Ухвала суду № 43760241, 23.04.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 квітня 2015 року

справа № 804/3708/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Чередниченко В.Є.,

суддів: Коршуна А.О., Панченко О.М.,

за участю секретаря судового засідання: Яковенко О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську адміністративну справу за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «Овекон Сервіс» на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 червня 2014 року у справі № 804/3708/14 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Овекон Сервіс» до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправними дій,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Овекон Сервіс» (далі – ТОВ «Овекон Сервіс») 13 березня 2014 року звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області (далі - ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська), згідно з яким, просить:

- скасувати наказ відповідача №617 від 29 жовтня 2013 року;

- визнати протиправними дії відповідача, щодо проведення позапланової документальної виїзної перевірки ТОВ «Овекон Сервіс», проведеної на підставі наказу ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська № 617 від 29 жовтня 2013 року та оформленої актом №2043/22-710/34885364 від 12 листопада 2013 року;

- визнати протиправними дії відповідача щодо встановлення заниження податкових зобов'язань у липні 2013 року на суму 93702,00 грн. та заниження податкового кредиту у липні 2013 року на суму 92113,00 грн.; встановлення заниження податку на додану вартість у липні 2013 року на суму 1589,00 грн.; встановлення завищення податкового кредиту, за період з 01 листопада 2010 року по 31 серпня 2010 року у сумі 92113,64грн., у т.ч.: у липні 2010 року 28929,69грн., у серпні 2010 року - 63183,95 грн.; встановлення завищення податкових зобов'язань за період з 01 липня 2010 року по 31 серпня 2010 року у сумі 92113,64грн., у т.ч.: липні 2010 року - 28929,69 грн.; у серпні 2010 року - 63183,95 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що у податкового органу були відсутні підстави для проведення позапланової виїзної перевірки на підставі наказу №617 від 29 жовтня 2013 року. Зазначає, що висновки акта не відповідають дійсності. Крім того відповідач не наділений повноваженнями щодо визнання угод нікчемними без відповідного рішення суду.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 червня 2014 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Постанова суду мотивована тим, що позивачем не надано конкретних доказів порушення податкового законодавства відповідачем та доказів, того, що на момент звернення до суду дії щодо висновків зазначених у акті перевірки безпосередньо порушили права та інтереси позивача, разом з тим не надано доказів вчинення дій щодо коригування податкової звітності позивача та наявності фактів порушеного права позивача як наслідку цих дій.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції позивач оскаржив її до апеляційного суду з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою позов задовольнити повністю.

В апеляційній скарзі зазначає про те, що:

- відповідачем порушено порядок проведення документальної виїзної перевірки, порушено вимоги наказу ДПА України №984 від 22 грудня 2010 року «Про затвердження Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства», внаслідок чого наказ про проведення перевірки, а також дії щодо проведення такої перевірки є протиправними;

- відповідачем на підставі акта перевірки ТОВ «Овекон Сервіс» здійснено донарахування ТОВ «АТБ-маркет» ПДВ за період липень-серпень 2010 року, в наслідок чого ТОВ «АТБ-маркет» виставлено претензію позивачу, чим безпосередньо порушено права та інтересі останнього;

- відповідач не наділений повноваженнями щодо визнання угод нікчемними без відповідного рішення суду.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та знайшло підтвердження під час розгляду апеляційної скарги, що відповідачем було надіслано на адресу позивача запит від 13 вересня 2013 року про надання інформації та її документального підтвердження (а.с.64-65).

29 жовтня 2013 року, на підставі пп. 20.1.6 п. 20.1 ст. 20, п. 75.1.2 п.75.1 ст. 75, п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України виконуючим обов’язки начальника ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Г.З. Джураєвою прийнято наказ №617 про організацію проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Овекон Сервіс» (а.с.62-63).

На підставі вказаного наказу, відповідачем проведено позапланову документальну виїзну перевірку ТОВ «Овекон Сервіс» з питань дотримання вимог податкового законодавства по податку на додану вартість по взаємовідносинам із ТОВ «Укрглас» та із ТОВ «Альянс+», які були задекларовані згідно Додатку 1 «Розрахунок коригування сум податку на додану вартість до податкової декларації з податку на додану вартість» за липень 2013 року №9051550761 від 19 серпня 2013 року та уточнюючого Додатку 1 «Розрахунок коригування сум податку на додану вартість до податкової декларації з податку на додану вартість» за липень 2013 року №9055185905 від 05 вересня 2013 року.

Вказану перевірку проведено відповідно до п.п.20.1.6 п.20.1 ст.20, п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75, п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України.

За результатами вказаної перевірки відповідачем складено акт №2043/22-710/34885364 від 12 листопада 2013 року (далі – акт перевірки) в якому зроблено висновок про порушення позивачем:

1) п.200.1 ст.200 Податкового кодексу України, та абзацу 1 ст.50 глави 2 розділу II Кодексу, що призвело до заниження податкових зобов'язань у липні 2013 року на суму 93702,00 грн. та заниження податкового кредиту у липні 2013 року на суму 92113,00 грн. В наслідок чого занижено податок на додану вартість у липні 2013 року на суму 1589,00грн.

2) пп.7.4.1, пп.7.4.5 п.7.4, пп.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» - завищено податковий кредит, за період з 01 липня 2010 року по 31 серпня 2010 року у сумі 92113,64 грн., у т.ч.: у липні 2010 року - 28929,69 грн., у серпні 2010 року - 63183,95 грн.

3) пп. 7.2.3. п. 7.2, пп..-7.3.1. п.7.3 - завищено податкове зобов'язання, за період з 01 липня 2010 року по 31 серпня 2010 року у сумі 92113,64 грн., у т.ч.: липні 2010 року - 28929,69 грн.; у серпні 2010 року - 63183,95 грн.

Правомірність та обґрунтованість вказаного наказу відповідача № 617 від 29 жовтня 2013 року, дій щодо проведення перевірки за результатами якої складено акт перевірки, а також дій щодо встановлення заниження податкових зобов’язань є предметом спору переданого на вирішення суду.

Вирішуючи спірні відносини між сторонами та відмовляючи у задоволені позову, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для визнання протиправним та скасування наказу відповідача №617 від 29 жовтня 2013 року «Про організацію проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Овекон Сервіс», та визнання дій відповідача щодо проведення позапланової документальної виїзної перевірки ТОВ «Овекон Сервіс», проведеної на підставі зазначеного наказу та оформленої актом перевірки. Зазначає, що вчинені податковим органом дії по проведенню документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Овекон Сервіс», за результатами якої складено акт перевірки, не породжують для платника податків настання будь-яких юридичних наслідків та не впливають на його права та обов’язки.

Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при прийнятті оскарженої постанови, виходить з наступного.

Пунктом 73.3 ст.73 ПК України визначено, що органи державної податкової служби мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої, встановлено законом), необхідної для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій, завдань та її документального підтвердження.

Такий запит підписується керівником (заступником керівника) органу державної податкової служби і повинен містити перелік інформації, яка запитується, та документів, що її підтверджують, а також, підстави для надіслання запиту.

Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб'єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав: за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби; для визначення рівня звичайних цін на товари (роботи, послуги) під час проведення перевірок; виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків; щодо платника податків подано скаргу про ненадання таким платником податків податкової накладної покупцю або про порушення правил заповнення податкової накладної; у разі проведення зустрічної звірки; в інших випадках, визначених цим Кодексом.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, у запиті від 13 вересня 2013 року зазначено, що на підставі п.п.20.1.1 та 20.1.6 п.20.1 ст.20 та пп.73.3 ст.73, у порядку статті 76 глави 8 розділу II Податкового кодексу України, відповідач просить позивача надати, пояснення, інформацію та її документальне підтвердження (засвідчені підписом платника податків або його посадовою особою та скріплені печаткою (за наявності) копії первинних, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують фінансово-господарські відносини, вид, обсяг і якість операцій та розрахунків, що здійснювалися) для з'ясування реальності та повноти відображення в бухгалтерському та податковому обліку взаємовідносин з ТОВ «УКРГЛАС» та ТОВ «Альянс+», які були задекларовані згідно з Додатком 1 «Розрахунку коригування сум податку на додану вартість до податкової декларації з податку на додану вартість (Д1)» за липень 2013 року та уточнюючого Додатку 1 «Розрахунку коригування сум податку на додану вартість до податкової декларації з податку на додану вартість» за липень 2013 року поданого 05 вересня 2013 року №9055185905.

В зазначеному запиті зазначено перелік документів та інформацію, яку необхідно надати до податкового органу.

Запит підписаний заступником начальника ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська.

Таким чином, з огляду на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що запит ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська від 13 вересня 2013 року складено відповідно до вимог ст.73 ПК України.

Підпунктом 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України передбачено, що документальна позапланова перевірка здійснюється, зокрема, у разі, коли за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

З матеріалів справи вбачається, що зазначений запит отриманий позивачем 19 вересня 2013 року, що підтверджується поштовим повідомленням (а.с.66).

В матеріалах справи відсутня відповідь на зазначений запит податкового органу та докази надання позивачем податковому органу запитуваних документів, що свідчить про наявність підстав для проведення документальної позапланової перевірки та правомірності оскарженого наказу відповідача.

Також суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що наказ про призначення перевірки є актом тимчасової дії, фактично, дія наказу вимірюється певним проміжком часу, та вичерпується на момент виконання такого наказу – тобто на час безпосереднього проведення призначеної перевірки.

Як вбачається з матеріалів справи, податковим органом було проведено позапланову документальну перевірку, отже, на час звернення позивача до суду з адміністративним позовом перевірку було проведено, а дію оскаржуваного наказу – вичерпано за його фактичним виконанням.

Отже, суд апеляційної інстанції, враховуючи вищевикладене, погоджується з висновком суду першої інстанції щодо правомірності прийняття відповідачем оскаржуваного наказу.

Щодо позовних вимог про визнання протиправними дій відповідача з проведення позапланової документальної виїзної перевірки, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Згідно п.78.4, п. 78.5 ст.78 ПК України про проведення документальної позапланової перевірки керівник контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення документальної позапланової виїзної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу.

Відповідно до п.81.1 ст. 81 ПК України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника контролюючого органу або його заступника, що скріплений печаткою контролюючого органу; копії наказу про проведення перевірки; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

В матеріалах справи відсутні докази на підтвердження отримання наказу №617 від 29 жовтня 2013 року про організацію проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Овекон Сервіс» позивачем.

Зазначені обставини слугували підставою для недопущення посадових (службових) осіб органу державної податкової служби до проведення документальної виїзної перевірки.

Враховуючи те, що позивач допустив службових осіб до перевірки, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відсутності підстав для визнання протиправними дій відповідача щодо проведення позапланової документальної виїзної перевірки ТОВ «Овекон Сервіс», проведеної на підставі наказу ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська.

Згідно з правовою позицією Верховного Суду України, постанова від 24.12.2010 року, саме на етапі допуску до перевірки платник податків може поставити питання про необґрунтованість її призначення та проведення, реалізувавши своє право на захист від безпідставного та необґрунтованого здійснення податкового контролю щодо себе. Водночас, допуск до перевірки нівелює правові наслідки процедурних порушень, допущених контролюючим органом при призначенні податкової перевірки.

Відповідно до викладеного, позови платників податків, спрямовані на оскарження рішень (у тому числі наказів про призначення перевірки), дій або бездіяльності контролюючих органів щодо призначення та/або проведення перевірок можуть бути задоволені лише в тому разі, якщо до моменту винесення судового рішення не відбулося допуску посадових осіб контролюючого органу до спірної перевірки.

В іншому разі в задоволенні відповідних позовів має бути відмовлено, оскільки правові наслідки оскаржуваних дій за таких обставин є вичерпаними, а отже, задоволення позову не може призвести до відновлення порушених прав платника податків, оскільки після проведення перевірки права платника податків порушують лише наслідки її проведення.

Щодо вимог позивача про визнання протиправними дії ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська щодо встановлення заниження податкових зобов'язань у липні 2013 року на суму 93702,00 грн. та заниження податкового кредиту у липні 2013 року на суму 92113,00 грн.; встановлення заниження податку на додану вартість у липні 2013 року на суму 1589,00 грн.; встановлення завищення податкового кредиту, за період з 01 липня 2010 року по 31 серпня 2010 року у сумі 92113,64грн., у т.ч.: у липні 2010 року 28929,69грн., у серпні 2010 року - 63183,95 грн.; встановлення завищення податкових зобов'язань за період з 01 липня 2010 року по 31 серпня 2010 року у сумі 92113,64грн., у т.ч.: липні 2010 року - 28929,69 грн.; у серпні 2010 року - 63183,95 грн. суд апеляційної інстанції вважає їх необґрунтованими, оскільки як вірно зазначив суд першої інстанції: оцінка акта, в тому числі й оцінка дій службових осіб контролюючого органу щодо його складання, викладення у ньому висновків перевірки, може бути надана судом при вирішенні спору щодо оскарження рішення прийнятого на підставі цього акта.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного суду України від 10 вересня 2013 року по справі № 21-237а13.

Відповідно до частини 1 статті 244-2 КАС України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

На підставі акта перевірки, ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська прийнято податкове повідомлення-рішення №0007282205 від 26 листопада 2013 року (а.с.67), яким збільшено суму грошового зобов’язання ТОВ «Овекон Сервіс» з податку на додану вартість на загальну суму 1986,25 грн. Копію вказаного податкового повідомлення-рішення отримано головним бухгалтером ТОВ «Овекон Сервіс» 26 листопада 2013 року.

Як встановлено в судовому засіданні та не заперечувалося сторонами, вказане податкове повідомлення-рішення позивачем не оскаржувалось та було сплачено в повному обсязі, тобто є узгодженим, у зв’язку з чим, вбачається, що позивач погодився із вказаними порушеннями.

Отже, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції, що вчинені податковим органом дії по проведенню документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Овекон Сервіс», за результатами якої складено акт перевірки №2043/22-710/34885364 від 12 листопада 2013 року та висновки викладені в ньому не породжують для платника податків настання будь-яких юридичних наслідків та не впливають на його права та обов'язки, а тому в цій частині, з вказаних підстав позовні вимоги є також необґрунтованими.

Щодо посилання позивача на претензію на суму 276342 грн. від 09 квітня 2014 року отриману позивачем від ТОВ «АТБ Маркет», суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції та зазначає, що в разі порушення прав ТОВ «АТБ Маркет» в сфері публічно-правових відносин у зв’язку складеним актом перевірки відносно нього та прийняттям на підставі нього податкового повідомлення-рішення, він не позбавлений права на звернення до адміністративного суду особисто для захисту своїх прав.

На підставі зазначеного, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції під час розгляду цієї справи об'єктивно, повно та всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, дав їм правильну юридичну оцінку і ухвалив законне, обґрунтоване рішення без порушень норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, тому постанову суду першої інстанції у цій справі необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Керуючись: пунктом 1 частини 1 статті 198, статтями 205, 206 КАС України, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Овекон Сервіс» - залишити без задоволення, а постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 червня 2014 року у справі № 804/3708/14 – без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст ухвали виготовлений 24 квітня 2015 року.

Головуючий: В.Є. Чередниченко

Суддя: А.О. Коршун

Суддя: О.М. Панченко