Ухвала суду № 43759705, 15.04.2015, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

У Х В А Л А

15 квітня 2015 року м. Київ № 826/1766/15

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Келеберда В. І., розглянувши у порядку письмового провадження заяву представника Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві про закриття провадження у справі

за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "О.К. та партнери"

до

Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві, Головного управління ДФС у м. Києві,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «ДСЛК»

про

зобов'язати вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю “О.К. та партнери” звернулось з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві, Головного управління ДФС у місті Києві, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Товариство з обмеженою відповідальністю «ДСЛК» в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог просить суд зобов'язати Державну податкову інспекцію у Шевченківському районі Головного управління ДФС у місті Києві та Головне Управління ДФС у м. Києві погодити мирову угоду від 05 грудня 2014 року з метою забезпечення відновлення платоспроможності Товариства з обмеженою відповідальністю «ДСЛК».

12 березня 2015 року представник Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві, звернувся до суду з заявою про закриття провадження в адміністративній справі № 826/1766/15 .

В обгрунтування заявленного посилався на Рішення Конституційного Суду України у №19-рп/2011 року від 14 грудня 2011 року в якому зазначено, що відносини, які виникають між фізичною чи юридичною особою і представниками органів влади під час здійснення ними владних повноважень, є публічно правовими і поділяються, зокрема, на правовідносини у сфері управлінської діяльності, правовідносини у сфері охорони прав і свобод людини і громадянина, а також суспільства від злочинних посягань. З урахуванням положень ст. 19-1 Податкового кодексу України ст. 2 та 3 Кодексу адміністративного судочинства України, Постанову Вищого адміністративного суду України від 20.03.2012 року № П/9991/1504/11 відповідач вважає, що відносини у вказаній справі не засновані на адміністративному або іншому владному підпорядкуванні, здійсненні управлінських функцій чи контрольних функцій однією сторони стосовно іншої, а тому вважає, що дану справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства України.

Позивач та третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору проти закриття провадження в адміністративній справі заперечували.

Під час вирішення справи в порядку письмового провадження суд прийшов до висновку про відсутність підстав для закриття провадження у справі , виходячи з наступного.

Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Пунктом 1 частини першої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.

Юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема: спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності (п. 1 ч. 2 ст. 17 КАС України).

Згідно пункту 7 частини першої статті 3 цього Кодексу адміністративного судочинства України суб'єкт владних повноважень означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень.

Таким чином, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка правильності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно до прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.

До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Як вбачається з матеріалів справи, 16.12.2014 року керуючий санацією звернувся до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві з пропозицією від власників ТОВ «ДСЛК» про укладення мирової угоди в процедурі санації боржника з розстрочкою платежу на 3 роки, додавши проект мирової угоди.

Судом встановлено, що на виконання вимог Наказу Міністерства доходів і зборів України від 27.12.2013 № 857, відповідачем направлено до ГУ ДФС у м. Києві проект рішення від 23.12.2014 року про затвердження мирової угоди у справі №5011-15-948-2012.

Відповідно до п. 2.5. 1.10 Наказу Міністерства доходів і зборів України від 27.12.2013 №857 «Про організацію роботи органів доходів і зборів під час підготовки та супроводження справ і ведення претензійно-позовної роботи» укладення мирових угод та подання заяв до суду про відмову від позову здійснюється за процедурою, передбаченою для рішення про цільність за умови направлення до ГУ Міндоходів та/або Департаменту проекту відповідного рішення, попередньо погодженого керівниками зацікавлених (профільних) структурних підрозділів, та проекту мирової угоди або заяви про відмову позову (заяви, подання).

Частиною 2 ст. 78 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» у разі якщо умови мирової угоди передбачають розстрочку чи відстрочку або прощення (списання) боргів чи їх частини, орган стягнення зобов'язаний погодитися із задоволенням частини вимог з податків, зборів (обов'язкових платежів) на умовах такої мирової угоди з метою забезпечення відновлення платоспроможності підприємства.

Повноваження на погодження мирової угоди з метою забезпечення відновлення платоспроможності підприємства покладено вказаним Законом на орган стягнення, який виконує владні управлінські функції, оскільки відповідач в даних правовідносинах виступав кредитором третьої черги у зв’язку з наявністю у товариства саме податкової заборгованості, яка стягується контролюючим органом як суб’єктом владних повноважень, який в силу положень Податкового кодексу України здійснює контроль за правильністю та своєчасністю справляння податків і обов’язкових платежів.

Таким чином, надаючи погодження або відмову у погодженні проекту мирової угоди відповідачі реалізують владні управлінські функції суб’єкта владних повноважень в розумінні пункту 7 частини першої статті 3 цього Кодексу адміністративного судочинства України, а тому суд вважає необґрунтованою заяву представника Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про відсутність підстав для закриття провадження у справі.

На підставі викладеного та керуючись ст. 2, 3, 17, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

У Х В А Л И В:

Відмовити у задоволенні заяви представника Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві про закриття провадження.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя В. І. Келеберда