Ухвала суду № 43760888, 22.04.2015, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

__________

10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-604, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua

Головуючий у 1-й інстанції: Котик Л.О.

Суддя-доповідач:Жизневська А.В.

УХВАЛА

іменем України

"22" квітня 2015 р. Справа № 556/314/15-а

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Жизневської А.В.

суддів: Котік Т.С.

Малахової Н.М.,

розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу ОСОБА_3 на ухвалу Володимирецького районного суду Рівненської області від "23" лютого 2015 р. у справі за позовом ОСОБА_3 до Любахівської сільської ради Володимирецького району Рівненської області про визнання протиправним та скасування рішень, зобов'язання вчинити дії ,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати протиправним та скасувати рішення Любахівської сільської ради Володимирецького району Рівненської області про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), зобов'язати повторно розглянути заяву про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою.

Ухвалою судді Володимирецького районного суду Рівненської області від 23 лютого 2015 року у відкритті провадження за вказаним позовом відмовлено, оскільки справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

В апеляційній скарзі апелянт, посилаючись на порушення судом вимог закону, просить вказану ухвалу скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона підлягає до задоволення з наступних підстав.

У відповідності до ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Пунктом 1 частини 1 статті 3 КАС України визначено поняття справи адміністративної юрисдикції, за яким адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

За змістом вказаної норми у публічно-правовому спорі, як правило, хоча б однією стороною є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно п.1 ч.2 ст.17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Як вбачається із змісту позовної заяви, ОСОБА_3 оскаржує дії та рішення органу місцевого самоврядування, пов'язані із наданням дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), які є по суті реалізацією владних управлінських функцій суб'єкта владних повноважень.

Конституційний Суд України в Рішенні від 1 квітня 2010 року № 10-рп/2010 у справі за конституційним поданням Вищого адміністративного суду України щодо офіційного тлумачення положень частини першої статті 143 Конституції України, пунктів «а», «б», «в», «г» статті 12 Земельного кодексу України, пункту 1 частини першої статті 17 КАС України вирішив, що органи місцевого самоврядування у земельних відносинах з громадянами та юридичними особами, в тому числі щодо вирішення питань розпорядження, передачі у власність, у користування земельних ділянок, а також їх вилучення, виступають виключно як суб'єкти владних повноважень.

Земельні спори фізичних чи юридичних осіб з органом місцевого самоврядування як суб'єктом владних повноважень, пов'язані з оскарженням його рішень, дій чи бездіяльності, належать до публічно-правових спорів, на які поширюється юрисдикція адміністративних судів.

Відповідно до статті 69 Закону України від 16 жовтня 1996 року № 422/96-ВР «Про Конституційний Суд України» рішення і висновки Конституційного Суду України рівною мірою є обов'язковими до виконання.

З огляду на вищевикладене, вказаний спір є публічно-правовим та підлягає вирішенню в порядку адміністративного судочинства.

Висновок суду першої інстанції про те, що розгляд даної справи слід проводити за правилами цивільного судочинства, який грунтується на висновках постанови пленуму ВССУ №3 від 01.03.2013 року «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ», є безпідставним, оскільки постанова пленуму не має нормативного характеру та не є обов'язковою до застосування.

З огляду на вищезазначене, ухвалу судом прийнято з порушенням норм процесуального закону, тому вона, у відповідності до ст.204 КАС України, підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Відповідно до ч.1 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Звертаючись до суду з апеляційною скаргою, ОСОБА_3 сплатив судовий збір у розмірі 60,90 грн., а тому, вказана сума підлягає стягненню з Державного бюджету України на його користь.

Керуючись ст. 94, 195, 197, 199, 204, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.

Ухвалу Володимирецького районного суду Рівненської області від "23" лютого 2015 р. скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_3 сплачений ним згідно квитанції № ПН3920 від 27.02.2015 року судовий збір у сумі 60,90 гривень.

Ухвала набирає чинності з моменту її постановлення і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя А.В. Жизневська

судді: Т.С. Котік

Н.М. Малахова

Роздруковано та надіслано:р.л.п.

1- в справу:

2 - позивачу ОСОБА_3 АДРЕСА_1

- ,