Рішення № 43762072, 16.04.2015, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

16.04.2015 Справа № 907/157/15

за позовом публічного акціонерного товариства "Закарпаттяобленерго", с. Оноківці Ужгородського району

до відповідача фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, с. В. Коропець Мукачівського району

про стягнення 20 554,02 грн.

Суддя Бобрик Г. Й.

За участю представників сторін:

від позивача - Ландовська М. В. - представник по довіреності № 183 від 21.11.2014 року

від відповідача - не з'явився

Суть спору: публічне акціонерне товариство "Закарпаттяобленерго", с. Оноківці Ужгородського району звернулося до господарського суду з позовною заявою про стягнення з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, с. В. Коропець Мукачівського району:

- про стягнення 5 727,33 грн. - боргу за активну електроенергію, спожиту у лютому та квітні місяцях 2014 року згідно Договору про постачання електричної енергії № Д10/07-1831 від 24.12.2012 року;

- про стягнення 4 474,42 грн. - боргу за перевищення споживання договірної величини електричної енергії;

- про стягнення 1 374,06 грн. - пені;

- про стягнення 343,72 грн. - 3% річних;

- про стягнення 2 959,37 грн. - інфляційні витрати;

- про стягнення 3 117,14 грн. - боргу за спожиту активну електроенергію на підставі Угоди № 376 про погашення заборгованості, укладеної сторонами по справі 17.01.2013 року;

- про стягнення 2 557,98 грн. - 20% штрафу на підставі угоди № 376 про погашення заборгованості, укладеної сторонами по справі 17.01.2013 року.

В даній позовній заяві об'єднано вимоги, що ґрунтуються на різних підставах, підтверджуються різними документами (доказами).

Підставою заявленої позивачем вимоги про стягнення 5 727,33 грн. боргу за спожиту активну електроенергію є неоплата відповідачем вартості проданої позивачем активної електроенергії у лютому та квітні місяцях 2014 року згідно Договору № Д10/07-1831 від 24.12.2012 року. Докази, що підтверджують дану вимогу та потребують дослідження судом є: Договір № Д10/07-1831 від 24.12.2012 року з додатками до нього, Акт розмежування балансової вартості належності та експлуатаційної відповідальності сторін, Акт про використану електричну енергію, неоплачені рахунки за спірний період з лютого по квітень місяці 2014 року, тощо.

Підставою заявленої вимоги про стягнення суми 4 472,42 грн. за перевищення споживання договірної величини є порушення відповідачем Договору № Д10/07-1831 від 24.12.2012 року, Правил користування електричною енергією та Закону України "Про електроенергетику". Підставою заявленої вимоги про стягнення суми 3 117,14 грн. є залишок заборгованості за угодою № 376 про погашення заборгованості від 17.01.2013 року. Предметом даної угоди від 17.01.2013 року є умови і порядок сплати "боржником" (ФОП ОСОБА_1.) "кредитору" (ПАТ "Закарпаттяобленерго") заборгованості станом на 17.01.2014 року в розмірі 18 219,12 грн. Між тим, на вищезгаданій угоді відсутній підпис відповідача.

Підставою для стягнення 20% штрафу є угода № 376 від 17.01.2013 року.

Заявлені до стягнення пеня, 3% річних та інфляційні витрати не конкретизовано, на який борг нараховані.

Оскільки, в даній позовній заяві об'єднано кілька вимог пов'язаних між собою різними підставами виникнення та доказами, і сумісний розгляд цих вимог перешкоджає з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін та суттєво утруднює вирішення спору, суд ухвалою від 17.03.2015 року запропонував позивачеві роз'єднати позовні вимоги, так як порушено правила об'єднання вимог, проте позивач не визначився стосовно вимог, які можуть бути розглянуті в даному позовному провадженні, а які необхідно виокремити в інше позовне провадження та не доплатив судовий збір за них.

За таких обставин, суд, керуючись ст. 58 ГПК України та роз'ясненням Пленума Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" № 18 від 26.12.2011 року роз'єднує позовні вимоги і в даному позовному провадженні розглядає спір з наступними вимогами:

- про стягнення 5 727,33 грн. - боргу за активну електроенергію, спожиту у лютому та квітні місяцях 2014 року згідно Договору про постачання електричної енергії № Д10/07-1831 від 24.12.2012 року;

- про стягнення 4 474,42 грн. - боргу за перевищення споживання договірної величини електричної енергії;

- про стягнення 1 374,06 грн. - пені;

- про стягнення 343,72 грн. - 3% річних;

- про стягнення 2 959,37 грн. - інфляційні витрати.

Представник позивача, присутня в судовому засіданні, письмовою заявою від 16.04.2015 року повідомила суд, що відповідач після порушення провадження у справі сплатив 3 000 грн., яку вони зарахували як погашення заборгованості по Угоді № 376 від 17.01.2013 року. На підтвердження наведеного надала копію банківської виписки від 09.04.2015 року.

Відповідач, належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, письмових пояснень по суті спору суду не надав, явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив. Про поважність причини невиконання вимог суду не повідомив.

За наведених обставин суд розглядає спір в порядку статті 75 ГПК України за наявними матеріалами.

Вивчивши та дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення уповноваженого представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

24 грудня 2012 року Мукачівський міський район електричних мереж ПАТ "Закарпаттяобленерго" (постачальник) та ФОП ОСОБА_1 (споживач) уклали Договір про постачання електричної енергії № Д10/07-1831, відповідно до умов якого постачальник продав електричну енергію споживачу для забезпечення потреб елекутроустановок останнього з дозволеною потужністю 22 кВт, а споживач зобов'язався оплатити вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснити інші платежі згідно з умовами цього Договору та Додатками до нього, які є його невід'ємною частиною (п. 1 Договору).

Відповідно до умов Договору та додатків до нього, постачання електричної енергії здійснюється на об'єкт визначений у Додатку 4 "Перелік об'єктів споживача", а "Обсяги постачання електричної енергії споживачу" визначені в Додатку 1.1., 1.2.

Статтею 714 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Як встановлено з матеріалів справи, позивач продав відповідачеві у лютому місяці 2014 року активну електричну енергію, для оплати якої виписав відповідачеві рахунок на суму 3 331,34 грн.

Згідно п. 2.3.3. Договору оплата постачальнику вартості електричної енергії здійснюється згідно з умовами Додатку 7 "Порядок розрахунків" та Додатку 8 "Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії".

Згідно з п. 7 Додатку № 7 оплата електричної енергії здійснюється споживачем у формі попередньої оплати на підставі рахунку, виписаного постачальником, у термін не пізніше 5-ти операційних банківських днів, рахуючи з дати отримання рахунку споживачем. Отже, рахунок № 1831/2/1 від 07.02.2014 року відповідач мав оплатити до 14.02.2014 року, проте не оплатив.

У квітні місяці 2014 року позивач продав активну електроенергію відповідачеві та виставив для оплати рахунок № 1831/4/1 від 07.04.2014 року на суму 2 395,99 грн., який всупереч умов Договору, відповідачем у 5 - денний термін також не сплачено.

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем за активну електричну енергію, продану позивачем відповідачеві у лютому та квітні місяці 2014 року складає суму 5 727,33 грн., яка є законною та обґрунтованою, а відтак підлягає стягненню з відповідача в примусовому порядку.

У відповідності до ст. 193 Господарського кодексу України від 16.02.03 № 436-IV з наступними змінами та доповненнями, - господарське зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що за певних умов звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 277 Господарського кодексу України, абоненти користуються енергією з додержанням правил користування енергією відповідного виду, що затверджуються Кабінетом Міністрів України. Правилами можуть бути передбачені типові договори постачання окремих видів енергії.

В Пункті 9 Додатку № 7 до Договору від 24.12.2012 року сторони передбачили відповідальність у вигляді сплати пені за несвоєчасну оплату рахунків (за спожиту електричну енергію) (за прострочення виконання грошового зобов'язання). На підставі наведеного, позивач заявив вимогу про стягнення з відповідача 1 374,06 грн. пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу, хоча в договорі визначений розмір пені 0,05 %, за період прострочення з 15.02.2014 року по 17.08.2014 року та з 15.04.2014 року по 14.10.2014 року.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів.

З урахуванням наведеного позивач просить суд стягнути з відповідача інфляційні витрати від суми боргу, що складає 2 959,37 грн. за період прострочення з березня місяця 2014 року по січень місяць 2015 року та 3% річних від суми боргу, що складає 343,72 грн. за період прострочення з 15.02.2014 року по 13.02.2015 року. Розрахунки позивача містяться в матеріалах справи.

Умовами п. 5.1 Договору № Д10/07-1831від 24.12.2012 року сторони погодили, що для визначення договірної величини електричної енергії та потужності на наступний рік споживач не пізніше 1 жовтня поточного року надає постачальнику відомості про розмір очікуваного споживання електричної енергії (додаток 1.1 та Додаток 1.2). У разі ненадання споживачем зазначених відомостей у встановлений термін, розмір очікуваного споживання електричної енергії (потужності) на наступний рік установлюється постачальником на рівні відповідних періодів поточного року.

Позаяк, відповідач (споживач) до 1 жовтня не надав позивачу (постачальнику) відомості про обсяги очікуваного споживання електричної енергії в наступному році; розміри споживання електричної енергії на 2014 рік було встановлено споживачем за фактичними обсягами споживання у відповідних періодах 2013 року, що минули, та мали б відповідати майбутнім періодам 2014 року.

У відповідності зі ст. 26 Закону України "Про електроенергетику" у випадку перевищення договірної величини споживання та потужності споживачі (крім населення, професійно-технічних навчальних закладів та вищих навчальних закладів I - IV рівнів акредитації державної і комунальної форм власності) сплачують енергопостачальникам двократну вартість різниці фактично спожитої і договірної величини.

У переліку об'єктів споживання, що живляться електроенергією від мереж позивача, доданого до Договору сторони обумовили обсяги постачання електричної енергії споживачу у спірний період - 22 тис. кВт/год щомісячно, тобто сторони зафіксували обсяг споживання. З 07.12.2013 року по 07.01.2014 року відповідач спожив 4 848 кВт/год і йому був виписаний рахунок № 1831/1/1 на суму 6 006,10 грн. Проте, розмір фактичного споживання електричної енергії у січні 2013 року - 514 кВт/год. За перевищення договірної величини споживання в обсязі 4 334 кВт/год позивач виписав відповідачеві для оплати рахунок № 1831/1/2 від 11.01.2014 року на суму 4 474,42 грн., який мав бути оплачений до 11.01.2014 року.

За приписами ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідач всупереч чинному законодавству та умовам договору грошове зобов'язання по оплаті суми 4 474,42 грн. боргу за перевищення договірної величини споживання електроенергії не виконав.

Беручи до уваги сплату відповідачем суми 3 000 грн. "без зазначення підстави платежу" на платіжному документі, суд зараховує її в рахунок часткового погашення вищенаведеного основного боргу (зменшує основний борг) та на підставі п. 1-1 ст. 80 ГПК України припиняє провадження на дану суму.

Враховуючи викладене, суд задовільняє позов про стягнення з відповідача 5 727,33 грн. - боргу за активну електроенергію згідно Договору про постачання електричної енергії № Д10/07-1831 від 24.12.2012 року; 1 474,42 грн. - боргу за перевищення споживання договірної величини електричної енергії; 1 374,06 грн. пені, 343,72 грн. 3% річних; 2 959,37 грн. інфляційних витрат, як такий, що заявлений правомірно та обґрунтованими матеріалами справи.

Спір про стягнення з відповідача 3 117,14 грн. боргу за спожиту активну електроенергію на підставі Угоди № 376 про погашення заборгованості, укладеної сторонами по справі 17.01.2013 року та про стягнення 2 557,98 грн. 20% штрафу за угодою може бути розглянуто судом в окремому позовному провадженні.

Судовий збір, сплачений позивачем за подання позовної заяви в сумі 1 827,00 грн., підлягає відшкодуванню відповідачем відповідно до ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 526, 625, 714 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 277 Господарського кодексу України, ст. ст. 22, 33-34, 43, 44, 49, 75, п. 1-1 ст. 80, ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (89660, АДРЕСА_1; код ЄДРЮФОП НОМЕР_1) на користь публічного акціонерного товариства "Закарпаттяобленерго" (89412, с. Оноківці Ужгородського району, вул. Головна, 57; код ЄДРПОУ 00131529) суму 11 878,90 грн. (одинадцять тисяч вісімсот сімдесят вісім грн. 90 коп., з яких 7 201,75 грн. - борг за активну електроенергію; 1 374,06 грн. - пеня; 343,72 грн. - 3 % річних; 2 959,37 грн. - інфляційні витрати) та 1 827,00 грн. на відшкодування сплаченого судового збору.

3. Провадження у справі в частині стягнення 3 000 грн. боргу припинити.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду.

Повний текс рішення підписано 23.04.2015 року.

Суддя Бобрик Г.Й.