Ухвала суду № 43760594, 21.04.2015, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 квітня 2015 року Справа № 876/9275/13

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Попка Я.С.

суддів Левицької Н.Г., Кухтея Р.В.

за участю секретаря судового засідання Сідельник Г.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові апеляційну скаргу Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Волинської області Державної податкової служби на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 7 червня 2013 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агротехніка» до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Волинської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

У травні 2013 року позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Агротехніка» звернулося до суду з позовом до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Волинської області Державної податкової служби, в якому просить визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача від 08.11.2012 року №0002242201, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 95 812,50 грн., в т.ч. за основним платежем - 63 875,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 31 937,50 грн.

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 26 березня 2013 року позов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Волинської області Державної податкової служби від 08.11.2012 року №0002242201.

Постанова суду першої інстанції мотивована тим, що між ТзОВ «Агротехніка» (Продавець) 16.01.2012 року укладено контракт №16/01/2012 року на поставку соєвої олії фірмі Р.Н.U. «Venus» (Польща) (Покупець). Згідно цього контракту ТзОВ «Агротехніка» поставило фірмі Р.Н.U. «Venus» (Польща) 22000 кг соєвої олії нерафінованої, сирої, з легким помутнінням для промислових цілей. Масова частка фосфоровмісних речовин в перерахунку на стеароолеолецитин - 0,3%, в перерахунку на Р205 - 0,03%. Зазначена господарська операція підтверджується вантажно-митною декларацією. Вартість товару склала 176714,18 доларів США, де вартість однієї тонни товару дорівнює 8032,4 доларів США. Відповідно до встановленої відповідачем згідно листів ДПС України звичайної ціни за одиницю продукції, вартість однієї тонни соєвої олії нерафінованої, сирої, з легким помутнінням становила 9584,0 доларів США, де відхилення фактичної ціни від звичайної за одиницю продукції становить - 1 551,5 (16,19%). Звідси випливає, що загальна сума занижених експортованих операцій соєвої олії за червень 2012 року становить 34133,00 грн. Також ТзОВ «Агротехніка» (Продавець) 02.04.2012 року уклала контракт №02/04/2012 року на поставку ріпакової олії Товариству з обмеженою відповідальністю «Capital Trade» (Польща) (Покупець). Загальна вартість товару склала 1398287,9 доларів США, де вартість однієї тонни товару дорівнює 7992,5 доларів США. Відповідно до встановленої відповідачем звичайної ціни за одиницю продукції, вартість однієї тонни соєвої олії нерафінованої, сирої, з легким помутнінням становила на світовому ринку 9584,0 доларів США. Відхилення фактичної ціни від звичайної за одиницю продукції становить - 1 543,5 (16,19%). Звідси випливає, що загальна сума занижених експортованих операцій ріпакової олії за червень 2012 року становить 270035,33 грн.

Cуд першої інстанції дійшов висновку, що поставка ріпакової та соєвої олії відбулася за справедливими ринковими цінами, оскільки контрагенти позивача фактично володіли достатньою інформацією про такі товари на конкретному ринку та доклали зусиль без будь-якого примусу для їх придбання.

Луцька ОДПІ, встановлюючи звичайну ціну поставленого позивачем в червні 2012 року товару, обмежилася лише довідковою інформацією згідно листів ДПС України, врахувавши відомості Інтернет сайту АПК-Інформ та бюлетень «Огляд цін українського та світового товарних ринків», видання ДП «Держзовнішінформ» №7(189), який надала Волинська торгово-промислова палата. Відповідачем не був проведений належним чином порівняльний аналіз співставних умов постачання товару, у зв'язку з чим не було враховано знижки на товар, який не відповідає якісним хімічним та фізичним характеристикам, не було досліджено та враховано ринок товарів, на якому реалізовувався товар.

Податковий орган, порівнюючи світову ціну на ріпакову та соєву олію із ціною контрактів, не врахував умов поставки, якими згідно бюлетеня «Огляд цін українського та світового товарних ринків» №7(189) є FОВ Роттердам та Ех-mill FОВ Нідерланди, а згідно контрактів - СРТ (ІНКОТЕРМС в редакції 2010 року) склад Покупця, Польща та FСА (ІНКОТЕРМС в редакції 2000 року) склад Продавця, Україна, що також впливає на ціну товару. Відповідач не дослідив економічні обставини, які можуть бути важливими для визначення порівнянності ринку, та які включають: географічне розташування, розмір ринків, ступінь конкуренції на ринках та відносні конкурентні позиції покупців та продавців; доступність (їх ризик) взаємозамінних товарів та послуг; рівні постачання та попит на ринку в цілому та по регіонах зокрема, купівельну спроможність споживачів; характер та обсяг урядового регулювання ринку, виробничі витрати, включаючи вартість земельних, трудових та капітальних ресурсів; транспортні витрати; рівень ринку.

Суд першої інстанції зазначає, що відхилення фактичної договірної ціни на ріпакову та соєву олію від звичайної ціни, яку визначила Луцька ОДПІ становило - 16,19%, тобто менше ніж на 20 відсотків, тому підстав для проведення документальної позапланової виїзної перевірки в Луцькою ОДПІ не було, оскільки експортні операції ТзОВ «Агротехніка» з контрагентами «Capital Trade» (Польща) та Р.Н.U. «Venus» за червень 2012 року здійснювалися за договірними цінами, що не перевищують 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари, визначеної податковим органом та відповідають рівню справедливих цін. Отже, ТзОВ «Агротехніка» відповідно до вимог чинного законодавства визначило податок на прибуток підприємства, виходячи з договірних цін на експортовані товари.

Таким чином, відповідачем не доведено порушення позивачем податкового законодавства, а саме, не доведено того, що договірна ціна на експортовані товари не відповідає рівню звичайної ціни.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, вважаючи її прийнятою з порушенням норм матеріального та процесуального права, Луцька об'єднана державна податкова інспекція Волинської області Державної податкової служби оскаржила її, подавши апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Волинського окружного адміністративного суду від 26 березня 2013 року та прийняти нову постанову, якою повністю відмовити у задоволенні позовних вимог.

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги апелянт вказує на те, що проведеною перевіркою встановлено порушення позивачем пункту 1.20 статті 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а саме ТзОВ «Агротехніка» було поставлено в червні 2012 року контрагентам фірмі «Capital Trade» (Польща) та фірмі Р.Н.U. «Venus» (Польща) олію ріпакову та соєву за цінами, нижчими від цін продажу товарів на світових ринках, внаслідок чого позивач занизив задекларовані показники за півріччя 2012 року на загальну суму 304 168,33 грн.

Судом першої інстанції неправильно зроблено оцінку якості товару, який постачався ТзОВ «Агротехніка» та не враховано той факт, що жодних умов (стандартів якості) щодо фосфоровмісних речовин в олії ріпаковій та олії соєвій контрактами не передбачено.

Звертає увагу на те, що згідно пояснень головного бухгалтера щодо ціноутворення, така олія реалізовувалась за низькою ціною виходячи з того, що новозмонтоване обладнання по виробництву олії проходило апробацію, внаслідок чого, олія на виході, не в повній мірі відповідала необхідним параметрам. Однак, як слідує із матеріалів, долучених до справи, випробування зразків продукції проводились у травні 2012 року.

Крім того, судом першої інстанції не враховано, що всі показники із аналізної картки відповідають нормі та стандартам якості даної продукції. Також, не враховано той факт, що не дивлячись на те, що апробацію обладнання проходила у травні місяці, ціна експортованої продукції і в липні 2012 року була нижчою від цін світових економічних ринків.

В свою чергу в основу прийнятого рішення судом першої інстанції покладено лист ТзОВ «Capital Trade» від 23.04.2013 року, в якому контрагент позивача інформує, що в період з червня по липень 2012 року ціни на ріпакову, соєву та соняшникову олію були нижчі на польському ринку, ніж на сировинних біржах та, крім того, повідомляє, що ціна на ріпакову олію ТзОВ «Агротехніка» не могла бути на рівні цін Варшавської сировинної біржі, оскільки поступалась по якісним показникам, таким, як наявність фосфору в олії. Однак, як слідує із контракту, укладеного між ТзОВ «Агротехніка» та ТзОВ «Capital Trade», останнє купувало лише ріпакову олію, крім того, жодних претензій стосовно невідповідності кількісних чи якісних характеристик у покупця не виникало. Тобто предмет контракту повністю відповідав стандартам якості, в тому числі у випадку виявлення більшої вмісткості фосфору в продукції (так, як вмісткість даної речовини контрактом не передбачена) покупець мав про це повідомити продавця, в іншому ж випадку вважається, що продукція відповідала нормі по якісним характеристикам, після проведеної експертизи покупця.

Судом першої інстанції не враховано також той факт, що будь-які документи, що підтвердили б, що саме товар по вищевказаним контрактам не відповідав рівню звичайних цін через апробацію обладнання ні під час першої перевірки, ні під час додаткової перевірки позивачем надано не було.

Апелянт посилається на те, що для визначення звичайної ціни продажу продукції (товарів) на світових товарних ринках органи податкової служби використовують всю наявну в інформаційних джерелах інформацію, що в свою чергу і було зроблено органом податкової служби. Тому рішення суду першої інстанції, в якому вказано на поверхневе дослідження рівня світових цін на експортовану продукцію є несправедливим та необгрунтованим, адже з метою встановлення та визначення такої справедливої ціни податковим органом проведено цілу низку досліджень, додаткову перевірку з використанням додаткових джерел інформації, що по своїй суті абсолютно підтвердили встановлені порушення.

Окрім того, судом першої інстанції неправомірно, без повного дослідження матеріалів справи, зроблено висновок щодо підстав проведення перевірки та визначення податковим органом порушень діючого законодавства зі сторони ТзОВ «Агротехніка».

Апелянт посилається на те, що згідно з пп. 1.20.10 п.1.20 ст.1 Закону, податковий орган має право застосувати звичайні ціни для визначення бази оподаткування у випадках, передбачених законом, незалежно від виду господарської операції, що здійснюється платником цього податку, або податкового статусу іншої сторони такої операції.

Матеріали проведеної перевірки оформлені відповідно до «Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства» затвердженого Наказом ДПА України від 22.12.2010 року №984, який зареєстровано у Міністерсті і юстиції України 12.01.2011 року за №34/18772 та з урахуванням вимог листа ДПС України від 24.07.2012 року №20001/7/15-1217.

Актом перевірки встановлено порушення вимог пп. 1.20.1 н.1.20 ст.1 Закону, а не пп.153.2.1 н. 153.2 ст.153 Кодексу, тобто взаємовідносини між ТзОВ «Агротехніка» та Р.Н.U. «Venus», ТзОВ «Capital Trade» не можуть впливати на умови або економічні результати їх діяльності чи діяльності осіб, яких вони представляють і не відповідають будь-якій з наведених ознак пп.14.1.159 п.14.1 ст.14 Кодексу. Також дані суб'єкти господарювання не є пов'язаними особами між собою.

Вислухавши суддю-доповідача, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.

Із змісту ст. 19 Конституції України вбачається, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Розглядаючи спір, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Судом встановлено, підтверджено матеріалами справи, що у період з 18.09.2012 року по 08.10.2012 року Луцькою об'єднаною державною податковою інспекцією Волинської області Державної податкової служби було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТзОВ «Агротехніка» з питань здійснення фінансово-господарських операцій з фірмою «Capital Trade» (Польща) та фірмою Р.Н.U. «Venus» (Польща) за червень 2012 року та правомірності декларування від'ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. грн. за липень 2012 року.

За проведеної перевірки складено акт від 15.10.2012 року №5299/22-1/21750952, згідно висновків якого перевіркою встановлено порушення п.1.20 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» в результаті чого позивачем занижено податок на прибуток, що підлягає сплаті до бюджету за півріччя 2012 року на загальну суму 63 875,00 грн., в тому числі за II квартал 2012 року - на 63 875,00 грн. Податковим органом встановлено заниження позивачем доходів від здійснення експортних операцій продажу ріпакової та соєвої олії контрагентам фірмі «Capital Trade» (Польща) та фірмі Р.Н.U. «Venus» (Польща) за цінами, нижчими від цін продажу товарів на світових ринках, в результаті чого ТзОВ «Агротехніка» занижено задекларовані суб'єктом господарювання за півріччя 2012 року у рядку 02 Декларації «Дохід від операційної діяльності (дохід від реалізації товарів (робіт, послуг)» всього в сумі 304 168,33 грн., у тому числі за II квартал 2012 року в сумі 304168,33 грн.

На підставі вказаного акта перевірки Луцькою об'єднаною державною податковою інспекцією Волинської області Державної податкової служби винесено податкове повідомлення-рішення від 08.11.2012 року №0002242201, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 95 812,50 грн., в т.ч. за основним платежем - 63 875,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 31 937,50 грн.

Вказане податкове повідомленням-рішенням було оскаржене позивачем в адміністративному порядку: 23.11.2012 року подав скаргу до Державної податкової служби у Волинській області, а згодом 31.01.2013 року - до Міністерства доходів і зборів України. За наслідками розгляду рішенням Державної податкової служби у Волинській області від 18.01.2013 року №193/10/10.2-06 про результати розгляду первинної скарги та рішенням Державної податкової служби України від 25.02.2013 року №2876/6/10-2115 про результати розгляду повторної скарги оскаржуване податкове повідомлення-рішення залишене без змін, а скарги - без задоволення.

Під час розгляду первинної скарги позивача було призначено переперевірку з питань, що стали предметом оскарження. За результатами переперевірки Луцькою ОДПІ складено акт від 14.01.2013 року №110/22.1/21750952 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТзОВ «Агротехніка» з питань, визначених у первинній скарзі ТзОВ «Агротехніка» від 23.11.2012 року №1-4/1158 на податкове повідомлення-рішення Луцької ОДПІ Волинської області ДПС від 08.11.2012 року №0002242201, винесеного на підставі акту позапланової виїзної документальної перевірки №5299/22-1/21750952 від 15.10.2012 року». В ході цієї переперевірки відповідачем було направлено запит до Волинської торгово- промислової палати №19311/10/22-6 від 26.12.2012 року про надання інформації щодо середньо ринкових цін продажу олії ріпакової, соняшникової та соєвої на світових товарних ринках та на території України у період з червня по липень 2012 року. Листом-відповіддю №19-22/01-3/10 від 10.01.2013 року Волинської торгово-промислової палати надано витяги з бюлетнів «Огляд цін українського та світового товарних ринків», видання ДП «Держзовнішінформ» №7(189) та №8(190) 2012 року. Відповідно до цієї інформації середньоринкова світова ціна на експортовану олію ріпакову, сиру становила станом на 21.06.2012 року 9 631,36 грн. за тонну (ДП «Держзовнішінформ2 №7(189), де 100 USD=808.0000 грн., за умовами поставки РОВ Роттердам, а ціна на соєву олію станом на 21.06.2012 року була на рівні 9 679,84 грн. за тонну (ДП «Держзовнішінформ» №7(189), де 100 USD =808,0000 грн., за умовами поставки Ех-mill FОВ Нідерланди.

Встановлено, що між ТзОВ «Агротехніка» (Продавець) 16.01.2012 року укладено контракт №16/01/2012 року на поставку соєвої олії фірмі Р.Н.U. «Venus» (Польща) (Покупець). На виконання цього контракту 27.06.2012 року ТзОВ «Агротехніка» поставлено фірмі Р.Н.U. «Venus» (Польща) 22000 кг соєвої олії нерафінованої, сирої, з легким помутнінням для промислових цілей. Масова частка фосфоровмісних речовин в перерахунку на стеароолеолецитин - 0,3%, в перерахунку на Р205 - 0,03%. Зазначена господарська операція підтверджується вантажно-митною декларацією №205070000/2012/038815 від 27.06.2012 року. Вартість товару склала 176714,18 доларів США, де вартість однієї тонни товару дорівнює 8032,4 доларів США. Відповідно до встановленої відповідачем згідно листів ДПС України звичайної ціни за одиницю продукції, вартість однієї тонни соєвої олії нерафінованої, сирої, з легким помутнінням становила 9584,0 доларів США, де відхилення фактичної ціни від звичайної за одиницю продукції становить - 1 551,5 (16,19%). Звідси випливає, що загальна сума занижених експортованих операцій соєвої олії за червень 2012 року становить 34133,00 грн.

Крім того, ТзОВ «Агротехніка» (Продавець) 02.04.2012 року уклала контракт №02/04/2012 року на поставку ріпакової олії Товариству з обмеженою відповідальністю «Capital Trade» (Польща) (Покупець). Відповідно до цього контракту 06.06.2012 року, 07.06.2012 року та 20.06.2012 року ТзОВ «Агротехніка» поставило Товариству з обмеженою відповідальністю «Capital Trade» (Польща) олію ріпакову нерафіновану загальною вагою 174950 кг з кількістю фосфору - 0,7 мг/кг.

Поставка товару підтверджується вантажно-митними деклараціями від 06.06.2012 року №205060000/2012/013802, №205060000/2012/013803, №205060000/2012/013807, від 07.06.2012 року №205060000/2012/013809, №205060000/2012/013810, №205060000/2012/013811, від 20.06.2012 року №205060000/2012/014979 №205060000/2012/014980. Загальна вартість товару склала 1 398 287,9 доларів США, де вартість однієї тонни товару дорівнює 7 992,5 доларів США. Відповідно до встановленої відповідачем звичайної ціни за одиницю продукції, вартість однієї тонни соєвої олії нерафінованої, сирої, з легким помутнінням становила на світовому ринку 9584,0 доларів США. Відхилення фактичної ціни від звичайної за одиницю продукції становить - 1 543,5 (16,19%). Звідси випливає, що загальна сума занижених експортованих операцій ріпакової олії за червень 2012 року становить 270035,33 грн

Згідно п.4.1 ст.4 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року №168/97-ВР база оподаткування операції з поставки товарів (послуг) визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними цінами, але не нижче за звичайні піни.

У разі якщо звичайна ціна на товари (послуги) перевищує договірну ціну на такі товари (послуги) більше ніж на 20 відсотків, база оподаткування операції з поставки товарів (послуг) визначається за звичайними цінами.

Відповідно до п. 1.18 ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість» звичайні ціни розуміються та застосовуються за правилами, визначеними пунктом 1.20 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Відповідно до положень пп. 1.20.1 п. 1.20 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» якщо цим пунктом не встановлено інше, звичайною вважається ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору. Якщо не доведене зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню справедливих ринкових цін.

Справедлива ринкова ціна - це ціна, за якою товари (роботи, послуги) передаються іншому власнику за умови, що продавець бажає передати такі товари (роботи, послуги), а покупець бажає їх отримати за відсутності будь-якого примусу, обидві сторони є взаємно незалежними юридично та фактично, володіють достатньою інформацією про такі товари (роботи, послуги), а також ціни, які склалися на ринку ідентичних (а за їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг).

Ідентичні товари (роботи, послуги) - товари (роботи, послуги), що мають однакові характерні для них основні ознаки. Під час визначення ідентичності товарів беруться до уваги, зокрема, їх фізичні характеристики, які не впливають на їх якісні характеристики і не мають суттєвого значення для визначення ознак товару, якість і репутація на ринку, країна походження та виробник. Незначні відмінності в їх зовнішньому вигляді можуть не враховуватися.

Однорідні товари (роботи, послуги) - товари (роботи, послуги), які не є ідентичними, мають подібні характеристики і складаються зі схожих компонентів, що дозволяє їм виконувати однакові функції та (або) бути взаємозамінними. Під час визначення однорідності товарів (робіт, послуг) беруться до уваги, зокрема, їх якість, наявність товарного знака, репутація на ринку, країна походження та виробник.

Відповідно до пп. 1.20.2 п. 1.20 ст.1 зазначеного Закону для визначення звичайної ціни товару (робіт, послуг) використовується інформація про укладені на момент продажу такого товару (роботи, послуги) договори з ідентичними (однорідними) товарами (роботами, послугами) у співставних умовах. Зокрема, враховуються такі умови договорів, як кількість (обсяг) товарів (наприклад, обсяг товарної партії), строки виконання зобов'язань, умови платежів, звичайних для такої операції, а також інші об'єктивні умови, що можуть вплинути на ціну. При цьому умови договорів на ринку ідентичних (у разі їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг) визнаються співставними, якщо відмінність між такими умовами суттєво не впливає на ціну, або може бути економічно обґрунтована. При цьому враховуються звичайні при укладанні угод між непов'язаними особами надбавки чи знижки до ціни. Зокрема, але не виключно, враховуються знижки, пов'язані з сезонними та іншими коливаннями споживчого попиту на товари (роботи, послуги), втратою товарами якості або інших властивостей; закінченням (наближенням дати закінчення) строку зберігання (придатності, реалізації); збутом неліквідних або низьколіквідних товарів; маркетинговою політикою, у тому числі при просуванні товарів (робіт, послуг) на ринки; наданням дослідних моделей і зразків товарів з метою ознайомлення з ними споживачів.

Тобто, для визначення звичайної ціни використовується інформація про укладені на момент продажу такого товару (роботи, послуги) договори з ідентичними (однорідними) товарами (роботами, послугами) у співставних умовах. Однак при цьому необхідно враховувати, чи є умови таких договорів співставними, важливе значення також мають і властивості товарів, які є предметом купівлі-продажу.

Як видно з матеріалів справи, податковий орган, встановлюючи звичайну ціну поставленого позивачем в червні 2012 року товару, обмежився лише довідковою інформацією згідно листів ДПС України, врахувавши відомості Інтернет сайту АПК-Інформ та бюлетень «Огляд цін українського та світового товарних ринків», видання ДП «Держзовнішінформ» №7(189), який надала Волинська торгово-промислова палата. Відповідачем не був проведений належним чином порівняльний аналіз співставних умов постачання товару, у зв'язку з чим не було враховано знижки на товар, який не відповідає якісним хімічним та фізичним характеристикам, не було досліджено та враховано ринок товарів, на якому реалізовувався товар. Порівнюючи світову ціну на ріпакову та соєву олію із ціною контрактів, Луцькою ОДПІ не врахувано умов поставки, якими згідно бюлетеня «Огляд цін українського та світового товарних ринків» №7(189) є РОВ Роттердам та Ех-mill FОВ Нідерланди, а згідно контрактів - СРТ (ІНКОТЕРМС в редакції 2010 року) склад покупця, Польща та FСА (ІНКОТЕРМС в редакції 2000 року) склад продавця, Україна, що також впливає на ціну товару. Відповідач не дослідив економічні обставини, які можуть бути важливими для визначення порівнянності ринку, та які включають: географічне розташування, розмір ринків, ступінь конкуренції на ринках та відносні конкурентні позиції покупців та продавців; доступність (їх ризик) взаємозамінних товарів та послуг; рівні постачання та попит на ринку в цілому та по регіонах зокрема, купівельну спроможність споживачів; характер та обсяг урядового регулювання ринку, виробничі витрати, включаючи вартість земельних, трудових та капітальних ресурсів; транспортні витрати; рівень ринку.

У разі коли на відповідному ринку товарів (робіт, послуг) не здійснюються операції з ідентичними (у разі їх відсутності - однорідними) товарами (роботами, послугами), або якщо неможливо визначити їх ціну через відсутність або недоступність відповідної інформації, звичайною ціною вважається ціна договору (підпункт 1.20.6 пункту 1.20 статті 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»). Підпунктом 1.20.8 пункту 1.20 статті 1 зазначеного Закону обов'язок доведення того, що ціна договору не відповідає рівню звичайної ціни у випадках, визначених цим Законом, покладається на податковий орган у порядку, встановленому законом.

Отже, якщо не доведено зворотне, звичайною вважається ціна, визначена сторонами договору.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що з метою правильності визначення звичайної ціни продукції (товарів) при організації проведення контрольно-перевірочної роботи, поліпшення якості проведення перевірок суб'єктів господарювання - юридичних осіб, які здійснюють зовнішньоекономічні операції, листом Державної податкової служби України від 24.07.2012 року №20001/7/15-1217 направлені для використання в роботі Методичні рекомендації щодо алгоритму визначення звичайної ціни продукції (товарів) при здійсненні зовнішньоекономічних операцій (далі - Методичні рекомендації), розроблені на підставі пункту 1.20 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та пункту 8 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України.

Загальними положеннями цих Методичних рекомендацій визначено, що стосовно випадків застосування звичайних цін слід враховувати те, що: при перевірці звітних податкових періодів до 01.04.2011 р. застосовується пункт 7.4 статті 7 Закону, відповідно до якого дохід, отриманий платником податку від зовнішньоекономічних операцій, визначається відповідно до договірних цін, але не менших за звичайні ціни на відповідні товари, що діяли на дату такого продажу; при перевірці звітних податкових періодів після 01.04.2011 р. застосовується пункт 153.2 статті 153 розділу III Кодексу (ПК України), відповідно до якого дохід, отриманий платником податку від зовнішньоекономічних операцій, визначається відповідно до договірних цін, але не менших від звичайних цін на відповідні товари, що діяли на дату такого продажу, у разі якщо договірна ціна на такі товари відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари.

Розділом II Методичних рекомендацій передбачено практичні заходи, які повинні здійснити податкові органи під час визначення звичайних цін. Так, під час здійснення доперевірочного аналізу на інформаційному етапі складається аналітичний звіт. Аналітичний звіт за звітні періоди після 01.04.2011 року має містити в собі лише встановлені відхилення договірної ціни від звичайної ціни більш ніж на 20 відсотків. Інформація, викладена в аналітичному звіті, повинна надавати достатність підстав для включення до плану-графіка документальних перевірок або проведення документальної позапланової виїзної перевірки на підставі пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Кодексу.

З аналізу вказаних норм та обставин справи апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що враховуючи що відхилення фактичної договірної ціни на ріпакову та соєву олію від звичайної ціни, яку визначила Луцька ОДПІ становило - 16,19%, тобто менше ніж на 20 відсотків, тому підстав для проведення документальної позапланової виїзної перевірки в Луцькою ОДПІ не було, оскільки експортні операції ТзОВ «Агротехніка» з контрагентами «Capital Trade» (Польща) та Р.Н.U. «Venus» за червень 2012 року здійснювалися за договірними цінами, що не перевищують 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари, визначеної податковим органом та відповідають рівню справедливих цін.

Таким чином, ТзОВ «Агротехніка» відповідно до вимог чинного законодавства визначено податок на прибуток підприємства, виходячи з договірних цін на експортовані товари. Відповідачем не доведено порушення позивачем податкового законодавства, а саме, не доведено того, що договірна ціна на експортовані товари не відповідає рівню звичайної ціни, а тому судом першої інстанції підставно скасовано податкове повідомлення-рішення Луцької ОДПІ від 08.11.2012 року №0002242201.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що постанова суду першої інстанції ґрунтується на повно, об'єктивно і всебічно з'ясованих обставинах, а доводи апелянта на правомірність прийнятої постанови не впливають та висновків суду не спростовують.

Згідно ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ч.3 ст.160, ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Волинської області Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Волинського окружного адміністративного суду від 7 червня 2013 року у справі №803/1112/13-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агротехніка» до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Волинської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання у повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя Я.С. Попко

Судді Н.Г. Левицька

Р.В. Кухтей

Повний текст ухвали виготовлено та підписано 21.04.2015 року.