., № 4 від 31.03.2015 р.

Розівська центральна районна лікарня, відповідач по справі, у відзиві на позов зазначає, що Розівська центральна районна лікарня є неприбутковою бюджетною установою, підпорядковується головному розпоряднику - Розівській РДА Запорізької області, орган управління - Розівська районна рада Запорізької області. На теперішній час коштів субвенції з державного бюджету до районного бюджету, з обласного бюджету не виділено, в районному бюджеті кошти на виконання наказів Господарського суду Запорізької області та сплату заборгованості Розівською центральною районною лікарнею ПТБП «ЮВЕС» відсутні. Відповідачем здійснювались всі можливі заходи для погашення спірної заборгованості. Таким чином не виконання зобов'язання по сплаті платежів сталося не з в вини відповідача.

Представник відповідача в судовому засіданні доводи відзиву на позов підтримала.

За клопотанням представників сторін, розгляд справи здійснювався без застосування засобів фіксації судового процесу.

У відповідності до ст. 85 ГПК України в судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін суд

ВСТАНОВИВ:

ПТБП "ЮВЄС" звернулось до господарського суду Запорізької області з позовною заявою до відповідача Розівської центральної районної лікарні про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за виконані роботи за договором підряду від 11.09.2012 р. № 11/9-01 в сумі 195 599, 45 грн.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 01.08.2013 р. по справі № 908/2377/13 про стягнення з Розівської центральної районної лікарні на користь Приватного торгово-будівельного підприємства «ЮВЄС» було стягнуто суми: 187 720 грн.41 коп. - основного боргу, 6 196 грн.69 коп. - пені, 1 407 грн.88 коп. - 3% річних, 3 906 грн.51 коп. - судового збору.

17.08.2013 р. господарським судом Запорізької області видано наказ по справі № 908/2377/13.

Проаналізувавши фактичні обставини справи, оцінивши представлені докази, заслухавши представників учасників процесу, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до приписів ст. 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішення інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

ПТБП "ЮВЄС" на суму основного боргу 187 720 грн.41 коп., стягнутої за рішенням господарського суду Запорізької області від 01.08.2013 р. по справі № 908/2377/13, нараховано 38088,47 грн. інфляційних втрат та 6773,36 грн. 3% річних за період: з 18.08.2013 р. по 01.11.2014 р.

В інформаційному листі ВГСУ № 01-8/685 від 20.11.2008 р. надане правове обґрунтування підставності вимог кредитора щодо стягнення з боржника суми, на яку заборгованість за грошовим зобов'язанням підвищена в порядку індексації, а також процентів річних від простроченої суми за період після прийняття судом рішення про стягнення відповідної заборгованості. При цьому зазначено, що згідно з статтями 598-609 ЦК України рішення суду про стягнення боргу не є підставою для припинення грошового зобов'язання.

Згідно з ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Положення цієї статті застосовуються до боржника у разі порушення ним грошового зобов'язання в не залежності від наявності вини в його діях.

Після прийняття господарським судом Запорізької області рішення від 01.08.2013 р. у справі № 908/2377/13 про стягнення коштів, грошове зобов'язання боржника не припинилось, оскільки кредитор реально отримав грошові кошти в повному обсязі згідно платіжних доручень: № 1 від 03.02.2015 р., № 2 від 03.02.2015 р., № 2 від 31.03.2015 р., № 4 від 31.03.2015 р., після заявленого періоду нарахування 3% річних та втрат від інфляції.

Встановлені ст. 625 ЦК відсотки річних та інфляційні витрати підлягають нарахуванню до моменту фактичного виконання грошового зобов'язання, оскільки є способом захисту майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредитору.

В той же час, при розрахунку 3% річних та втрат від інфляції грошових коштів позивачем зроблено арифметичну помилку, тож суд коригує вказані розрахунки не змінюючи період їх нарахування, .

Таким чином, втрати від інфляції грошових коштів, щодо суми основного боргу за період: з вересня 2013 р. по жовтень 2014 р. включно, становлять 38079,73 грн.

Щодо нарахування 3% річних, то правильною сумою є 6804,22 грн. за період: з 18.08.2013 р. по 01.11.2014 р., отже стягненню підлягає заявлена сума 6773,36 грн.

Таким чином, позовні вимоги задовольняються частково.

Пунктами 3.1., 4.1. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 р. № 14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» визначено, що інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 ЦК України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

Отже, доводи відповідача щодо відсутності вини у невиконанні грошового зобов'язання не впливають на обґрунтованість заявлених вимог.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати відносяться на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Розівської центральної районної лікарні (70300, Запорізька область, Розівський район, смт. Розівка, вул. Калініна, буд. 14; ідентифікаційний код юридичної особи: 19282254) на користь Приватного торгово-будівельного підприємства "ЮВЄС" (49126, м. Дніпропетровськ, вул. Панікахи, буд. 2, офіс 306, ідентифікаційний код юридичної особи: 32405850) 38079 (тридцять вісім тисяч сімдесят дев'ять) грн. 73 коп. втрат від інфляції, 6773 (шість тисяч сімсот сімдесят три) грн. 36 коп. 3% річних, 1826 (одна тисяча вісімсот двадцять шість) грн. 64 коп. судового збору.

В іншій частині позову відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Згідно ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 22.04.2015 р.

Суддя А.О. Науменко