Постанова № 43758944, 21.04.2015, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 квітня 2015 року м. Львів № 813/1265/15

09 год. 56 хв.

Львівський окружний адміністративний суд у складі судді Клименко О.М. за участю секретаря судового засідання Бігуна Н.Т. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник Оленич Л.В.;

відповідача: представник Ящинський А.Л.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Бориславі Львівської області до Відкритого акціонерного товариства «Галлак» про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Управління Пенсійного фонду України в м. Бориславі (далі - УПФУ в м. Бориславі) звернулося до суду з позовом до Відкритого акціонерного товариства «Галлак» (далі - ДВАТ «Галлак»), в якому просить стягнути заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26 призначених на підставі пунктів «б»-«з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за період січень-лютий 2015 року на загальну суму 53914,07 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач покликається на те, що п. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначено, що розмір сум до відшкодування для пільгових пенсій, призначених за списками №1, № 2 становить 100%. В даному випадку понесених позивачем витрат на виплату і доставку пільгових пенсій відповідач не відшкодовував, що і зумовило появу заборгованості, про стягнення якої заявлено позов.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала повністю, просила позов задовольнити з підстав, викладених в позовній заяві.

Представник відповідача проти позову заперечив, подав письмове заперечення від 26.03.2015 року (вх. №9671), в яких зазначив, що фактичні витрати по виплаті і доставці пільгових пенсій за трудовий стаж, набутий працівниками ВАТ «Галлак» до введення в дію Закону України «Про пенсійне забезпечення», тобто до 01.01.1992 року, відшкодуванню за рахунок підприємства не підлягають. У товариства не виникло обов'язку щодо відшкодування сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період 2008-2013 років, оскільки позивач не надсилав розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період 2008 року - 2013 років. Вказав, що Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» не визначено обов'язок підприємства відшкодовувати витрати на виплати та доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України. Зазначив також, що термін відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій, призначених окремим працівникам припинився. Таким чином, представник відповідача вважає, що позовні вимоги є необґрунтованими, а відтак, просив у задоволенні позову відмовити повністю.

Суд заслухав пояснення сторін, дослідив долучені до матеріалів справи письмові докази, оцінив їх в сукупності та вважає, що позов підлягає до задоволення з огляду на наступне.

Відповідно до п. 1, 2 ст. 1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є: суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників; філії, відділення та інші відокремлені підрозділи платників податку, що не мають статусу юридичної особи, розташовані на території іншої, ніж платник збору, територіальної громади.

Згідно із п. 1 ст. 2 зазначеного Закону для платників збору об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пункту «а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Відповідно до вимог ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (Закон №1788-XII), на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списками №1, та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад i показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, i за результатами атестації робочих місць (далі - список №1, список № 2).

За змістом пункту 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (Закон №1058-IV) пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, роботах з особливо шкідливими й важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах з шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через такі фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами Закону №1058-IV в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом №1788-XII. У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 Закону №1058-IV.

При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

За правилами абзацу четвертого підпункту 1 пункту 2 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до ПФУ плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими й важкими умовами праці за списком № 1, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

В абзаці п'ятому цього ж підпункту зазначено, що виплата пенсій особам, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників, за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та особам, пенсії яким призначені відповідно до пунктів «в»-«е» та «ж» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», здійснюється до 1 січня 2005 року за рахунок коштів ПФУ, а з 1 січня 2005 року - за рахунок коштів Державного бюджету України до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону.

Аналіз наведених положень дає підстави для висновку про те, що витрати на виплату та доставку пенсій особам, які були зайняті на роботах за списком №1, покриваються підприємствами та організаціями.

При цьому частиною 4 статтею 13 цього Закону передбачено, що порядок пенсійного забезпечення осіб, які працювали до введення в дію цього Закону на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених законодавством, що діяло раніше, визначається статтею 100 даного Закону.

Згідно з п. 1 Постанови Верховної Ради України від 06.12.1991 року № 1931-XII Закон України «Про пенсійне забезпечення» введено в дію з 1 січня 1992 року - в частині норм, що стосуються призначення і виплати пенсій та коригування рівнів пенсій, призначених до введення цього Закону.

Відповідно до статті 100 Закону України «Про пенсійне забезпечення» особам, які працювали до введення в дію цього Закону на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених раніше діючим законодавством, пенсії за віком призначаються на таких умовах:

а) особам, які мають на день введення в дію цього Закону повний стаж на зазначених роботах, що давав право на пенсію на пільгових умовах, пенсії в розмірах, передбачених цим Законом, призначаються відповідно до вимог за віком і стажем, встановлених раніше діючим законодавством;

б) особам, які не мають повного стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, вік, необхідний для призначення пенсії відповідно до статті 12, знижується пропорційно наявному стажу в порядку, передбаченому статтями 13 - 14 цього Закону, виходячи з вимог цього стажу, встановлених раніше діючим законодавством.

До набрання чинності Законом України «Про пенсійне забезпечення» пенсійне забезпечення осіб здійснювалось відповідно до Положення про порядок призначення та виплати державних пенсій, затвердженим постановою Ради Міністрів СРСР від 03.08.1972 року.

Пунктом 16 наведеного вище Положення, зокрема, було визначено, за наявності якого стажу роботи та віку особи мають право на пенсію на пільгових умовах. При цьому вимоги щодо атестації робочих місць за умовами праці згідно раніше діючого законодавства були відсутні.

Отже, аналіз вищенаведених норм говорить про те, що особі, яка до 01 січня 1992 року (тобто до набрання чинності Закону України «Про пенсійне забезпечення») набула необхідний стаж роботи із шкідливими і важкими умовами праці, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно із Списками №1, №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених постановою Кабінету Міністрів СРСР від 22.08.1956 року №1173 і після цієї дати не працювала на роботах із важкими і шкідливими умовами праці, пенсія призначається відповідно до Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» згідно із статтею 100 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Особі, яка до і після 01 січня 1992 року працювала на роботах, передбачених Списками №1 та №2, пенсія призначається відповідно до статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», з урахуванням результатів атестації робочих місць.

Вказана позиція узгоджується із позицією ВАС України, викладеною в ухвалі від 05.02.2014 року №К/800/33355/13.

Відтак, твердження відповідача, що фактичні витрати на виплату і доставку пільгових пенсій для працівників ВАТ «Галлак», які включені позивачем в розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до п. «а», «б-з» статті 13 Закону України №1788-XII, набули стаж, необхідний для призначення пенсії на пільгових умовах за списком №1, №2 до 01 січня 1992 року (набрання чинності Законом України «Про пенсійне забезпечення»), можуть відшкодовуватися підприємством лише за період після 01.01.1992 р. і також, що у підприємства відсутні підстави для відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій, оскільки особи, яким призначена пенсія на пільгових умовах, відносяться до безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, суд не приймає до уваги.

Порядок відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, встановлено розділом шостим Інструкції «Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України» (далі - Інструкція). Відповідно до п. 6.1 Інструкції, витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого частини 2 Прикінцевих положень Закону застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №1 та інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах підлягають повному (100%) відшкодуванню.

Згідно з п. 6.4 Інструкції, розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій. Згідно з п. 6.8. Інструкції, підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Склад витрат на виплату та доставку пенсій, призначених пенсіонерам за списком №2 відповідно до пункту «б-з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за період січень - лютий 2015 року та факт їх понесення управліннями Пенсійного фонду України підтверджується розрахунками фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №170/04-32 від 14.01.2015 р., №839/04-32 від 17.02.2015 р., №361/04-32 від 21.10.2015 р., №308/04-32 від 20.01.2015 р. (а.с. 7, 9, 11, 13).

Зазначені розрахунки були отримані відповідачем 16.01.2015 року, 17.02.2015 року, 02.02.2015 року та 21.01.2015 року, що підтверджується копіями рекомендованих повідомлень про вручення поштового відправлення (а.с. 6, 8, 10, 12).

Так, отримавши розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»-«з» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», не надавши на них до УПФУ в м. Бориславі заперечень та не оскарживши їх у суді, відповідач фактично узгодив такі розрахунки.

Крім цього, представником позивача долучено до матеріалів справи документи, що підтверджують наявність підстав для призначення пільгової пенсії працівникам ВАТ «Галлак» та докази виплати пільгової пенсії:

- свідоцтво про зміну імені серії 1-СГ №003358 від 17.05.2007 року;

- протоколи про призначення пільгової пенсії: №126688 від 12.01.2009 року, №127424 від 07.05.2010 року, №127562 від 15.10.2010 року, №128173 від 12.04.2011 року, №128464 від 09.09.2011 року, №128552 від 29.11.2011 року, №128650 від 05.06.2012 року, №128807 від 16.06.2012 року, №128943 від 11.09.2012 року, №129322 від 14.06.2013 року, №129415 від 25.07.2013 року, №20 від 16.01.2014 року, №92 від 07.02.2014 року, №299 від 10.04.2014 року, №588 від 12.06.2014 року, №570 від 11.06.2014 року, №130024 від 15.10.2014 року, №153512 від 30.09.2008 року, №142279 від 18.08.2011 року, №144535 від 19.06.2013 року, №144868 від 12.12.2013 року, №1696 від 24.06.2014 року, №3780 від 06.11.2014 року;

- довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової або відповідних записів у ній: №93 від 07.05.2008 року, №94 від 07.05.2008 року, №15 від 08.02.2010 року, №16 від 08.02.2010 року, №157 від 2007 року, №27 від 2010 року, №56 від 02.07.2011 року, №40 від 18.04.2011 року, №40 від 08.04.20109 року, №14 від 08.02.2010 року, №55 від 2011 року, №82 від 29.09.2011 року, №99 від 16.07.2012 року, №221 від 14.10.2013 року, №132 від 27.09.2012 року, №230 від 14.10.2013 року, №51 від 31.07.2014 року, №25 від 05.05.2014 року, №104 від 2014 року, №123 від 2008 року, №5 від 2007 року, №66 від 02.08.2011 року, №64 від 13.07.2010 року, №161 від 08.08.2008 року, №21 від 24.04.2014 року, №20 від 24.04.2014 року, №46 від 31.07.2014 року;

- довідки, які підтверджують особливий характер і умови праці, необхідні для призначення пільгової пенсії №56/1 від 13.08.2001 року, №56 від 13.08.2001 року.

Згідно з розрахунку суми боргу ВАТ «Галлак» по відшкодуванню пільгових пенсій, призначених відповідно до пунктів «б-з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», станом на 26.02.2015 року загальна сума фактичних витрат позивача на виплату та доставку пільгових пенсій, яка підлягає відшкодуванню, за періо січень-лютий 2015 року становить 53914,07 грн.

Оскільки станом на дату судового розгляду справи заборгованість відповідача в сумі 53914,07 грн. не погашена, позовні вимоги УПФУ в м. Бориславі є обґрунтованими, документально підтвердженими, тому підлягають до задоволення.

З урахуванням положень ст. 94 КАС України судові витрати у формі судового збору у даній справі з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 17-19, 94, 160-163, 183-2 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Галлак» (вул. Дрогобицька, 721, м. Борислав, Львівська область, 82300, код ЄДРПОУ 05796446) на користь Управління Пенсійного фонду України в м. Бориславі Львівської області (вул. В. Чорновола, 2, м. Борислав, Львівська область, 82300, код ЄДРПОУ 22400800) заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій в сумі 53914 (п'ятдесят три тисячі дев'ятсот чотирнадцять) грн. 07 коп.

Судовий збір зі сторін стягувати не слід.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Повний текст постанови складено та підписано 24.04.2015 року.

Суддя Клименко О.М.