ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
__________
10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-604, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua
Головуючий у 1-й інстанції: Сичова О.П.
Суддя-доповідач:Котік Т.С.
УХВАЛА
іменем України
"23" квітня 2015 р. Справа № 806/48/15
Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді Котік Т.С.
суддів: Жизневської А.В.
Малахової Н.М.,
при секретарі Сидорук М.М. ,
за участю представників сторін
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Коростенської об"єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "25" лютого 2015 р. у справі за позовом Приватного акціонерного товариства "Бехівський спеціалізований кар'єр" до Коростенської об"єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення ,
ВСТАНОВИВ:
Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2015 року задоволено позов Приватного акціонерного товариства "Бехівський спеціалізований кар'єр".
Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області №0001902201 від 22.12.2014 року.
Відшкодовано Приватному акціонерному товариству "Бехівський спеціалізований кар'єр" з державного бюджету 488,00 грн. сплаченого судового збору.
В апеляційній скарзі Коростенська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Житомирській області, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду та прийняти нову - про відмову в задоволенні позову. Зокрема, апелянт посилається на те, що висновки суду не узгоджуються з приписами п.п.263.6.3 п.263.6 ст.263 ПК України.
Розглянувши справу, перевіривши законність та обгрунтованість судового рішення, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
З матеріалів справи вбачається, що за результатами планової виїзної перевірки Приватного акціонерного товариства "Бехівський спеціалізований кар'єр" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, за період з 01.01.2012 року по 31.12.2013 року, посадовими особами Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області складено акт від 05.12.2014 року №1712/22-01/03443749. Згідно висновків якого, встановлено порушення Приватним акціонерним товариством "Бехівський спеціалізований кар'єр" пп.263.6.2 п.263.6 ст.263 Податкового кодексу України, що призвело до заниження плати за користування надрами в сумі 3965756,62 грн., в т.ч. за: 1 квартал 2012 року на 561934,28 грн., 2 квартал 2012 року на 487712,26 грн., 3 квартал 2012 року на 434164,38 грн., 4 квартал 2012 року на 326951,21 грн., 1 квартал 2013 року на 362660,25 грн., 2 квартал 2013 року на 528930,06 грн., 3 квартал 2013 року на 741008,88 грн., 4 квартал 2013 року на 522395,30 грн. (а.с. 21-29 т.1).
22.12.2014 року Коростенською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Житомирській області прийнято податкове повідомлення-рішення №0001902201, яким збільшено Приватному акціонерному товариству "Бехівський спеціалізований кар'єр" грошове зобов'язання з плати за користування надрами для видобування корисних копалин на суму 5948630,93 грн., в т.ч. 3965756,62 грн. - за основним платежем та 1982878,31 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (а.с.20 т.1).
Суд першої інстанції, перевіряючи спірне податкове повідомлення-рішення на відповідність вимогам частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України дійшов висновків, що його прийнято протиправно.
Колегія суддів апеляційного суду погоджується з вказаним висновком, виходячи з наступного.
Як встановлено судом першої інстанції підставою для винесення спірного рішення слугувало те, що позивачем в 2012-2013 роках задекларовано плату за користування надрами для видобування корисних копалин у сумі 9648910,08 грн. В свою чергу, за вказаний період перевіркою встановлено заниження плати за користування надрами в сумі 3965756,62 грн., оскільки на думку податкового органу, позивачем невірно визначено плату за користування надрами у зв'язку із не включенням до розрахунку податкового зобов'язання з плати за користування надрами суми витрат пов'язаних з доставкою (перевезенням, транспортуванням) видобутої корисної копалини (мінеральної сировини). Отже, на думку Коростенської ОДПІ Приватне акціонерне товариство "Бехівський спеціалізований кар'єр" не може зменшувати суму доходу, отриманого від реалізації товарної продукції на суму витрат, пов"язаних з її доставкою (перевезенням, транспортуванням) покупцям, якщо сума витрат або істотні умови їх обчислення не визначені у договорі купівлі-продажу згідно з умовами постачання.
Перевіряючи вказані обставини, суд першої інстанції обгрунтовано не погодився з таким твердженням, виходячи з наступного.
Так, за змістом п.п.263.2.1. п.263.2. ст.263 Податкового кодексу України (в редакції чинні на момент виникнення спірних правовідносин, далі - ПК України), об'єктом оподаткування плати за користування надрами для видобування корисних копалин по кожній наданій в користування ділянці надр, що визначена у відповідному спеціальному дозволі, є обсяг видобутої у податковому (звітному) періоді корисної копалини (мінеральної сировини) або обсяг погашених у податковому (звітному) періоді запасів корисних копалин.
Підпунктом 263.2.2. пункту 263.2. статті 263 ПК України передбачено, що до об'єкта оподаткування належать, зокрема, обсяг корисної копалини (мінеральної сировини), видобутої з надр на території України, її континентального шельфу і виключної (морської) економічної зони, у тому числі обсяг мінеральної сировини, що утворюється в результаті виконання первинної переробки, що провадиться іншими ніж платник суб'єктами господарювання на умовах господарських договорів про послуги з давальницькою сировиною.
Базою оподаткування є вартість обсягів видобутих у податковому (звітному) періоді корисних копалин (мінеральної сировини), яка окремо обчислюється для кожного виду корисної копалини (мінеральної сировини) для кожної ділянки надр на базових умовах поставки (склад готової продукції гірничодобувного підприємства) (п.п.263.5.1. п.263.5. ст.263 ПК України).
Підпунктом 263.6.1. пункту 263.6 статті 263 ПК України передбачено, що вартість відповідного виду видобутої у податковому (звітному) періоді корисної копалини (мінеральної сировини) обчислюється платником для кожної ділянки надр на базових умовах поставки (склад готової продукції гірничодобувного підприємства) за більшою з таких її величин: за фактичними цінами реалізації відповідного виду видобутої корисної копалини (мінеральної сировини); за розрахунковою вартістю відповідного виду видобутої корисної копалини (мінеральної сировини), крім вуглеводневої сировини.
Відповідно до п.п.263.6.2. п.263.6. ст.263 ПК України у разі обчислення вартості видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) за фактичними цінами реалізації вартість одиниці відповідного виду видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) встановлюється платником за величиною суми доходу, отриманого (нарахованого) від виконаних у податковому (звітному) періоді господарських зобов'язань з реалізації відповідного обсягу (кількості) такого виду видобутої корисної копалини (мінеральної сировини).
Сума доходу, отриманого (нарахованого) від реалізації відповідного виду видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) за податковий (звітний) період зменшується на суму витрат платника, пов'язаних з доставкою (перевезенням, транспортуванням) обсягу (кількості) відповідного виду видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) споживачу в розмірах, установлених у договорі купівлі-продажу згідно з умовами постачання. Суми попередньої оплати вартості обсягу (кількості) відповідного виду видобутої корисної копалини (мінеральної сировини), що надійшли до моменту фактичного виконання господарських зобов'язань (фактичної поставки) або до моменту настання строку виконання господарських зобов'язань (поставки) за відповідним договором, включаються до суми доходу для обчислення вартості одиниці відповідного виду видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) у податковому (звітному) періоді, якщо такі господарські зобов'язання (поставки) виконані або мали бути виконаними за відповідним договором. Сума доходу, отримана від реалізації обсягу (кількості) відповідного виду видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) в іноземній валюті, обраховується в національній валюті за офіційним курсом гривні до іноземних валют, встановленим Національним банком України на дату реалізації таких корисних копалин.
Зокрема, згідно п.п.263.6.3. п.263.6. ст.263 ПК України до витрат платника, пов'язаних з доставкою (перевезенням, транспортуванням) видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) споживачу, належать:
а) витрати, пов'язані з доставкою (перевезенням, транспортуванням) видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) із складу готової продукції платника (вузла обліку, входу до магістрального трубопроводу, пункту відвантаження споживачу або на переробку, межі розділу мереж із споживачем) споживачу, а саме:
з доставкою (перевезенням, транспортуванням) магістральними трубопроводами, залізничним, водним та іншим транспортом;
із зливанням, наливанням, навантаженням, розвантаженням та перевантаженням;
з оплатою послуг портів, зокрема портових зборів;
з оплатою транспортно-експедиторських послуг;
б) витрати з обов'язкового страхування вантажів, обчислені відповідно до законодавства;
в) митні податки та збори у разі реалізації за межі митної території України.
Як убачається з матеріалів справи ПАТ "Бехівський спеціалізований кар"єр" на протязі 2012-2013 років поставляло товари, в тому числі щебеневу продукцію на підставі укладених договорів поставки (а.с. 32-34, 52-54, 82-84,88-224).
Відповідно до ч. 2 ст. 189 Господарського кодексу України ціна є істотною умовою господарського договору. Згідно зі ст. 632 Цивільного кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. Частиною 4 статті 265 Господарського кодексу передбачено право суб'єктів господарювання для визначення умов договорів поставок використовувати Офіційні правила тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати «ІНКОТЕРМС», зокрема - «Сторони для визначення умов договорів поставки мають право використовувати відомі міжнародні звичаї, рекомендації, правила міжнародних органів та організацій, якщо це не заборонено прямо або у виключній формі цим Кодексом чи законами України» (ч.4 ст.265 ГКУ).
Як убачається з досліджених договорів поставок та не заперечується податковим органом, в експортних договорах поставки щебеневої продукції, укладених позивачем з покупцями-нерезидентами, було погоджено, що ціна на товар визначається на умовах DAF (ІНКОТЕРМС-2000) до залізничного переходу на кордоні Україна-Росія: станція Зерново-Суземка на момент підписання договору за одну тонну продукції.
Отже, згідно з умовами поставок було погоджено, що витрати, пов'язані з транспортуванням товару (послуги залізниці або залізничний тариф) територією України до кордону з Росією, покладаються на постачальника (позивача) та включаються до ціни товару. Погодження ціни на дату кожної поставки або після зміни такої ціни, фіксувалось у «Додатках», де зазначалась ціна в рублях РФ за тону щебеневої продукції на умовах поставки БАР (кордон Україна-Росія: станція Зерново-Суземка).
Як убачається з акту перевірки та не заперечується сторонами, продавець (позивач) не відмовлявся від укладення договору перевезення та не було прохання покупця про подальше транспортування товару після перетину митного кордону, а тому застосування позивачем вимог абз.і) п.а) ст.А.З. терміну DAF (ІНКОТЕРМС 2000), в якому вказано, що витрати на транспортування в їх фактичному розмірі покладаються на продавця (позивача) є цілком правомірними.
З огляду на вищезазначене, формулювання положення підпункту 263.6.2 Податкового кодексу України вказує на те, що законодавець в даній нормі передбачив можливість визначення витрат на транспортування у відповідності саме з умовами постачання (в т.ч. з умовам поставки ІНКОТЕРМС), а не лише як певну суму в договорі.
Також, в акті перевірки податковий орган посилався на лист (роз'яснення) Державної фіскальної служби України від 01.09.2014р. №3343/7/99-99-15-04-01-17 «Про надання роз'яснення», наданому на адресу ГУ ДФС у Житомирській області щодо практичного застосування окремих норм Податкового кодексу України в частині справляння плати за користування надрами для видобування корисних копалин та ПДВ. В зазначеному листі (роз'ясненні) №3343 ДФС України визнає, що платник має право зменшити базу оподаткування на витрати з транспортування, якщо в договорі визначені сума витрат або істотні умови їх обчислення.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що сторони в експортних договорах поставки щебеневої продукції погодили істотні умови визначення витрат на транспортування та порядок обчислення їх розміру, а тому такі витрати визначаються в їх фактичній сумі та покладаються на продавця (позивача).
Окрім того, слід зазначити, що експортні договори були укладені на тривалий термін, а не на разову поставку, а тому погодження фіксованої суми витрат на транспортування є недоцільним та економічно необгрунтованим через ймовірні зміни залізничного тарифу та внаслідок цього - практично неможливим.
Як встановлено судом першої інстанції та не заперечується податковим органом, під час перевірки так і під час розгляду справи, постачання щебеневої продукції покупцям-нерезидентам підтверджується відповідними додатками до договорів та первинними документами, зокрема, залізничними накладними та видатковими накладними, спеціфікаціями, що дозволяють визначити обсяг поставок, маршрут руху вантажу зі станції відправника - Бехи до прикордонної станції переходу Зерново-Суземка, а також конкретну суму витрат позивача на транспортування продукції по такому маршруту (а.с.35-49, 55-81,218-221, 225-236 т.1).
Разом з тим, в акті перевірки, а так само і при розгляді справи не ставиться під сумнів ні розмір витрат, пов'язаних з транспортуванням готової продукції від постачальника покупцям, ні правильність їх обчислення на підставі первинних документів, ні достовірність їх відображення в облікових регістрах бухгалтерського обліку позивача та задекларовано позивачем, а тому суд першої інстанції дійшов вірних висновків щодо протиправності податкового повідомлення-рішення №0001902201 від 22.12.2014 року та його скасування.
Враховуючи вищезазначене, суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції щодо обґрунтованості позовних вимог, не містять фактів невірного застосування судом норм матеріального та процесуального права, а тому колегія суддів не вбачає підстав, визначених ст. 202 КАС України, для скасування судового рішення.
Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу Коростенської об"єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області залишити без задоволення, а постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "25" лютого 2015 р. без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя Т.С. Котік
судді: А.В. Жизневська
Н.М. Малахова
Повний текст cудового рішення виготовлено "24" квітня 2015 р.
Роздруковано та надіслано:р.л.п.
1- в справу:
2 - позивачу Приватне акціонерне товариство "Бехівський спеціалізований кар'єр" с.Михайлівка,Коростенський район, Житомирська область,11500
3- відповідачу Коростенська об"єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Житомирській області вул. Коротуна,3,м.Коростень,Коростенський район, Житомирська область,11500
- ,
Судове рішення № 43760820, Житомирський апеляційний адміністративний суд було прийнято 23.04.2015. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 806/48/15. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: