Постанова № 43760843, 21.04.2015, Вінницький апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 671/266/15-а

Головуючий у 1-й інстанції: Чорний С.Б.

Суддя-доповідач: Совгира Д. І.

21 квітня 2015 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Совгири Д. І.

суддів: Боровицького О. А. Матохнюка Д.Б.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України у Волочиському районі Хмельницької області на постанову Волочиського районного суду Хмельницької області від 02 березня 2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України у Волочиському районі Хмельницької області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_2 звернувся в суд з позовом до управління Пенсійного фонду України у Волочиському районі Хмельницької області (далі УПФУ у Волочиському районі) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.

Постановою Волочиського районного суду Хмельницької області від 02 березня 2015 року позов задоволено.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням відповідач звернувся з апеляційною скаргою, просив скасувати постанову суду першої інстанції та винести нову, якою в задоволенні позову відмовити.

Сторони в судове засідання не з'явилися, хоча належним чином повідомлялися про дату, час і місце судового засідання.

Відповідно до ст. 196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги за наявними в матеріалах справи письмовими доказами, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції із трудової книжки ОСОБА_2., він працював обпалювачем вапна з 08.09.1988 року по 09.12.1995 року на Волочиському цукровому заводі, з 03.10.1996 року по 02.11.2000 року у ВАТ "Волочиський цукровий завод", з 10.09.2001 року по 07.11.2001 року у Волочиській філії ТОВ "АПК", з 20.09.2002 року по 26.10.2003 року у Волочиській філії "Євросервіс-Україна", з 19.09.2004 року по 25.11.2004 року у ДП "Волочиськ-цукор", з 18.09.2009 року по даний час у ТОВ "Волочиськ-Агро" ВП "Наркевицький цукровий завод".

По досягненню п'ятдесятип'ятирічного віку, маючи достатній стаж роботи для призначення пенсії на пільгових умовах, позивач звернувся до УПФУ у Волочиському районі з заявою про призначення такої пенсії. Проте відповідач відмовив йому у зарахуванні до пільгового стажу періоду роботи в ВАТ "Волочиський цукровий завод" посилаючись на відсутність пільгової довідки, а також вказав, що передати дану заяву на розгляд комісії по розгляду спірних питань, пов'язаних з призначенням (перерахунком) та виплатою пенсій при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Хмельницькій області немає можливості через відсутність відомостей про ліквідацію вказаного підприємства.

Задовольняючи позов і визнаючи рішення відповідача протиправним, суд першої інстанції виходив з того, що основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка, а відповідно до записів у ній та наданих позивачем доказів, судом достовірно встановлено, що останній у спірний період працював на посаді, що відноситься до роботи, яка дає право на пенсію на пільгових умовах.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, проте вважає, що постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню, з огляду на наступне.

Відповідно до п. "б" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 року № 1788-ХІІ (далі Закон № 1788-ХІІ ) на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах; жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Відповідно до ст.61 Закону України "Про пенсійне забезпечення" робота протягом повного сезону на підприємствах і в організаціях сезонних галузей промисловості, незалежно від відомчої підпорядкованості підприємств і організацій, - за списком, що затверджується Кабінетом Міністрів України, зараховується до стажу роботи за рік роботи.

Згідно Списку сезонних робіт і сезонних галузей, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 28.03.1997 року №278, робота на підприємствах цукрової галузі промисловості відноситься до сезонних робіт і сезонних галузей промисловості.

Статтею 62 Закону № 1788-ХІІ встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №637 від 12 серпня 1993 року (далі Порядок № 637), основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Відповідно до Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої Наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 N 58 та Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Мінпраці та соцполітики N 259/34/5 від 08.06.2001 року, трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.

Відповідно до п. 3 Порядку застосування Списків N 1 і N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 р. N 383, при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи.

Відповідно до "Списку №2 Производств, работ, профессий, должностей и показателей с вредными и тяжелыми условиями труда, занятость в которых дает право на пенсию по возрасту (по старости) на льготных условиях", затвердженого постановою Кабінету Міністрів СРСР від 26.01.1991 року №10, в розділі "ХХХІІІ. Общие профессии", позиція 23200000-15167, передбачено посаду "Обжигальщики извести", що в перекладі на українську мову - "обпалювач вапна".

Відповідно до Списку №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників з шкідливими та важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 року №162, в розділі "ХХХІІІ. Загальні професії", позиція 23200000-15167, передбачено посаду "Випалювачі вапна".

Як вбачається із копії трудової книжки, наявної в матеріалах справи, позивач в період з 26.01.1991року по 09.12.1995 року, з 03.10.1996 року по 02.11.2000 року, з 10.09.2001 року по 07.11.2001, з 20.09.2002 року по 26.10.2003 року, з 19.09.2004 року по 25.11.2004 року та з 18.09.2009 року по день звернення за пенсією, працював на посаді обпалювача вапна.

Тобто займана позивачем в спірний період посада відноситься до зазначених вище Списків № 2, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення.

У трудовій книжці позивача є всі необхідні записи, вони не містять помарок, виправлень, ніким не оскаржувалися та не визнавалися в судовому порядку недійсними, тому вимоги відповідача про необхідність надання уточнюючих довідок не грунтуються на законі.

Позивачем також, крім копії трудової книжки, надано суду довідки про заробітну плату (а.с.26-27) та архівну довідку (а.с.29-32), з яких вбачається, що в спірний період роботи, він працював на посаді обпалювача вапна.

Отже, суд апеляційної інстанції вважає вірним висновок суду першої інстанції, про відсутність увідповідача підстав для відмови позивачу в призначенні пенсії на пільгових умовах, відповідно до п."б" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Що стосується задоволення судом першої інстанції позовної вимоги про визнання за ОСОБА_2 права на пенсію на пільгових умовах на підставі п."б" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на: спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Таким чином, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка правильності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб) відповідно до прийнятих або вчинених при здійсненні ними владних управлінських функцій.

Отже, згідно приписів ч.4 ст.105 та ч.2 ст.162 Кодексу адміністративного судочинства України, до адміністративного суду не можуть заявлятись вимоги з приводу встановлення того чи іншого факту і такі судом не можуть вирішуватись.

Згідно пункту 1 частини 1 статті 157 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Оскільки компетенція адміністративних судів, встановлена ст.17 КАС України, на вищевказану позовну вимогу не поширюється, провадження в цій частині підлягає закриттю, що не було зроблено судом першої інстанції.

Крім того, судом першої інстанції не вірно вирішено питання щодо судових витрат, понесених позивачем.

Відповідно до ч.ч.1,3 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Відповідно до ч.6 ст.94 КАС України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністартивної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

Оскільки колегія суддів прийшла до висновку про часткове задовлення позовних вимог то понесені позивачем судові витрати компесуються частково.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 198 КАС України вказує, що за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.

Згідно пп. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, а також порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України у Волочиському районі Хмельницької області задовольнити частково.

Постанову Волочиського районного суду Хмельницької області від 02 березня 2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України у Волочиському районі Хмельницької області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії скасувати.

Провадження у справі в частині задоволення позовних вимог про визнання ОСОБА_2 права на пенсію на пільгових умовах на підставі п. "б" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", - закрити.

Прийняти нову постанову.

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправними дії управління Пенсійного фонду України у Волочиському районі Хмельницької області щодо відмови в призначенні ОСОБА_2 пенсії на пільгових умовах, передбачену п."б" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Зобов'язати управління Пенсійного фонду України у Крижопільському районі Вінницької області призначити ОСОБА_2 пенсію на пільгових умовах, передбачену п."б" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", з 13.11.2014 року.

В решті позову відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_2 36 грн. 54 коп. судових витрат(судовий збір).

Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст. 212 КАС України.

Головуючий Совгира Д. І.

Судді Боровицький О. А.

Матохнюк Д.Б.