ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
----------------------
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
21 квітня 2015 р.м.ОдесаСправа № 821/3810/13-а
Категорія: 8.3.3 Головуючий в 1 інстанції: Хом'якова В.В.
Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:
Головуючого - Милосердного М.М.,
суддів - Бітова А.І. та Ступакової І.Г.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Каховської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Херсонській області на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 08 вересня 2014 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Тройка" до Каховської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Херсонській області, за участю третьої особи без самостійних вимог на стороні позивача фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,
В С Т А Н О В И Л А :
У жовтні 2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Тройка" (далі - ТОВ) звернулось до суду з адміністративним позовом до Каховської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Херсонській області (далі - ОДПІ) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 20.09.2013 року № 0000912200 про збільшення суми грошового зобов'язання по податку на додану вартість на 127762 грн. та застосування штрафної санкції в сумі 63881 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на немотивовані висновки акту перевірки Податкового органу від 09.09.2013 № 247/22/31561015 щодо відсутності реальності здійснення господарських операцій з ФОП ОСОБА_2, які є тільки припущеннями та такими, що не узгоджуються з приписами законодавства, спростовуються первинними документами.
Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 08 вересня 2014 року позовні вимоги задоволено. Суд визнав протиправним та скасував податкове повідомлення - рішення Каховської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Херсонській області від 20.09.2013 року № 0000912200.
Не погоджуючись з постановою суду, представником ОДПІ подана апеляційна скарга, в якій зазначається, що вказана постанова ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволені позовних вимог у повному обсязі.
Заслухавши суддю - доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що подана апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Судом першої інстанції встановлено, що підставою для винесення оспорюваного податкового повідомлення - рішення від 20.09.2013 року № 0000912200 стали висновки акту перевірки від 09.09.2013 № 247/22/31561015 "Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Тройка" з питань дотримання вимог податкового законодавства по податку на додану вартість, щодо підтвердження правомірності формування податкового кредиту від ФОП ОСОБА_2 код НОМЕР_2 за період з 01.05.2013 по 31.05.2013р.".
Зазначеним актом встановлено порушення Товариством вимог п. 44.1, п. 44.3, п. 44.5, п. 44.6 ст. 44, п. 185.1 ст. 185, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.5, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України (далі - ПК), в результаті чого занижено податок на додану вартість за травень 2013 року на загальну суму 127762 грн. по податкових накладних, отриманих від постачальника ФОП ОСОБА_2
Такі висновки перевірки ґрунтуються на даних комп'ютерних автоматизованих систем податкового органу, податкову звітність ТОВ з податку на додану вартість за травень 2013 року та на висновках акту перевірки ФОП ОСОБА_2 від 12.08.13 № 616/17 "Про результати виїзної документальної перевірки з питань достовірності формування податкового зобов'язання та податкового кредиту за період з 01.05.2013 р. по 31.05.2013р.".
Зокрема, з акту перевірки ФОП ОСОБА_2 використано відомості щодо відсутності у підприємця підтверджуючих документів по поставці товару від ТОВ "Нікпласт" за договором постачання від 06.02.13 (в додатку до договору № 1 не зазначено адреси прийому товару, в товарно-транспортній накладній не вказано пункту розвантаження товару, відсутній підпис водія експедитора, який прийняв та передав товар ФОП ОСОБА_2); від ПП "Євро пласт Україна" за договором постачання № 7 від 01.06.11 (договір не підписаний з боку постачальника, без наявності посади на підприємстві, в товарно-транспортній накладній не вказано підписів відповідальних осіб); від ТОВ "Євро-Пласт" за договором постачання від 05.05.13 № 42 (товарно-транспортні накладні не мають підпис, печатку та будь-які відмітки авто підприємство ТОВ "ТЕК "Гарант", адреси поставки ФОП ОСОБА_2 не є його юридичними чи фактичними адресами); від ПП "Пак-Експо" згідно договору від 26.04.13 № ПАК26042013/01 (печатка постачальника водія автомобіля ОСОБА_3 не співпадає на документі, на якому зазначено ОСОБА_3).
Виходячи з того, що в документах бухгалтерського обліку Податковим органом встановлені помилки, поставки товару від вказаних постачальників до ФОП ОСОБА_2 визнано безтоварними операціями, що були вчинені з метою отримання податкової вигоди, відповідно у ФОП ОСОБА_2 відсутній факт поставки товарів (робіт, послуг) покупцям, а саме позивачу. Таким чином, контролюючий орган вважав безпідставним формування Товариством податкового кредиту з метою мінімізації податкових зобов'язань та ухилення від оподаткування, що призвело до завищення податкового зобов'язання з ПДВ у травні 2013 року у сумі 512172 грн.
Вирішуючи справу та задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції прийшов до висновку щодо відсутності порушень позивачем вимог податкового законодавства, реальності господарських операцій позивача з його контрагентом, та неправомірне прийняття відповідачем податкового повідомлення-рішення.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, актом перевірки ТОВ досліджено умови договору поставки № 2 від 09.01.13 з ФОП ОСОБА_2, що відбувалась на умовах EXW ("франко-склад"), м. Сімферополь, згідно Правил Інкотермс в редакції 2010 року, досліджені видаткові та податкові накладні, платіжні доручення, товарно-транспортні накладні. В акті зазначено про те, що сертифікати якості, ліцензії, патенти, дозволи на підставі, яких підприємство здійснює діяльність, довіреності, акти прийому - передачі продукції по поставкам від ФОП ОСОБА_2 за період з 01.05.2013 по 31.05.2013 відсутні, відповідно ТОВ у періоді з 01.05.13 по 31.05.13 завищено податковий кредит на 127762 грн. Таким чином, задекларовані ТОВ податкові зобов'язання по операціям з ФОП ОСОБА_2 з урахуванням висновків акту перевірки від 12.08.2013 № 616/17.1 контрагента позивача, операції визнано безтоварними та встановлено "дефектність первинних документів".
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України.
Податковим кредитом в розумінні підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК визнається сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначеного згідно з розділом V цього Кодексу .
Згідно з підпунктом "а" пункту 198.1 статті 198 ПК право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання товарів та послуг, які відповідно до пункту 185.1 статті 185 цього Кодексу є об'єктом оподаткування податком на додану вартість.
Як визначено пунктом 198.2 статті 198 ПК, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Відповідно до пункту 198.3 статті 198 ПК податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Пунктом 198.6 статті 198 ПК передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу ).
Відповідно до пункту 201.10 статті 201 ПК податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Таким чином, враховуючи викладені норми Податкового кодексу України можна дійти висновку, що формування податкового кредиту здійснюється за умови існування декількох підстав, а саме: наявність у платника податку - покупця належно оформленої податкової накладної, фактична сплата грошових коштів контрагенту, в сумі визначеній в податковій накладній, а також фактичне виконання господарської операції, за наслідками якої у платника податку на додану вартість виникає право на податковий кредит.
Предметом доказування у відповідній категорії спорів є реальність господарських операцій, що є підставою для виникнення права на податковий кредит та формування валових витрат; добросовісність дій платника податку, яка полягає у відповідності вчинених ним дій господарській меті, а також реальність усіх даних, наведених у документах, що надають право на податковий кредит.
Відповідно до вимог пункту 44.1 статті 44 ПК для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Слід також зазначити, що законодавець не визначив ані конкретного переліку документів, якими платник повинен підтвердити реальність виконання господарської операції, ані ступеня деталізації опису господарської операції у первинному документі. З метою податкового обліку господарські операції можуть оформлюватися будь-якими первинними документами, зміст яких відповідає положенням статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", та складення яких відповідає законодавчо установленим вимогам щодо оформлення такої операції або звичаєвій практиці.
З наданих доказів, колегія суддів також не вбачає порушень позивачем вимог податкового законодавства під час формування податкового кредиту по операціям з ФОП ОСОБА_2, оскільки первинні документи бухгалтерського обліку та податкові документи оформлені належним чином, були дослідженні в ході перевірки та не викликали будь-яких зауважень у податкової інспекції. Так, на виконання умов договорів ФОП ОСОБА_2 було поставлено ТОВ товар ПЄТ преформа 42 гр. блакитна у кількості 614016 шт. загальною вартістю 536316,75 грн., ПЄТ преформу 42 гр. прозора в кількості 262080 шт. на суму 230256 грн., з яких ПДВ - 127762,10 грн. Факт поставки товару підтверджується заявкою ТОВ від 07.05.13, специфікаціями від 07.05.13, від 17.05.13, 21.05.13, 24.05.13 та від 31.05.13, рахунками-фактурами від 07.05.13 № СФ-0000055, від 16.05.13 № СФ-0000060, від 21.05.13 № СФ-0000064, від 24.05.13 № СФ-0000068, від 31.05.13 № СФ-0000077, видатковими накладними від 07.05.13 № РН-0000051, від 17.05.13 № РН-0000056, від 21.05.13 №РН-0000061, від 24.05.13 №РН-0000068, від 24.05.13 № РН-0000068, податковими накладними від 07.05.13 № 1, від 17.05.13 № 5, від 21.05.13 № 11, від 24.05.13 № 18, від 31.05.13 № 34, що були дослідженні в ході перевірки.
Перевезення товару здійснювалося належним позивачу автомобілем МАН НОМЕР_1 згідно товарно-транспортних накладних від 07.05.13 № 51, від 17.05.13 № 56, від 21.05.13 № 61, від 24.05.13 № 66, від 3.05.13 № 74. Товар у ФОП ОСОБА_2 отримувала начальник цеху ОСОБА_1 відповідно до довіреностей № 106 від 07.05.13, № 127 від 17.05.13, № 135 від 21.05.13, № 137 від 24.05.13. Розрахунки між сторонами проведені у безготівковому порядку, що підтверджується виписками з банківського рахунку позивача. Товар (преформа), отриманий у ФОП ОСОБА_2, використано ТОВ у господарській діяльності для пакування води, що не заперечується відповідачем.
Таким чином, позивачем в повній мірі відображено факт поставки товару у ФОП ОСОБА_2 у травні 2013 року, первинні документи мають юридичну силу, заповнені відповідно до вимог чинного законодавства, за придбаний товар позивач розрахувався та використав його у власній господарській діяльності.
Отже, подані позивачем первинні документи у сукупності та взаємозв'язку, дозволяють достовірно встановити зміст та учасників спірних операцій, первинні документи не мають недоліків, а порядок їх заповнення відповідає чинному на момент їх виписки законодавству.
Суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що наявність чи відсутність дозвільних документів на ведення господарської діяльності та специфікації не є документами первинної бухгалтерської звітності, вони не можуть породжувати для суб'єкта господарювання право на формування податкового кредиту, оскільки ПК визначив чітко вимоги, за яких господарююча особа має право на формування показників по вчиненим господарським операціям (ст.ст. 198, 201).
Частиною першої статті 71 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, при цьому процесуальним законодавством тягар доказування у спірних відносинах покладено на відповідача (ч.2 ст.71 КАС України). Тоді, як судова практика вирішення податкових спорів виходить з презумпції добросовісності платника, яка презюмує економічну виправданість дій платника, що мають своїм наслідком отримання податкової вигоди, та достовірність відомостей у бухгалтерській та податковій звітності платника.
Крім того, як було встановлено судом першої інстанції, Товариством оскаржувалось в судовому порядку податкове повідомлення - рішення ОДПІ від 07.08.13 № 0000602200, яким було збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість на 83756 грн., з яких за основним платежем на 67005 грн., за штрафними санкціями на 16751 грн., що було прийнято за висновками акту від 24.07.2013 р. № 224/22/31561015 перевірки ТОВ з питань дотримання вимог податкового законодавства по податку на додану вартість, щодо підтвердження правомірності формування податкового кредиту від ФОП ОСОБА_2 за інший період - з 01.03.2013 р. по 31.03.2013 р. Даною перевіркою контролюючим органом було встановлено неправомірне формування ТОВ податкового кредиту по операціям з ФОП ОСОБА_2 у березні 2013 року за аналогічних підстав, що і в акті перевірки від 09.09.2013.
Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 13 вересня 2013 року по справі № 821/3189/13-а, яка залишена без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 10 червня 2014 року, позовні вимоги ТОВ "Тройка" задоволено, та визнано протиправним та скасовано вищезазначене податкове повідомлення-рішення.
Даними судовими рішеннями встановлено безпідставність висновків Податкового органу щодо не підтвердження Товариством формування податкового кредиту у спірному періоді, те що первинні документи складені відповідно до вимог чинного законодавства, публічний порядок сторонами договору не порушено, нікчемність правочину Податковим органом не доведено. Таким чином, господарські стосунки між ТОВ "Тройка" та ФОП ОСОБА_2 мали за собою юридичні наслідки як в березні 2013 року, так і в травні 2013 року. Твердження Податкового органу не підтвердженні належними та допустимими доказами, з яких можливо було б встановити "дефектність документів" чи їх не відповідність вимогам податкового законодавства.
Наведене свідчать про правомірність висновків суду першої інстанції щодо скасування оскаржуваних податкового повідомлення-рішення контролюючого органу, як таких, що прийняті всупереч приписів чинного законодавства.
Доводи апеляційної скарги зроблених висновків не спростовують, та є тотожними запереченням до адміністративного позову, факти та мотивування яких повністю спростовуються матеріалами справи та обставинами, які повно та об'єктивно були встановлені судом першої інстанції при вирішенні спірного питання.
За таких обставин підстав для скасування постанови суду першої інстанції та задоволення апеляційної скарги не вбачається
Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, судова колегія,
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу Каховської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Херсонській області - залишити без задоволення, а постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 08 вересня 2014 року - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.
Головуючий: М.М. Милосердний
Судді: А.І.Бітов
І.Г.Ступакова
Судове рішення № 43760773, Одеський апеляційний адміністративний суд було прийнято 21.04.2015. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 821/3810/13-а. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: